Помилки при укладанні декларацій: як уникнути «Ірпінського синдрому»

У масовому поданні декларацій були зацікавлені всі: ініціатори реформ, для яких це було індикатором їх успішності, лікарі, котрим обіцяли: чим більше декларантів, тим вищими будуть їх зарплати, і пацієнти, які зі страху залишитися без «кращого», а потім і взагалі без будь-якого сімейного лікаря штурмували коридори амбулаторій. Чи завжди цей процес відбувався за правилами, а чи хтось дотримувався принципу «бачу мету – не бачу перешкод», стало відомо після того, як вщухла «виборча лихоманка», «гроші пішли за пацієнтами», а подекуди й за їх тінями.

Перший дзвіночок пролунав у липні 2018 року в Калуші, де було виявлено невідповідності у внесених в електронну систему охорони здоров’я деклараціях. На цій підставі НСЗУ призупинила фінансування центру ПМСД. Тоді це пояснили тим, що наприкінці 2017-го та на початку 2018 року пацієнти підписували декларації за формою, не затвердженою МОЗ, а декларації були внесені в систему лише в червні 2018 року. Однак Порядок вибору лікаря та Форма декларації були затверджені МОЗ у березні 2018 року У Калуші 44 тис. декларацій були заповнені не за встановленою формою – «від руки» та без верифікації через мобільний телефон. У деяких випадках від моменту підписання пацієнтом декларації до внесення її до електронної системи минало півроку, а отже, волевиявлення пацієнта за такий тривалий період могло змінитися. Тож про фальсифікацію документів не йшлося, і з часом інцидент «змило» кількома хвилями успішного укладання нових договорів із закладами первинки.

Інша міна уповільненої дії вибухнула в Ірпені у березні 2019 року, коли вже всім були відомі нові правила і минуло достатньо часу не лише на їх вивчення, а й на «виправлення старих гріхів». До НСЗУ звернувся законний представник трирічної дитини з приводу того, що декларація з її персональними даними внесена працівниками КНП «Ірпінський міський центр ПМСД» в електронну систему охорони здоров’я без відома законного представника дитини.

Реакція НСЗУ не забарилася: її представники перевірили понад 16 700 примірників декларацій в одній з амбулаторій вказаного центру ПМСД і з’ясували, що понад 10 200 з них були подані з порушеннями затвердженого Порядку, встановленого Наказом МОЗ України №503.

Десять днів, відведені на порятунок честі мундира закладу, минули швидко, але «відловити» таку кількість пацієнтів на предмет переподання декларацій не вдалося, тож записи в електронній системі охорони здоров’я про «неправильні» декларації були деактивовані, а кошти за них перераховано «в мінус». Головний лікар Ірпінського міського центру ПМСД Андрій Левківський вважає таке покарання несправедливим, хоча й визнає наявність помилок, а можливо, й певних порушень Правил укладання декларацій з боку медичного персоналу закладу. Однак називає їх винятково технічними й такими, що були спричинені не злим наміром лікарів, а поспішністю процесу.

«Від нас вимагали неймовірно високих темпів укладання декларацій на тлі одночасної реорганізації закладу. До того ж постійно змінювалися правила, тому уникнути помилок було неможливо. У нашому центрі не встановлено фактів підробки персональних даних пацієнтів, а виявлено лише типові помилки, які трапляються в усіх закладах первинки: не роздруковані примірники декларацій чи відсутність на них підписів. Іноді це траплялося через те, що не було змоги роздрукувати документ (не вистачало оргтехніки і витратних матеріалів) чи в пацієнта не було при собі телефона, й декларацію укладали згодом через смс, а він для підпису не повертався.

Багато помилок виникло через недосконалість електронної системи, яка або «зависала», або з неї зникали заповнені декларації, або вони автоматично дублювалися, якщо лікар намагався внести виправлення.

Після перевірки ми сподівалися, що все зможемо виправити й не очікували, що із нас знімуть кошти (приблизно 2,2 млн грн). Це було для нас повною несподіванкою. Нині ми переукладаємо декларації з пацієнтами — уже «оновлено» 1,5 тис., пацієнти дуже незадоволені й обурені, але іншого виходу в нас немає. Наробили помилок — будемо виправляти.

