ХАРКІВЩИНА: БІЛЯ ВИТОКІВ ЖИТТЯ

2131

«Як важко новій людині вперше закричати, вдихнути повітря, зустрітися із зовнішнім, не завжди привітним, світом!.. У маленьких дітей бувають великі проблеми. Розв’язувати ці проблеми належить нам, за професією та покликанням серця. Адже сила лікаря – саме у його серці», – звернулася до учасників науково-практичного міжнародного симпозіуму «Проблеми та перспективи розвитку допомоги новонародженим» професор зі Львова Світлана Ткаченко – одна із засновниць вітчизняної неонатології.

Якість — вибір мудрих

Науковці кафедри неонатології національної медичної академії післядипломної освіти у дні святкування свого 35-річного ювілею запросили до Харкова з усієї України ветеранів, які стояли біля витоків нової наукової галузі — неонатології, представників науки та практичної медицини з Польщі, Росії, фахівців інституту ПАГ АМН України, УДСЛ «ОХМАТДИТ», керівників та викладачів профільних кафедр українських вишів, медиків усіх областей України, де відкрито перинатальні центри. Філософію програми симпозіуму озвучила його організатор Тетяна Клименко, зав. кафедри неонатології ХМАПО, професор, доктор медичних наук: мультимедичний підхід до найактуальніших проблем неонатології з точки зору доказової медицини. Учасники поставили собі за мету не лише поділитися досвідом, а й виробити принципову позицію щодо інтеграції всіх досягнень перинатальної медицини в розвитку неонатології та визначити маркери якості надання медичних послуг.

— Із перших днів роботи кафедра спрямувала свої дослідження на практичну мету — скорочення смертності новонароджених у мегаполісі, — доповідала вона. — Спочатку в 4-му пологовому будинку, який був єдиною нашою базою, а сьогодні практично в усіх 7-ми пологових будинках та в 3-х перинатальних центрах Харкова впроваджуються розроблені науковцями кафедри методики, втілені в 3 докторських та 7 кандидатських дисертаціях. Наукові роботи присвячені ранній діагностиці та прогнозу таких захворювань у новонароджених, як некротизуючий ентероколіт, внутрішньоутробні пневмонії, бронхолегеневі дисплазії, пологова травма й асфіксія, респіраторний дистрес-синдром та ін. При кафедрі працюють тренінгові центри з підготовки неонатологів, організовано дні фахівця, виїзні семінари з експертизою надання допомоги, клініко-анатомічні та науково-практичні конференції, — констатувала Тетяна Клименко.

Наукова робота сприяє підвищенню якості неонатологічної та перинатологічної служб Слобожанщини. Летальність новонароджених у відділенні інтенсивної терапії Харківського міського перинатального центру, що є клінічною базою кафедри, становить 3,5%. Разом із інститутом кардіохірургії, центром нейрохірургії при лікарні швидкої допомоги, іншими науково-практичними медичними установами, а також із центром планування сім’ї та репродукції людини створено єдиний медичний простір, у якому головним маркером якості є життя матері та дитини.

Окрім урочистої нагоди була й інша зацікавленість медичної спільноти до досвіду харків’ян. Адже саме тут засновано перший в Україні міський клінічний перинатальний центр, де сьогодні повністю втілено в життя сучасну концепцію інтеграції: вибудовано чіткий ланцюжок боротьби за життя маленької людини — починаючи від планування сім’ї, організації транспортування вагітних, породіль та новонароджених, ведення передчасних пологів, інтенсивної терапії, неонатальної, судинної та кардіохірургії, корекції ретинопатії до психологічної підтримки батьків, у яких народилися діти з вадами здоров’я.

— Те, що Харків першим торував тернистий шлях створення нового наукового та прикладного напрямку в медицині, — велика заслуга як кафедри неонатології, яка послідовно розвивала неонатальну службу в регіоні та є одним із організаційно-методичних центрів із питань неонатології в Україні, так і обласної та міської влади, без підтримки якої нічого б не вийшло. В інших регіонах досвід Слобожанщини брали за основу, коли відкривали перинатальні центри, — сказала Єлизавета Шунько, завідувач кафедри неонатології НМАПО ім. П.Л. Шупика, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «неонатологія».

Сьогодні на Харківщині діють три перинатальні центри — регіональний, обласний та міський із розрахунку один на 10 000 пологів. Усі вони тісно співпрацюють з науковцями кафедри неонатології.

Мультидисциплінарна команда

Світлана Коровай, головний лікар комунального закладу «Харківський міський перинатальний центр», заслужений лікар України, вважає свій колектив саме такою командою. І не безпідставно, бо спільно з Юрієм Сорокалатом, директором департаменту охорони здоров’я та соціальних питань Харківської міськради, зуміла переконати в цьому учасників симпозіуму, для яких досвід першого в Україні перинатального центру був не лише цікавим, а й корисним для запровадження у своїх регіонах.

