Харківщина: Шанс на повноцінне життя

1632

VZ 13-14_2015_Страница_19_Изображение_0001Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності (УкрНДІ протезування) було створено одразу ж після Великої Вітчизняної війни, в 1946 р. В ті далекі роки його співробітники насамперед ставили на ноги бійців, які отримали інвалідність на фронті. Вже тоді науковці розпочали роботу з експериментального протезування найбільш важкого контингенту інвалідів із дефектами кінцівок після перенесених поранень та ампутацій. Через 70 років до Харківського НДІ — єдиного в Україні закладу подібного типу — знову почали надходити пацієнти із зони бойових дій. Тут вони отримують шанс на повернення до нормального життя. Про це сьогодні наша бесіда з директором УкрНДІ протезування, Заслуженим працівником соціальної сфери, кандидатом технічних наук Антоніною Салєєвою. 

ВЗ Сьогодні до інституту з надією на порятунок звертаються десятки поранених бійців і мирних жителів із зони АТО. Але ж будь-які досягнення, а тим більше у галузі відновлення функцій руху спинальних хворих та людей, які втратили кінцівки, не бувають «проривом» одного дня. За ними стоїть тривала праця великого колективу науковців, лікарів, інженерів-конструкторів, технічного персоналу…

— Так, це результат багаторічних спільних зусиль цілої галузі, яка об’єднує понад 50 підприємств і закладів. Завдання нашого інституту — створення нових технологій протезування та методик реабілітації.

VZ 13-14_2015_Страница_18_Изображение_0001Антоніна Салєєва, директор УкрНДІпротезування, Заслужений працівник соціальної сфери, кандидат технічних наук
Методики і технології, які зараз застосовуються в практичній роботі, найрізноманітніші — від звичайних комплексів лікувальної фізкультури (ЛФК) до роботизованих систем.

До цього результату ми йшли крок за кроком понад 20 років — вивчали проблеми пацієнтів, намагалися зрозуміти, яким чином можемо компенсувати дефіцит їх функцій, потім разом із науковцями Харківської державної академії фізичної культури створювали комплекси фізичної реабілітації. Пізніше зрозуміли: щоб вертикалізувати наших хворих, мало навіть найдосконаліших комплексів ЛФК — потрібно конструювати спеціальні ортезні системи, ортопедичну техніку, яка допоможе нашим пацієнтам спочатку впевнено стояти, а потім освоїти заново функцію ходьби. З цією метою ми, починаючи з найпростіших ортезних систем, які фіксують ногу, дійшли до створення складних конструкцій так званого реципрокного принципу руху, коли навіть при нефункціонуючих тазостегнових суглобах пацієнт отримує можливість ходити.

Сьогодні ми можемо запропонувати власний комплекс медичних послуг із реабілітації: від стартової фізіотерапії, фізичної реабілітації, масажу до програм із застосуванням роботизованих систем, а після цього — ортезування. Цей комплекс нічим не поступається методикам європейських клінік. Саме у такому режимі ми працюємо з пацієнтами із зони проведення АТО — як із тими, хто нещодавно отримав поранення, так і з бійцями, що постраждали в перші дні бойових дій.

Частина наших найважчих пацієнтів — хворі зі спинальною травмою. Вони проходять реабілітацію протягом кількох років, і наше завдання — створити максимальні умови для відновлення рухових функцій. Необхідно дати людині шанс відчути себе самостійною: спочатку піднятися з візка, самій пройти певну відстань, принаймні там, де не проїде візок, потім намагатися стати мобільним без обмежень. Наші пацієнти можуть поратися по дому, виховувати дітей, керувати автомобілем, подорожувати і навіть працювати на Далекому Сході! Нас усіх вразив своєю силою волі та бажанням повернутися на службу до лав Національної гвардії України перший із військових пацієнтів — Олег Березовський. Із двома протезами кистей рук він може робити практично все — повністю самостійний у побуті, активно займається спортом, гарно пише на папері й на дошці, бо готується до викладацької діяльності.

ВЗ Чи поступається українська продукція якістю та ціною європейським протезним виробам?

— Якщо говорити про найфункціональніші — так, поступається, середньому ж рівню якості — ні. І пов’язано це із загальним рівнем розвитку промисловості в країні. Але зовсім по-іншому склалася ситуація щодо виготовлення власне протезів. Тут все набагато краще, тому що результат залежить від талановитих рук майстрів, а їх в Україні завжди було чимало.

Виготовлення протезу для кожного пацієнта — це народження нової біотехнічної системи із серійно виготовлених конструктивних елементів і індивідуальних деталей, створених майстром за анатомічними, знятими з пацієнта, формами. От тут відповідальність майстра максимальна.

