Голова Національної служби здоров’я України: «З 2020 року медичних субвенцій не буде»

2010

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) — новий орган, який керуватиме фінансовою системою медицини в Україні. На першому етапі реформи через НСЗУ держава оплачуватиме роботу сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Надалі через службу фінансуватиметься вся система медицини в Україні. Видання Delo.ua зустрілося з Головою НСЗУ Олегом Петренком, щоб дізнатися, як «будуватимуть» нову службу, коли вона запрацює та як зміниться принцип розподілу коштів у медицині. Амбітні плани нового Голови — у його першому інтерв’ю.

На якій стадії створення Національної служби здоров’я України?

Якщо проводити аналогію з народженням дитини, то створення служби — на стадії внутрішньоутробного розвитку, але є «провісники пологів». Зачаття відбулося 19 жовтня 2017 року з прийняттям Закону №2168-VIII «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів». Згодом, 27 грудня, було прийнято Постанову про утворення нового центрального органу виконавчої влади, юрисдикція якого поширюється на всю територію України. Місяць тому на відкритому конкурсі обрали Голову. Ми «виносили» цю дитину, і момент мого призначення можна назвати її народженням.

Що відбуватиметься далі?

Переді мною покладуть білий аркуш і скажуть: «Малюй». З одного боку, це добре, тому що можна сформувати, на мій погляд, організацію нової культури. З іншого — існує велика кількість ризиків. Сьогодні в нас уже є загальне бачення основних процесів, цільова організаційна структура, описані процедури. Проте ще немає людей і приміщення.

Тоді як ви сформуєте команду?

Спочатку це будуть тимчасові переведення з МОЗ, інших міністерств та центральних органів виконавчої влади. Чому? Для того щоб найняти перших державних службовців, працівників відповідно до Закону «Про державну службу», мені потрібно провести конкурс, а це займе щонайменше 45 днів. Я гадаю, що конкурси ми розпочнемо з кінця квітня, коли сформуємо відповідну комісію у НСЗУ.

Уже із червня НСЗУ повинна розпочати контрактувати заклади первинної ланки, а в липні плануються перші виплати надавачам. Поки відбуватимуться конкурси на посади державної служби, доречно паралельно здійснити підготовчі роботи. Адже для того щоб орган почав працювати, мені потрібно провести тендери на закупівлю всього необхідного: олівців, ручок, паперу, комп’ютерів, стільців тощо, щоб забезпечити команду всім необхідним. Я вже не кажу про нормативну базу, яку самотужки не підготую. Саме з цією метою я скористаюся ресурсами відомства.

А з приміщенням уже визначилися?

На початку ми базуватимемося у МОЗ, а далі переїдемо до власного приміщення. Наразі складно сказати, куди саме, але уявляю, що це буде світле офісне приміщення відкритого типу. Воно своїм виглядом повинне декларувати, що реформа системи фінансування медичного обслуговування населення повністю прозора.

На організацію роботи НСЗУ в бюд­жеті закладено 211 млн грн. На що підуть ці кошти?

Більша частина — на оплату праці.

А яка зарплата у вас?

Мій посадовий оклад становитиме 18 тис. грн. Ще будуть передбачені законом надбавка, премія, виплати за ранг. Не зовсім адекватно, як на мене, з огляду на рівень посади й відповідальності, але вистачить, оскільки маю скромні вимоги в побуті. Більше мене турбує, як знайти фахівців, коли не можеш забезпечити хоча б наближений до ринкового рівень оплати праці.

Ви сказали, що вже сформували структуру нового органу…

Це складна структура, але основними будуть функції договірної роботи з надавачами медичних послуг та відділи медичних експертів, економістів й аналітиків, які займатимуться розробкою тарифів та програми медичних гарантій. А також великий підрозділ комунікацій, тому що згідно із законом ми повинні забезпечувати інформування населення про обсяг програми державних гарантій. Кожен має знати, що йому гарантує держава, у якому обсязі, як це реалізується. Це також покладається на НСЗУ.

