Благодійні внески пацієнтів — вихід по мінному полю?

2416

Нинішнє фінансування закладів охорони здоров’я покриває їх основні потреби не більше ніж на 56%. Тож іншого виходу, окрім заповнити дефіцит неформальними платежами, не існує. Чи можна це зробити в законний спосіб?

Основне правило — добровільність

Галина МИРОНОВА, старший науковий співробітник НДІ приватного права та підприємництва ім. академіка Ф. Бурчака Національної академії правових наук України
Відповідно до ст. 18 Основ за­конодавст­ва України про охорону здоров’я фінансове забезпечення галузі може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом. Зокрема, з метою підвищення якості медичного обслуговування населення заклади охорони здоров’я можуть використовувати кошти, отримані від юридичних та фізичних осіб.

Утім, благодійні внески та пожертви — це надання матеріальної допомоги на благо інших без будь-якої вигоди і цілком добровільне, тобто без жодного примусу й втручання з боку інших осіб та суб’єктів владних повноважень (останні є неприпустимими і незаконними). Водночас з юридичної точки зору благодійні внески не можуть заміняти плату за надання закладами платних послуг згідно з переліками, визначеними в установленому порядку.

Заклади охорони здоров’я можуть отримувати добровільні внески пацієнтів, інших фізичних та юридичних осіб одним із двох існуючих легальних способів: безпосередньо через касу установи та через посередництво благодійних фондів. Обидва мають власний правовий алгоритм, якого потрібно неухильно дотримуватися. Право закладів охорони здоров’я на безпосереднє отримання добровільних внесків передбачене Пос­тановою Кабінету Міністрів від 04.08.2000 р. №1222, якою затверджений спеціальний Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами й закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування (далі — Порядок №1222). Утім, у документі йдеться про порядок не лише отримання, а й використання та обліку зазначених внесків.

Шляхи розподілу — зрозумілі й прозорі

Благодійні внески можуть надаватися у грошовій формі (із вказівкою, на які саме потреби фінансування медичних закладів вони призначені) або ж у вигляді товарів, робіт, послуг. Коли благодійник здійснив пожертву на якусь конкретну мету, тоді такий внесок оформлюється окремим документом — заявою або листом із зазначенням того, куди мають бути спрямовані кошти.

Якщо ж благодійник не визначив такої мети, то питання спрямування благодійного внеску вирішує керівник закладу-набувача відповідно до першочергових потреб, пов’язаних винятково з основною діяльністю установи (закупівля медичного обладнання, інструментарію, реактивів, ремонт, придбання меблів, сантехніки тощо). Керівник закладу має бути готовим до обґрунтування таких витрат як першочергових.

Багатьох хвилює питання, чи можна витрачати благодійні внес­ки на виплату зарплати та матеріальне заохочення персоналу. У 2009 році до Порядку №1222 було внесено зміну, згідно з якою частину коштів, отриманих у якості благодійних (доб­ровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб, можна було спрямовувати на виплату заробітної плати відповідно до кошторисів зазначених установ і закладів — у разі, коли такий напрям видатків визначений благодійником. Однак цей дозвіл проіснував лише півтора місяця — Президент України своїм Указом від 30.04.2009 р. №287/2009 призупинив його дію. Своєю чергою Конституційний суд України (Рішення від 28.12.2009 р. №28 рп/2009) вказав, що цілі благодійної діяльності відрізняються від засад регулювання оплати праці та жодним чином не стосуються виплати заробітної платні працівникам бюджетних установ і закладів, оскільки ця функція є безпосереднім обов’язком держави. Таким чином, зміну визнано неконституційною, тож на сьогодні благодійні кошти не можна спрямовувати на зарплати.

Облік і ще раз облік

Ще одне важливе правило отримання благодійної допомоги — гроші та матеріальні цінності не повинні потрапляти просто в руки «хорошого лікаря». Факт їх надходження обов’язково має бути документально оформлений і належним чином відоб­ражений у бухгалтерському обліку та звітності, які здійснюються відповідно до порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги та звітності у бюджетних установах.

Згідно з Порядком №1222 та розпорядчими документами НБУ благодійні внески у грошовій формі зараховуються на рахунок «Суми за дорученням» через здійснення касової операції й оформлюються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які підтверджують факт отримання коштів.

Готівку приймають лише через касу, процедура проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними особою, уповноваженою керівником підприємства (частіше головним бухгалтером). Платнику благодійного внеску необхідно обов’язково видати квитанцію, засвідчену печаткою закладу, із зазначенням прізвища отримувача коштів та суми. Квитанція є відривною частиною прибуткового касового ордера й містить підпис головного бухгалтера закладу. Фізичні та юридичні особи за власним бажанням можуть перераховувати грошові кошти на рахунок закладу через банківські установи за заявою на переказ готівки.

Бухгалтерський й оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, отриманих як благодійна допомога, здійснюється згідно з порядком, визначеним Кабінетом Мініст­рів України у постановах від 17.08.1998 р. №1295 та від 28.02.2002 р. №228. Після надходження благодійного внеску набувач вносить зміни до спеціального фонду кошторису за іншими джерелами власних надходжень. Разом з довідкою про внесення таких змін в органи державного казначейства надається довідка про надходження благодійної допомоги в натуральній формі.

Під час отримання товарно-матеріальних цінностей від благодійника наказом керівника по закладу створюється комісія з їх оприбуткування, яка складає відповідний акт і передає його головному лікарю на затвердження. Один примірник акта передається в бухгалтерію зак­ладу. Для реєстрації актів оприбуткування існує окремий журнал. Отримані та відповідним чином обліковані благодійні внески мають розподілятися відповідно до потреб закладу.