Хоча аби перевірили всі заклади первинки України, подібних «гріхів» було б не злічити. Та й до сьогодні під час укладання декларацій ми констатуємо збої в роботі електронної системи, тому не впевнені, що все відбувається як слід. Тож я переконаний, що для подібних запроваджень має бути якийсь перехідний період, аби люди могли адаптуватися до нової системи.

Я завжди підтримував реформи, однак здобув важливий урок: прогресивні зміни повинні враховувати вітчизняні реалії, а центральні органи влади — з розумінням ставитися до місцевих особливостей та враховувати те, що за умови відміни «червоних» списків лікарі ризикують залишитися без зарплат, а пацієнти — без медичної допомоги. Хоча місцева влада й колектив закладу зробить все, аби цього не сталося», — констатує Андрій Левківський.

Нині навколо Ірпінської історії розгорілася справжня дискусія, яка поділила пацієнтську спільноту й медичний загал на прокурорів та адвокатів. Перші вимагають суворих покарань для ловців «мертвих душ», які тільки й думали про підвищення заробітних плат, другі вказують, що подібні наслідки є неминучими. Чи народиться істина в суперечках?

До кого їде ревізор?

ВЗ Які недоліки було виявлено під час перевірок в Ірпені?

— Назву найтиповіші з них. По-перше, деякі примірники декларацій взагалі не були видрукувані з електронної системи, відповідно, не містили підписів пацієнтів, які підтверджували б вільний вибір ними лікаря. По-друге, більшість видрукуваних декларацій пацієнти також не підписали, що знову ж таки є прямим порушенням — не відомо, чи ці декларації подавалися пацієнтами до закладу. По-третє, частину декларацій було заповнено не за встановленою МОЗ обов’язковою формою. До того ж окрім порушень було виявлено й низку помилок. Вони трап­лялися в персональних даних пацієнтів (вказано неправильне прізвище, ім’я, по батькові тощо).

Інший вид помилки: одним підписом завірено 4 і більше декларацій різних пацієнтів (це не стосувалося заповнення та підписання декларації законним представником пацієнта). Або ж декларації одного і того самого пацієнта завірено підписами різних осіб. Виявлено й епізоди внесення некоректних даних у розділі «Законний представник пацієнта» у деклараціях дітей.

ВЗ Шанси виправити помилки після перевірки в лікарів були?

— Так. По завершенню виїзної перевірки НСЗУ відбулося засідання комісії з верифікації даних в електронній системі охорони здоров’я НСЗУ, на яку запросили представників Ірпінського міського центру ПМСД. Їм було надано копію висновку за результатами моніторингу виконання умов договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій зазначеного закладу, а також запропоновано надати пояснення щодо ситуації та виправити помилки. Але цього зроблено не було, попри те що представники центру ПМСД виз­нали вказані порушення.

ВЗ Чи передбачали в НСЗУ вірогідність допущення подібних помилок та ще й в такому масштабі? Можливо, мали б бути запроваджені якісь превентивні заходи?

— Звісно, порушень у такій кількості декларацій ніхто не прогнозував. Тож їх масовість у межах одного закладу швидше за все свідчить про зловживання. Головне, що потрібно робити для превенції помилок — дотримуватися Порядку вибору лікаря первинної медичної допомоги під час підписання декларацій та внесення їх в електронну систему охорони здоров’я. Такий Порядок, а також Форма декларації затверджені Наказом МОЗ України №503. Тож перед реєстрацією декларації пацієнта в системі кожен лікар має ознайомитися зі згаданим документом і дотримуватися його.

До того ж слід зазначити, що контроль ведення та зберігання документації в медичному закладі (у тому числі декларацій про вибір лікаря) є обов’язком його керівника.

