Комісаренко розповів, що бустерна вакцина має бути специфічною до найнебезпечнішого штаму вірусу

76

У світі розглядають пропозицію робити бустерний укол приблизно через рік після повного курсу COVID-вакцинації. Оптимально, щоб третя доза була специфічною на той різновид вірусу, який буде більш небезпечним. Про це повідомив професор, доктор біологічних наук, академік НАН України та директор Інституту біохімії ім. Палладіна НАН України Сергій Комісаренко, пише РБК.Багато дослідників, за словами Комісаренко, заявляють, що третій укол не призводить до збільшення кількості нейтралізуючих специфічних антитіл.

«Вона збільшує кількість антитіл, але ці антитіла не спрямовані на нейтралізацію дії вірусу. Тому одна із пропозицій, яка розглядається – вводити бустерну дозу приблизно через рік після другого щеплення, – вважає професор.

Крім того, Комісаренко пояснює, третя доза проти коронавірусу має бути специфічною для найнебезпечнішого штаму. «Який це буде варіант на той час – ми не знаємо. Можливо, це буде «Дельта», а можливо – і інші. Наприклад, у Великій Британії зараз 6% хворих інфіковані варіантом «Дельта+», який ще агресивніший за «Дельту». Але зараз він ще недостатньо вивчений», – говорить він.

Також, за словами професора, бустер має бути спрямований проти найпоширенішого варіанту, адже вони конкурують між собою. Комісаренко навів як приклад штам «Дельта», який фактично витіснив решту, навіть більш небезпечних, штам.

Комісаренко запевняє, що люди залишаються захищеними через шість місяців після другого щеплення, але поступово імунітет слабшає. «Слабшає, як правило, античний імунітет. Дія лімфоцитів пам’яті, які відіграють центральну роль у взаємодії з вірусом та його інактивації, зберігається роками. Наприклад, у людей, які перехворіли на перший коронавірус SARS-CoV 2002-2004 року, є Т-лімфоцити, носії імунної пам’яті, вони дозволяють боротися з вірусом понад десяток років, – говорить професор, і нагадує, що імунітет – це суто індивідуальна річ. У кожної людини відповідь на вірус та на вакцину відрізняється. Також відрізняється термін дії в залежності від типу вакцини.  

За даними Комісаренко, у вакцини від компанії Moderna імунітет триває довше, ніж у вакцини від Pfizer, попри те, що вони практично однакові. «Чому це відбувається – вченим невідомо. Але одна з причин може полягати в тому, що коли колють Moderna, вводять 100 мікрограмів мРНК, а коли Pfizer – 30 мікрограмів. Тому, можливо, імунна пам’ять у першому випадку довша», – зауважив він.

Нагадаємо, що Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко  пообіцяв, що в Україну до кінця року надійде 16 млн доз вакцин проти коронавірусу. 

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я