Безсоння: що робити, коли ліки безсилі

184

Перша асоціація, яка приходить у голову при слові «безсоння», – це катування. І у цих відчуттях закладена уся правда про хворобливий стан відсутності нічного сну.

Безсоння - лікування порушення сну

Сьогодні новою мірою успіху є не те, скільки людина працює, а те, скільки спить. Чим небезпечне безсоння і як налагодити повноцінний нічний сон розповідає кандидат медичних наук, кардіолог, сомнолог, президент Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація медицини сну», головний лікар лабораторії сну «Укртелемед» Юрій Погорецький.

Протягом ночі важливо проходити усі стадії сну

Юрій ПогорецькийЮрій ПОГОРЕЦЬКИЙ, кандидат медичних наук, кардіолог, сомнолог, президент Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація медицини сну», головний лікар лабораторії сну «Укртелемед»

Сон – це фізіологічний стан, що виникає переважно у темний час доби і характеризується гальмуванням активної взаємодії з навколишнім середовищем. Зовні сон проявляється стереотипним положенням тіла, мінімальною руховою активністю, зниженням реакцій на стимули, оборотністю і характерними циклічними змінами мозкових функцій.

Зокрема, для повноцінного відновлення людині потрібен восьмигодинний цикл сну, він має складатися з 5 фаз по 90-100 хвилин. У кожному циклі є швидкі і повільні фази. Кожна з них відіграє певну роль у відновленні організму.

  1. Швидка фаза сну (або фаза пародоксальних сновидінь). Мозок потребує швидкого сну, щоб «переварити» і засвоїти інформацію, яку він отримує протягом дня. Показники ритму серця і дихання у людей, які перебувають у фазі швидкого сну, будуть такими ж, як і у тих, хто не спить. А от тонус більшості м’язів – нульовий, окрім діафрагменних, слухових кісточок і над повіками. Висновок – під час фази швидкого сну спить лише тіло, а мозок продовжує працювати. Саме у цей період люди бачать яскраві насичені реалістичні сновидіння. Через 20 хвилин сон переходить у другу фазу – повільну. Зазвичай від моменту засипання до початку парадоксального сну проходить 50-70 хвилин.
  2. Частка повільної фази сну людини складає 75% і ділиться на чотири підфази:
  • дрімота. Здорова людина занурюється у глибокий сон протягом 5-10 хвилин;
  • занурення. Тривалість до 20 хвилин. Починає уповільнюватися серцебиття, знижується температура тіла, мозок показує на ЕЕГ сплески (веретенця) активності. Свідомість повністю відключена;
  • фаза глибокого сну;
  • дельта-сон або максимально глибокий сон. Його ще називають REM-фаза (REM – від англіського «Rapid Eye Movement» – «швидкі рухи очних яблук»). Спостерігаються типові швидкі рухи очних яблук, що зумовило назву фази. Людину у цей час важко розбудити. Після різкого пробудження вона ще довго не зможе адекватно сприймати реальність. Саме на цій стадії у людей, що мають розлади сну, проявляється схильність до лунатизму, енурез, дошкуляють нічні жахіття.

Далі людина, що спить, автоматично переключається знову на швидку фазу. Проходячи всі ці стадії поступово, людина пробуджується бадьорою. Втім, як показують численні міжнародні дослідження, від 30% до 45% людей, тобто майже половина населення планети, мають ті чи інші порушення сну. Частіше за все у клінічній практиці зустрічається безсоння.

Коли безсоння можна вважати хворобою

«Безсоння» може бути синонімом терміну «інсомнія» (офіційний переклад МКБ-10, відноситься до категорії поведінкових синдромів, пов’язаних з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами). Порушення засинання і підтримки сну бувають кількох видів. Короткочасна, або гостра (транзиторна) інсомнія – розлади сну спостерігаються від двох ночей до кількох тижнів. Такий стан пов’язаний зі стресами та психологічними травмами. При періодичній інсомнії сон порушується в певні життєві або сезонні цикли. Хронічна форма безсоння – симптоми зберігаються більше трьох місяців. За міжнародною класифікацією розладів сну, інсомнія вважається хворобою, коли вона повторюється три і більше разів протягом тижня впродовж трьох місяців.

