Вчений розповів, чи досліджують рецептори температури та дотику українські науковці

57

Нобелівську премію з медицини у 2021 році отримали дослідники Девід Джуліус та Ардем Патапутян за відкриття рецепторів температури та дотику. Кандидат біологічних наук, нейрофізіолог з відділу нервово-м’язової фізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України Олексій Болдирєв пояснив, чи працюють вітчизняні вчені в галузі дослідження рецепторів температури та дотику, пише Тиждень.Нейрофізіологічна та біофізична школа в Україні почала розвиватися ще на початку XX століття. Вона спочатку базувалася на працях Василя Чаговця. Вчений виявив, що електричний потенціал на мембрані клітини виникає завдяки різному розподілу іонів кальцію, натрію, калію та хлору.

За його Болдирєва, українські вчені відразу після відкриття іонних каналів почали досліджувати рецептори гарячого та холодного. Випускники Інституту фізіології НАН України Наталія Преварська та Роман Скрима у лабораторії у місті Лілль досліджували іонні канали та їх роль в онкозахворюваннях.

Повідомляється, що дослідженням у цій галузі також займалися молоді науковці Артем Кондрацький, Ксенія Гулак, Біжан Шаропов.

«Останнім часом лабораторія досліджує і Piezo-канали. Больовими рецепторами займалися в лабораторії Нани Войтенко, а спектром наявних TRP-каналів ванілоїдного ряду – в лабораторії Максима Сторожука. Ще одним лідером досліджень TRP-каналів є виходець з Інституту фізіології, професор Белфастського університету, а нині завідувач кафедри біофізики в Інституті біології та медицини Київського університету Олександр Жолос», – зауважив Болдирєв.

Нейрофізіолог підкреслив, що також є співавтором наукових публікації, які присвячені TRP-каналам. Він разом з колегами працювали над вивченням холодового рецептора в сім’явивідних протоках щурів (він там наявний) та в сечовому міхурі (там його досить мало).

Вчений пояснив, що українські наковці працювали над дослідженням рецепторів температури та дотику у 2000-2010 роках, невдовзі після відкриття Джуліуса й Патапутяна. Болдирєв резюмував, що в Україні мають зрозуміти необхідність розвитку науки та більше цікавитися у вітчизняних вчених, чого саме їм бракує у роботі.

Нагадаємо, що українські дослідники працюють над новою методикою лікування наслідків інфаркту. Вони розробляють інноваційну методику терапії наслідків інфаркту, яка зможе покращити життя тисяч людей.

Слід зазначити, що в Україні в Інституті молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН науковці створили нові комбіновані еквіваленти дерми для лікування тяжких опікових ран.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я