Сьогоднішній ранковий брифінг МОЗ України був присвячений змінам в медичній реформі. В ньому взяли участь не лише міністр охорони здоров’я та головний санітарний лікар, а й заступники міністра та голова профільного комітету Верховної Ради. Вони озвучили свої варіанти змін в механізмі реалізації реформи.
Зокрема йшлося про загрозу значного скорочення кількості лікарів та медичних закладів, що опинилися в скрутному становищі через новий механізм фінансування.
Міністр Степанов озвучив, що на зарплату лікарям необхідно додатково виділити 11 млрд гривень з бюджету.
“Щоб підвищити зарплати 435 тис. Медиків, потрібно близько 11 млрд грн. Ми будемо звертатися до уряду і Верховної Ради щодо змін до бюджету. Ми вважаємо, що наші медпрацівники вже в цьому році повинні отримати суттєве збільшення зарплати, не менше ніж на 50%”, – сказав міністр в ході брифінгу.
Він також повідомив, що з 11 травня МОЗ розпочне експертизу медичної інфраструктури для того, аби оцінити можливості та ефективність госпітальної мережі в Україні.
Також з 11 травня в міністерстві розпочнуть роботу над створенням та затвердженням державних стандартів надання медичної допомоги, до якої залучать провідних українських медиків та вчених. На основі цих стандартів МОЗ перегляне та скоригує тарифи на надання медичних послуг на 2021 рік.
Очільник МОЗ України наголосив, що ніхто не зупиняє і не скасовує реформу. Однак те, що почалось в медицині з 1 квітня реформою назвати складно.
“Процес, який стартував з 1 квітня, важко назвати реформою, він призвів до того, що можуть закритися 332 лікарні. Ми не допустимо такої несправедливості. Наша команда працює над тим, щоб змінити ситуацію. Це не означає що ми збираємося припинити реформу. Її потрібно істотно змінити, враховуючи помилки”, – сказав він на брифінгу.
На брифінгу виступив і голова комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації і медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Він заявив, що 3% ВВП, які сьогодні витрачає Україна на медицину в нинішніх умовах є недостатньою і жодна реформа в умовах нестачі фінансування не буде успішною.
“Перша помилка реформи – недофінансування. Такі країни, як Франція та Німеччина, витрачають на систему охорони здоров’я близько 10% ВВП. Польща в цьому році витратила 5% і з кожним роком цей відсоток зростає. ВВП України набагато менше, ніж у Франції та Німеччині, і на порядок нижче, ніж в Польщі, однак ми витрачаємо на систему охорони здоров’я тільки 3% ВВП”, – сказав він.
Аби змінити ситуацію і дати реформі нове дихання він вважає доцільним подвоїти видатки на медицину в Україні.
“Комітет з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування наполягає на збільшенні фінансування системи охорони здоров’я в два рази – до 6% ВВП. Процес формування бюджету 2021 роки вже почався, і ми закликаємо уряд переглянути фінансування”, – додав він.
Він також додав, що в нинішніх умовах, коли медикам ще й доводиться боротися з епідемією, головним пріоритетом держави має стати збереження кадрів та медзакладів. Тож профільний комітет ВРУ ініціює зміни до закону про медичні гарантії, аби зберегти фінансування медзакладів на тому ж рівні, що і в 2019 році.
Таким чином, фактично в цьому році медичні установи отримають не менше тої ж суми, що отримали минулого року, що дозволить їм зберегти лікарів та персонал.
Також планують додатково фінансувати окремі напрямки медицини, що нині цього найбільщше потребують.
“Додатково за рахунок пакетів медгарантій фінансуватиметься екстрена медична допомога, лікування коронавірусної інфекції, інфарктів та інсультів”, – додав Михайло Радуцький.
Також додатково фінансуватимуть пакети допомоги первинної медичної дпомоги.
Пан Радуцький також наголосив, що депутати планують змінити механізм страхування відповідальності медиків.
“Збільшуючи фінансування, ми повинні одночасно підвищити рівень відповідальності медустанов перед пацієнтом. За статистикою, тільки 20% лікарських помилок викликані людським фактором, а 80% відбуваються через недосконалість медтехнологій і брак медобладнання. Тобто, від помилок важливо захистити не тільки пацієнта, але і лікаря. Вирішити цю проблему допоможе система страхування відповідальності лікарів. У багатьох країнах страхування професійної відповідальності є обов’язковим. На думку комітету, впровадження такої системи в Україні повинно стати частиною медреформи”, – сказав він.
