Місцева влада, що вміє рахувати й економити за правилами, в Україні ще дивина. Але потроху перші паростки пробиваються. На Черкащині зіставили вартість лікування онкологічних патологій і утримання інвалідів після перенесених на пізніх стадіях операцій та вирішили… створити нові заклади.
Рак молочної залози посідає перше місце в загальній структурі злоякісних новоутворень у жінок. Не менш сумна статистика й щодо онкогінекологічної патології, яка лідирує серед пухлин репродуктивної системи жінки. Базовим принципом ефективної онкологічної допомоги в усьому світі є виявлення передракової патології чи онкологічних захворювань на ранніх стадіях.
На Черкащині теж вирішили не відставати від світових тенденцій. Для своєчасного виявлення онкологічних недуг у жінок в області відкрили п’ять скринінгових центрів «Здоров’я жінки». Головний спеціаліст з онкології управління охорони здоров’я Черкаської ОДА, директор КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради» Віктор Парамонов вважає, що на сьогодні це єдиний шлях розвитку превентивної медицини.І українські медики повинні ним не просто йти, а бігти, бо помітно відстають у багатьох питаннях.
Створення скринінгових центрів на Черкащині: спочатку була ідея
«Українські медичні реалії поки що далекі від міжнародних стандартів, бо ми протягом 27 років майже нічого не робили, аби наблизити їх до світового рівня. Але це не означає, що ми маємо й надалі сидіти та скаржитися, мовляв, у нас неправильна країна, неграмотні медики, немає фінансування і відповідних наказів «згори». Потрібно самим починати необхідну справу та рухатися вперед. Ми на Черкащині так і вчинили — самостійно втілили свою ідею в реальність», — розповідає Віктор Парамонов.
Створення скринінгових центрів черкаські онкологи дійсно почали з ідеї. Розписали алгоритм її реалізації, урахувавши все: від дизайну вивіски, проектування структури приміщення до кількості скринінгових центрів і їх розміщення у зручних локаціях. Щоб опанувати всі тонкощі організації, Віктор Парамонов ознайомився з роботою аналогічних медичних закладів у Нідерландах та Польщі. Однак найскладнішим етапом виявився пошук фінансування.
«В обласному бюджеті коштів не вистачало, — згадує лікар. — Тож вирішили підготувати проект «Створення мережі профілактичних скринінгових центрів «Здоров’я жінки» на базі медустанов Черкащини» і звернутися до Державного фонду регіонального розвитку з пропозицією його профінансувати. Написаний нами проект ми спочатку захистили на рівні області. Обґрунтували його мету, цілі, очікуваний результат. Потім заступник Голови Черкаської облдержадміністрації захищав проект на рівні Уряду. Я двічі презентував програму на медичних нарадах у столиці. Від одних колег вислухав критичні зауваження, від інших — схвальні відгуки. Однак думок, котрі не збігаються із твоїми уявленнями, не варто боятися, треба просто робити свою справу».
Зрештою проект було схвалено і втілено в життя завдяки співфінансуванню: кошти порівну виділили Державний фонд регіонального розвитку та місцеві бюджети. Усього на створення скринінгових центрів у Черкаській області витрачено 19 млн грн.
«Нинішні законодавча база й умови роботи дають змогу реалізовувати прогресивні задуми. Тому запроваджувати подібні новації можна по всій Україні. Натомість в інших регіонах, окрім Черкащини та Львівщини, питанням створення таких важливих для українських жінок скринінгових центрів ніхто не займається», — зауважив Віктор Парамонов.
Усі обстеження — в єдиному медичному просторі
Перші профілактичні скринінгові центри в області відкрили в лютому 2018 року в Умані та Звенигородці. Нині на Черкащині працюють 5 таких закладів. Окрім названих, центри «Здоров’я жінки» функціонують також у Черкаському обласному онкодиспансері, у містах Сміла, Золотоноша та селищі міського типу Чорнобай. Заклади відкривали з урахуванням поділу області на госпітальні округи. Згодом планується створення їх в усіх районах — загалом має бути відкрито 25 центрів.