Аби з фіксацією отримання і розподілу благодійних внесків був лад, керівник закладу разом з юридичною службою має підготувати та затвердити низку внутрішніх локальних документів, внести зміни в посадові інструкції працівників, на яких будуть покладені нові функції. Передусім потрібно розробити та затвердити наказом керівника положення про прийом, облік і використання благодійних внесків й пожертвувань від фізичних та юридичних осіб, у якому має бути чітко прописаний весь механізм отримання благодійної допомоги. Цей документ розробляється на підставі Порядку №1222, інших нормативних актів. У положенні мають бути зазначені (у довільній формі) усі пункти щодо порядку прийому та використання внесків, перелік матеріально відповідальних осіб, котрим надано право приймати благодійні внески, порядок контролю за отриманням, надходженням і використанням благодійної допомоги.

Зокрема, рекомендовано об’єднати положення в такі розділи:

  • нормативно-правове забезпе­чення благодійної діяльності закладу;
  • види та форми її здійснення; механізм надання й оформлення благодійної допомоги;
  • відповідальність за порушення законодавства про благодійництво;
  • звітність про використання благодійних коштів.

Посередник: плюси й ризики

Дедалі більше медичних установ відмовляються мати справу з готівковими коштами пацієнтів та їх родин і обирають сучасний спосіб «спілкування» — через благодійні фонди. Такий сценарій отримання благодійної допомоги значно полегшує життя лікувальних закладів, оскільки більшість функцій передаються надійному посереднику. Тобто замість сплати готівки фізичній чи юридичній особі на місці пропонують перерахувати добровільні внески на рахунки благодійного фонду при закладі — через термінали чи відділення банків.

Щоправда, фонд може стягувати певні відсотки на свої адміністративні витрати (не більше 20% річного прибутку), решту коштів і ресурсів він передає на баланс закладів медичної допомоги.

Співпраця закладу із фондом регулюється нормами Закону України від 5.06.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Проблем у співпраці із благодійним фондом не виникатиме, якщо буде забезпечена прозорість фінансових потоків. Тому аби уникнути зловживань, ретельно підбирайте контрагента і скрупульозно укладайте договір із ним. Особливу увагу приділяйте пунктам про порядок звітування за отримані доходи, зокрема варто передбачити щомісячне вичерпне звітування про обсяг отриманих благодійних пожертв; розміщення публічного звіту на території закладу у спеціально відведеному загальнодоступному для фізичних осіб місці тощо.

Водночас пам’ятайте, що за звітністю набувачів благодійної допомоги про використання благодійних коштів пильнує МОЗ України.

Відповідно до вимог Уряду, юридичні особи — набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:

  • у бухгалтерському балансі — окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;
  • у звіті про прибутки та збитки — окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги;
  • у додаток (коментар) до річного звіту вносяться пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

Більше того, нещодавно вимоги щодо звітності та контролю було посилено Наказом МОЗ України від 25.07.2017 р. №848 «Про здійснення заходів з контролю за надходженням і використанням благодійних пожертв у закладах охорони здоров’я». Відтепер керівникам лікувальних установ сфери управління МОЗ наказано розміщувати інформацію про надходження і використання благодійних пожертв за спеціальною формою — на території закладу охорони здоров’я (у загальнодоступному місці), на офіційному веб-сайті закладу, а також на офіційних веб-сайтах МОЗ, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних і міських державних адміністрацій.

Згідно з Наказом №848 звіт має подаватися щоквартально, до 10 числа наступного місяця. Оскільки нові вимоги стартували з 1 січня 2018 року, заклади охорони здоров’я мусять виконати всі пункти цього документа щодо звітності за використання благодійних внесків уже до 10 квітня нинішнього року.

Порушувати — собі дорожче

Відповідальність за нецільове використання благодійної допомоги несуть юридичні особи та керівники закладів. Найпоширенішим порушенням у цій сфері є використання благодійних внесків не за тими напрямками, які були визначені благодійником, або ж не на першочергові потреби (якщо конкретної вказівки благодійника не було). Наприклад, коли за наявності простроченої кредиторської заборгованості з поточних видатків (як варіант — за спожиті комунальні послуги) благодійні кошти були витрачені на капітальний ремонт, придбання розкішних меблів, авто чи комп’ютерів.

Ревізори можуть трактувати нецільове використання благодійних внесків як порушення бюджетного законодавства (ст. 116 Бюджетного кодексу України), оскільки вони мають статус бюджетних коштів. Адже власні надходження закладу (у тому числі й благодійні внески, гранти, дарунки) — це складова спецфонду кошторису бюджетної установи. У разі виявлення такого порушення може бути призупинено всі операції закладу із бюджетними коштами.

Окрім того, посадові особи, які допустили таке порушення, несуть цивільну, дисциплінарну, адмініст­ративну або кримінальну відповідальність. Зокрема, нецільове використання бюджетних коштів службовою особою передбачене ст. 210 Кримінального кодексу України та карається позбавленням волі на термін до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років. До того ж усю суму незаконних витрат доведеться повернути.

Лікарі та медичний персонал комунальних і державних закладів охорони здоров’я несуть кримінальну відповідальність за вимагання грошей у пацієнтів, а також за відмову лікувати їх безкоштовно. Відповідальність за корупційні дії (отримання неправомірної винагороди, подарунка службовою особою, зловживання службовим становищем) настає за цілим «букетом» статей ККУ — залежно від кваліфікації та тяжкості злочину за це можна поплатитися і вилученням незаконно отриманого майна, і позбавленням волі на декілька років.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я