Ми завжди заглядаємося на закордонне — воно і справді часто краще. Але треба не заздрити сусідам, а переймати їх досвід і рухатись уперед. Саме так склалася співпраця України з Німеччиною, зокрема з однією із провідних фірм — компанією Otto Bock. Їх представництво в Україні на чолі з високопрофесійним фахівцем Євгеном Бріком стало своєрідним містком, по якому до нас потрапило чимало нових технологій і комплектуючих.

Завдяки співпраці в 2012-2013 рр. було проведено навчання більше 100 спеціалістів в Україні за участю кращих німецьких майстрів, саме тому виготовлення високофункціональних протезів в нашій країні — цілком звична ситуація для ряду підприємств Харкова, Києва, Львова тощо.

Саме такі протези ми виготовляємо для пацієнтів, які брали участь у проведенні АТО. До речі, 55 нашим хлопцям уже досить успішно їх встановили.

Що стосується вартості, то вона складається з ціни комплектуючих і роботи майстра. Комплектуючі в Україні та за кордоном коштують приблизно однаково, додається до ціни тільки вартість доставки. А оскільки робота за кордоном оплачується набагато вище, то виготовлення протезів в Україні обходиться дешевше. До того ж пацієнт у разі протезування за кордоном повинен заплатити за дорогу і перебування. Протезування — тривалий процес! Протез потрібно приміряти, прилаштувати, особливо первинним хворим. Потім потрібен час для остаточного освоєння виробу.
Стосовно дуже дорогих протезів, які передбачають застосування комп’ютерних технологій, то в Україні їх поки що не було — кошти, виділені державою, необхідно розподіляти з огляду на загальну кількість пацієнтів.

ВЗ Держава виконує свої фінансові зобов’язання перед українськими пацієнтами?

— Треба віддати належне Уряду, який, незважаючи на суттєві економічні негаразди, виділяє з Бюджету на протезування та ортезування близько 300 млн грн на рік. Вартість виробу для пацієнта залежить від його функціональних можливостей і соціальних потреб.

Для воїнів АТО передбачений особ­ливий статус. Зважаючи на те, що вони молоді, і їм необхідно реалізувати себе якнайповніше, минулого року було прийнято політичне рішення, яке підтверджено фінансово. Наприклад, якщо цивільний пацієнт має право на високофункціональний протез вартістю 70-100 тис. грн, то воїнам АТО Уряд дозволив збільшити цю суму втричі.

Тішить те, що сьогодні не тільки Міністерство, а й депутати прагнуть допомогти нам. Вони всіляко сприяють фінансуванню протезування і розширенню контактів із зарубіжними колегами, а отже опановуванню новітніх методик лікування та протезування, обміну досвідом.

ВЗ Якщо не секрет, кого з іноземних колег маєте на увазі?

— Для нас дуже цінним є досвід реабілітації пацієнтів, які отримали поранення під час ведення сучасних бойових дій, набутий колегами з Інституту реабілітації в Чикаго (RIC). Це кращий у США реабілітаційний заклад, за структурою дуже схожий на наш, розрахований на 165 стаціонарних пацієнтів. Якщо ми зможемо використати їх досвід, технічні знання, то створимо нові методики, можливо, наші інженери сконструюють нову ортопедичну та реабілітаційну техніку. Це дасть надію тяжкопораненим українським воїнам та спинальним хворим.

Зараз ведуться переговори з американським центром, і якщо вони будуть успішними, то започаткуємо новий проект з обміну досвідом в області реабілітації, а також із підготовки кадрів для реабілітаційних відділень.

ВЗ Як в інституті організовано лікувальний процес, і які пацієнти, окрім поранених бійців, можуть до вас звертатися?

— Ми є центром, який передусім займається відновленням рухових функцій і можливості самостійно пересуватися. Основний контингент пацієнтів — хворі, які потребують протезування та ортезування кінцівок.

Все починається з комплексної комп’ютерної оцінки стану опорно-рухового апарату пацієнта і рівня його реабілітації, яка проводиться в сучасній лабораторії біомеханічних досліджень. Потім приступаємо до лікування — від консервативного до хірургічного. Далі триває реабілітаційний період, і якщо потрібно — ортезування чи протезування. Останній етап — навчання навичкам користування протезом чи ортезом з індивідуальним підбором та забезпеченням допоміжними засобами побутової реабілітації.

Підрозділи інституту, як клінічні, так і науково-дослідні, оснащені сучасним клінічним і діагностичним обладнанням, яке в поєднанні з високим кваліфікаційним рівнем фахівців дозволяє пацієнтам досягти переконливих результатів при проходженні повного курсу відновлення функціональних можливостей. Хочу одразу зазначити, що реабілітаційні заходи здійснюються в клініці винятково за індивідуальними програмами, які розробляють наші науковці та лікарі. Так само і протезування — лише індивідуальне.

