Дискусійний клуб

Кадрова автономія: як не обернути свободу на анархію?

010-011_dis_clubНаказ МОЗ України від 11.05.2016 р. №427 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я від 23 лютого 2000 року №33» було анонсовано як довгоочікуваний «вихід з рабства» для керівників медичних закладів. Утім, чарівна паличка, як і звичайна, має два кінці. З одного боку — творчий підхід, з іншого — вседозволеність. Одна рука відпускає, друга — тримає. Що переможе? Чи не виявиться свобода ілюзорною і чи не заплатять за неї пересічні медики?

ВАЖЛИВО

Хто полегшить пацієнтам тягар оплати за екстрену допомогу?

patientНе є секретом, що, попри задекларовану безоплатність і доступність медицини, коштів, виділених державою, не вистачає часом на найнеобхідніше: екстрену допопогу тим хворим, для яких кожна хвилина очікування може стати останньою. У таких випадках на виручку пацієнтам з інфарктом та інсультом приходять не тільки рідні та близькі, а й місцеві органи влади деяких регіонів, простягаючи руку допомоги у вигляді програм, котрі фінансуються з обласних чи міських бюджетів.

Спосіб запобігти катастрофі – є!

| Новітні технології | 1 158 переглядів

Судинні патології посідають лідируючі позиції у захворюваності та смертності в Україні. На жаль, їх ранньому виявленню та профілактиці приділяється дуже мало уваги. 14 червня у Центрі інноваційних медичних технологій «Верітас ітмед» відбувся захід, присвячений обговоренню місця та ролі технології судинного скринінгу в практичній медицині. Усі присутні одностайно дійшли висновку: ця альтернативна технологія спроможна врятувати не одне життя.

В основі методу — капіляроскопія

Уляна Лущик,
член-корес-пондент Академії технічних наук, доктор медичних наук.
На сьогодні успішність лікування таких хвороб залежить від наявності сучасного, інформативного діагностичного обладнання, та, з іншого боку, — від клінічного мислення, яке характерне для лікарів пострадянського простору. Якщо розглянути сучасні методи дослідження судинного русла, то ми бачимо їх недосконалість. Реовазографія, яка раніше була «золотим стандартом» досліджень стану судин, відійшла в минуле і навіть не використовується в дисертаційних роботах за вказівкою ВАКу (через узагальнені динамічні дані на рівні басейну, а не на рівні конкретного сегменту судини). Рентгеноконтрастна ангіографія, що була надзвичайно популярна у 90-х роках минулого століття, має суттєвий недолік — статичну картинку. Пріоритетними залишаються МРТ в ангіорежимі та ультразвукова діагностика судин. Але перший метод також дає статичну структурну картинку — одномоментний зріз, а другий — динамічну картинку, але на рівні сегменту судини. Ці інформативні дослідження фактично дають змогу обрати подальшу тактику — оперувати чи ні, але дослідити функціональний стан та оцінити динаміку лікування вони не в змозі.

Це зумовлює пошук альтернативних методів дослідження судинного русла, які дозволять лікареві врахувати всі його фізіологічні властивості. Фахівці зараз шукають «структуру» — бляшку, звивисту судину, пухлину, і зовсім ігнорують «функцію» серцево-судинної системи. Ми підішли до вирішення цієї проблеми, спираючись на теорію «судинного трубопроводу». Адже необхідно точно знати, як зміни гемодинаміки мозку вплинуть на кровообіг у нирках чи печінці. Приміром, маючи справу зі звичайними трубами, нас цікавить не форма труби, а під яким напором буде йти вода із крану і на які потреби нам її вистачить. Приблизно те саме і з судинами: ми повинні розуміти, чи цьому органу потрібний додатковий кровотік, чи він працює на власному резерві.

Більшість технологій зараз базується на обробці первинних даних. Це найлегше, але подальша аналітика, як правило, відсутня. Останнім часом відроджується такий надзвичайно інформативний метод, як капіляроскопія: таке дослідження дає динамічну картинку на рівні кінцевої ланки мікроциркуляції. Цей метод і ліг в основу судинного скринінгу. Всю необхідну аналітику ми «зашили» у програмне забезпечення. В результаті лікар отримує кількісні і якісні показники. Він може приймати управлінські рішення і керувати процесом лікування. Обстеження вкрай просте: пацієнт вставляє палець у капіляроскоп, апарат фіксує картинку, яка потім ретельно обробляється. Все дослідження триває 5 хвилин.

