Сучасні симуляційні технології вже в Україні

1664

VZ_48-49-2014_Страница_19_Изображение_0001На базі Одеського національного медичного університету відкрився навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря, аналогів якому немає не лише в Україні, а й у деяких країнах Європи. Відтепер студенти й лікарі-практики вдосконалюватимуть свої навички на роботах нового покоління та у віртуальних операційних. 

Без права на помилку?

VZ_48-49-2014_Страница_19_Изображение_0006Валерій Запорожан, ректор ОНМедУ, віце-президент НАМН України, академік НАМН України
Лікар не може помилятися, коли має справу з пацієнтом. Водночас навчання будь-якого фахівця — це метод спроб і помилок. Щоб розмежувати ці дві площини, в усьому світі відмовляються від практичного навчання лікаря біля ліжка хворого і переходять на симуляційні технології — впродовж останніх 10 років їх використання стало звичною практикою. Оволодіння клінічними навичками за допомогою манекенів, тренажерів під наглядом викладача дає можливість студентам і курсантам робити «безпечні» помилки, досягаючи таким чином вищого рівня клінічної компетентності. Кожний «сценарій» лікування можна повторити кілька разів, поки дії лікаря не наблизяться до ідеалу. Перший в Україні навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря багатопрофільний та оснащений найсучаснішим обладнанням, що дає змогу навчати фахівців практично всіх напрямків медичної діяльності, використовуючи моделювання різних рівнів складності, віртуальну реальність, програму «стандартизований пацієнт», а також гібридну симуляцію (пацієнт із моделями, що імітують різні функціональні частини людського організму). Саме завдяки таким технологіям підготовка фахівців максимально наближена до їх реальної діяльності.

Живі манекени

VZ_48-49-2014_Страница_19_Изображение_0005Володимир Артьоменко, керівник Одеського навчально-інноваційного центру, завідувач кафедри симуляційної медицини ОНМедУ
Керівник Одеського навчально-інноваційного центру, завідувач кафедри симуляційної медицини ОНМедУ Володимир Артьоменко продемонстрував дев’ять залів центру, де на сучасному іноземному обладнанні відпрацьовуються навички хірургічного втручання, лапароскопічних та офтальмологічних операцій, проведення УЗД, огляду молочних залоз. У мультидисциплінарних залах та залах для командних тренінгів студенти й лікарі вчаться приймати пологи, проводити кесарський розтин, реанімувати новонароджених, лікувати дітей різного віку та дорослих і навіть надавати допомогу постраждалим у польових умовах. Розумні тренажери вартістю $ 2 млн вміють дихати, в їхніх грудях б’ється механічне серце, вони не просто розмовляють, а й відповідають на запитання. Роботи підключені до справжнього медичного обладнання, на якому відображаються життєві показники, їм роблять справжні ін’єкції та маніпуляції, серцево-легеневу реанімацію тощо. Насправді ж роботом управляє вик­ладач, який знаходиться у сусідній кімнаті та слідкує за роботою курсантів через напівпроникне дзеркальне скло.

— Під час проведення серцево-легеневої реанімації на моніторах фіксується, як студент виконує завдання. Якщо натиски були дуже сильними — у манекена зламані ребра, якщо ж, навпаки, слабкими — дії лікаря не допоможуть хворому і робот-пацієнт може померти. Однак це набагато менший стрес для лікаря-початківця, ніж біля ліжка хворого. З часом алгоритм його дій відпрацюється до автоматизму, а психологічно він буде готовий до того, щоб не розгубитися навіть у випадку рідкісної патології чи нестандартної ситуації, — пояснює Володимир Артьоменко.

