Проект головного фінансового документа країни збільшує загальні видатки Державного бюджету-2017 на охорону здоров’я порівняно з бюджетом поточного року на 3,4 млрд грн, або на 6%. Запропоноване фінансування медицини обсягом у 62 млрд грн становитиме 7,7% від загальних видатків держбюджету.
Ризики автономізації та «стабілізаційні дотації»
Обсяг медичної субвенції для регіонів збільшиться порівняно з цьогорічним показником на 2,4 млрд грн, або на 5,3%. Важливо, що визначено його без урахування видатків на оплату комунальних послуг медзакладів: передбачається, що вона здійснюватиметься з місцевих бюджетів.
Схвалюючи залучення місцевих бюджетів до співфінансування медицини в цілому, МОЗ усе ж таки вважає такий узагальнений підхід ризикованим, оскільки фінансові можливості громад є дуже нерівними. «Зростання фінансового ресурсу місцевих бюджетів у результаті фіскальної децентралізації 2015 року відбувається переважно в містах, а також районах з кращим доступом до транспортної й економічної інфраструктури. Для багатьох громад (переважно, це ізольовані сільські райони) виділення коштів на оплату комунальних послуг медичних закладів може виявитися складним завданням», — йдеться в повідомленні прес-служби МОЗ.
Аби запобігти кризовим ситуаціям, проект Держбюджету передбачає виділення громадам наступного року 15 млрд грн «стабілізаційної дотації» на фінансування медичних послуг на однаковому рівні для забезпечення рівного доступу кожного громадянина до гарантованої меддопомоги.
У частині забезпечення населення ліками проект Держбюджету-2017 збільшує видатки на їх закупівлі на 2 млрд грн, або на 50,6%, — з 0,18% ВВП у 2016 році до 0,23% у 2017-му. Найбільше зростання фінансування заплановане в закупівлях препаратів для лікування туберкульозу (у 2,4 разу) та ВІЛ-інфекції/СНІДу (у 2,3 разу). У понад півтора разу збільшено видатки на придбання ліків для дитячої онкології.
Тим часом експерти Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД), коментуючи видатки на охорону здоров’я, передбачені проектом Держбюджету-2017, вважають, що інфляція в наступному році нівелює всі збільшені фінансові показники. За їх розрахунками, загальні витрати на систему охорони здоров’я, включаючи субвенції, видатки із загального та спеціального бюджетів, у 2017 році становитимуть 76,9 млрд грн. При цьому проект Держбюджету передбачає, що інфляція в 2017 році дорівнюватиме 8,1%. «Таким чином, інфляція «з’їсть» увесь приріст коштів, тому обсяги реального фінансування збільшаться незначно», — наголосили експерти.
Наразі Міністерство опрацьовує проект Держбюджету-2017 в частині фінансування системи охорони здоров’я з парламентськими комітетами та фракціями. На останньому засіданні Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я народні депутати згадали рекомендації ВООЗ і ЄС, згідно з якими держава має спрямовувати на охорону здоров’я мінімум 7% ВВП. Коли ж фінансування не перевищує 3%, це призводить до незворотних руйнувань у системі. У проекті Держбюджету-2017 закладено 2,7% ВВП. Це найнижчий показник за останні п’ять років.
Якщо на апарат МОЗ виділено 14,5 млрд грн, що майже на 37% більше порівняно з нинішнім роком, то на державні цільові програми — близько 33% від реальних потреб. Зокрема, на закупівлю вакцин для обов’язкових щеплень — близько 40% від необхідного, на медикаменти та витратні матеріали для лікування хворих на цукровий діабет — 41%, вірусні гепатити — 23%, серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання — 24%, психоневрологічні та психічні захворювання — 10% від потреби… На розвиток екстреної та невідкладної медичної допомоги кошти не передбачені взагалі.
Залишені без фінансування…
Фінансування Національної академії медичних наук урізане більше ніж на 1 млрд грн. Планувалося, що академічні лікарні передадуть на баланс Міністерства охорони здоров’я, але такого рядка витрат у документі немає.
Також МОЗ відстоює поновлення фінансування з держбюджету 27 закладів охорони здоров’я, у тому числі 14 санаторіїв загальнодержавного значення, які обслуговують окремі категорії пацієнтів: дітей з ДЦП, хворих на туберкульоз різної локалізації тощо.
