За два роки роботи система реімбурсації інсулінів стала значним позитивним зрушенням для майже 200 тисяч українців, які потребують терапії препаратами інсуліну. Які переваги надала нова модель механізму забезпечення населення лікарськими засобами, недоліки та перспективи пілотного проекту, обговорювали на панельній дискусії «Реімбурсація інсулінів: досягнення чи виклик», організованій Міжнародною Діабетичною Асоціацією України. У заході взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я України, міжнародні експерти, громадські організації та пацієнти з діабетом.
Пілотний проект реімбурсації інсулінів стартував у квітні 2016 року, згідно до постанови уряду №239 від 23 березня 2016 року. За два роки роботи проекту реімбурсації відбулося багато позитивних змін, як для пацієнтів, так і для лікарів-ендокринологів.
Перше слово в обговоренні результатів роботи проекту було надано Ірині Кондрацькій, кандидату медичних наук, завучу кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика та члену експертної групи МОЗ України з ендокринології:
«З запровадженням першого, і доки єдиного офіційно зареєстрованого електронного Реєстру, ми отримали неочікувані дані. Система дозволяє контролювати фактичну кількість хворих (наразі розходження з даними статистики становить близько 40 тисяч пацієнтів), тож маємо близько 250 мільйонів гривень, які вдалось зекономити завдяки запровадженню електронної бази даних. Окрім цього, ми отримали можливість побачити, як компенсуються пацієнти з цукровим діабетом, кількість виписаних рецептів, у якому обсязі отримані ліки в аптеках тощо. Також відкрито доступ до інформації щодо неефективного лікування, які державна статистична система надати не могла.
Електронний Реєстр – чудовий інструмент, який дозволяє вводити індикатори якості надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом.
Ми завжди вважали, що в нас превалюють інфаркти та інсульти, а на практиці це виявились ампутації. Ця неприємна інформація говорить про те, що в пацієнтів глікований гемоглобін тривалий час був понад 10,5. Зараз ми працюємо над тим, як вирішувати ці проблеми».
Як виглядає ситуація на місцях розповіла Вікторія Стаховська, практикуючий ендокринолог, лікар вищої категорії та експерт за напрямком «Ендокринологія» Управління охорони здоров’я Житомирської ОДА:
«Ще кілька років тому ми мали процедуру тендерних закупівель. Лікар-ендокринолог, попри не свою фахову функцію, мав створювати так звану заявку-потребу на препарати інсуліну та подавати її до вищих органів, які узагальнювали та подавали документи на процедури закупівлі. Останні займали тривалий час, у результаті чого пацієнти отримували препарати інсуліну тільки у другому півріччі поточного року. У першій половині року інсулінів, як правило, не було: люди забезпечували себе ліками за рахунок перехідного запасу препаратів, закуплених заздалегідь (у той же період минулого року). Коли в 2014 році вперше з’явилася інформація про пілотний проект, ми одними з перших висунули пропозицію до участі у програмі. Це було спільне рішення ендокринологів області, які працюють у регіонах, у містах, та в Управлінні охорони здоров’я.
Ми приєдналися до пілоту ще на етапі його зародження, тренувалися, оцінювали переваги та недоліки нової системи, та працювали над її удосконаленням з допомогою пацієнтів.
Зараз у кожного лікаря-ендокринолога, який веде прийом пацієнтів із цукровим діабетом, є конфіденційний доступ до бази даних. Передавати його будь-якій особі – категорично заборонено. У той же час, якщо лікар тимчасово відсутній на робочому місці за будь-яких обставин, завжди потенційно є дублер, який має свій персональний доступ до системи і може надати належну меддопомогу.
тепер хворі на цукровий діабет мають змогу отримати не препарат з холодильника, який зараз є у наявності, а той, що безпосередньо йому потрібен.