Ми маємо усі існуючі чотири версії капіляроскопів. Остання, 4 версія, дала змогу значно поліпшити якість і чіткість зображення при різному збільшенні, розширити діапазон оптичного та динамічного збільшення від 50 до 400 разів та сформувати серію приладів і субтехнологій для різноманітних фахівців ангіо- та кардіохірургів, онкологів, психоневрологів, реабілітологів тощо. Особливо цікаві результати при онкологічних патологіях: ми чітко диференціюємо так звані «онкокапіляри». Ця технологія дає змогу діагностувати онкозахворювання на ранніх стадіях і може стати частиною державної програми раннього виявлення такої патології. Патологічний неоангіогенез — основа розвитку пухлин, і вчасне виявлення неконтрольованої гіперваскуляризації може значно покращити стан хворого.

Для пацієнта це дослідження просте і зрозуміле, тому що лікар показує йому, як виглядає «норма» і пояснює, що відбувається у його судинному руслі. Лікарю ж така проста і мобільна методика дає змогу реєструвати зміни в серцево-судинній системі кілька разів на день — залежно від метеоситуації чи стану хворого. Це також дає змогу швидко зреагувати відповідно до ситуації.

У результаті проведення судинного скринінгу ми визначили такі нові поняття, як судинний гомеостаз та три рівні судинного хаосу. Якщо система працює стабільно — мова йде про судинний гомеостаз. Тоді ми чітко розуміємо, що навіть при загрозливих факторах (наприклад, різкому коливанні атмосферного тиску) людині не загрожує судинна катастрофа. Якщо ж система працює не стабільно — то залежно від кількості параметрів, по яких визначено відхилення, ми вираховуємо ступінь хаосу. При максимальному ступені хаосу відбувається різке векторне розхитування гістограми. Це надзвичайно критичний стан. І лікуючи такого хворого, ми бачимо, як протягом тижня параметри поступово зменшують ступінь хаосу. Таким чином, лікар чітко бачить, куди він рухається і може спрогнозувати динаміку лікування.

Скринінг сітківки ока

Ігор Плюто,
доктор фізико-математичних наук, ДУ «Інститут металофізики імені Г.В.Курдюмова):
Технологія, розроблена нами, для людей з хронічними захворюваннями судин, зокрема з цукровим діабетом. Відомо, що одне з найстрашніших його ускладнень — ретинопатія, яка в подальшому може призвести до незворотної втрати зору. Понад 3% людей, що страждають від ЦД більше восьми років, мають прояви ретинопатії. Нашим початковим завданням було створити технологію, яка дозволила б пацієнту здійснювати контроль стану судин сітківки самотужки, тому вона повинна бути простою, неінвазивною і не потребувати використання судинорозширювальних препаратів.

В основу розробки лягли фотографії наших робіт стану очного дна. Базовий метод — трансіллюмінація. Є дві судинні оболонки ока: судинна оболонка сітківки і та, що безпосередньо за нею — хоріоідея, яка забезпечує обмін речовин. Їхній стан і «бачить» прилад для візуалізації та цифрової реєстрації зображення очного дна в режимі реального часу.

Спочатку технологія розроблялася для виявлення злоякісних пухлин. Але незабаром стало зрозуміло: методика дозволяє розглянути ті ділянки, які недоступні іншим методам. Це значно розширило межі її застосування. Все, що знаходиться за сітківкою, і не проглядається традиційними методами, тепер можна чітко візуалізувати. Людям з прогресуючою катарактою прилад допоможе самостійно контролювати процес лікування. Процедура дуже проста і триває не більше 20 секунд. Повторювати її можна раз на тиждень, вдома. Вартість приладу цілком гуманна — близько 700 грн.

Комплекс, який ми розробили, пройшов тестування у ведучих клініках і на ньому зараз працюють в головній офтальмологічній установі України — ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», та багатьох приватних клініках. На сьогодні вже випущена промислова модель, яка отримала медичну реєстрацію.

Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Теги:

Залиште коментар