Нагадаємо: цього року колишнє керівництво МОЗ вирішило передати деякі медзаклади, підпорядковані Міністерству, на баланс місцевої влади. Це й призвело до того, що в проекті Держбюджету на 2017 рік взагалі не передбачене їх фінансування. Після скарг, у яких повідомлялося про підготовку деяких із цих закладів до продажу, нове керівництво МОЗ відкликало ухвалене рішення та звернулося до Уряду з проханням повернути зазначені установи в підпорядкування держави, аби уникнути неконтрольованої приватизації або закриття.
«Ми повинні проводити реформування державних закладів, але не в такий спосіб. Місцеві бюджети не зможуть їх утримувати, й установи найімовірніше будуть або закриті, або виставлені на продаж. Наприклад, один із санаторіїв у місті Трускавець щороку потребує на утримання 40 млн грн. Власні доходи міста за рік — усього 68 млн грн. Неважко здогадатися, що станеться, коли заклад опиниться на балансі міста», — повідомив заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
Паралельно планується розпочати процес реформування санаторного лікування в державних закладах з наданням їм фінансової й управлінської автономії.
«Ми за те, щоб перейти на модель «гроші йдуть за пацієнтом», оплачуючи конкретні послуги в санаторіях. Люди повинні самі обирати санаторій для лікування або реабілітації, а ми, як держава, — оплачуватимемо це. Такий підхід збільшить конкуренцію, надасть можливість санаторіям заробляти гроші на розвиток і надавати путівки більшій кількості людей. МОЗ України дотримується чіткої позиції: залишити санаторії в державній власності та під державним контролем, зберігаючи потужності за основним профілем, але перетворити їх на самоокупні підприємства, яким держава оплачує послуги лише для конкретних громадян», — заявив П. Ковтонюк.
Під час наради в МОЗ керівники санаторіїв одностайно підтримали ідею поступової автономізації закладів з перехідним періодом протягом 1-2 років. За цей час має відбутися перехід від оплати «ліжок» до оплати послуг, а санаторії отримають можливість відкривати платні напрямки обслуговування.
Тож на фінансування 27 закладів охорони здоров’я, підпорядкованих МОЗ, у Держбюджеті на 2017 рік необхідно передбачити ще 576 млн 682 тис. грн. Із них 313 млн 551 тис. — на 14 санаторіїв (4145 ліжок) та 263 млн 130 тис. грн — на лікарні, диспансери, центри, поліклініки.
Підвищення зарплат неможливе?
Заступник Голови профільного Комітету ВР Ірина Сисоєнко привернула увагу до теми підвищення зарплати медичним працівникам, написавши у Facebook: «Більше ніж півроку я вимагаю від Парламенту ухвалення в другому читанні законопроектів №1332, №1164 про підвищення рівня заробітної плати медичним працівникам та водіям бригад екстреної медичної допомоги. Прийняття цих законопроектів передбачає збільшення у 2017 році видатків з державного бюджету на заробітну плату медичним працівникам.
На жаль, у представленому Кабінетом Міністрів України законопроекті «Про Державний бюджет на 2017 рік» не передбачено додаткових коштів на збільшення заробітної плати медичним працівникам. Адже медична субвенція з державного бюджету місцевим — це 46,8 млрд грн, фактично на рівні 2015 року (46,17 млрд грн). Оскільки медична субвенція складається на 80% із заробітної плати медичним працівникам, постає питання: «За рахунок яких коштів відбуватиметься підвищення заробітної плати?!»
Хоча ст. 8 законопроекту «Про Державний бюджет на 2017 рік» передбачає з 1 січня до 1 грудня 2017 року підвищення мінімальної зарплати на 10,1%, тобто до 1762 грн, але зарплата медпрацівників буде й надалі прив’язана до Єдиної тарифної сітки. У якій, до речі, уже сьогодні перший тарифний розряд на 265 грн менший, ніж мінімальна заробітна плата. Отже, медичні працівники з першими тарифними розрядами отримують оклад, менший від мінімальної зарплати.
З огляду на це, зрозуміло, що вкрай необхідно збільшити видатки Держбюджету на 2017 рік на підвищення оплати праці медиків».
За матеріалами прес-служби МОЗ України, Racurs.ua та Facebook