На жаль, маємо фінансування на препарати інсуліну на рівні лише приблизно 50%. Ці кошти надходять у вигляді субвенції з державного в місцевий бюджет. На даний момент це найбільша проблема. Реєстр працює, лікарська послуга є, в аптеках є препарати, але не завжди може бути забезпечене 100% фінансування.
За словами Тетяни Думенко, директора державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України», сам Реєстр – досить складна система. Для того щоб отримати та успішно використовувати аналітичні дані, необхідне не тільки загальне й спільне розуміння стейкхолдерів процесу, але й відповідальність кожного з учасників. За її словами, діюча система пройшла валідацію та сертифікацію в Держспецзв’язку, а до того – складну оцінку як з цінової пропозиції, так і з інтелектуальної сторони боку.
Реєстр – живий організм, у який не можна втручатись, бо це призведе до ризику недотримання життєво необхідних препаратів будь-ким зі 185 тисяч хворих цукровим діабетом в Україні.
Протягом 2018 року Державному експертному центру довелось досить наполегливо відстоювати функціонування системи. Незважаючи на необхідні дозвільні процедури, мала місце ціла низка процесуальних дій, у тому числі обшуків. «Надзвичайно складно втримати і не дати доступ до персональних даних. На сьогодні ми несемо відповідальність за це, жодна йота інформації не потрапила ні в чиї руки поза установленим порядком. Думаю, що нам вдасться відстояти колективно хороші напрацювання проекту, оскільки це колосальний досвід», – коментує ситуацію щодо тиску на ДЕЦ Тетяна Думенко.
Про необхідність захисту Реєстру та неможливість повернення до попередніх форм закупівлі інсуліну висловився й заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський. За його словами, пілот досі працює завдяки спільним зусиллям розробників і Державного експертного центру, та має з часом розширитися й на інші нозології.
«До 2017 року закупівлі інсулінів здійснювались на непрозорих тендерах за паперовими списками пацієнтів. Це призводило до того, що мільйони гривень витрачались на тисячі неіснуючих пацієнтів. Завдяки запровадженню електронного реєстра пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, і держава, і місцева влада мають надійні дані для ефективного планування бюджетного фінансування в кожному регіоні. Цього року державним бюджетом передбачено 841 млн грн на відшкодування інсулінів, кожна область і навіть окреме місто чи громада завдяки електронному реєстру можуть заздалегідь планувати кошти на додаткове фінансування цієї потреби з місцевих бюджетів», – прокоментував заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський.
Попри хороші результати, процес втілення моделі реімбурсації в Україні потребує подальшого доопрацювання. Про це, зокрема, сказала професор Шехназ Караденіз, президент організації International Diabetes Federation в Європі:
«Завдяки представникам International Diabetes Federation в Україні ми маємо можливість стежити за тим, що відбувається в Україні з діабетом. Україна, на жаль, має таку ж високу поширеність діабету, як у загальному в Європі. І що важливіше, більш ніж 40% людей з діабетом не є діагностовані, що призводить до захворювання очей, нирок та інших ускладнень.
Я твердо вірю, що Україна зробила важливий крок у боротьбі з діабетом завдяки запровадженню системи реімбурсації інсулінів. Доступ до необхідних медикаментів дозволить ефективно лікувати хворих, контролювати перебіг захворювання і знижувати ризик серйозних ускладнень у довгостроковій перспективі.
Ми сподіваємося, що в найближчому майбутньому система відшкодування буде охоплювати все більше пацієнтів з діабетом. І ми також сподіваємося, що питання забезпечення хворих глюкометрами, тест-смужками також будуть вирішені».
Наприкінці дискусії Шехназ Караденіз, президент організації International Diabetes Federation в Європі, спільно з президентом Міжнародної діабетичної асоціації України Людмилою Петренко вручили спеціальну відзнаку МОЗ України за покращення системи забезпечення ліками пацієнтів з цукровим діабетом завдяки запровадженню системи реімбурсації інсулінів та електронного рєєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії.