Серед наших пацієнтів багато дітей: зі сколіозом, ДЦП, із вродженим недорозвиненням кінцівок, проблемами опорно-рухового апарату. Ми навчилися долати сколіоз, на який здебільшого страждають дівчатка. Щоб виготовляти для них якісні корсети, наші фахівці пройшли курс навчання в одній із найавторитетніших німецьких фірм із 100-річною історією — Центрі лікування сколіозу ім. Катаріни Шрот. Крім того, розробили власні реабілітаційні гімнастичні комплекси для корекції осанки і закріплення результату.

Для дітей із ДЦП сформовано комплекс методик — від найпростіших процедур, механічних тренажерів до роботизованих систем, так званих скафандрів, щоб за декілька етапів досягти вертикалізації та самостійної ходьби. Для них також розробляємо та виготовляємо складні ортезні системи. І маємо досить багато випадків, коли дітей вдається підняти з інвалідного візка і навчити ходити з ходунками або самостійно.

Ми не говоримо про те, що вони встануть і підуть витонченою ходою, але для матерів, які часто залишаються з бідою сам на сам, є грандіозним досягненням, коли їх діти навчилися ходити з ходунками чи паличкою. Та й для подальшого життя пацієнта, навіть якщо він залишиться інвалідом, це дуже важливо. І коли він самостійно встане з візка та увійде до туалету, підніметься на 2 сходинки і натисне кнопку ліфта — це вже справжня перемога.

Ще одна група пацієнтів — люди похилого віку. Не секрет, що в Україні, як і в усьому світі, за статистикою найбільша кількість ампутацій відбувається внаслідок судинних захворювань і цук-
рового діабету. Протезування таких пацієнтів досить непросте: і чутливість знижена, і конструкція протезів вимагає ретельного підходу.
Хворі на цукровий діабет із виразками, що не гояться, терплять муки роками. У нас є спеціально розроблена тотальна ортезна система, в якій можна ходити таким хворим: завдяки цій технології вдалося запобігти ампутації і зберегти ногу не одній людині.

В окремих пацієнтів, які використовували наші технологічні розробки, закрилися діабетичні рани на стопах. Один із них навіть наважився поїхати в цих ортезах на конференцію до Америки — ми виготовили для нього спеціальні ортези з чорного пластику, схожі на взуття.

Своїм постійним завданням ми вважаємо вирішення проблем пацієнтів, у яких через виробничі травми відбулася ампутація кінцівок, а також із переломами кісток, що тривалий час не зростаються. І що найважливіше: більшості із них можемо виготовити ортези та протези в рамках бюджету, тобто безкоштовно для пацієнта.

ВЗ Хто ще в Україні надає послуги з протезування та реабілітації хворих?

— Такі послуги надають уже понад 50 структур, серед яких 13 державних центрів, інші — приватні. Вони невеликі й розташовані в усіх 25 областях. Ми тісно співпрацюємо між собою, наш інститут як базовий заклад навчає їх фахівців і надає консультативну допомогу.

Так склалося, що, окрім покладених на інститут функцій лікування, реабілітації і протезування, він ще займається сертифікаційними випробуваннями, створює нормативи та формує вимоги до якості технічних засобів реабілітації. Цим займаються інститути такого профілю в усьому світі — вони з виробниками прописують правила, яких потім слід дотримуватися.
А подобається це не всім. У результаті в соцмережах з’являється інформація, ніби в Україні роблять тільки типове протезування. Але це не так: більшість пацієнтів обслуговують тільки за
індивідуальним принципом, інакше досягти якості просто неможливо.

Скажу чесно: без нарікань не буває, але з 50 існуючих в Україні підприємств із протезування скарги на інститут, його орган сертифікації та Міністерство були тільки від 2-х.
І більше не прибуває в полку невдоволених. Ми працюємо з усіма відкрито, ділимося досвідом — так завжди було і буде надалі.

ВЗ В країні сьогодні настало довгоочікуване перемир’я. Поранені бійці лікуються. Певно, хвиля інвалідів АТО вже схлинула?

— Не можу сказати, що схлинула. Ми думали, що найбільше інвалідів отримаємо з числа бійців української армії. Але в інституті вже пройшли протезування 25 мирних жителів. Їх виявилося набагато більше, ніж військових, і вони набагато важчі. Ми підтримуємо з ними постійний контакт. І ще чекаємо чимало постраждалих із числа мирного населення, які зараз знаходяться на первинній стадії лікування — ампутації, загоєння ран. Їм ще належить пройти процедуру підтвердження інвалідності для отримання права на бюджетне протезування. До речі, для воїнів АТО цей процес значно спрощений, тому ми з ними починаємо працювати набагато раніше.

Особливо хотілося б відзначити, що всі постраждалі, які потрапляли до нас із зони проведення АТО, вражали своєю мужністю, життєвою силою, оптимізмом та позитивним настроєм. Для наших спеціалістів це було найвищою мотивацією і спонукало створювати для них найкраще, надавати допомогу на найвищому рівні з почуттям щиросердності та невичерпної вдячності.

Розмову вела Ольга Фалько, спецкор «ВЗ», м. Харків

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я