Операційна майбутнього

1722

VZ 27-28_2016_Страница_22_Изображение_0004Незважаючи на цифрову революцію, відсутність точних даних під час операції та людські емоції часто призводять до помилок в операційній. Хірурги і дослідники з Барселони, врахувавши всі можливі недоліки, створили нову концептуальну операційну залу, котра наразі здається космічним апаратом, але, як запевняють розробники, невдовзі стане цілком звичним елементом хірургічної практики. 

 

Історія винаходу

VZ 27-28_2016_Страница_22_Изображение_0001Кат’яна КАБРЕ, директор Barnaclinic групи Hospital Clіnic (Барселона, Іспанія)
Те приміщення, у якому ми зараз перебуваємо, називається «концептуальна операційна». На її розробку пішло п’ять років, а вже за кілька тижнів у ній почнуть оперувати пацієн­тів. Зараз тут активно проводяться операції на тваринах, адже для впровадження цієї інновації ми мусимо пройти всі бюрократичні етапи та довести, що це технологія високого рівня. Основною причиною, яка змусила нас вдатися до розробок, був дефіцит простору в стандарних операційних залах. Сучасні операційні — вкрай незручні для хірургів. Ми обговорили з усіма нашими спеціалістами незручності в них, і всі вони вказали на мінімум простору та велику кількість комплектуючих. Більше того, багато з апаратури не можна поєднати в одній залі. Наприклад, через підвіс­ні девайси ми не могли раніше розмістити в операційній результати комп’ютерних томографій, які конче необхідні під час більшості втручань. Ми зрозуміли, що, позбавившись «рук», які звисають зі стелі, усіх підвісних апаратів і пристроїв, котрі заз­вичай розміщуються на підлозі, ми не тільки оптимізуємо простір, а й знайдемо спосіб для ідеальної стерилізації. За даними досліджень, проведених у Сполучених Штатах, понад 10% пацієнтів на рік страждають від внутрішньолікарняних інфекцій. Це вдвічі збільшує тривалість перебування в лікарні та, зрозуміло, витрати в типових випадках госпіталізації. Усі інтраопераційні пристрої просто нереально помити, тому ми сховали їх у стелю або під підлогу — у такий спосіб досягається стовідсоткова стерильність, а це нівелює необхідність призначення антибіотиків для профілактики ускладнень. Досі це не вдавалося нікому. Окрім того, ми хотіли зекономити простір самої лікарні: у концептуальній операційній пусто, отже, звільняється певна площа. Зате ми можемо розмістити більше інноваційних операційних в одному закладі. Але на початку шляху всі ці ідеї здавалися фантастикою…

Усередині космосу

Що ж нам вдалося створити? Кожна стіна, а також стеля і підлога — максимально функціональні. Наприклад, на стелі розміщені роботизовані лампи, якими ніхто й ніколи не керуватиме. Вони «навчені» пристосовуватися до кожного етапу операції та ступеня втоми хірурга. Усі параметри світла задаються до втручання — індивідуально під кожного пацієнта. Поруч із лампами розміщені хірургічні камери, котрі щільно закриті, а отже, не можуть забруднитися, завдяки чому зображення завжди залишається гарної якості.

По периметру всього приміщення проходить ламінарний потік, який забезпечує ідеальний клімат в операційній і одночасно охолоджує вбудовану апаратуру. Незважаючи на те, що звучить це все фантастично, така технологія дешевша, аніж стандартні хірургічні лампи. Один раз на тиждень із датчиків ламінарного повітря автоматично надходить чистий озон, який додатково стерилізує все приміщення. Усі тверді поверхні в операційній не є пористими, отже, не накопичують бактерій та грибів.

Наша операційна часто змінює колір — для цього в прозорі стіни вбудовані спеціальні присторої. Наразі вона синя, через кілька хвилин може стати червоною — це циркадіанне світло, яке дає змогу очам хірурга відпочивати або, навпаки, тонізує зір. Така кольорова компенсація продумана до дрібниць, адже всі операції, що виконуватимуться в цьому приміщенні, — найвищого рівня складності. Більше того, ми зараз доводимо експериментально, що пацієнт, який потрапляє в космічне приміщення із м’яким, пульсуючим світлом, почувається спокійніше і потребує нижчої дози анестетиків. Окрім цього, операційна не має різких виступів, які б створювали світлові заломи та подразнювали око. Ми назвали цю концепцію «довкілля спокою і впевненості», вона є одним із ключових завдань філософії дизайну.

Уся стеля вкрита сріблом, а стіни — оксидом титану, який є каталітичним елементом, отже, до стін не липне бруд. Такі стіни ніби «випльовують» зайве. По центру стін вбудовані 4D-монітори, які синхронізовані з камерами та повертаються за рухами хірурга. Ця система забезпечує лікарям ідеальне бачення того, що відбувається всередині. У наступній моделі операційної такі монітори вже будуть завширшки з усю стіну. Під моніторами розміщені «лійки» для сміття. До речі, саме сміття по підлозі збирає робот-прибиральник, який, не заважаючи персоналу, переміщується по всій залі тоді, коли дійсно в цьому виникає потреба. Коли робот наближається до апаратури, яка висувається з підлоги, остання вчасно ховається назад, щоб прибиральник міг помити забруднене місце, не пошкодивши пристрої. У всьому приміщенні немає жодної розет­ки — усі вони в потрібний час і в потрібному місці виїжджають із підлоги. Коли на підлозі немає жодних дротів і шлангів, ніхто не зможе їх випадково відключити та ненавмисно порушити діяльність хірурга. Усі необхідні для конкретної операції комплектуючі також використовуються тільки за потреби й одразу ховаються в стіни, тому тут можуть оперувати абсолютно всі спеціалісти.

Щодо анестезії, то все потрібне для цього устаткування міститься під спеціальним куполом, який дуже зручно мити. Усі дроти, котрими проходить електрика або газ, також сховані під куполом. Такий самий дизайн мають ендоскопічні й ангіографічні та інші установки. Вбудовані в стіни інтелектуальні шафи працюють за допомогою радіочастот. Заздалегідь у комп’ютер, який керує ходом операції, уводять усі потрібні параметри та клінічну історію пацієнта, й шафи вчасно «видають» лікарям інструменти або шовний матеріал. До речі, шафи самі «вирішують», який матеріал використовувати в конкретному випадку, враховуючи вподобання хірурга. Лікарі не мають займатися цим особисто: наразі на пошук відсутнього обладнання або інструменту витрачається в середньому 12,5 хвилини цінного часу.

Операційний стіл — своєрідний пазл. Кожна його частинка контролює температуру тіла пацієнта, скрізь вбудовані електрокардіографи та інші пристрої, які визначають фізіологічну стабільність. В операційних зазвичай прохолодно і не комфортно, тому датчики визначають індивідуальні потреби пацієнта й дають команду «підігріти» його, коли потрібно. Візуальні монітори також «вшиті» у стіл.

Ви, мабуть, хочете запитати, хто ж контролює все це феєричне дійство? Звичайний iPad. Ми не хотіли бути залежними від розробників комерційних компаній, тому все програмне забезпечення створювали та захищали самостійно. Інколи софт може бути в рази дорожчим, аніж устаткування. Відтепер ми незалежні та можемо самостійно впроваджувати концептуальні операційні в широку клінічну практику.

Підготувала Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я