Ми розуміємо, що ці процеси нові, й можуть виникати складнощі. Але правила — єдині для всіх, і їх потрібно дотримуватися, бо за кожною декларацією в заклад «приходять» кошти державного бюджету. Безперечно, у нових умовах фінансування і лікарі, й керівники зацікавлені в збільшенні кількості декларацій. Водночас вони мають стежити за дотриманням Порядку при їх поданні та внесенні до електронної системи охорони здоров’я. Адже на первинній ланці медичної допомоги НСЗУ здійснює оплати лише на підставі декларацій, поданих закладом і внесених до системи відповідно до положень законодавства. Тож багато закладів уже здійснюють власні внутрішні перевірки й самостійно усувають виявлені помилки та зловживання. Це правильний і корисний процес. Адже декларація — первинний документ для «входження» в систему охорони здоров’я. З нею пов’язаний електронний рецепт, а в майбутньому будуть пов’язані електронна медична картка, електронне направлення для надання амбулаторної чи стаціонарної медичної допомоги. І це передбачає високий рівень відповідальності за достовірність даних.

ВЗ Яких заходів вживатимуть за результатами таких перевірок? Чи не постраждають від них пацієнти?

— Коли з якихось причин декларацію в електронній системі охорони здоров’я було деактивовано, це в жодному разі не означає, що пацієнт втратив право на медичну допомогу. Під час звернення до лікаря первинної ланки він може переподати декларацію й одразу ж отримати безоплатний пакет медичних послуг у повному обсязі.

Принагідно хочу наголосити, що й пацієнти зобов’язані відповідально ставитися до цього процесу. По-перше, потрібно переконатися в правильному відображенні в декларації наданих даних. По-друге, обов’язково підписати декларацію власноруч, не довіряючи це іншій особі. По-третє, вказати актуальний номер мобільного телефону. Також пацієнт має зберігати примірник декларації, як і будь-який документ.

ВЗ Тоді за помилки в деклараціях доведеться розплачуватися закладу й лікарям?

— НСЗУ може оплатити лише ті декларації, які подані та внесені в електронну систему охорони здоров’я з дотриманням Порядку вибору лікаря, визначеного Наказом МОЗ №503. Тому, наприклад, за результатами перевірки Ірпінського міського ЦПМСД і деактивації записів про декларації, подані з порушеннями, буде здійснено відповідний перерахунок виплат. Однак лікарі цього закладу можуть запропонувати пацієнтам під час наступного візиту переподати декларації, і щойно вони це зроблять (з дотриманням усіх правил), заклад отримає кошти за надання медичних послуг таким пацієнтам. Право пацієнта повторно подати декларацію передбачене законом.

ВЗ Дехто з «потерпілих» лікарів стверджує, що збої в підписанні декларацій виникли через поспіх, черги під кабінетами, недостатню кількість комп’ютерів, принтерів.

— Кампанія щодо вибору лікаря та подання декларацій стартувала ще на початку 2018 року. Звісно, на той час траплялися технічні збої та інші проблеми. Але відтоді минуло вже більше року, на виправлення «перших помилок» було достатньо часу. Між Національною службою здоров’я України та закладами первинної медико-санітарної допомоги укладено договори про медичне обслуговування населення, відповідно до яких надавачі мусять належним чином, своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов’язання щодо надання пацієнтам послуг. Їх обсяг встановлено Порядком надання ПМД, затвердженим Наказом МОЗ №504. Керівництво та власники закладів мали подбати про необхідне оснащення для виконання умов договору, у тому числі комп’ютери, принтери тощо. Окрім того, аби не перевантажувати лікарів невластивими їм функціями, було призначено уповноважених осіб, які допомагали б в оформленні декларацій та внесенні їх до електронної системи охорони здоров’я.

ВЗ Також лунають звинувачення на адресу окремих медичних інформаційних систем, які «підвели» своєю недосконалістю чи ненадійністю.

— Порушення, виявлені під час реєстрації декларацій в Ірпінському міському ЦПМСД, не залежать від співпраці з конкретною МІС. Окрім того, перелік МІС, які відповідають встановленим вимогам та підключені до електронної системи охорони здоров’я, міститься у відкритому доступі на сайті НСЗУ, і з ним можна ознайомитися. Система передбачає внесення достатнього обсягу достовірної інформації щодо пацієнта, яка допоможе його ідентифікувати.