В апараті є різні департаменти, які стосуються фінансів, бухгалтерії, казначейства. Усе, що потрібно для виконання функцій держави. Також із часом в управління НСЗУ перейде державне підприємство «Електрон­не здоров’я», оскільки вся робота НСЗУ побудована на електронній медицині. Як ми знаємо, лікарі первинної медичної допомоги укладатимуть декларацію з пацієнтами й заноситимуть інформацію до системи електронної медицини. Також система містить реєстри закладів, лікарів і пацієнтів «первинки». Отже, на основі цих даних ми формуватимемо бюджети закладів і перераховуватимемо їм кошти на підставі подушної ставки. Це основа нашої роботи в другій половині 2018 року.

Паралельно триватиме підготовка до 2019 року, й основна — до 2020-го, коли всі послуги, надані пацієнтам медичними закладами не тільки первинного рівня, а й вузькими спеціалістами, фінансуватимуться через НСЗУ в рамках програми медичних гарантій. Передбачається також формування територіальних підрозділів, офісів у кожній області. Це будуть не юридичні особи, а відділення НСЗУ з певними спеціалізованими функціями.

Нацслужба здоров’я виконуватиме й контролюючу функцію…

Саме так. Ми контролюємо надавача послуг, тобто заклад і лікаря. Як це відбувається? Лікарні звітують нам через електронну систему охорони здоров’я, але не так, як звик­ли на папері, а просто тим, що заносять до системи інформацію про свою роботу. Ось веде сімейний лікар, скажімо, 2 тис. пацієнтів і заносить усі дані про них у систему. Ця інформація консолідується в нас.

І як ця інформація допоможе вам контролювати лікарів у разі, якщо вони дописуватимуть собі пацієнтів чи іншим способом фальсифікуватимуть дані?

Знеособлені дані з’являються на порталі охорони здоров’я, де можна побачити, хто які договори має і які послуги надає. І лікар, котрий уже знає, що за ведення дітей чи пенсіонерів він отримає більшу платню, може спокуситися й домалювати декларації чи внести недостовірні дані в систему. Проте ми розуміємо, що коли брати загальну статистику по Україні, то пенсіонерів в одного лікаря може бути не більше 40% або дітей не більше 30%. Наразі я наводжу приклади, точної інформації поки що немає.

Тобто система сама себе аналізуватиме. У НСЗУ буде спеціальний відділ, який займатиметься симуляційним моделюванням. Тільки-но в лікарні виникнуть відхилення від статистично прийнятних показників, це стане приводом для перевірки.

До речі, оскільки ви заговорили про тарифну сітку, давайте обговоримо її?

Базовий тариф за річне ведення лікарем «первинки» одного пацієнта у 2018 році — 370 грн. Коли ми говоримо про цей тариф, то маємо на увазі здорову, працездатну людину віком від 18 до 39 років. Далі йдуть коефіцієнти. Дитина від 0 до 5 років рахується з коефіцієнтом 4. Від 6 до 17 років — коефіцієнт 2,2. Від 40 до 64 років — 1,2. І понад 65 років — 2.

До речі, щороку базова ставка підвищуватиметься. Наступного року становитиме орієнтовно 450, а не 370 грн. Коефіцієнти також дещо змінять свою вагу. Ми зберемо певну інформацію, отримаємо реальний зріз і тоді підкоригуємо їх відповідно до структури населення України та потреби в медичних послугах.

На скільки зросте зарплатня лікаря «первинки» з уведенням нового механізму фінансування?

Моделювання показує, що за умов правильного господарювання лікар може розраховувати на зарплатню від 15 до 30 тис. грн.

А тарифи після переходу на нову систему ви не знизите?

Ні, спеціально ніхто таким не займатиметься. Проте це все залежить від стану економіки країни.

Ми постійно говоримо про те, що лікарі укладатимуть договори. Однак для цього вони повинні відповідати умовам, які ви до них висуваєте. Нагадайте, що це за умови?

