Із ходом пілотного проекту з реформування медичної сфери в Донецькій області ознайомився заступник голови уряду України Костянтин Грищенко. У ході робочої поїздки віце-прем’єр-міністр відвідав ряд об’єктів, яких уже торкнулися зміни, а також ознайомився з підготовкою медичних кадрів.
Одним із кроків стала реорганізація системи екстреної медичної допомоги, для чого було створено комунальний лікувально-профілактичний заклад «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», котрий фінансується з обласного бюджету. До нього увійшли 11 станцій швидкої допомоги області, що працюють як окремі структурні підрозділи.
— Переведення служби екстреної медичної допомоги у 2012 році на фінансування з обласного бюджету дозволило піти від адміністративної залежності, і тепер ми працюємо за принципом єдиного медичного простору, — розповів керівник центру Олександр Аніщенко. — Об’єднавши службу, ми переглянули свої внутрішні ресурси і вже зараз намітили на 1 серпня організацію 11 нових пунктів базування і нових бригад, що дозволить зменшити середній час доїзду по виклику як у сільській місцевості, так і в міській. І найголовніше: за надзвичайних ситуацій ми можемо відразу ж зібрати сили й засоби і направити в епіцентр події. Бригади швидкої допомоги — це бригади першої черги, відразу прибувають на місце НП. Потім, якщо потрібно підсилення, центр, у якому є 14 бригад другої черги, направляє лікарів в осередок події або в госпітальні бази, куди доставили пацієнтів.
У ході візиту віце-прем’єр оглянув нові, сучасні автомобілі «швидкої» та поспілкувався з лікарями.
— У нас сьогодні забезпеченість бригадами становить 0,8 на 10 тисяч населення, і ми повинні довести цей показник до 0,9-0,95, — зазначив Олександр Аніщенко. — Потрібно сформувати приблизно 50 бригад. За рахунок внутрішніх резервів ми можемо створити 8, після організації диспетчерської у нас вивільняються посади і з’являться ще 15-20 бригад. Укомплектованість лікарями становить 53,5%, тобто половина бригад — фельдшерські. Щоб залучити лікаря, потрібно підвищити зарплати, подбати про форму одягу, створити гарні умови на станціях і підстанціях, де лікарі працюють цілодобово. Цього року голова облдержадміністрації затвердив план розвитку служби екстреної допомоги і на нього передбачається виділити близько 30 мільйонів гривень. Вони будуть спрямовані, зокрема, на закупівлю 10 автомобілів, оснащення станцій і диспетчерських комп’ютерною технікою, раціями, навігаторами, дизель-генераторами, а також на капітальні ремонти гаражів. До того ж ми розраховуємо на те, що національний проект «Вчасна допомога» дозволить нам створити центральну диспетчерську вже цього року. На сьогодні у нас із 522 машин 122 — нові, сучасні, проте інші вимагають заміни. Протягом п’яти років сподіваємося відновити автопарк. Надзвичайно важливим є медикаментозне забезпечення бригад швидкої допомоги. Із 2012 року на виклик виділяється 25 гривень, тоді як раніше було максимум 2,5 гривні.
За словами Олександра Аніщенка, виконання нормативних показників за часом доїзду швидкої — 10 хвилин у місті та 20 у сільській місцевості — служба зможе досягти через 5 років. При цьому, зауважив керівник, на швидкість прибуття бригади вельми впливають і інші обставини: якість доріг, освітленість, нумерація будинків і культура водіїв, які, на жаль, поки залишають бажати кращого.
Що стосується структурного реформування, то успішним прикладом стала амбулаторія № 3 центру первинної медико-санітарної допомоги № 3 Донецька. Її було відкрито в серпні минулого року і тільки за 5 місяців роботи тут зареєстрована 71 тис. відвідувань. В амбулаторії, крім обов’язкових терапевтичних та педіатричних, є процедурний і фізіотерапевтичний кабінети, а також кімната здорової дитини.
Медичний заклад повністю комп’ютеризований, що дозволяє створювати електронний реєстр пацієнтів. Як зазначив Костянтин Грищенко, у Донецькій області показники з наповнення цього реєстру найкращі у країні — туди внесено вже 3,5 млн пацієнтів.
Головний лікар центру первинно-санітарної допомоги № 3 Інна Преснухіна повідомила, що заробітна плата лікарів після введення надбавки за кількісний показники відчутно зросла.
— За підсумками року у нас середня зарплата лікаря становила приблизно 2900 гривень, а до реформи 1600-1700 гривень, — каже Інна Іванівна. — Середня зарплата медсестри приблизно 2100 — на ставку. Але оскільки середнім медперсоналом ми забезпечені на 60%, то практично кожна медсестра має можливість заробити ще 0,5 ставки. Отже, з’явилася мотивація.
Заступник голови облдержадміністрації, начальник головного управління охорони здоров’я ОДА Олена Петряєва повідомила, що укомплектованість штату сімейними лікарями в амбулаторіях становить 34,5%. Фахівців такого профілю випускають у донецькому медуніверситеті.
— У нас дві кафедри підготовки сімейних лікарів, але темпи підготовки відстають від потреби, — констатувала Олена Борисівна. — Ми збільшили набір, та, на жаль, запізнюємося. Але до 2020 року у нас є час і бачення того, як покрити цей дефіцит.
