Українські вчені першими розробили унікальне покриття для загоєння важких опіків

213

В Україні в Інституті молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН науковці створили нові комбіновані еквіваленти дерми для лікування тяжких опікових ран, повідомили у Національній академії наук України.

Українські вчені розробили унікальне покриття для загоєння важких опіків. Фото з сайту НАН.

Розроблені дермальні покриття можна використовувати під час лікування опіків на великих ділянках, а також на інших ускладненнях, зокрема на важко загоюваних ділянках шкіри у пацієнтів з цукровим діабетом, ранах з інфекцією та на трофічних виразках.

В основі біотехнології, яку розробили науковці на чолі з доктором біологічних наук Любов’ю Лукаш, використання дермальних еквівалентів шкіри із включенням комплексу біологічно активних речовин, синтезованих стовбуровими клітинами в культурі, та лікарського препарату ізатізон у комбінації з рекомбінантним білком EMAP II.

Зазначається, що раніше ні в Україні, ні у світі не було такої біотехнології.

За попередніми даними, розроблені еквіваленти дерми вдесятеро дешевші закордонних аналогів, квадратний сантиметр яких вартує 30-120 доларів.

Зазначається, що розробкою вчені вперше зайнялися 16 років тому, коли до науковців ІМБГз проханням допомогти врятувати трирічного хлопчика, який перекинув на себе окріп, звернулися хірургів-комбустіологи Київського центру термічної травми і пластичної хірургії столичної лікарні № 2.  Тоді вчені розробили перші покриття зі стовбуровими клітинами, які разом з іншими засобами медики наносили на рани після хірургічного видалення струпів.

Зазначається, що наразі для відновлення шкіри використовують різноманітні замінники, які коштують дорого.

Керівник проєкту доктор біологічних наук Любов Лукаш розповіла, що саме це спонукало науковців до розробки дермальних покриттів нового покоління

«Як носії для стовбурових клітин ми використовували натуральні колагенові і синтетичні поліакриламідні мембрани. Їх спеціально адаптували для прикріплення, вирощування та перебування на них стовбурових клітин. Життєздатність клітин у таких умовах зберігалася на високому рівні протягом декількох діб після виготовлення біотехнологічного продукту», – розповіла Лукаш.

За її словами, замість живих клітин вчені спробували використовувати зразки культуральних середовищ, кондиційованих стовбуровими клітинами при вирощуванні в культурі. «При цьому клітини синтезували і виділяли в середовище ростові фактори й інші біологічно активні речовини. На модельних тваринах (миші, щури) було показано, що звільнене від клітин кондиційоване середовище виявилося навіть ефективнішим, ніж відповідні клітини оригінальної лінії 4ВL (4 blood line), отримані з периферійної крові здорового донора. Спостерігалось пришвидшення загоєння ран після аплікації гідрогелю з БКС порівняно з контролем», – пояснила Лукаш.

Зазначається, що в поточному році українські вчені почали доклінічні дослідження на модельних тваринах (миші, щури), головна мета – визначити токсикологічні властивості  та безпечність використання нових еквівалентів дерми.

«Відтак треба буде провести незалежну сертифікацію в акредитованій токсикологічній лабораторії для отримання дозволу на клінічні випробування, і лише після цього можна буде виготовляти нові еквіваленти дерми і передавати їх для проведення клінічних випробувань у відповідних медичних закладах», – резюмували в НАН України.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я