Якою має стати психіатрична допомога в Україні, щоб вона відповідала вимогам сучасного суспільства? Цьому актуальному питанню було присвячено зустріч Президента Асоціації психіатрів України, члена громадської ради при Президентові України, виконавчого директора Українсько-Американського бюро захисту прав людини, директора міжнародного центру медичного реабілітаційного центру для жертв війни та тоталітарних режимів Семена Фішелевича Глузмана з медичною громадськістю Чернівців. Відомого вченого та громадського діяча на буковинській землі від щирого серця привітали голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Папієв, заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Ростислав Калошин, головний лікар Чернівецької обласної психіатричної лікарні Анжела Левицька, лікарі-психіатри та психологи лікувального закладу.
ХВОРИЙ – НЕ ЗЛОЧИНЕЦЬ
Як зазначив Семен Глузман, основною суттю реформи психіатричної допомоги в Україні є створення інституту соціальної психіатрії. На його думку, нині система психіатричної допомоги є малоефективною і затратною. Для забезпечення належної якості життя хворих не вистачає медикаментів, реабілітаційних центрів, не надається належна допомога під час працевлаштування. Ключова проблема – відсутність соціальної психіатрії. А тому на часі – реформування системи, що полягає у скороченні кількості ліжок у стаціонарних відділеннях та спрямуванні допомоги на реабілітацію осіб із психічними вадами здоров’я. Відомий психіатр вважає, що сьогодні лікарі та психологи мають змінити свій світогляд та усвідомити: не слід вважати психічно хворих приреченими на самотність, на постійне лікування у стінах психіатричної лікарні – потрібно повірити в них і робити все можливе, щоб повернути цих людей у суспільство. Він навів цікавий приклад: декільком лікарям- психіатрам пострадянського простору та Європи дали певну кількість медичних карт хворих і запропонували оцінити можливості їх реабілітації: перші назвали цифру 20%, тоді як європейські лікарі вказали, що реабілітувати можливо 80% пацієнтів. Семен Глузман наголосив, що всі умови для започаткування висококваліфікованої соціальної психіатрії та реабілітації людей із вадами і розладами психічного здоров’я в Чернівецькій області є. «Я маю сподівання, що саме з цього краю, який славиться на весь світ своєю культурою та толерантністю, може розпочатися реформування психіатричної служби всієї держави. У Чернівецькій області є потенціал для створення якісної моделі такої служби, яку успішно наслідуватимуть в інших регіонах. Обласна психіатрична лікарня добре забезпечена як матеріально, так і кадрово. Звичайно, для того, аби створити всі потрібні умови для соціальної адаптації психічно хворих, потрібно зрозуміти одну річ – переважна більшість цих людей не є небезпечними. Для того щоб подолати суспільні побоювання, варто проводити роз’яснювальну роботу», – сказав Президент Асоціації психіатрів України під час зустрічі.
Семен Глузман – член колегії Державної пенітенціарної служби України – зауважив, що серйозні і тяжкі насильницькі злочини, як правило, скоюють психічно здорові люди. Психічно хворі – в силу своєї хвороби – не можуть підготувати злочин. «Звичайно, злочинці з порушеннями психіки існують, – каже Семен Глузман, – тому ізолювати слід лише їх, а не кожного, хто має проблеми із психікою. Навіть важко хворих варто не відсторонювати від суспільства, а докласти максимум зусиль, аби зробити життя пацієнта серед здорових людей максимально комфортним». На його думку, люди з вадами психічного здоров’я повинні мати такі самі стартові можливості, як і здорові. «Найважливіше, що це розуміє керівництво вашої області, а отже, перші кроки, можна вважати, вже зроблено», – відзначив Семен Глузман.
Голова Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Папієв запевнив, що з боку місцевої влади буде зроблено все потрібне для реформування психіатричної допомоги. Зокрема, він обіцяв посприяти новому черговому виданню відомої праці Вільяма Ентоні, Мікала Коена та Маріан Фаркас «Психіатрична реабілітація», яка представляє розроблений Центром психіатричної реабілітації Бостонського університету практичний підхід до надання допомоги психічно хворим. Цей посібник – настільна книга для психологів та працівників психіатричних клінік, від роботи яких, власне, і залежить модернізація та реформування психіатричної служби в регіоні та країні.
СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ – ГОЛОВНА УМОВА ОДУЖАННЯ
Семен Глузман представив своїх молодих колег, які виступили перед лікарями та психологами обласної психіатричної лікарні: Ігоря Синицького – голову секції клінічної психології Асоціації психіатрів України, та Костянтина Зєлєнова – лікаря-психіатра Київського Центру медико-соціальної реабілітації. Після офіційної зустрічі вони ще довго спілкувались у тісному колі з чернівецькими лікарями- психологами та практичними психологами ЧОПЛ, ділилися думками та досвідом роботи.
