НЕРВОВІ КЛІТИНИ ВІДНОВЛЮЮТЬСЯ!

2457

Якщо говорити про медицину ближчого майбутнього, то це – медицина регенеративна. У світі в цьому напрямку працюють 250 наукових центрів. 5 років тому Інститут генетичної та регенеративної медицини, єдиний в Україні, засновано і в нас, у Києві. Кореспондент «Вашого здоров’я» став одним із перших журналістів, котрий переступив поріг цього непересічного наукового центру.

На рівні клітинних технологій

На моє запитання, чим зумовлено створення інституту, його директор академік НАМН і член-кореспондент НАН України, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, лауреат Державних премій України Геннадій Бутенко зазначив:
— Одним із сучасних перспективних напрямків медичної науки, які активно розвиваються в усьому світі і пов’язані з видатними досягненнями молекулярної генетики та клітинної біології, є застосування генної інженерії та клітинних технологій для потреб клінічної медицини. Це відкриває нові можливості для лікування багатьох захворювань, які досі не піддаються терапевтичним впливам. До таких відносяться, зокрема, певні види спадкової патології, які можуть бути скориговані шляхом введення у клітини хворого необхідних генів замість відсутніх чи патологічних, лікування злоякісних пухлин чи відновлення ушкоджених клітин і тканин шляхом введення пацієнту відповідних штучно вирощених поза організмом клітинних та тканинних трансплантатів.
Учений пояснив: для цього використовуються малодиференційовані клітини-попередники, отримувані із власного організму пацієнта — аутологічні стовбурові клітини кісткового мозку, жирової тканини, шкіри та інших джерел. Ці клітини вирощують поза організмом у спеціальних культуральних системах. Отримані в лабораторії, вони передаються до клініки для відновлення патологічно змінених чи втрачених структур у хворого.
Сьогодні у світі працюють десятки біотехнологічних компаній, тисячі хворих із патологією опорно-рухового апарату, шкіри, серця, судин, нервової системи, низки метаболічних захворювань уже пройшли лікування цим методом. Як бачимо, діапазон допомоги з боку регенеративної медицини досить широкий. Із метою фундаментального вивчення генетичних основ захворювань та закономірностей регенерації, активного втручання у перебіг патологічних процесів із застосуванням молекулярно-генетичних та клітинних технологій і було засновано Інститут генетичної та регенеративної медицини.

Півжиття болить спина, хто допоможе?

Українська вертебрологія за останні 20 років зробила великий крок уперед. Нашим фахівцям стали доступними дискектомія, пункційна вертебропластика та інші новітні технології хірургічного втручання. Маємо й результати: замість традиційного складного оперативного втручання з небезпечними крововтратами та тривалою післяопераційною реабілітацією прооперованого — 15‑20 хвилин на операційному столі з мінімальним терміном реабілітації. Переваги сучасних підходів до лікування очевидні, але чи гарантують вони повне одужання, тобто чи є гарантія, що захворювання не повернеться? Дані фундаментальних досліджень обіцяють позитивний результат: введення цілющих клітин, вирощених поза організмом хворого, зрештою заблокує подальший патологічний процес у хребті, стабілізує результат лікування.
Це лише один приклад того, як багато може дати практиці новий напрямок у науці. У перспективі ж вихід і в кардіологію, неврологію, ортопедію та інші профілі клінічної медицини. Що роблять науковці, аби наблизити цей час?

Стовбурові клітини підставляють плече

У лабораторії клітинних та тканинних культур інституту працює здібна молодь: співробітники проходили стажування у провідних науково-дослідних установах Італії, Бельгії, Швеції, Німеччини та інших країн, беруть активну участь у роботі міжнародних наукових конференцій. У цьому році науковий співробітник Ольга Кучук, випускниця Києво-Могилянської академії, отримала грант Президента України для обдарованої молоді на виконання дослідницького проекту по регенерації кісткової тканини. Очолює лабораторію кандидат медичних наук Віталій Кирик, який також був стипендіатом Кабінету Міністрів України для молодих учених.
— Ми ведемо пошук безпечних та ефективних методів отримання, культивування та введення в організм стовбурових клітин, — розповідає Віталій Кирик. — Експерименти на тваринах розкривають подробиці, які досі були приховані від очей дослідників…
На мишах моделюються захворювання кісткової тканини, ішемічної хвороби серця, ушкодження клітин головного мозку. Дослідники спостерігають, як організм реагує на введення стовбурових клітин. Виникають питання, які потребують подальшого глибокого вивчення.
Фундаментальні дослідження спільно з науковцями Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця спростовують старі стереотипи, які десятиліттями були у вжитку на різних рівнях суспільства — від кухонного до наукового про те, що клітини головного мозку, нейрони, не відновлюються. Встановлено, що вони здатні відновлюватись, але не так активно, як бажалося б, не так, як у кісткового мозку, у якому вони здатні впродовж певного часу регенеруватися повністю. Отож уражені хворобою ділянки головного мозку потребують активного втручання ззовні.
В експериментах на тваринах науковці вивчають, як поводять себе в уражених ділянках головного мозку введені стовбурові клітини. З’ясовано, що вони здатні мігрувати в зону ушкодження, заміщувати загиблі нейрони, відновлювати функції мозку.
У співпраці з ученими з інших інститутів вивчають також можливості відновлення відмерлих клітин серця внаслідок інфаркту міокарда, інших захворювань. Є надія, що і за цієї складної патології регенеративна медицина скаже своє вагоме слово уже у ближчому майбутньому. Йдеться про реальність заміщення життєздатними стовбуровими клітинами не функціонуючої сполучної тканини, що утворюється внаслідок хвороби.