ВЗ Яка доля декларацій, у яких вказано один і той самий номер телефону на всю родину чи глава сім’ї підписав декларації «один за всіх»?

— Прийнятною вважається ситуація, коли один номер телефону використовують як метод автентифікації пацієнта в електронній системі охорони здоров’я не більше ніж для 10 осіб. Та навіть якщо з’явився «зайвий», такі декларації не деактивують, однак бажано їх оформити по-новому. Щодо підпису пацієнта, він має бути лише особистим. Адже декларація — це односторонній правочин, який породжує певні права й обов’язки. Тож його обов’язковим реквізитом є підпис самого пацієнта, котрий надає документу юридичної сили. А декларація про вибір лікаря — такий самий документ, як і заява про прийняття на роботу, довіреність, заповіт тощо. Перевірити, чи був відсутній пацієнт під час підписання та внесення його декларації в електронну систему охорони здоров’я, можуть лише правоохоронні органи. Це не є компетенцією НСЗУ, яка лише здійснює моніторинг виконання договорів у частині внесення закладами до системи актуальних даних.

Наразі в Ірпені було встановлено факт порушення Порядку вибору лікаря та недотримання форми декларації, тому такі записи про них було деактивовано.

ВЗ Дехто стверджує, що, ініціюючи подібні перевірки, НСЗУ намагається зекономити кошти, як це відбулося й з дочасною відміною виплат за так званими червоними списками пацієнтів. Крім того, для виправлення помилок було встановлено нереально стислий термін у 10 днів.

— По-перше, дія тарифу для оплати надання послуг пацієнтам червоного списку була припинена до того, як розпочалися згадані перевірки. І це відбулося не з ініціативи НСЗУ, яка не уповноважена приймати подібні рішення, це прерогатива Кабміну. По-друге, на сьогодні НСЗУ вже виплатила медичним закладам первинки (згідно з договорами) понад 10,3 млрд грн, і надалі всі виплати здійснюють у межах бюджетних призначень. Натомість 10 днів на переподання декларацій — це не вказівка НСЗУ, а вимога п. 28 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. №411.

ВЗ А правові підстави для того, аби зробити перерахунки за анульовані декларації, існують?

— Відомо, що оплату медичних послуг за договором з НСЗУ здійснюють на підставі звітів, які формуються з інформації, котра міститься в електронній системі охорони здоров’я. Згідно з п. 4 спеціальних умов договору в ньому має бути зазначена кількість пацієнтів, які подали декларації надавачеві в установленому МОЗ Порядку, а згідно з п. 8 сума оплати за звітний період визначається як 1/12 добутку кількості таких пацієнтів (станом на 1-ше число звітного періоду), чинних тарифів й коригувальних коефіцієнтів. Також НСЗУ має право проводити моніторинг виконання умов договору, а в разі виявлення їх порушень чи невідповідностей зобов’язана здійснювати перерахунок коштів за попередній період. Зокрема, якщо виявлено декларації, подані з порушенням встановленого МОЗ порядку, надавач зобов’язаний відповідно зменшити обсяг оплати за звітом про медичні послуги за поточний період — на суму надлишково сплачених коштів (п. 35 договору).

ВЗ Чи здійснюватиме НСЗУ подібні перевірки надалі? І як вони відбуватимуться — тотально чи вибірково, з ініціативи служби чи лише у відповідь на скарги пацієнтів?

— Національна служба здоров’я України суворо стежитиме за дотриманням коректного та правдивого внесення даних до електронної системи охорони здоров’я та раціональним використанням державних ресурсів. Це означає, що вона перевірятиме не заклади, а їх дані, котрі зберігаються в центральній базі еHealth. Передусім це необхідно для того, аби уникати дублікації відомостей в системі та здійснювати оплату за реально існуючими деклараціями. Такий підхід забезпечить цільове й ефективне використання державних коштів. Заходи з верифікації проводитимуть регулярно. Її інструменти постійно вдосконалюють, а також розробляють нові.

