Яка допомога потрібна українській лабораторній службі і від кого її чекати?

667

Критична ситуація з лабораторною службою стала очевидною ще рік тому, коли почалася пандемія COVID-19. Тоді вона майже захлинулася в потоці тестів через катастрофічну недоукомплектованість кадрами. На жаль, і сьогодні стан цієї служби далекий від ідеального. Тому 11 березня Центр громадського здоров’я України провів перший із чотирьох круглий стіл з обговорення та презентації ключових показників, які дозволять контролювати та оцінювати лабораторну систему в Україні. Експертом заходу став Центр США з контролю та профілактики захворювань (CDC).

Яка допомога потрібна українській лабораторній службі і від кого її чекати?

 Першою і головною визнана кадрова проблема. Для її розв`язання налагоджено співпрацю з Європейським CDC та ВООЗ.

«Пандемія виявила прогалини в освітніх програмах. Є нагальна потреба налагодити зв’язок між навчальними закладами та лабораторними фахівцями. Саме фахівці-практики мають необхідний практичний досвід та знання про роботу лабораторій, обладнання», — зазначила Мар’яна Азарскова з Центру США з контролю та профілактики захворювань.

Ці недоліки, що знижують рівень підготовки фахівців для лабораторного сектору викликає чимало питань у роботодавців, тому Анатолій Гринзовський, професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри Національного медичного університету імені О. О. Богомольця запропонував їм активно долучитися до аналізу програми ВНЗ і підготовки вимог до того, якими саме практичними знаннями та навичками повинні оволодіти майбутні співробітники лабораторій. Адже зараз «на жаль, ми випускаємо фахівців, яких потім потрібно навчати», — констатував Анатолій Гринзовський.

Шлях до підвищення якості кадрів він бачить у активній участі як студентів, так і викладачів у міжнародних проєктах та обов’язковості практичних занять на сучасному лабораторному обладнанні, а також створенні платформи для актуалізації знань викладачів ВНЗ.

СDC разом з ВООЗ також не лишилися осторонь проблеми і підготували навчальну програму з лабораторного лідерства, для участі в якій відберуть 12 кандидатів, а сама програма буде грунтовною і прикладною водночас та триватиме 2 роки.

«Окреме питання: керівні кадри для лабораторій, лабораторні менеджери. Наразі такої спеціалізації немає», — зазначила Мар’яна Азарскова. Наказом МОЗ України від 26.02.2021 № 366 внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоров’я». Ним додано фахівців із вищою немедичною освітою, яких у лабораторіях наразі — близько 70%. Також на часі розподіл персоналу лабораторій на технічний та управлінський.

Проте не лише кадрове питання стоїть гостро. Після розформування СЕС лабораторна служба стала «падчіркою» системи, отже ані її розвитком, ані систематизацією і координацією процесів ніхто не переймався. Наразі до другого читання готується проєкт Закону України «Про громадське здоров’я» та вже найближчим часом відбудеться перше обговорення проєкту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист». В цих нормативно-правових актах визначені основні поняття, критері та організаційні моделі роботи лабораторної мережі.

«Центр громадського здоров’я зараз займається розробкою та впровадженням лабораторної інформаційної медичної системи. Адже реагування та управління інформацією є важливим аспектом. Цей крок необхідний для забезпечення достовірності та оперативності роботи лабораторій», — зазначила Людмила Черненко, заступник генерального директора Центру громадського здоров’я України, підбиваючи підсумок обговорення.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я