Нічого складного й екстраординарного. Центр первинної медичної служби чи амбулаторія повинні автономізуватися. Тобто стати комунальним некомерційним підприємством, яке зможе відкрити розрахунковий рахунок у банку. У них повинні бути комп’ютери, підключені до електронної системи охорони здоров’я через одну з медичних інформаційних систем (МІС), яка пройшла сертифікацію. Їх перелік можна подивитися на сайті «Електронного здоров’я».

Щодо матеріально-технічного оснащення, то його перелік визначений Наказом МОЗ №148, який уже прийнятий. Знову ж таки, він цілком реальний для виконання. У лікаря має бути кабінет, набір простого медобладнання для обстеження, перелік необхідних ліків тощо.

Який відсоток «первинки» ви сподіваєтеся перевести на новий механізм фінансування до кінця 2018 року?

Знаєте, є закон поширення інновацій. Інноватори — це лише 2-3%. Ми так і розраховуємо, що спочатку на нову систему фінансування перейде близько 3% закладів «первинки». У другій половині року, у третьому кварталі, можна очікувати на 15% закладів первинки, це так звані ранні послідовники. Ті, хто сумнівався, але тільки-но побачив, що все працює, приєднався. Потім піде основна маса. Це ті, хто хоче переконатися, що все гаразд. Ну й останніми — пізні послідовники, які відкладатимуть до останнього. Це ті заклади й лікарі, які будуть до кінця сидіти на медичних субвенціях. І такий розвиток подій абсолютно прогнозований. Проте з 2020 року субвенцій не буде — тільки програма медичних гарантій через НСЗУ.

Що станеться з тими закладами чи лікарями «первинки», які не перейдуть на нову систему фінансування до 2020 року?

Ми не фінансуватимемо їх. У нас на це не буде підстав. Який механізм? Сімейний лікар набирає необхідну кількість пацієнтів, за медичне обслуговування яких ми йому платимо, це якщо зовсім спрощено пояснювати. Ми як розпорядник коштів укладаємо договір або з лікарем-ФОПом, або із закладом, де працює обраний лікар «первинки». І на підставі цих даних за договором із НСЗУ оплачуємо його річну роботу. Коли таких договорів не буде, як ми повинні йому заплатити?

Проговорю ще раз, що перехідний період для «первинки» діє до кінця 2018 року, тобто саме до цього часу вони можуть розраховувати на субвенції, на старий механізм фінансування. З 2019 року «первинка» працюватиме за новим механізмом.

Можна сказати, що ті заклади, які не встигнуть перейти на нову систему фінансування, будуть зачинені?

Особисто я зачиняти заклади не збираюся. Вони просто не отримуватимуть фінансування, якщо вирішать не укладати договір із нами. Проте це рішення — вибір їх та місцевої влади. Надалі вони зможуть перекваліфікуватися або піти працювати в приватний сектор.

Якщо рухатися далі, то потрібно розпочинати підготовку до реформи вторинної медичної допомоги. Є вже якісь напрацювання?

Зараз ми зібрали первинні дані, на підставі яких розраховуватимемо вартість одного пролікованого випадку у стаціонарі. Ми використаємо один з варіантів DRG — Diagnostic Related Group, діагностично-споріднені групи. Це спосіб, який визначає середній тариф на подібні між собою випадки. Він розраховується в кількох так званих реферсних лікарнях по всій Україні, тобто визначається середній тариф, який діє для всієї України. Він платиться з певними коефіцієнтами складності. Ось такий механізм розрахунку для «вторинки».

З приводу системи реімбурсації — коли вона до вас перейде?

Швидше за все, реімбурсація — у 2019 році. Бо частина, яка стосується амбулаторних ліків, згідно із Законом, повинна бути реалізована через НСЗУ. Ця робота ще чекає на нас. Узагалі, робота над реформою системи фінансування медицини тільки розпочинається, ще працювати й працювати. І над «вторинкою», і над «третинкою».

За матеріалами онлайн-видання Delo.ua

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я