За словами ректора ОНМедУ, віце-президента НАМН України, академіка НАМН України Валерія Запорожана, у навчально-інноваційному центрі фахівці можуть опанувати всі види маніпуляцій.
— Приміром, стіл Anatomage — це останнє досягнення світових технологій у сфері візуалізації анатомічної будови людини у повний зріст, відтворення роботи та патологій у різних системах організму, в тому числі у 3D та 4D моделях. Якщо в цю програму ввести будь-яке цифрове зображення тіла, нап­риклад, МРТ, рентген, лікар зможе не тільки краще роздивитися патологію, а й потренуватися перед реальним хірургічним втручанням, — каже Валерій Запорожан. — А от багатофункціональні тренажери Simulab допомагають відпрацювати хірургію нестандартних травм, у тому числі й отриманих під час бойових дій. Особливо повчальною є робота з фантом-системою Traumaman, створеною зі штучних тканин, які з високою реалістичністю імітують структуру людського тіла. За допомогою цього симулятора можна виконати пункцію перикарда, конікотомію, лікувати проникаючі поранення грудної та черевної порожнин.

Ще один предмет гордості тренінгового центру — унікальне обладнання для навчання офтальмологів: віртуальний тренажер мікрохірургії ока Immersive Touch. На сьогодні такий пристрій є тільки в Одесі та Чикаго.

Важко в навчанні — легко в бою

У наступному приміщенні центру створено «польові умови»: «гримлять» вибухи, чути свист куль, манекен лежить на підлозі. Володимир Артьоменко пояснює, що на війні безцінна кожна секунда, медик має діяти швидко і злагоджено у будь-якій ситуації, з мінімальним набором інструментів. А рівень психологічної підготовки тут стає своєрідним індикатором професійності лікаря: він не має права панікувати, навіть якщо навкруги вибухають снаряди.

— Три року тому наш Уряд вирішив, що в Україні не буде війни, тому почав закривати військові кафедри медичних університетів. Нині військово-польова медицина відчуває жахливий дефіцит кваліфікованих хірургів, а кількох років на їх підготовку немає, — каже Валерій Запорожан. — Більше того, нам потрібно готувати профільних медичних спеціалістів, оскільки наразі Одеса — єдине українське місто, де базується військово-морський флот України. Кілька тижнів тому я побував у зоні бойових дій, де проаналізував умови надання медичної допомоги. На жаль, поранених багато, і це змусило нас розробити новий цикл післядипломного навчання — двотижневий курс із майстер-класами від провідних хірургів. Навчання відбувається на базі мобільного госпіталю (підпорядкований Одеському військовому госпіталю №411 — ред.), який виїжджає в зону АТО для надання допомоги при осколкових, кульових пораненнях, різних формах контузії. Першу групу лікарів, підготовлених на наших симуляторах, ми вже відправили. Вказаний госпіталь оснащений лапароскопічною стійкою, за допомогою якої в польових умовах можна швидко встановити діагноз та своєчасно припинити кровотечу. Наші хірурги блискуче володіють цією технікою й успішно оперують у зоні воєнного конфлікту.

Крім цього, в багатопрофільній установі проводяться курси для фахівців загальної практики-сімейної медицини, лікарів швидкої допомоги, неонатологів-реаніматологів, хірургів, ендоскопістів, акушерів-гінекологів, анестезіологів, педіатрів, лікарів МНС. Планується, що тут навчатимуться 4-5 тисяч лікарів щорічно.

— У програму навчання та перепідготовки сімейних лікарів необхідно включати цикли з інтенсивної терапії невідкладних станів. Це пов’язано з тим, що у разі позалікарняних ургентних ситуацій першими біля ліжка хворого опиняються лікарі загальної практики, які можуть не володіти методами інтенсивного лікування через специфіку своєї основ­ної спеціальності. Зокрема, в разі анафілактичного шоку, колапсу, раптової зупинки серця, пневмотораксу й інших невідкладних станів життя пацієнта залежить від того, чи були правильними початкові дії з надання медичної допомоги. Так само від кваліфікованих дій лікарів загальної практики до приїзду спеціалізованих реанімаційних бригад багато в чому залежить прогноз для пацієнта. Саме тому на базі центру проводяться цикли удосконалення для сімейних лікарів, — повідомила Валентина Величко, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри сімейної медицини та загальної практики ОНМедУ.

— Група наших викладачів навчалася в провідних навчально-практичних центрах Європи та США. Сьогодні ми працюємо на рівні кращих симуляційних центрів світу, — підсумував розмову Валерій Запорожан.

Марія ЖИДКОВА, власкор «ВЗ», м. Одеса

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я