— Наш Центр унікальний, насамперед, своїми фахівцями, адже у нас працюють висококваліфіковані лікарі, які надають всю можливу допомогу новонародженим та їхнім мамам, — зазначив у доповіді Ю. Сорокалат. — Наприкінці минулого століття ми почали збирати колектив однодумців відповідно до свого розуміння проблеми, а сьогодні маємо справжню мультидисциплінарну медичну команду, здатну використовувати найсучасніші технології від планування вагітності до народження та надання допомоги після пологів.

У становленні колективу важлива роль належить Інні Полторацькій — керівнику клініко-діагностичної лабораторії акушерського стаціонару; Інні Пономаренко — зав. консультативної поліклініки; Олександру Железнякову та Сергію Короваю — завідувачам гінекологічних відділень, кандидатам мед. наук, доцентам кафедри перинатології та гінекології ХМАПО; Ігорю Солошенку— зав. відділення інтенсивної терапії новонароджених; Дмитру Жебракову — зав. відділення анестезіології та інтенсивної терапії, заступникам і однодумцям головного лікаря Ользі Каратай та Гульнарі Ломінадзе. Ця команда забезпечує мультимедичну структуру закладу.

Жоден перинатальний центр в інших регіонах поки що не володіє такою розгалуженою структурою і таким переліком медичних послуг, як Харківський. Десь відкривають відділення для виходжування недоношених малюків, десь — патології новонароджених, десь — спеціальні хірургічні відділення, але такої повної концентрації усіх напрямків неонатології та перинатології немає в жодному регіоні України. Це обумовлено, насамперед, тим, що Харківський центр відкрився набагато раніше від інших, а також він вигідно розташований на території найбільшого медичного містечка. Не менш важливу роль відіграє й повне порозуміння щодо проблем розвитку галузі з міською радою.

На запитання про медичні інновації харківських лікарів Світлана Коровай відповіла:
— Про наш Центр можна говорити «вперше» відносно багатьох методик. Ми першими в Україні застосували препарат «Куросурф» та техніку неінвазивної вентиляції одразу після народження недоношених дітей масою
тіла менше 1,5 кг, що дає можливість не підключати їх на тривале апаратне дихання, а м’яко підтримувати функцію дихання. Цей метод зменшив на 60% бронхолегеневу дисплазію, внутрішньошлункові крововиливи, нейрохірургічні втручання.

Дитяча кардіохірургія в Харкові розпочалася з перинатального центру. Якщо раніше ми відправляли дітей до столиці, то нині робимо корекцію пороків серця новонароджених масою тіла від 500 г і рятуємо їм життя — таких дітей уже прооперовано 27! У нас відбулися перші нейрохірургічні операції вентрикуло-перитонеального шунтування за участі відомих нейрохірургів Росії та України. Ми вперше створили центр корекції ретинопатії і почали оперувати немовлят із Харкова, Сум, Полтави, Дніпропетровська, Луганська. В акушерському корпусі розташований перший міський центр ендоскопічної хірургії, де проводимо багато операцій. Першими в Україні та дванадцятими у світі ми прийняли дуже складні та ризиковані пологи у жінки, хворої на боковий аміотрофічний склероз. Зараз ми активно запроваджуємо телекомунікаційні зв’язки.

«Коридор життя»

І кожна така дитинка свій шлях у світ здорового буття починає з «коридору життя». Так назвали місцеві медики довжелезний світлий і теплий у будь-яку пору року коридор-галерею, що з’єднує два корпуси перинатального центру — пологове відділення з відділенням патології новонароджених.

— З пологового залу до неонатального стаціонару цим коридором ми переносимо малюків тільки на руках, хоча маємо транспортні кювети, — розповідає Ольга Каратай, заступник головного лікаря з питань дитинства. — Для недоношеного малюка, крім усіх інших проблем, які він має, найбільшою трагедією може стати втрата тепла. Тому аж до апаратної ми не знімаємо його з рук, щоб передати своє тепло і відчуття світла, свою любов, хоча в коридорі суворо витримано світловий та тепловий режими… Така вже склалася прикмета. У нас є дівчинка, яку пронесли три роки тому цим коридором після народження масою тіла 600 г, зараз вона чудово бачить, чує, грає на комп’ютері, добре розвивається, хоча перенесла складні операції, тривалий час перебувала у реанімаційному відділенні. Не відстають від неї й інші маленькі пацієнти.

Неонатальний стаціонар унікальний тим, що тут зібрано всі відділення, необхідні для надання допомоги новонародженим. Перше відділення, до якого потрапляють малюки з «коридору життя», — реанімації. Сьогодні тут 12 місць, але цього замало. Коли відбувався симпозіум неонатологів, у відділення потрапив хлопчик, який народився в тяжкому стані масою тіла 1 кг 120 г з пороком серця. У зв’язку з нестабільною гіподинамічною ситуацією його не можна було оперувати, тому малюк перебував під постійним наглядом кардіохірургів. Але сьогодні його життя у безпеці — дитину прооперовано і переведено у кардіовідділення, поки набере масу тіла, а потім додому відправиться здоровим. У неонатальному стаціонарі є також відділення для дітей із захворюваннями нервової системи. У центрі з діагностики, профілактики та лікування ретинопатії обов’язково оглядають усіх недоношених малюків та тих, хто перебував на штучному диханні, щоб у разі потреби своєчасно, починаючи з двох тижнів, прооперувати. У сурдологічному відділенні у всіх новонароджених перевіряють слух, у 14% діагностують його порушення, своєчасно вживлюють імплантати, і діти не стають інвалідами.

