Молекулярна генетика – ключ до успіхів у дерматології

2729

Цьогорічний 71-й Конгрес Американської академії дерматології відбувся у місті Маямі (США). На п’ять днів столиця круїзного та пляжного відпочинку штату Флорида перетворилася у світовий центр дерматологічної науки і практики. Рекордна кількість учасників — понад 17 тисяч осіб — дійсних членів ААД, практичних лікарів та науковців прибули на форум із різних куточків Сполучених Штатів Америки, Канади, Європи та інших країн. Провідні фахівці світу у своїх доповідях розповіли про досвід застосування новітніх методів лікування та діагностики дерматологічних захворювань, які є актуальними нині. У складі представників української дерматологічної школи у роботі конгресу взяла участь професор курсу дерматовенерології Тернопільського медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Світлана ГАЛНИКІНА.

ВЗ Ваші враження від конгресу?
— Насамперед хочеться відзначити, що цьогорічний конгрес був ювілейним — Американська академія дерматології відзначала 75-річчя з дня заснування. Цього разу подивувала його масштабність — кількість учасників і справді була рекордною. Це зауважив навіть під час своєї урочистої промови президент академії, мовивши, що у далекому 1938 році про таку широку аудиторію можна було тільки мріяти. А також додав, що минулий рік для світової дерматологічної науки був надзвичайно цікавим, успішним та плідним, зроблено чимало поступальних кроків у розвитку дерматології загалом і в діяльності американської академії зокрема. Зауважте, що усе це він наспівав словами відомої пісні Френка Сінатри «Це був дуже хороший рік». Важко уявити подібну картину, скажімо, на українському форумі, але, на мій погляд, це і є виявом усім відомої американської демократії. Взагалі ж хочу особливу увагу звернути на деякі моменти щодо організації роботи конгресу, з якою модератори, без сумніву, впоралися блискуче. Задля більшої ефективності уже за кілька місяців до початку кожному учаснику надіслали програму, аби вони могли ґрунтовно ознайомитися з нею та скласти власний план відвідування сесійних засідань, форумів, майстер-класів. Отож учасники мали можливість самостійно, обмізкувавши заздалегідь, обрати теми найцікавіших на їх погляд засідань. Цього року найбільш популярними темами, які увійшли в десятку топових, стали: контактний дерматит, меланома, реформа охорони здоров’я на сучасному етапі, сучасні підходи у лікуванні акне. Можете уявити моє здивування, коли у програмі симпозіуму «Гарячі теми» першою у списку я побачила тему «Космецевтика». Саме її я обрала ще під час так званого попереднього голосування. Таку стратегію організації роботи я вважаю надзвичайно ефективною, це свідчить про високий, справді світовий рівень цього наукового заходу. А те, що врахована думка, інтерес практично кожного учасника, значно заохочує до участі у подібних форумах, дає натхнення, сприяє удосконаленню, насичує відчуттям власної значимості та причетності до великої світової дерматологічної спільноти. На мій погляд, така практика є надзвичайно прогресивною. Чому б нашим науковцям не перейняти цей позитивний досвід задля ефективнішого проведення подібних заходів в Україні?

Звернула я увагу і на те, як цього разу «омолодився» склад учасників конгресу. Приємно, що вливаються молоді сили — творчі, креативно мислячі інтерни, науковці, спеціалісти практичної дерматології, дерматологи-початківці.

Особливістю конгресу було розмаїття форм діяльності — це і лекції, і дискусії, круглі столи, форуми і практичні тренінги з використання методів лазерної, фотодинамічної терапії, трансплантації волосся. Головний акцент — на безперервній післядипломній освіті та навчанні.

Програма форуму всебічно охопила підходи до лікування та діагностики псоріазу, інфекційних уражень шкіри, акне, шкірних проявів системних захворювань, атопічного дерматиту, алергійних та контактних дерматитів, спадкових дерматозів, проблем нігтів та волосся, дерматологічних уражень за СНІДу, лімфом, меланом та пігментних уражень, немеланомного раку шкіри, вітиліго. Усі секції були добре проанонсовані, що допомогло обрати найбільш ефективну програму навчання та тренінгів.

ВЗ Яку недугу дерматологи світу вважають найглобальнішою?
— Однією з ключових тем, яку обрали для обговорення самі учасники найбільш популярної сесії «Гярячі теми», була проблема сучасного погляду на скринінг та лікування меланоми. І не дивно, адже саме ця онкологічна недуга для багатьох пацієнтів звучить як вирок, а для лікарів — як виклик. Якщо смертність від інших видів раку останніми роками помітно знижується, то меланома не хоче здавати позицій. Отож, ця проблема особливо актуальна сьогодні — драматична ситуація склалася і в Україні, і в світі, позаяк летальність становить 37%, якщо діагноз встановлений занадто пізно.

