Результати пілотного проекту: друга спроба

1376

23 травня пройшла запланована нарада щодо результатів пілотного проекту по артеріальній гіпертензії. Із минулого звітування пройшло п’ять місяців. На семінарі було обговорено досягнуті результати впровадження проекту відшкодування коштів хворим на гіпертонію та шляхи їх покращення. Розпочав захід головний терапевт МОЗ Василь Нетяженко із детальним аналізом результатів по всій Україні.

Василь НЕТЯЖЕНКО,
головний спеціаліст МОЗ України
зі спеціальності «терапія»:
«Почну з того, що більшість лікарів не знають, коли вийшла постанова щодо даного проекту. Уніфікований протокол затверджено у травні 2012 року, тобто документ «працює» вже рік, а люди, які мають бути задіяні у його виконанні, досі не в курсі справ.

Коли ми готували результати для сьогоднішнього заходу, то аналізували причини порушення прийому ліків хворими на артеріальну гіпертензію. Виявляється, 64% просто забувають їх прийняти! Більше 50% опитаних не п’ють ліки, якщо їх нічого не турбує, решта бояться побічних ефектів, звикання чи вважають їх «несмачними». Цікаво те, що 14% пацієнтів відмовляються від ліків по причині… їх відсутності в аптеці.

Згідно з Міжнародними даними щодо постійного конт­ролю артеріального тиску в Європі, тільки 15% українців постійно приймають потрібні ліки. Середня цифра по інших європейських країнах — 30%. У Чехії, наприклад, майже 60% людей отримують постійне лікування. Таких цифр ми зможемо досягнути тільки років через 10. На сьогодні наша мета — потрапити до списку країн, де відсоток сягає 30. Для цього ми з вами сьогодні тут і зібралися.

У постанові зазначено, що ми повинні намагатися знизити артеріальний тиск. Аргументація така: зниження тиску на 10 мм рт. ст. зменшує ризик ускладнень на 38%. А зниження АТ на 20 мм рт. ст. — на 50%. Треба розуміти, що досягнути таких результатів можна тільки в разі планомірного спостереження та лікування.
Я хочу продемонструвати цікаві дані на прикладі антагоністів калію — препаратів амлодипіну. Із 27 його препаратів є такі, що відпускаються за референтними цінами. І хворий отримує на них у середньому 202 гривні на рік. Є пацієнти, яким абсолютно цей пілотний проект не потрібен. Вони в змозі самі придбати препарат дорожчої цінової категорії. Не треба їх переманювати! Якщо людина має змогу витратити тисячу гривень на рік на зарубіжний амлодипін — нехай! Для чого умовляти людину і розповідати, що вона може приймати харківський амлодипін замість звичного, наприклад, чеського і результат буде таким самим? Зосередьте свою увагу на тих препаратах, які входять до Проекту, та на тих пацієнтах, які потребують саме їх. Усі ці препарати повинні бути на столі лікаря і він має знати межі відшкодування і вміти це пояснити пацієнтові.

Найближчим часом вийде доповнення до цього протоколу, і препарати, про які йде мова, стануть абсолютно безкоштовними для пацієнта. Тобто ви виписуєте рецепт і людина отримує ліки без жодної доплати. А ось захоче вона брати чи ні — це інше питання.

Пілотний проект — це «репетиція»! Ми намагаємося зараз знайти спільну мову і з фармакологічними компаніями, і з пацієнтами. На прикладі цього проекту ми повинні так відпрацювати схему, щоб із наступним — по цукровому діабету — таких проблем не виникало. Тепер повернімось до питань відшкодування коштів. У 2013 році у рамках проекту було виділено 191 636 300 гривень. Використано (станом на 17.05.2013 р.) — 11 201 439 грн. Це 21,17%. Якщо до кінця року кошти не будуть використані належним чином, нам їх ні на цукровий діабет, ні на інсульт не виділять. Цей проект орієнтований на майбутню державну страхову медицину.

На місто Київ, приміром, виділено 11 млн грн. Вони використали аж 2! Ситуація у Київській області аналогічна. Їм виділили 6 млн, використали 2 млн. У структурі загального використання коштів, виділених на пілотний проект, ситуація така: станом на 17 травня 2013 року лідером у використанні коштів є Сумська область — 56%, далі Полтавська, Херсонська, Харківська. Місто Київ і Київська область у кінці списку — 9,7% і 8,8% відповідно. Місто Севастополь, як завжди, на останньому місці. Є регіони, які зробили значний скачок уперед, приміром, Закарпаття: у них було 5%, а стало 13%.

У чому суть феномену Сумської області? Там головний терапевт і кардіолог виконують свою методично-організаційну роботу — їздять по районах і проводять наради, тобто вони щодня контролюють ситуацію.
Деякі наші лікарі не знають, що рецепти можуть і повинні виписуватися пацієнтам, які лежать у стаціонарі. Пацієнтів виписують додому у стабільному стані, а вдома — сім’я, діти, робота, проблеми. Звичайно, що тиск одразу почне зростати. А рецепта немає.