Верифікація включає низку процесів. Один з них — деактивація даних про померлих пацієнтів, зареєстрованих медичних спеціалістів, інших користувачів у системі. Вона відбувається відповідно до даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Станом на 25 квітня 2019 року в такий спосіб у системі деактивовано понад 191 тис. записів користувачів, які померли.

Деактивацію даних про медичних спеціалістів проводять після погодження з МОЗ як розпорядником вказаного реєстру. Наступний крок: онлайн- та офлайн-дедублікація, яка запобігає появі дублів даних пацієнтів у системі, виявляє і деактивує вже наявні «повтори» записів про пацієнтів, декларації, медичних працівників та спеціалістів, а також про медичні заклади. Онлайн-дедублікація відбувається в режимі реального часу (24/7) під час створення нового запису в системі, офлайн — за допомогою модуля автоматичного пошуку та деактивації дублів даних. Станом на 25 квітня 2019 року за заданим алгоритмом в електронній системі виявлено та деактивовано понад 450,5 тис. таких записів.

За результатами верифікації НСЗУ уточнює звіти надавачів медичних послуг і здійснює перерахунок оплат за договорами. Також відповідно до законодавства ми регулярно розглядаємо запити/звернення щодо вчинення дій із даними в системі від заявників, яких можна ідентифікувати. У разі потреби ці дані деактивують, активують чи дедублікують. Водночас ми повідомляємо заявникам про вчинені дії або відмову від них. Періодично приймаються рішення про вчинення дій з даними в системі за результатами моніторингу виконання договорів, які укладено із закладами-партнерами. Станом на 25 квітня 2019 року за такою процедурою в електронній системі деактивовано понад 2000 записів. За результатами верифікації також здійснено перерахунок оплат. Безумовно, у разі потреби НСЗУ проводитиме й виїзні перевірки.

ВЗ Кадрового потенціалу служби для виїздів на місця достатньо?

— На сьогодні в НСЗУ поки що не вистачає кадрів для масштабних одночасних перевірок закладів у межах всієї України. Проте маємо достатньо ресурсів для моніторингу потужних закладів з надання первинної медичної допомоги, які обслуговують значну кількість пацієнтів. Для розширення таких можливостей у квітні 2019 в НСЗУ створено окремий Департамент моніторингу, тож перевіряючих у нас побільшало.

Однак ми закликаємо заклади охорони здоров’я до сумлінного виконання умов договорів та самоконтролю. Адже при трансформації системи фінансування первинної ланки були створені однакові умови та правила для всіх. І приклади багатьох успішних закладів свідчать про те, що працювати в нових умовах вигідно, якщо власники подбали по необхідне оснащення, керівництво — про вибір МІС та навчання персоналу, а лікарі й пацієнти відповідально поставилися до подання декларацій та внесення їх до електронної системи охорони здоров’я. Усе разом забезпечує гарний результат.

Помилки й зловживання – це різні поняття

В системі еНealth наш центр зареєстровано наприкінці 2017 року, коли в Мукачеві стартувала міська програма комп’ютеризації медичних закладів. Було закуплено комп’ютерне обладнання, розпочалася автоматизація робочих місць, усі медичні заклади міста об’єднали в єдину інформаційну систему. Тож до підписання декларацій ми були у всеозброєнні — наш центр отримав все необхідне (комп’ютери, принтери, підключення до інтернету). Хоча на початку виникав наплив пацієнтів, однак процес вибору ними лікаря був здебільшого автоматичним — обирали переважно тих, кого знали по дільниці. Нині ж пацієнти починають обдумувати свій вибір, чимало з них вважають, що ухвалили рішення поспіхом й переукладають декларації з лікарями. У цілому на сьогодні 79% мешканців нашого міста задекларовані. Однак я вважаю, що наразі розпочався найцікавіший процес — конкуренція за пацієнтів. Тож активно працюємо над питаннями сервісу, збільшенням кількості місць надання медичної допомоги, забезпеченням обладнанням і підвищенням показників якості за всіма напрямками. Багато уваги приділяємо комунікації «лікар — пацієнт» та «керівник — лікар».

