Псоріаз — хронічне захворювання шкіри, яке виникає внаслідок спадкової схильності під дією різноманітних пускових чинників. На сьогодні в Україні на нього хворіє близько 1,5 млн осіб. Це пожиттєвий стан, який призводить до інвалідності. Окрім цього є важкі форми неконтрольованого псоріазу, які не тільки суттєво погіршують якість життя, але й іноді повністю виключають людину із соціуму, роблять його ізгоєм. Що страшніше: таке життя чи смерть? Відповідь на це запитання знає Олександр Марченко — наш сьогоднішній «Важкий пацієнт».
Олександр Марченко,
46 років (м. Київ):
«Мені, як і більшості, псоріаз передався від одного із батьків. Хоча до 35 років я вважав, що мене хвороба обмине і тому жив спокійно. Пусковим механізмом став сильний стрес, пов’язаний із роботою. На перші прояви псоріазу я також реагував досить стримано і майже не звертав уваги. Згодом хвороба набрала обертів і я зрозумів — потрібно лікуватися. Препарати, що мені прописав дільничний дерматолог, не дали майже ніякого результату. Друзі, бачачи мій відчай, шукали порятунку всюди і таким чином натрапили на рекламу в Інтернеті. Вони порадили відправити смс на певний номер, де обіцяли назавжди позбавити мене від висипань. Після короткої бесіди оператор заявила: якщо я не скористаюся їхніми послугами — жити мені не довго. Вона наполягала: їхні препарати — панацея. Так я придбав звичайні БАДи за велику суму грошей і почав їх пити. Добре, що не стало гірше! Але й ніякого полегшення я не помітив. Наступним етапом лікування була дерматологічна клініка, де мені кололи гормональні препарати. Після них мій стан став просто жахливим. Тоді мені порадили спробувати стовбурові клітини, які нібито теж мали допомогти. На клітинну терапію я витратив ще 40 тисяч гривень. А мій стан усе погіршувався і стало справді страшно, що ж буде далі. Тоді лікарі запропонували пройти ще один курс ін’єкцій стовбурових клітин, коштом у 10 тисяч. Я вчасно схаменувся і почав шукати лікарів, які дійсно мали успіхи у традиційному лікуванні псоріазу. Так я знайшов свою клініку і свого лікаря — Кузьму Миколайовича Хобзея. Мене оглянули, вислухали всю мою історію і покликали на консультацію головного позаштатного дерматовенеролога МОЗ України — Олександра Івановича Літуса. На початковому етапі лікування складалося з однієї ін’єкції препарату на тиждень. І вже через кілька тижнів я відчув себе людиною. Зараз я відвідую також фототерапію. Мій стан порівняно з попереднім — чудовий! Я можу знову перебувати у людних місцях і вести нормальний спосіб життя. Для мене саме це — найголовніше».
Кузьма Миколайович Хобзей,
лікар-дерматовенеролог клініки «Євродерм»:
«Олександр потрапив до нас у клініку з надзвичайно важкою формою псоріазу (бляшкового типу). За останні чотири роки хвороба набула неконтрольованого стану із ураженнями суглобів, нігтів тощо. За лабораторними показниками Олександр мав суттєві відхилення від норми: значно підвищене ШОЕ, С-реактивний білок (три плюси), дісліпідемія тощо. Я спробував оцінити його стан по Індексу поширеності псоріазу PASI (Psoriasis Area and Severity Index), який є основним інструментом для визначення тяжкості перебігу псоріазу. Обчислення даного індексу дозволяє об’єктивно оцінити ефективність проведеної терапії. Індекс PASI представлений цілим числом від 0 (відсутність хвороби) до 72 (найважчий перебіг) і відображає площу ураження з урахуванням інтенсивності проявів клінічних ознак, таких як еритема, інтенсивність лущення та інфільтрації. Є кілька модифікацій підрахунку індексу PASI, доступних лікарю (наприклад, http://pasi.corti.li/). Стан Олександра за індексом PASI був більше 50!
