Закарпаття: Збільшення кількості хворих на цукровий діабет може бути… хорошим показником

Цукровий діабет — захворювання, здатне за короткий проміжок часу призвести до дуже тяжких ускладнень, які унеможливлять повноцінне життя людини. Нині в Україні триває кампанія з раннього виявлення цукрового діабету та боротьби з його наслідками.

ВЗ Якою на сьогодні є ситуація із захворюваністю на цукровий діабет у Закарпатській області?

— У 2015 році на обліку в регіоні перебувало 37,61 тис. таких пацієнтів, з яких понад 5,8 тис. отримували інсулінотерапію. Крім того, зареєстровано 230 дітей, хворих на цукровий діабет, і практично всі вони — інсулінозалежні.

ВЗ Наскільки швидко в області збільшується кількість хворих?

Ольга ОЛЕКСИК, завідувачка ендокринологічного відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. Андрія Новака, обласний ендокринолог

ВЗ Із чим, на вашу думку, пов’язане таке зростання?

— Загалом можна сказати: наведені цифри підтверджують позитивну динаміку, бо ж відсутність збільшення кількості таких пацієнтів свідчить не про те, що їх немає, а про незадовільні показники їх виявлення. Адже що більше ми виявимо пацієнтів, які апріорі є (у середньому близько 4% населення України страждають на цю недугу), то меншою буде кількість хворих із пізніми стадіями діабету, котрим уже потрібна інсулінотерапія або навіть діаліз.

ВЗ У деяких регіонах країни є проблеми з фінансуванням програм для хворих на цукровий діабет. Яка ситуація із цим на Закарпатті?

— За кошти державного бюджету й обласної програми «Цукровий та нецукровий діабет», що фінансується з обласного бюджету, як останнім часом, так і в 2015 році, практично 100% пацієнтів, котрі отримували інсулінотерапію, були забезпечені необхідними ліками.

А от із таблетованими цукрознижувальними препаратами ситуація гірша. Пацієнтів забезпечують частково — залежно від того, скільки грошей на це передбачено в місцевих бюджетах. За кошти вже згаданої обласної програми щороку закуповуються таблетовані цукрознижувальні препарати й розподіляються по районах, проте цієї кількості, звичайно, не вистачає. Але на місцях також діють відповідні програми, які фінансуються з місцевих бюджетів. В одних районах та містах області ситуація краща (зокрема на 100% забезпечені пацієнти у м. Мукачево, Мукачівському та Великоберезнянському районах), а, наприклад, у Рахівському районі минулого року взагалі не закуповували таблетованих препаратів, хворі витрачали власні кошти. Там просто не передбачили фінансування цієї прог­рами. У більшості районів кошти виділяються, однак їх не вистачає для повного забезпечення ліками всіх хворих.

ВЗ Чи можна вплинути на райони й вимагати від них фінансування згаданих програм?

— Ми щороку надаємо об’єктивну інформацію управлінню охорони здоров’я ОДА, і вже вони мали б відповідним чином впливати на місцеві органи влади. Однак ми, лікарі, не в змозі вплинути на прийняття рішень депутатами місцевих рад.

ВЗ Як ви оцінюєте запровадження проекту реімбурсації інсулінів?

— Звичайно, це спростить нам роботу, оскільки дотепер інсуліни замовляли й розподіляли районні ендокринологи. Ми разом вираховували потреби в інсуліні, однак точно передбачити їх неможливо: інколи кількість пацієнтів різко збільшувалася, інколи зменшувалася, відповідно виникав або дефіцит, або, навпаки, надлишок препаратів. А так пацієнти отримуватимуть електронний рецепт від лікаря, з яким вони зможуть звернутися до аптеки й безкоштовно придбати інсулін. Наприкінці місяця інформація зводитиметься, й аптеки отримуватимуть відшкодування з бюджету.

Вважаю, що реалізація зазначеного проекту є одним із кроків до подальшого впровадження страхової медицини.

Віктор ЛАЗОРИК, спеціально для «ВЗ», м. Ужгород