Альтернатива в лікуванні аутоімунних розладів

506

Матеріал розміщено на правах реклами.

За статистикою, на сьогодні близько 6% населення планети страждають на одне із півсотні відомих аутоімунних захворювань. На жаль, більшість із цих хворих не може отримати задовільного лікування, котре могло б запобігти інвалідності та зберегти якість життя. Проте є варіанти, і розповість про них провідний фахівець медико­біологічної компанії «БіоПро Стем Технолоджі», кандидат медичних наук Іван Юрійович Бадьїн.

Іван Юрійович БадьїнІван Юрійович Бадьїн – кандидат медичних наук, фахівець медико-біологічної компанії “БіоПро Стем Технолоджі”
Імунно-опосередковане ушкодження при аутоімунних захворюваннях може бути специфічним, тобто стосуватися певного органа, як, наприклад, при цукровому діабеті 1-го типу, що є наслідком руйнування бета-клітин підшлункової залози, або при розсіяному склерозі, котрий виникає через ушкодження мієлінової оболонки нервів. Звісно, на одній газетній шпальті неможливо розглянути надзвичайно широкий спектр проявів і наслідків цих хвороб, але варто зазначити єдину їхню спільну ознаку — патогенез.

При будь-якому аутоімунному захворюванні власна імунна система організму розпізнає здорові клітини як чужі, тобто небажані елементи, котрі необхідно щонайшвидше елімінувати.  Нині стратегії лікування аутоімунних дисфункцій ґрунтуються на полегшенні симптомів і запобіганні ускладнень — наразі актуальним є брак засобів хворобо-модифікуючої терапії.

Інакше кажучи, досі не розроблено стратегії ефективного та безпечного лікування більшості аутоімунних розладів, яке було б рекомендоване в клінічних настановах. Втім, є альтернативи.

Джерело відновлення

Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) людини чинять імуномодулюючу дію, що дає підстави розглядати аутологічні МСК як новий, універсальний спосіб лікування аутоімунних захворювань. Імуномодулюючі властивості МСК обумовлюють здатність пригнічувати відповіді Т-клітин на мітогенну і антигенну стимуляцію, диференціацію дендритних клітин, а також дозозалежно інгібувати проліферацію В-клітин. Завдяки імуносупресивним властивостям МСК сприяють ефективному зменшенню вираженості аутореактивних процесів, притаманних усім без винятку аутоімунним захворюванням. Окрім того, антиоксидантні та антиапоптозні ефекти МСК, а також виснаження прозапальних цитокінів, таких як TGF-β і TNF-α, додатково посилюють захист ендогенних клітин острівців підшлункової залози.

Завдяки широкому спектру функцій, включаючи імуномодулюючі та протизапальні властивості, МСК надають клініцистам широкі можливості для розробки нових методів лікування ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, склеродермії, розсіяного склерозу тощо.

Понад 20 років досвіду

Трансплантацію аутологічних стовбурових клітин як метод патогенетичної терапії аутоімунних захворювань застосовують іще з початку 90-х років минулого століття. На сьогодні клінічну доцільність цього методу доводять результати численних доклінічних і клінічних досліджень, котрі свідчать про те, що МСК полегшують перебіг аутоімунних захворювань і покращують стан пацієнтів.

Давайте розглянемо доказову базу, зібрану на сьогодні вченими, котрі випробовували терапію МСК при найпоширеніших аутоімунних захворюваннях — ревматоїдному артриті, склеродермії (системному склерозі) та системному червоному вовчаку.


Дослідження свідчать про підвищення якості життя пацієнтів з аутоімунними захворюваннями завдяки застосуванню аутологічних МСК.


Ревматоїдний артрит

Терапія на основі МСК — універсальна стратегія, яку застосовують також для запуску чи посилення процесу репарації тканин ураженого суглоба з метою відновити його гомеостаз. Передусім для лікування ревматоїдного артриту використовують імуносупресивні властивості МСК. Доцільність такої стратегії підтверджують результати двох масштабних клінічних досліджень, де МСК застосовували внутрішньовенно у 136 хворих із ревматоїдним артритом в активній стадії, які не відповідали на стандартні засоби терапії. Найголовніше — процедура виявилася безпечною: тяжких побічних ефектів не спостерігали в жодного із учасників, при цьому тривалої ремісії було досягнуто в більшості пацієнтів. Клінічне покращення відповідало зниженню експресії запальних цитокінів і збільшенню кількості регуляторних Т-клітин у периферичній крові та зберігалося близько 3-6 місяців без повторної процедури трансплантації МСК. Нові введення забезпечували аналогічний клінічний результат.

Склеродермія

Минулого року французькі вчені здійснили системний аналіз якості життя пацієнтів з аутоімунними захворюваннями після трансплантації аутологічних МСК. Зосередившись на системному склерозі, вони обрали вісім досліджень, у які було залучено 414 таких пацієнтів. 289 хворим основної групи провели терапію аутологічними МСК, тоді як 125 осіб контрольної групи отримували імуносупресивний препарат циклофосфамід. У 275 пацієнтів основної групи за допомогою анкети індексу інвалідності виявили значне поліпшення стану — як порівняно з базовими показниками, так і з пацієнтами контрольної групи. Вчені зазначили, що авторам дослідження вперше вдалося отримати такі обнадійливі результати застосування МСК у хворих на склеродермію.

Системний червоний вовчак

Мета терапії системного червоного вовчака стовбуровими клітинами — знищити зрілі, живучі й аутореактивні імунні клітини та створити замість них фактично нову клітинну імунну систему, яка функціонувала б належним чином. У більшості досліджень використовували під час процедури, відомої як трансплантація аутологічних стовбурових клітин, власні МСК пацієнта. Потрапляючи в кровообіг, вони мігрували в кістковий мозок і починали диференціюватися, перетворюючись на зрілі імунні клітини. Завдяки цьому відновлювалася імунна система.

Останні повідомлення свідчать, що така замісна терапія може кардинально змінити імунну систему пацієнта. У виданні Lancet опубліковані результати тривалого спостереження (від одного до трьох років) семи хворих на вовчак, яким було проведено цю процедуру: їхній стан поліпшився одразу після трансплантації, у них не виникало рецидивів і потреби в застосуванні імуносупресантів.

«Перезавантаження» імунної системи

Одна із характерних ознак системного червоного вовчака полягає в тому, що під час прогресування хвороби різноманітний репертуар Т-клітин стає обмеженим щодо кількості визнаних ними антигенів. Це дає підстави припустити, що зростаюча частка Т-клітин пацієнта є аутореактивною. Дослідники виявили нормалізацію рівня T-клітинної різноманітності після трансплантації стовбурових клітин. Тобто застосування стовбурових клітин може бути корисним для відновлення толерантності до Т-клітин, завдяки чому знижується ймовірність рецидиву захворювання.

Західні стандарти у вітчизняній практиці

Досвід зарубіжних фахівців у лікуванні поширених аутоімунних розладів успішно пов­торюють українські фахівці зі спеціалізованого центру медико-біологічної компанії «БіоПро Стем Технолоджі». Наразі у їхньому портфоліо — більше ніж десять років роботи й сотні успішних випадків лікування аутоімунно-запальних захворювань шляхом трансплантації власних МСК пацієнта. Варто зазначити, що «БіоПро Стем Технолоджі» зас­тосовує лише оптимізовані протоколи підготовки МСК для введення, що узгоджуються із європейськими стандартами.

БиоПро Стєм Технолоджи

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я