Головна причина цього, на мою думку, у категорично не правильному виборі тактики лікування. А саме — ін’єкції гормонів (кортикостероїдів). Річ у тім, що категорично не можна застосовувати гормони системно, тобто у вигляді таблеток, уколів або крапельниць. По-перше, у разі такого шляху введення кількість гормону вкрай висока: для того, щоб домогтися протизапального ефекту в шкірі треба вводити величезну кількість гормону, а тоді така ж концентрація його потрапляє майже в усі органи. Гормони ж, як відомо, мають ряд побічних дій — від розтяжок, ожиріння і вугрової висипки до підвищеного тиску, стероїдних виразок і діабету. Але найголовніше — надлишок системних гормонів повністю розбалансовує перебіг псоріазу. І після короткочасного позитивного ефекту наступає агресивне загострення. У всіх розвинених країнах системне застосування гормонів виключено з протоколів лікування псоріазу. У випадку Олександра ми під’єднали гормональну терапію згодом і лише у вигляді кортикостероїдних мазей для зовнішнього застосування. Сучасні креми, мазі, лосьйони створені таким чином, що діють виключно в місці нанесення, вони знижують запалення в шкірі, не всмоктуючись у кров і не змінюючи при цьому гормональний фон організму.
Коментувати лікування цього пацієнта стовбуровими клітинами також немає сенсу: такий вид терапії є нетрадиційним, оскільки не включений у протоколи лікування псоріазу. На мою думку, клітинна терапія також мала стимулюючий ефект, а отже, призвела до погіршення стану.
На початку лікування Олександра використовувався неспецифічний препарат — метотрексат. Це цитостатик, у дозі 1 ін’єкція на тиждень. Інші 6 днів пацієнт приймав фолієву кислоту. Вже через півтора місяця такої терапії результат був показовим. Залишилися лише найбільш уражені хворобою місця.
Згодом ми знизили дозу цитостатику та приєднали фототерапію (тричі на тиждень). В останні два десятиліття все більше поширення для лікування ряду шкірних захворювань набуває використання вузькоспектрального ультрафіолету В, так званого Narrow Band UVB, з довжиною хвилі 311нм. Вибір цієї конкретної довжини хвилі був невипадковим, оскільки науково доведено: в променях даної частини спектра є максимальна кількість «лікувального» УФ і мінімальна кількість УФ, який викликає побічні ефекти. Таке випромінювання отримують від спеціальних газорозрядних ламп, які виробляються за запатентованою технологією тільки компанією Philips, і мають пік світіння саме на 311 нм. Вузькоспектральний УФБ має максимально виражений біологічний ефект, місцеву імуномодулюючу та протизапальну дію. Також відсутня необхідність у застосуванні фотосенсибілізатора, а час процедури істотно менше.
Окрім цього, Олександра навчили правильно доглядати за шкірою. По-перше, призначалися кератолітики — для відлущування ороговівших лусок. Після цього шкіру потрібно ретельно зволожити і пом’якшити. Адже чим більша площа ураження тіла, тим більше системних порушень. Тому важливо нормалізувати фізико-хімічні показники шкіри. У процесі лікування Олександр приймав парафінові ванни, які також дали гарний ефект.
Зараз пройшло півроку із початку лікування Олександра — результат не можливо не помітити. Його можна оцінити з допомогою анкети для оцінки якості життя пацієнтів з дерматологічними захворюваннями (Dermatology Life Quality Index, DLQI). Порівняння індексів DLQI до і після лікування дозволяє оцінити його ефективність (http://psoriasis.in.ua/pro_indexes.php).
Надалі, мабуть, виникне необхідність лікування препаратами імунобіологічної терапії задля досягнення стійкої ремісії. Але лікування таких важких форм псоріазу — величезна проблема, адже не існує державної підтримки пацієнтів, а біологічні препарати досить дороговартісні (14 тис. грн на місяць). Окрім цього, навіть не у кожному обласному центрі є можливість пройти фототерапію».
Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