Симптоми хронічного безсоння:

  • виникають регулярні труднощі із засинанням;
  • пробудження кілька разів протягом ночі;
  • нетривалий тривожний сон;
  • нездатність заснути протягом ночі;
  • відчуття втоми навіть після тривалого сну;
  • часті нічні жахи;
  • проблеми з концентрацією уваги протягом дня.

Причини порушення сну: цифри і факти

Висновки американської та європейської медицини сну, досвід пульмонологічних, кардіологічних, ендокринологічних і сексопатологічних асоціацій, а також акушерів-гінекологів та педіатрів зводяться до того, що 15% безсоння по’вязані з більш, ніж вісімдесятьма різноманітними причинами. Це можуть бути черепно-мозкові травми, стрес – як гострий, так і хронічний – захворювання будь-яких внутрішніх органів. Безсоння також може виникати через низький рівень сироваткового феритину (свідчить про хронічний дефіцит заліза в організмі), особливо часто таке порушення зустрічається у жінок.

Проживання на високих поверхах теж може провокувати інсомнію, оскільки деякі люди чутливі до мікровібрацій, які є у багатоповерхових будинках. Має значення і погана звукоізоляція між квартирами. Якщо поряд спить хропун, уся сім’я теж буде мати порушення сну, це називається синдром рикошету хропіння.

Погіршують якість нічного сну шумове, інформаційне, світлове забруднення. Негативно вплинути на нічний відпочинок можуть інтенсивні заняття спортом, якщо вони закiнчуються пiзнiше ніж за три години до сну адже перезбудження м’язів не дає людині заснути. А ще вахтовий чи позмінний графік роботи у нічні години і відсутність загальної культури сну.

А от у 85% випадків причиною порушення сну є хропіння, а також порушеннями дихання уві сні, так зване апное (синдром обструктивного апное сну СОАС).

Смертельний ризик під час сну

За статистикою, після 30 років кожна п’ята людина хропить уві сні. Кисневе голодування всіх тканин, що викликане хропінням, може сприяти розвитку численних патологій. У 15% хропунів спостерігається синдром апное. Далі у кожній віковій категорії ця цифра значно збільшується. Цифри приголомшують – 65% людей після 60 років вже мають середній або важкий ступінь апное. У деяких протягом ночі відбувається від 400 до 600 пауз, тобто сумарно людина не дихає і не спить 3-4 години з 8 годин сну. Це багаторазові потужні стреси для організму, який налаштований на сон, але замість цього змушений прокидатися, щоб налагодити дихання. Вранці людина скаржиться на сухість у роті, розбитість і втому. Протягом дня її турбує сонливість, зниження розумової та фізичної працездатності, дратівливість і головний біль. 

Зараз всі ми знаємо, що норма кисню у крові повинна бути не нижчою 96-98%, у пацієнтів же з апное цей показник знижується до 35-40%. Така гіпоксія запускає цілий каскад порушень в організмі. Страждає серцево-судинна система: з’являються збої ритму серця, підвищується артеріальний тиск (80% гіпертоніків мають середню або важку ступінь апное). Основна скарга таких пацієнтів — високі показники АТ зранку і часті нічні бігання в туалет. Підвищується ризик інфарктів, інсультів. Спостерігаються порушення з боку ендокринної (знижується вироблення гормону тестостерону, соматотропного гормону) і центральної нервової системи (з’являються млявість, сонливість, послаблюється діяльність мозку, сповільнюється мислення, депресія, суїцидальні думки). Значно підвищується ризик раптової смерті уві сні.

Хвороба Альцгеймера, енцефалопатії часто беруть старт у віці 20-25 років, коли ми починаємо порушувати стандарти культури сну, недосипати і зрідка хропіти. Адже через погану якість сну і гіпоксію в організмі не утилізуються амілоїдні білки.

За даними міжнародної статистики 52% вагітних через зміну гормонального статусу і схильність до набряків мають зупинки дихання уві сні. З гіпоксією пов’язано 50% викиднів або передчасних пологів. Саме тому в європейських країнах сомнологи ведуть спостереження за жінками разом з акушер-гінекологом з перших днів вагітності.