Нині у Черкаській області працюють 5 скринінгових центрів, та згодом планується створення їх в усіх районах – загалом має бути відкрито 25 центрів.
Забезпечити медичними кадрами нові структури вдалося без проблем. Адже, як засвідчила практика, коли в медичному закладі пропонують хороші умови роботи, сучасне обладнання, то з’являються й бажаючі працювати в ньому лікарі — грамотні підготовлені спеціалісти.
У скринінгових центрах зібрано все, що потрібно для діагностики жіночих проблем. Зокрема, фахівці проводять ультразвукові дослідження, відеокольпоскопію і мамографію на сучасних УЗ-апаратах зі спеціальними датчиками для молочної залози та органів жіночої статевої системи, цифрових мамографах від хороших виробників, якісних кольпоскопах. Тут усе продумано до дрібниць, навіть зовнішнє оформлення — для всіх центрів розроблено єдиний стиль.
«Усі наші заклади в області й районах оформлені в однаковій кольоровій гамі, мають однакові логотипи. Скрізь стоять вказівники. Вивіску добре видно з вулиці, щоб жінка, яка іде на обстеження, менше розпитувала зустрічних», — пояснює Віктор Парамонов.
Незважаючи на те що всі скринінгові центри фактично розташовані в приміщеннях медичних установ, вони виділені в окремий простір.
Жінці не потрібно ходити по всій поліклініці, на різні поверхи, а іноді й у різні будівлі, записуватися до багатьох спеціалістів на різні дні й години прийому. Пацієнтки не сидять у чергах, бо діє попередній запис. Це економить час на відвідування лікарів. Тут за 1,5-2 години жінці виконують обстеження всієї репродуктивної системи й одразу видають результати.
Крім цього, забезпечено право пацієнтки на приватність і конфіденційність. Адже жінка проходить обстеження в окремому приміщенні, де не приймають інших пацієнтів. Для зручності й комфорту в кожному центрі облаштовано спеціальну санітарно-гігієнічну кімнату, де відвідувачки можуть переодягнутися, скористатися засобами гігієни тощо.
На огляд у скринінговий центр можна прийти як із направленням від лікаря-гінеколога чи сімейного лікаря, так і звернутися самостійно — нікому не відмовлять. Крім того, у закладах забезпечено повний цикл ведення електронної медичної картки з робочих місць реєстратора, гінеколога, цитолога, рентгенолога. Тож пацієнткам не потрібно, як раніше, щоразу збирати медичну історію, адже всі дані оглядів зберігаються в єдиній базі. Навіть якщо жінка змінює місце проживання чи профілактичного огляду, лікарі мають змогу переглядати результати попередніх обстежень.
«Усі скринінгові центри області об’єднані в спільну електронну мережу. Тут функціонує електронна реєстратура з єдиною базою даних. Також ми запровадили телемедицину — завдяки цьому медики з районів можуть переслати обласним спеціалістам цифрові зображення мамограм, результати гінекологічних обстежень. Тож коли під час огляду пацієнтки в скринінговому центрі запідозрять якісь негаразди, медики обласного онкоцентру проаналізують знімки та результати досліджень у реальному часі й одразу нададують рекомендації. Таким чином, скажімо, жінці з Уманського району не потрібно за 200 км їхати в обласний центр на консультацію. Це економить час пацієнтки і пришвидшує термін призначення лікування», — пояснює Віктор Парамонов.
Головний консультативно-діагностичний центр мережі жіночих скринінгових закладів розташований у Черкаському обласному онкологічному диспансері.
Основне завдання, яке ставлять перед собою працівники «Здоров’я жінки», — «просіяти» жіноче населення (адже «скринінг» означає «просіювання») і виявити пацієнток із пухлинами чи передпухлинними станами. Особливу увагу приділятимуть жінкам віком понад 40 років, яких активно запрошуватимуть на обстеження.
Очікується, що близько 1,8% обстежених потраплятимуть в онкодиспансер, 12-14% жінок, у яких немає онкології, але є певні проблеми, направлятимуть до медичних спеціалістів різних фахів і лікуватимуть на місцях.