«Уся небезпека меланоми в тому, що вона може розвиватися так, що її важко виявити до того часу, коли лікування може й не дати очікуваного результату, — вважає професор дерматології з університету Брауна(США), доктор Мартін Вайншток. — Зовні меланоми схожі на звичайну родимку. Понад 100 000 американців померли від меланоми впродовж останніх десяти років і 9480 нових випадків смерті прогнозується для США цього року».

Тому боротьбу з цим новоутворенням професор радить вести у двох напрямах — всеохоплюючий скринінг мешканців із метою раннього виявлення захворювання та застосування інноваційних технологій у лікуванні метастатичних форм захворювання на пізніх стадіях. Доктор Мартін Вайншток упевнений, що діяльність у цьому обширі і є тим ключем, який відчинить двері до зниження смертності від меланоми. Щоб отримати організаційну підтримку з боку держави для широкого впровадження скринінгів, потрібно збільшити рівень доказів, вважає доктор Вайншток. Щоправда, й не відкидає потенційних небезпек скринінгу, які потрібно обґрунтувати та оцінити з наукової точки зору: «Ми повинні бути дуже обережні, і не ігнорувати потенційної шкоди від скринінгу — це і гіпердіагностика, збільшення інвазивних процедур і, врешті, пов’язані з ним фінансові витрати».

В унісон окресленої теми прозвучала й доповідь керівника Дерматологічної служби центру раку в Нью-Йорку професора Аллана Халперна. Розпочавши свій виступ, він назвав меланому найбільшим конкурентом дерматологів, який поборов усі їхні спроби отримати хоч якісь позитивні результати. Але, незважаючи на подвійну атаку цього ворога, закликав змінити усталені правила гри за допомогою профілактичних оглядів та генетичних досліджень.

Рандомізовані клінічні випробування є надто дорогими, до того ж потрібні роки, щоб завершити цей процес. Натомість можна вдатися до досвіду Німеччини, яка проводила скринінг на меланому на території землі Шлезвіг-Гольштейн. Замість проведення рандомізованих клінічних випробувань для визначення ефективності скринінгу, німецькі колеги розпочали профілактичний скринінг у державі. Через 10 років цієї діяльності смертність від меланоми знизилася більш ніж на 45 відсотків, в той час як у сусідніх державах «меланома смерті» продовжує поширюватися. Німеччина тепер пропонує загальнодержавний скринінг двічі на рік для осіб, старших 35 років — це дуже промовистий приклад, зауважив Аллан Халперн.

ВЗ Щодо профілактики меланоми?
— Ми інколи недооцінюємо ролі профілактичних заходів, але з погляду доказової медицини вони вкрай важливі. На моє переконання, немаловажливе значення має просвітницька діяльність, адже не всі відають про шкідливість надмірної інсоляції, засмаги в солярії. Це ті чинники, які можуть спровокувати в майбутньому низку дерматологічних захворювань, зокрема й онкологічних. Тому ставлення наших співвітчизників до засмаги має бути змінено, і розпочинати потрібно з діток, яких до трьох років взагалі потрібно захищати від сонця. Як це, приміром, роблять у Німеччині та деяких інших країнах, де на державному рівні задекларована заборона відвідувати солярій особам, що не досягли 18-літнього віку.

ВЗ Чи були представлені на конгресі якісь нові спроби у лікуванні псоріазу, адже з розвитком фармакології можливості терапії шкірних захворювань значно розширилися?
— Справді, з часу останнього форуму цієї теми не полишають, адже псоріаз і зараз є одним зі «стійких» захворювань, які важко піддаються лікуванню, однак на сьогодні є багато методів, які можуть радикально допомогти хворим. Багато з цих варіантів ми мали змогу розглянути на секційному засіданні «Терапія псоріазу в епоху біологічних технологій». Зокрема, провідний доповідач сесії, професор клінічної дерматології в університеті штату Нью-Йорк у Буффало Роберт Калб розповів: «На щастя, маємо нині багато методик лікування псоріазу — це фототерапія, звичайна системна
терапія, біологічні агенти. Це тішить, бо можемо допомогти пацієнтам, але з таким розмаїттям варіантів, визначальним чинником є висока вартість запропонованої терапії».