Я особисто часто спілкуюся з персоналом, у тому числі й щодо проблем з укладаннями декларацій. Оскільки я є регіональним координатором з впровадження реформи ОЗ в Закарпатській області від Програми «U-LEAD з Європою», мені часто доводиться бувати в різних закладах первинної ланки області. Бачив випадки, коли пацієнти не знають, що за них укладено декларації, і такі факти зловживання мають місце. За ними повинно слідувати покарання. Інша група порушень ще масовіша, але не така «кримінальна». Це адміністративні порушення, і навряд чи є заклад, який не стикався із ситуаціями, коли декларацію на чоловіка оформила дружина, прихопивши із собою його паспорт, або ж в амбулаторії не працював принтер, і документ залишився без підпису пацієнта. І тут головне — масштаби подібних порушень. Вони й підказують — недбалість це чи збіг несприятливих обставин.

Скажу відверто: подібні факти були зафіксовані й у нашому колективі (на щастя, «підроблених» декларацій не виявилося). Тож ми одразу вжили заходів реагування: лікар обов’язково зустрічався з пацієнтом, який виявився «заочним» декларантом чи не залишив підпису на документі. Пересвідчившись у тому, що він згоден обрати саме цього фахівця, виправляли помилку. Більше того, ми створили спеціальну комісію — до її складу ввійшли і представники адміністрації закладу, і практикуючі лікарі. Вона перевіряє виконання Наказу МОЗ №503. Усі виявлені нею недоліки намагаємося виправити згідно з розробленим алгоритмом дій. Деякі помилки можемо усунути власними силами, з інших питань звертаємося до НСЗУ.

Більшість наших працівників (близько 90%) вільно користуються комп’ютером, ведуть електронний документообіг, тож внести зміни в базу даних для них не є проблемою. Решті доведеться вибирати: або працювати в системі еНealth згідно з усіма вимогами НСЗУ, або не працювати зовсім. Ми допомагаємо опанувати «електронну грамоту» всім колегам.

Також часто можна почути, що помилки з укладанням декларацій виникли через неякісну МІС. Так, те, що вона має бути сертифікована, це аксіома. Проте всі електронні системи НСЗУ перевіряє на відповідність стандартам. А щодо якості, то слід розуміти: майже всі МІС — це оболонки, тобто програми, які потрібно наповнювати. Тому, купуючи МІС, варто порадитися з колегами інших закладів, або ж наповнювати програму самостійно за наявності відповідних фахівців. Наш заклад приєднано до загальної інформаційної мережі медичних закладів міста, якою користуються і первинна ланка, і вторинна. Тому ми проводимо тренінги для сімейних лікарів, аби вони не припускалися помилок. Та окрім знань кожен лікар повинен відчувати ще й високу відповідальність, а також розуміти, що помилки й зловживання — це різні поняття.

Потрібно постійно «звіряти годинники» всередині закладу

У липні 2018 року наш заклад став одним із 150 центрів ПМСД, які уклали договори з НСЗУ у першу «хвилю». На той час майже 54% приписного населення закладу вже обрали свого сімейного лікаря, бо до цього ми готувалися заздалегідь. Власне, реформувати первинку в Коломиї почали ще 2014 року, з часу створення нашого центру ПМСД. Ми завжди відчували підтримку місцевої влади, завдяки якій підписання декларацій не стало «бігом з перешкодами». На 1 квітня 2018 року ми вже знали, яку медичну інформаційну систему оберемо (й досі співпрацюємо з нею), робочі місця лікарів були на 50% забезпечені комп’ютерною технікою. Однак цього не вистачало для активної підписної кампанії, тож місцева влада організувала так звані ярмарки здоров’я на базі центру надання адміністративних послуг Коломийської міської ради. Тобто впродовж кількох вихідних наші лікарі додатково отримали доступ до 30 комп’ютерів ЦНАП, через які швидко могли укладати декларації з населенням. На час укладання договору з НСЗУ фінансування нашого закладу збільшилося майже вдвічі, тож до кінця минулого року ми змогли на 100% забезпечити всі робочі місця лікарів комп’ютерною технікою, інтернетом і необхідним обладнанням. Завдяки цьому на сьогодні задекларовано понад 75% населення. Цей показник уже міг би перевищити 85%, але нещодавно місто Коломия приєднало 6 селищ й утворило єдину територіальну громаду. Тож у нас з’явилися додаткові 10 тис. населення, що й знизило відсоток охоплення деклараціями. Та хоч як приваблював би кількісний показник, він не має відволікати від дотримання вимог заповнення й реєстрації декларацій. Ми завжди це пояснювали нашим лікарям, бо від самого початку бачили ризики.