Такі центри в районах неабияк розвантажать обласних фахівців, адже профілактика завжди була дешевшою за лікування, а після оглядів на місцях є змога лікувати злоякісні новоутворення на ранніх стадіях.
Діагностика онкологічних захворювань: медичну проблему вирішено, залишаються соціальні
Для населення обстеження в скринінгових центрах безоплатні — усі вони працюють як бюджетні організації.
«Ми організували заклади при центральних районних лікарнях. Це вторинний рівень медичної допомоги, котрий мають фінансувати за виконану медичну послугу. Мамографія, кольпоскопія, безумовно, повинні входити до медичної послуги, яку оплачуватиме Національна служба здоров’я України, — пояснює Віктор Парамонов. — Звісно, якщо держава визначить, що в нас діятиме страхова медицина, то обстеження оплачуватимуть за рахунок страховки, якщо буде співфінансування, то частину платитиме жінка, частину — держава. Але вже нині ті, хто по-справжньому дбає про людей, знаходять можливості для забезпечення роботи наших закладів. Скажімо, Голова Золотоніської райдержадміністрації особисто допомагав створювати скринінговий центр. Він настільки розуміє соціальне значення такого профілактичного закладу, що ухвалив рішення утримувати штат Золотоніського скринінгового центру за рахунок районного бюджету».
Є проблеми, котрі потребують системного розв’язання. Скажімо, залишається складним питання доїзду пацієнток від місця проживання до скринінгових центрів. На жаль, на сьогодні автобусне сполучення в області налагоджене не з усіма селами. Подекуди пасажирський транспорт курсує лише один-два рази на тиждень. Звісно, це незручно для пацієнток, які й так звертаються до лікаря лише в екстрених ситуаціях.
На думку головного онколога області, вирішити цю проблему здатні місцеві підприємці, котрі орендують у сільського населення паї. Це заможні люди. Тож могли б, попередньо домовившись, у міжсезоння привозити сільських жінок у скринінгові центри. За одну робочу зміну можна обстежити близько 50 пацієнток, а частину з них у режимі дистанційної телемедицини одразу проконсультувати з обласними фахівцями.
Профілактичним оглядам підлягають понад 300 тис. черкащанок. Щороку у близько 2,5 тис. жінок області діагностують рак і в кожної четвертої хворобу виявляють на пізніх стадіях.
Однак досі не всі жительки краю знають про функціонування скринінгових центрів. Тому велику надію в області покладають на співпрацю із сімейними лікарями, які зобов’язані проводити роз’яснювальну роботу, щоб максимально залучати своїх пацієнток до огляду, повідомляти про функціонування профілактичних центрів, про можливість електронного запису, а за потреби направити на обстеження.
Нова програма від черкаських онкологів: скринінгові центри «Здоров’я чоловіка»
На створенні мережі скринінгових центрів «Здоров’я жінки» черкаські онкологи зупинятися не збираються. Уже розпочато роботу над втіленням у життя нової ідеї — відкриття на території області скринінгових центрів «Здоров’я чоловіка».
За словами Віктора Парамонова, в Україні на питання профілактичних оглядів чоловіків не звертають особливої уваги. Оглядові кабінети для представників сильної статі є не в кожному лікувальному закладі, та й звертаються чоловіки до таких спеціалістів здебільшого тільки тоді, коли «припече». Тож на Черкащині вирішили виправити ситуацію. Віктор Парамонов провів перемовини із кількома народними депутатами від області, і дехто вже готовий допомогти з відкриттям скринінгових центрів для чоловіків у своїх округах. Знайти приміщення — не проблема, оскільки нині чимало площ у центральних районних лікарнях пустує.
Проекти таких кабінетів наразі розроблені. Місцеві онкологи чітко знають, якими вони будуть. А в Черкаському обласному онкодиспансері на базі урологічного відділення скринінговий кабінет для чоловіків уже відкрито.
«Наші фахівці заповнили нішу, котра утворилася в системі проведення профілактики, хоча це — не їх функція. Такими питаннями повинна займатися первинка й частково — заклади вторинного рівня. Тож сподіваюся, у майбутньому все стане на свої місця», — підсумовує Віктор Парамонов.
Інна Хімічук, спеціально для «ВЗ»