Ігор Синицький, зокрема, зазначив, що зараз увесь світ під час надання психіатричної допомоги переходить на біо- психо-соціальну модель: «Там під час лікування пацієнта його реабілітацією і подальшою курацією займаються не лише лікар, але і психолог та соціальний працівник». У своєму зверненні до лікарів-психологів та практичних психологів Чернівецької обласної психіатричної лікарні голова секції клінічної психології зазначив, що у структурі їх роботи в стаціонарі обов’язковою складовою мають бути реабілітаційні заходи, причому проводити їх слід на високому рівні і спрямовувати на розв’язання конкретних проблем соціальної адаптації, формування навичок соціальної поведінки, потрібних для створення та підтримки соціальних контактів. Для більш детального роз’яснення обов’язків психолога психіатричної лікарні нині розробляється нормативно-правова база, яка регламентуватиме роботу психолога в цілому, та реабілітаційні заходи зокрема. Ігор Синицький запросив усіх охочих на конференцію імені В.М. Блейхера, яка відбудеться найближчим часом та буде присвячена питанням клінічної психології у психіатрії.
Костянтин Зєлєнов, випускник Буковинського державного медичного університету, очолював Київський Центр медико-соціальної реабілітації (2001–2004 рр.), нині працює тут волонтером. Він розповів, що реабілітаційна допомога психічно хворим у Центрі базується на мультидисциплінарному підході, який забезпечує комплексність медико-соціальної допомоги психічно хворим. У кожного, хто звертається до Центру по допомогу, є ведучий випадку – працівник, який разом із пацієнтом складає індивідуальний план реабілітації та координує його виконання. Комплекс реабілітаційних програм дає можливість людям із хронічними психічними розладами стати більш самостійними, свідомо ставитися до прийому медикаментів та ранніх симптомів загострення, а також активно брати участь у соціальному житті суспільства. Костянтин Зєлєнов коротко описав напрямки роботи Центру, основними з яких є програми навчання навичок самостійного життя, терапія зайнятістю, заняття у клубі дозвілля. Він наголосив на важливості консультативної роботи з пацієнтом та його родичами, потреби підтримувальної терапії, на проблемах взаємовідносин у сім’ї та запросив усіх охочих і небайдужих пройти стажування у Центрі медико-соціальної реабілітації.
ПРИКЛАД, ВАРТИЙ НАСЛІДУВАННЯ
Чимало проблем, які порушив Президент асоціації психіатрів України, добре відомі головному лікареві ЧОПЛ Анжелі Левицькій. Керівник нової генерації, людина закохана у свою професію, висококласний фахівець, вона добре розуміє значення нових підходів до психіатричної допомоги, і сьогодні головним у роботі колективу вважає повернення людини у суспільство, що і є основою соціальної психіатрії. Цікаво, що саме Анжела Петрівна чи не першою разом із такими ж, як вона, лікарями-однодумцями почала втілювати в життя ці ідеї, створивши на базі Чернівецької обласної психіатричної лікарні центр соціальної підтримки «Ініціатива». І сьогодні вона продовжує справу свого життя у стінах Чернівецької обласної психіатричної лікарні, яку очолює. Нині в установі працює потужна психологічна служба. Лікарі-психологи та практичні психологи здійснюють реабілітацію хворих за багатьма напрямками: індивідуальна та групова психокорекція, психотерапія, терапія зайнятості. Зокрема, досить ефективною виявилася саме остання – ерготерапія, під час якої хворі займаються валянням шерсті, квілінгом, декупажем тощо. Європейські методики активно використовують у відділенні патопсихологічної психологічної лабораторії під керівництвом Наталії Падурян: хворі, зустрічаючись у затишному світлому приміщенні, обладнаному під кухню та вітальню, можуть разом зварити борщ та спекти пампушки, а отже – відчути себе у домашній спокійній обстановці. Тут же психологи проводять індивідуальні та групові заняття. На даний час продовжується облаштування кімнат для соціальної реабілітації, зокрема вітальню планується оформити в українському стилі. А для реабілітації депресивних хворих формуються групи, де вони зможуть займатися цікавими для себе заняттями – вишивати, ткати, шити тощо. У планах – створення груп психоосвіти, у яких пацієнти зможуть детальніше дізнатися про свою хворобу, її причини, симптоми загострення, у разі яких слід негайно звертатися до лікаря, а також методи підвищення стресостійкості та виходу із кризових ситуацій.
Оксана МУДРА, лікар-психолог ЧОПЛ м. Чернівці
