Нині нові терапевтичні можливості дають змогу пацієнтам із цукровим діабетом подовжити життя і гарантують досить високу його якість. Про революційні відкриття світової діабетології — наша розмова з професором Борисом Маньковським, президентом Української діабетологічної асоціації, членомкореспондентом Національної академії медичних наук України, завідувачем кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, доктором медичних наук.
ВЗ Вчені вивчають патогенез цукрового діабету та шукають ефективні методи лікування. Що нового відбулося в цій галузі?
Борис Маньковський, президент Української діабетологічної асоціації, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, завідувач кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професорМи вже активно застосовуємо вказані препарати і сподіваємося, що цей перелік й надалі розширюватиметься.
ВЗ Як зміняться підходи до лікування після цього революційного прориву?
— Буквально кілька тижнів тому Європейське товариство кардіологів (ESC) спільно з Європейською асоціацією з вивчення цукрового діабету (EASD) видало нові рекомендації з лікування хворих на ЦД 2-го типу. Там зазначено, що за наявності в таких пацієнтів високого або дуже високого серцево-судинного ризику (а його, на жаль, виявляють у більшості хворих на ЦД 2-го типу) терапію потрібно починати з призначення не метформіну, як ми звикли, а інгібіторів НЗКТГ-2 або агоністів ГПП-1. Але це зовсім не означає, що метформін втратив свою актуальність. Він ефективний, перевірений роками практики і численними клінічними дослідженнями, тому, як і раніше, препарат широко застосовують. Але в такому контексті саме описаний алгоритм лікування дає змогу досягати вираженішого ефекту.
Звичайно, рекомендації зовсім нові, але препарати цих двох класів мають підтверджені доказові дані щодо запобігання розвитку таких загрозливих ускладнень ЦД, як серцево-судинні захворювання й нефропатії. Вони позитивно впливають на довгострокові показники, а відтак, на прогноз пацієнта в цілому.
Щодо інсулінотерапії, то тут теж є чим похвалитися. Це базальні аналоги інсуліну (тривалої дії) нового покоління. Донедавна на українському фармацевтичному ринку було всього два (хоч і дуже ефективні) препарати — гларгін і детемір. Нещодавно зареєстровано засоби наступного покоління: гларгін 300 од/мл і деглюдек, які також розширюють можливості лікування ЦД — у разі застосування цих препаратів ризик гіпоглікемічних станів нижчий, ніж у разі використання їх попередників, і значно нижчий, аніж за умови лікування звичайними людськими генно-інженерними інсулінами.
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
