Верховна Рада України 8 червня з четвертої спроби прийняла законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№6327) у першому читанні. «За» проголосували 227 народних обранців — на один голос більше від мінімальної потреби. Разом із цим депутати відхилили законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№6329), який, за словами керівництва МОЗ, має запустити нову модель фінансування в рамках медичної реформи.
В. о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун зазначила, що законопроектом будуть надані такі гарантії:
- перехід до міжнародних стандартів лікування;
- створення Національної служби здоров’я, яка спрямовуватиме кошти на місця;
- запровадження державного гарантованого пакета медичних послуг, до якого увійдуть екстрена, первинна та паліативна допомога.
Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денисова нагадала, що 10 квітня 2017 року до Комітету надійшла перша редакція законопроекту щодо фінансових гарантій. У ньому пропонувалося забезпечити гарантії за рахунок запровадження державного солідарного медичного страхування. Цей проект був відхилений і направлений на доопрацювання. Тепер у законопроекті передбачено забезпечення гарантій за рахунок державного бюджету в обсязі, встановленому законом для медичних послуг і лікарських засобів, пов’язаних із наданням екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та паліативної медичної допомоги. Водночас пацієнти зобов’язані оплачувати за рахунок власних коштів та коштів добровільного медичного страхування тариф співоплати в разі часткової оплати за рахунок коштів держбюджету інших видів медпослуг та лікарських засобів, наданих такому пацієнту.
Народний депутат, член Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Андрій Шипко наголосив: пропозиції, які надавала фракція «Відродження», у законопроекті №6327 не відображені, незважаючи на те що їх погодив Президент. Мова йде про запровадження соціальних гарантій для незахищених верств населення, дітей і вагітних. Зокрема А. Шипко наполіг на включенні в законопроект положення, відповідно до якого за рахунок державних коштів гарантуватиметься надання вторинної і третинної допомоги дітям віком до 14 років, а також необхідної медичної допомоги вагітним.
Реакція медичної спільноти на прийняття законопроекту №6327 у першому читанні не забарилася. У той же день відбулося засідання дискусійного клубу «Заради майбутнього в системі охорони здоров’я», під час якого доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор правових наук, головний експерт медичної групи РПР (Реанімаційний Пакет Реформ), експерт Центру підтримки реформ при КМУ Зоряна Черненко розповіла про юридичні прорахунки прийнятого в першому читанні законопроекту, а також розкритикувала МОЗ за безсистемність та самозацикленість у реалізації медичної реформи.
«Ми отримали законопроект, який не відповідає Конституції України в частині заборони й обмеження прав пацієнтів, закриття медичних закладів, створення спеціалізованих фондів та введення механізму співоплати. Крім того, законопроект і комунікаційна програма, проведена МОЗ, абсолютно не збігаються. Міністерство постійно наголошувало на тому, що цей закон дасть можливість грошам «ходити за пацієнтом». Але кошти «ходять за пацієнтом» відповідно до Закону, прийнятого 6 квітня (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» — ред.), де сказано, що договори з клініками є основою фінансування закладів охорони здоров’я з 1 січня 2018 року. Згідно із цим Законом у МОЗ є півроку для того, щоб розробити підзаконні акти. Два місяці вже минули, а ми й досі не маємо ані положень про порядок оплати договорів і вартість медичних послуг, ані механізму, як ці кошти повинні розподілятися, ані вимог, котрі висуваються до закладів. Запропоновані законопроекти, які зараз розглядаються у ВРУ, значною мірою дублюють положення чинного Закону, і додають лише один компонент — акумуляцію коштів в одному незрозумілому фонді», — зазначила З. Черненко.
На думку експерта, створення Національної служби здоров’я несе високі корупційні ризики. «Національна служба здоров’я буде центральним органом виконавчої влади, який сам для себе складатиме правила гри, роздачі грошей, контролю і матиме 70-80 млрд грн бюджету. Це є державне управління? Навряд чи, оскільки такий законопроект не передбачає системи контролю, тобто дає можливість створювати корупційні схеми. Крім того, співоплата громадян за медичні послуги визнана рішенням Конституційного суду неправомірною, — наголосила З. Черненко. — А у фінансово-економічному обґрунтуванні доцільності Закону взагалі зазначено: розрахунки здійснено за припущення, що фінансування охорони здоров’я з держбюджету шляхом закупівлі послуг через єдиного національного замовника буде збільшено протягом 2018-2020 років із 2,4 до 3,8% ВВП. Тобто абстрактними аргументами МОЗ намагається проштовхнути системні зміни».
Тетяна КОЛІСНИК, «ВЗ»