Та буває так, що медицина безсила перед недугою. Наприклад, перед хворобою Дауна. Тоді лікарям і батькам, що потрапили в критичну ситуацію, допомагають представники громадськості з центру психологічної підтримки. Поки його не було в Харкові, всі діти з таким діагнозом залишалися у пологовому будинку. Торік завдяки зусиллям працівників Центру 10 із 14 новонароджених батьки забрали в сім’ю, адже ці дітки можуть прекрасно існувати в суспільстві.

Шлем «Вікінга», «космічний» апарат і багато іншого…

Медична техніка, якою володіє міський перинатальний центр, та знання, освоєні його співробітниками, дали можливість колективу вийти на технологічний рівень медицини майбутнього. В одному з операційних блоків відділення анестезіології та інтенсивної терапії поряд із монітором потужного комп’ютера «мирно спочиває» на столі апарат, що нагадує дивний головний убір, який місцеві лікарі з теплотою в голосі називають «шлемом «Вікінга». Напевне, у дорогих комерційних центрах подібні апарати є, але тут з його допомогою під час операції у черевній порожнині безкоштовно врятовано не одне нове життя. Комплекс «Вікінг» допомагає хірургу бачити хворий орган під час операції у тримірному зображенні — у форматі 3D, завдяки чому операції стали лапароскопічними, менш травматичними, після них менше розвивається ускладнень.

За надзвичайну, «космічну», швидкість проведення аналізів спеціалісти діагностичного центру називають імуно-аналізатор Cobas-е411 «космічним апаратом». Ця швидкість буквально рятує дітей, уражених сепсисом, бо протягом 4-х годин діагностує недугу, тоді як раніше на це йшло до 7-ми діб. Апарат визначає рівень імуноглобулінів, аналізує стан гормонів, онкомаркерів, прокальцетоніну. Інший унікальний прилад — гематологічний аналізатор СMy-7а, за лічені хвилини видає 18 параметрів дослідження крові.

У кожному відділенні встановлені й інші аналізатори, наприклад: біохімічний — BIO Systems A-15, напівавтоматичний BIO Systems BTS-350, що дають змогу проводити точні клінічні, біохімічні, імунологічні дослідження, в тому числі й методом «ПЦР у реальному часі» — полімерної ланцюгової реакції для виявлення збудників інфекційних хвороб. У 2008 р. лабораторія брала участь у міжнародній програмі зовнішньої оцінки якості «клінічна хімія» з центром у Барселоні, і отримала золотий сертифікат. А це залежить не тільки від техніки, а й від оцінки результатів ПЦР лікарем-практиком.

Гордістю Центру є й неонатальний реанімобіль класу Mercedes-Benz Sprinter, придбаний у жовтні цього року за програмою «Інновації в пріоритетних напрямках розвитку галузі охорони здоров’я Харкова на 2011-2015 роки». Устаткування, яким він оснащений (інкубатор для новонароджених масою тіла від 500 г, апарат штучної вентиляції легенів, інфузійний шприцевий насос, пульсоксиметр, монітор пацієнта та ін.), дає можливість надавати необхідну допомогу малюкам та мамам уже в дорозі. Поки що такий автомобіль — перша ластівка в Україні. Але завтра їх стане більше. І виникає природне запитання: хто працюватиме з технікою майбутнього?

«Ми багато вчимося і готові вчити інших»

Стурбованість про фахову перепідготовку медичних працівників висловила Світлана Горбунова-Рубан, заступник харківського міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення. Адже купувати високовартісну медтехніку — це один бік медалі, інший — мати працівників, які будуть її обслуговувати. У Харкові створено для цього хорошу базу: спеціалізовані тренінгові центри для медичних працівників, фахівці міського перинатального центру готові поділитися набутими у Росії, Європі та США знаннями і власним досвідом. У зв’язку з державною програмою відкриття перинатальних центрів у регіонах України та враховуючи, що для багатьох організаторів охорони здоров’я з інших областей це справа нова, харків’яни намагалися під час симпозіуму якнайповніше передати свої знання колегам. Харків готовий частіше приймати в себе медиків та інженерів медтехніки з інших областей України, організувати курси підвищення кваліфікації з неонатології та перинатальної практики, відкрити свій досвід створення міської єдиної соціальної мережі та добродійних фондів, що реалізують проекти на підтримку перинатальних центрів. «Ми багато вчимося самі й готові вчити інших», — так передала думку медичної громади та влади міста Світлана Горбунова-Рубан учасникам симпозіуму «Проблеми та перспективи розвитку допомоги новонародженим».

Ольга ФАЛЬКО, власкор «ВЗ», Харків

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я