Думка вченого

— Потреба у розробці новітніх технологій на ґрунті фундаментальних наук є великою, оскільки у багатьох випадках старі, традиційні методики себе вичерпали, — зазначає директор інституту академік Геннадій Бутенко. — Але нам, науковцям, належить з’ясувати ще багато чого. Це, зокрема, генетичні передумови виникнення поширених хвороб, про які йшлося, аби перейти у вищий клас спеціалізованої медичної допомоги населенню — до стандартів персоналізованої медицини.
На часі й розробка генно-інженерних конструкцій для генної терапії цукрового діабету, отримання широкого спектра дії рекомбінантних цитокінів людини та інше. У цьому напрямку й працюємо. Перенесення генів у клітини та ембріони лабораторних тварин дасть змогу істотно розширити уявлення про гени, відповідальні за розвиток організму. Важливо з’ясувати роль генів у функціонуванні нервової та імунної систем. Відкрилася б перспектива активної профілактики, корекції не лише вродженої, а й набутої патології.

Замість післямови

Нажаль сьогодні Україна відстає від високорозвинених країн Заходу у розвитку молекулярної генетики та клітинної біології.
Нагадаємо: у світі функціонує понад 250 спеціалізованих наукових центрів регенеративної медицини, лише у Китаї їх близько 100, а у нас усього один, але й той… безхатченко.
Український Інститут генетичної та регенеративної медицини було засновано за розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2007 році. Документом визначалося, що цей, без перебільшення можна сказати, унікальний для нашої держави науковий центр буде забезпечено відповідним приміщенням, новітнім обладнанням, фінансуванням. Але склалося так, що в умовах політичної та економічної кризи про новостворений інститут ніби забули: уже й штат в основному укомплектовано, а приміщення все ще немає. Де ж працювати?
До честі керівництва Інституту геронтології НАМН України, воно погодилося потіснитися, дало притулок, вважалося тимчасовий, безхатньому науковому центру у своїй будівлі. Час ішов, а нічого не змінювалося. І досі частина лабораторій нового інституту працює на чужих базах у різних районах столиці. А що вже й казати про належне фінансування, обіцяне новітнє обладнання. Ось уже на часі й перший маленький ювілей «новонародженого» — 5 років функціонування інституту. За цей період проведено численні наукові семінари, майстер-класи, організовано конференції з міжнародною участю, зокрема і 4‑5 жовтня цього року.
Так, цей суперсучасний напрямок медичної, біологічної науки є затратним — дороговартісним є новітнє обладнання, реактиви тощо. Але де той економіст, котрий би прорахував витрати й прибутки. Ось хоча б по патології хребта — потерпають мільйони людей працездатного віку, захворювання продовжує «молодшати». Мільярдні кошти зі скарбниці держави витрачаються через тимчасову втрату працездатності трудівників, не кажучи вже про затрати на лікування та реабілітацію хворих. Методи ж регенеративної медицини обіцяють величезну економію коштів.
А скільки наших співгромадян хворіє, інвалідизується, помирає від поширених серцево-судинних захворювань, інсультів, цукрового діабету!
Новітні підходи до лікування зазначеної патології з лишком перекрили б затрати на розвиток новацій. Можливо, для когось американці й не є авторитетами, але, погодьмося, вони гроші на вітер не кидають. І ось маємо таку інформацію: у 2010 році у США Національному інституту здоров’я на дослідження з регенеративної медицини було виділено 1 мільярд доларів. Через одне з міністерств — ще понад 200 мільйонів. А ось дані по Каліфорнійському інституту регенеративної медицини: за останнє десятиріччя на наукові дослідження цій установі було виділено 6 мільярдів доларів.
У кожній із європейських країн, у Японії, Китаї та інших функціонують десятки наукових центрів, які розробляють і використовують технології генетичної та регенеративної медицини. У нас — лише один, то хіба не можемо йому допомогти, враховуючи, що у нас уміють працювати ощадливо, з набагато меншими затратами, аніж на ситому Заході?

Василь КАЛИТА, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я