Костянтин Грищенко також зазначив, що 41,5% лікарів регіону — пенсійного віку. Регіональна влада планує звернутися до Міністерства охорони здоров’я з проханням не розподіляти випускників донецького ВНЗ в інші області.
Для молодих фахівців намагаються створити додаткову мотивацію. Вже зараз міста й райони укладають договір з ДонНМУ ім. М. Горького на навчання з подальшим поверненням випускників на «малу батьківщину». У південних і північних районах області медикам дають земельні ділянки. Також за минулий рік та за перший квартал поточного було виділено 11 квартир і 6 — капітально відремонтовано. Цого року для сімейних та дільничних лікарів Донецьк планує кошти на придбання проїзних квитків.
Мережа амбулаторій розширюється, і тільки у 2012 році у Донецьку їх було відкрито 9. Ще 2 розташуються найближчим часом у двох будівлях, колись займаних санстанціями.
Відвідав заступник голови уряду й університетську клініку Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, яка була відкрита 10 років тому і стрімко розвивається. У спеціально спроектованій будівлі, оснащеній найсучаснішим обладнанням, проводиться прийом пацієнтів та навчання майбутніх лікарів, впроваджуються новітні технології і проводяться власні розробки. У клініці шість відділень.
Виконувач обов’язків директора, завідувач відділення кардіології та функціональної діагностики, завідувач кафедри пропедевтичної терапії Григорій Ігнатенко до найвагоміших плюсів клініки відносить те, що тут дуже тісно сплетені лікувальна, навчальна й наукова роботи. Також є можливість хворого, який поступає з «набором» супутніх патологій, обстежити і проконсультувати — лабораторне забезпечення на вищому рівні.
Закономірним продовженням візиту Костянтина Грищенка стало відвідування Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Після екскурсії та ознайомлення з досягненнями провідного ВНЗ, що відповідає за підготовку кадрів для лікувальних закладів, тут відбулася нарада, під час якої проаналізовано перші підсумки реформування системи охорони здоров’я у Донецькій області та розглянуто актуальні питання розвитку медичної сфери.
— Донецька область готова виконати завдання реформи, щоб той пілотний проект, який ми сьогодні апробуємо в області, був корисний для всієї України, — зазначив голова облдержадміністрації Андрій Шишацький.
За його словами, перший крок по створенню експериментального госпітального округу на базі Олександрівського, Добропільського району та міста Добропілля — це теж сигнал, щоб замислитися, чи потрібно йти таким шляхом, чи необхідні також адміністративно-територіальні реформи для поліпшення надання медичної допомоги.
— Насправді кожна реформа завжди пов’язана з ламанням стереотипів, і є тенденція, коли концентруються більше на проблемах, ніж на вигодах, які реформа має принести, — зазначив, підбиваючи підсумки роботи, Костянтин Грищенко. — Те, що було раніше, і морально, і фізично своє віджило — це очевидно. У ньому був свій позитив, але сьогодні лікувати людей так, як це робилося 20 років тому, просто неможливо. Сьогодні ми почули цілий ряд пропозицій щодо проблем, які потрібно розв’язувати. Ну, скажімо, взаємодія навчального процесу в медичному університеті з клінікою, питання оренди, які зараз, на жаль, повністю не відрегульовані. Проблема, по суті, штучна, але тим не менш вона досить гостра. Ми говорили про необхідність збільшення державного замовлення на підготовку певних спеціальностей, адже у нас відбувається природне старіння медиків по ряду напрямків. Та найголовніше — є розуміння, що медики дуже активно змінюють своє бачення реформи, вони самі починають відчувати, що кожен охочий може знайти своє місце й отримати матеріальне задоволення. Хотів би підкреслити, що підвищення заробітної плати на первинному рівні в цьому році було найістотнішим — близько 70-80%. Це необхідно поширити й на інші рівні медичної допомоги. Але той сигнал, який поданий на рівні первинки, зараз створює зовсім інші мотивації для тих, хто працює з людьми, хто на самому початковому етапі надає їм допомогу. Особлива тема — реформування швидкої допомоги. Тут багато що вже зроблено, але треба ще підвищувати її ефективність. Проте вже сьогодні і час доїзду, й ефективність надання допомоги вже в машині — абсолютно незрівнянні з тим, що ми спостерігали півтора-два роки тому.
Думаю, що на Донеччині існує як необхідна інфраструктура, так і колектив людей, котрі здатні не тільки реалізовувати в повному обсязі ті завдання, що були поставлені центральним органом влади, але й активно і творчо їх розвивати, виходячи з місцевих умов. Сьогодні уряд зосереджує свої зусилля на тому, щоб перейти від старої системи до нової із найменшими втратами. Йде відпрацювання всієї схеми і, як завжди, виникають певні проблеми. Моє завдання, як віце-прем’єра, почути, в чому їх суть і що потрібно коригувати, де використовувати адміністративні методи, а де необхідно виділити додаткові фінанси, на чому зосередитися в першу чергу.
Євгенія МАРТИНОВА, власкор «ВЗ», Донецьк