Найпоширенішими технічними помилками в масштабах всієї країни на початку укладання декларацій було неповне заповнення особистих даних пацієнтів. До того ж не в усіх людей літнього віку були мобільні телефони, а оскільки медичні інформаційні системи ідентифікували особу через СМС, використовували номер телефону родичів. Тому часто, наприклад, 5 членів сім’ї укладали декларацію на один мобільний телефон. Це дозволялося, однак надалі ми зрозуміли, що під час виписування електронного рецепта, онлайн-запису на прийом чи в разі зміни місця проживання пацієнта таке «колективне користування» спричинить проблеми. Тому почали ідентифікувати кожного пацієнта за його особистим мобільним телефоном. Таку верифікацію провели ще до запровадження електронних рецептів. Багато клопотів додало переукладання декларацій з новими пацієнтами, які з’явилися в нашому закладі після утворення ОТГ, адже частина з них вже були прикріплені до іншого лікаря, й анулювати таких декларантів на попередньому місці без дотримання особливої процедури було неможливо. Нині ми вже її здійснюємо — поетапно, щотижня надсилаємо 10-20 звернень пацієнтів в електронному вигляді до ДП «Електронне здоров’я».

Упродовж 2 місяців понад 2 тис. таких пацієнтів переуклали декларації на користь лікарів нашого центру. Аби в процесі змін не виникало проблем, намагаємося постійно комунікувати з населенням: через соцмережі оприлюднюємо важливу інформацію, наприклад, про те, що лікар йде в декретну відпустку, і її пацієнтам потрібно переукласти декларації, якщо вони того забажають. Або ж коли в закладі виникають технічні проблеми (тимчасово не працює інтернет, проводяться ремонтні роботи), завчасно намагаємося попередити населення, аби потім не виникало збоїв. Також ми розуміємо, що НСЗУ зі свого боку проводитиме верифікацію даних, тому періодично переглядаємо наявні декларації самостійно. За кожним лікарем закріплено паперовий архів даних електронних декларацій, які зберігаються централізовано. Тож лікарі можуть переглядати їх, звіряти з оновленою інформацією.

До того ж нам пощастило з МІС, яка від самого початку забезпечила можливість верифікувати дані, тож ми були впевнені у їх достовірності на 99%. Попри це періодично робимо вибірку укладених декларацій, перевіряємо правильність їх заповнення. Якщо на початку десь і «проскочила» технічка помилка (бо повністю уникнути їх на хвилі ажіотажних черг пацієнтів було практично неможливо), то нині всі дані верифіковані, якщо потрібно — змінені чи доповнені, а відповідні декларації переукладено. Останню таку «глобальну перевірку» було проведено 2 місяці тому: ми звірили всі дані з даними системи електронного здоров’я.

Приклад Ірпеня став наочним доказом того, що ми обрали правильну тактику. Не треба чекати, доки вдарить грім згори — потрібно постійно «звіряти годинники» всередині закладу. І наші лікарі ще більше усвідомили свою відповідальність за внесення достовірних даних, а також доцільність і необхідність заходів, спрямованих на їх перевірку. Адже йдеться про важливі документи і кошти, які колектив отримує за кожним пацієнтом. До того ж наш центр став одним із 15 закладів первинної медичної допомоги, які перемогли в грантовому конкурсі проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Тому права на помилки в нас немає.

Світлана Тернова, «ВЗ».