Тому доктор Калб вніс пропозицію розпочинати лікування з дещо меншовартісних методів терапії, зокрема цитостатиків, фототерапії, перш ніж перейти до біологічних агентів. Він проілюстрував цю інформацію великою кількістю слайдів зі свого практичного досвіду. Приміром, у світлолікуванні доктор Калб радить використовувати фототерапію вдома, яка не втрачає своєї ефективності, до того ж, це дуже зручно для пацієнтів. Щодо застосування звичайних системних агентів, то у 40% випадків була доведена ефективність метотрексату, яка виявляється на 12-16 тиждень із початку вживання препарату. Кращим доповненням до нього доктор Калб вважає фолієву кислоту, яка знижує токсичність, не впливаючи на ефективність лікування. До факторів ризику щодо токсичності препарату можна віднести ожиріння, діабет,
вживання алкоголю. Ефективну дію у лікуванні псоріазу справляє циклоспорин, але професор рекомендує не використовувати його довго — тривале застосування спричиняє гіпертонію та ниркову недостатність. Він призначає ці ліки, починаючи зазвичай з 4-5 мг на кг маси тіла, впродовж 3-4 місяців, але дози мають бути зменшені протягом тривалого часу. У великій пошані нині біологічні агенти. На думку доктора Калба, інфліксімаб є найбільш ефективним із них в лікуванні псоріазу у звичайних запропонованих дозах, але краще застосовувати його у сукупності з анти-ФНП-терапією в пацієнтів з важкими формами
захворювань шкіри або з псоріатричним артритом. В арсеналі біологічного лікування він визначив й інші, не менш ефективні, препарати — це адалімумаб, схвалений для використання в FDА, етанерцепт, який за клінічними дослідженнями підтвердив свою ефективність у комбінованій терапії та
для зменшення впливу метотрексату, до того ж зі збереженням витрат, та устенікумаб, що не спричиняє проблем із серцево-судинною системою та онкологічних захворювань.

ВЗ Світлано Олександрівно, що викликало у вас найбільший науковий інтерес під час засідань?
— Особливе зацікавлення у мене та й, гадаю, багатьох учасників конгресу, викликало обговорення проблем ранньої діагностики та лікування спадкових захворювань шкіри, яке базується на генетичних методах досліджень. Як мовилося на форумі, ми нині стоїмо на порозі нової ери, асоційованої з розширенням знань про геном, досягненнями в галузі регенеративної медицини. Усі ці набутки можуть з успіхом використовуватися в діагностиці дерматологічних захворювань вже в першому триместрі вагітності чи навіть до вагітності жінки. Зокрема, у пленарній доповіді завідувача кафедри дерматології та шкірної біології університету Томаса Джефферсона (Філадельфія) доктора Уітто було зосереджено увагу на вродженому бульозному епідермолізі. Зазвичай це захворювання трактують як рідкісне, хоча, на мій погляд, з цього приводу можна дискутувати, зважаючи на статистичні дані: за оцінками експертів, випадків бульозного епідермолізу від 1 на 50 тис. до 1 на 100 тис. осіб. Таких пацієнтів ми спостерігаємо й у нас на Тернопільщині. Покластися у цих питаннях можна на молекулярну генетику. Доктор Уітто закликав зосередити увагу на пренатальній діагностиці вродженого бульозного епідермолізу, яку можна провести вже на 10-му тижні вагітності за допомогою біопсії хоріона. Розширити можливості пренатальної діагностики він пропонує за допомогою передімплантаційної генетичної діагностики. Іншими словами, можна встановити діагноз ще до вагітності шляхом молекулярного аналізу заплідненої яйцеклітини під час екстракорпорального запліднення. Для тих пацієнтів, які вже народилися з бульозним епідермолізом, генна терапія може бути використана для усунення проявів важкої патології.

Нині вже проводяться клінічні випробування для проведення цієї процедури.
Були обговорені й інші новітні методики, такі як поповнення білка, що відсутній у шкірі пацієнта з БЕ, введення фібробластів ін’єкційними методиками та лікування стовбуровими клітинами.

Особливої уваги під час сесійних засідань приділили використанню цифрових технологій у дерматологічній практиці. Представник однієї з найвідоміших гарвардських дерматологічних шкіл доктор Ентоні Цукрас оприлюднив факти, які засвідчили, що широке використання сучасних цифрових технологій дозволяє мінімізувати кількість біопсій, які є доволі травматичними для пацієнта. Нині у своїй практиці він використовує електронні медичні записи з фотографіями. Це дозволяє відслідковувати динамічні процеси у хворих з атиповими невусами та пухлинами. Для більш достовірної оцінки динаміки розвитку патологічного процесу на шкірі доктор Цукрас пропонує використовувати електронні медичні записи в ілюстраціях, що є великою підмогою для практикуючого лікаря. Свою ефективність довело й TBF — тотальне фотографування усього шкірного покриву у хворих з атиповими невусами, аби в подальшому відслідковувати їх у динаміці.

Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ», Тернопіль

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я