Загалом, 100% пацієнтів з коморбідними захворюваннями будуть мати середній або важкий ступінь апное. Тому, наприклад, у Німеччині, сомнологічні лабораторії на 30-40 місць є майже при кожній лікарні. В Україні їх всього кілька, і, відповідно, пацієнтів там небагато. 

Діагностика повинна бути комплексною

Для діагностики якості сну може використовуватися метод полісомніографії. З допомогою спеціальної апаратури відслідковують дихальний потік, насичення кровi киснем, рухи ніг, грудної клітки, черевної стінки, положення тіла під час сну. Одночасно проводиться електроенцефалографія і ЕКГ. За результатами усіх цих досліджень формується гіпнограма, яка дає вичерпну інформацію про структуру і якість сну.

Сімейним лікарям було б дуже добре мати у своєму розпорядженні спеціальні апарати SOMNOcheck. Прилад дозволяє провести базовий респіраторний моніторинг: виявити кількість пробуджень і десатурацій під час сну, оцiнити роботу сердця.

Для оцінки денної сонливості заповнюють просту анкету, яка називається «шкалою сонливості Епворта». У цій анкеті пацієнта просять оцінити ймовірність засинання у різних щоденних ситуаціях. Також рекомендується, щоб партнер по ліжку дав інформацію про хропіння і симптоми апное уві сні.

Крім того, людям, які страждають на безсоння, обов’язково призначають такі обстеження:

  • добовий моніториг артеріального тиску (ДМАТ), холтерівське моніторування ЕКГ;
  • лабораторні аналізи для визначення рівня феритину і вітаміну В12;
  • доплерографію судин шиї і голови.

Деяким пацієнтам: МРТ гіпофіза та турецького сідла, щоб виключити наявність пухлини мозку, аденоми гіпофізу.

Лікування безсоння: зміна способу життя – основне правило для всіх

Методик лікування безсоння безліч, тому підхід до кожного пацієнта повинен бути індивідуальним. Але є універсальні правила для всіх.

Перше, що потрібно зробити, – змінити спосіб життя і дотримуватися гігієни сну. Важливо вкладати дітей спати о 21.00. Дорослі повинні йти у ліжко на годину пізніше. Чому це так важливо? Отримати повноцінну дозу мелатоніну, який несе відповідальність за роботу ендокринної системи, метаболічні процеси, сприяє підвищенню імунітету і стресостійкості, є потужним онкопротектором можна лише у певні часові проміжки. З 22.00 до 24.00 години організм продукує максимум цього гормону. Для того, аби цей процес протікав без збоїв, у спальні повинна бути тиша і абсолютна темрява. Телевізорам, планшетам, гаджетам не місце у спальні!

Щодо апное, то у легких випадках позбутися цього синдрому можна при зниженні ваги. У більш складних ситуаціях призначають лікування за допомогою спеціального приладу, який складається з компресора і маски. Людина протягом ночі отримує повітря під певним тиском. Його рівень підбирається індивідуально таким чином, щоб розімкнути верхні дихальні шляхи і попередити гіпоксію. Покращення стану деякі пацієнти відчувають вже після першого сеансу.

Снодійні препарати не є панацеєю

Щодо медикаментозної терапії безсоння, то уявлення про «таблетки», які потрібно обов’язково приймати при безсонні, давно «канули в Лету» у зв’язку з відкриттям нозологічної гетерогенності інсомнії. При деяких формах інсомнії застосування снодійних препаратів є абсолютно невиправданим і досить швидко призводить до розвитку стійкої залежності. Снодійні препарати ефективні при: короткочасній інсомнії (адаптаційна інсомнія у період трагічних подій), інсомнії, що пов’язана з погіршенням основного захворювання (психічного, неврологічного або соматичного), у періоді відміни лікарських препаратів або інших субстанцій (для полегшення синдрому абстиненції). У будь-якому випадку такі препарати повинен призначати лікар індивідуально кожному пацієнтові.

Антоніна ЛІВАНДОВСЬКА, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я