Кількість аптечних закладів, які беруть участь у проекті: в м. Києві 178, у Київській області — 77. А хто заважає збільшувати цю кількість? Аптечних закладів у кожній лікарні багато, і коли аптеки в лікарнях не співпрацюють у рамках Проекту, що відбувається? Людина приходить туди із рецептом, ліків немає, вона викидає цей папірець до смітника і більше нікуди не йде.

Кількість рецептів, яку виписав Київ за цей час, вражає — 601 тисяча! Але лікарі не зрозуміли, що їхню роботу оцінюватимуть по кількості не виписаних рецептів, а тих, за якими відпущено ліки. А за ліками прийшов тільки кожний двадцятий пацієнт. Кількість рецептів, за якими відбулося відшкодування від загальної кількості по Києву, лише 6%! Це найменший результат із усіх регіонів. А ось, наприклад, у Тернополі і Рівному, де виписують рецептів мало, величезний відсоток їх відшкодовано.

Тепер щодо кількості осіб, які отримали ліки. Якщо по Харківській області це більше 108 тисяч, то у Києві тільки 22 тисячі, а в області — 18 тисяч. Зрозуміло, що ніякої роботи в цьому плані не проводиться. Інші області, де ліки отримала велика кількість людей, окрім Харківської, — Дніпропетровська, Одеська, Полтавська.
Підсумовуючи, висловлю свої думки щодо дій, які необхідні для успішної реалізації проекту. Звичайно, потрібно збільшити кількість інформаційних матеріалів про Пілотний Проект для пацієнтів. Але, на мою думку, все це вже не панацея. Головне, щоб пацієнт міг отримати рецепт від будь-якого лікаря поліклініки чи стаціонару. Потрібен постійний контроль із залученням нових пацієнтів та ширше залучення професорсько-викладацького складу і студентів, які перебувають на практиці. Для чого потрібні студенти? Вони вірять у те, що роблять, і якщо їх долучити до проекту, вони зможуть хоча б по телефону контролювати хворих, як це було зроблено у Сумах. Серед інших необхідних дій: запровадження так званого «активного виклику» пацієнта і широка роз’яснювальна діяльність у місцевій пресі. Всі старі люди читають місцеві газети і там треба писати, яка поліклініка приймає хворих, де знайти ліки, роз’яснювати про правила відшкодування».

Марина Олійник,
терапевт ГУОЗ м. Києва:
«Статистичні дані по м. Києву станом на 1.05.2013 р. свідчать, що ми маємо 762 тисячі осіб із гіпертонічною хворобою всіх форм. Це 27% від загальної кількості населення. Із них 459 тисяч перебувають на диспансерному обліку в ЛПЗ Києва. У проекті задіяні вже 887 лікарів і 46 лікувально-профілактичних установ первинної та вторинної ланки. Я хочу звернутися до лікарів первинної ланки, функція яких — довести пацієнта до аптеки. Ви не працюєте! Так, наша діяльність трохи підтягнулася за останній час, але ще дуже багато над чим треба працювати. На сьогодні до Проекту залучено майже 16 тисяч пацієнтів, що мешкають в м. Києві, із них 10 тисяч — у 2012 році. У Києві потрібно залучити 70 тис. нових хворих. Уже 178 аптечних закладів співпрацюють по даному проекту і цими днями ми долучили ще 12. Кількість виписаних лікарями рецептів за період із 1.01.2013 р. по 15.05.2013 р. — 371 тис. Відшкодовано 24 тис., отримали ліків по 22 тис. рецептів. Щодо коштів: відшкодовано 11% — це 276 тис. гривень».

Олександ Шадрін,
заступник головного позаштатного кардіолога Київської області:
«Щодо артеріальної гіпертензії, ми маємо такі статистичні дані: у 2012 році вперше виявлено
27 тис. випадків і зафіксовано загалом — 436 тис. Із них із ішемічною хворобою серця —
291 тис. пацієнтів, із цереброваскулярними порушеннями —
48 тис. Поширеність гіпертонічної хвороби у Київській області за 2012 рік становить майже
4 тис. на 100 тис. населення. Коефіцієнт інвалідності складає 0,37. Смертність на 100 тис. населення Київської області становила у 2012 році 4,9 (для порівняння, 2006 р. — 1,9). Показники дії пілотного проекту: кількість хворих у реєстрі — 298 тис. (71%), кількість виписаних рецептів — 120 тис., кількість хворих, що почали приймати ліки, — 47 тис. Виписані препарати у відсотковому співвідношенні складають: бісопролол — 35,74%, амлодипін — 22,10%, лізиноприл — 14,38%, небіволол — 12,23%, еналаприл — 10,82%, метопролол — 3,20%, ніфедипін — 1,12%. Кількість амбулаторно-поліклінічних закладів, що беруть участь у проекті, — 294, кількість лікарів — 635, аптечних закладів — 145».

Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я