Життя в умовах хронічного недофінансування

1021

nomoneyРік, що минає, був непростим для всієї України, у тому числі й для медичної сфери, яка протягом останніх десятиріч працює в умовах хронічного недофінансування. Але, попри всі негаразди, допомога хворим надається, галузь розвивається, а розпочате реформування триває. З якими здобутками медики Чернігівщини та Буковини входять у наступний рік, чого вдалося досягти, а чого реалізувати не вийшло і чому?

 

Чернігівщина

ВЗ Медична реформа — дуже нагальна та болюча тема для нашого суспільства. Тож перше питання: реформування й децентралізація медичної галузі Чернігівщини — що вдалося зробити, що — ні, чому?

VZ_51-52_2015_Страница_14_Изображение_0001Петро ГАРМАШ, начальник управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації
— Реформування сфери охорони здоров’я в області, як і по всій країні, розпочалося з реорганізації первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на основі загальної практики-сімейної медицини та створення центрів ПМСД, що дасть змогу покращити надання лікарської допомоги населенню. Проектом Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я України на період 2015-2025 рр. передбачається посилення ролі та місця первинної ланки. Так, первинка має забезпечувати до 80% обсягів медичних послуг, на вторинну ланку припадатимуть 15% і лише 5% медичної допомоги надаватимуть лікувальні заклади третинного рівня.

На сьогодні в області зареєстровано 24 центри ПМСД, із яких 20 є окремими юридичними структурами. У чотирьох районах (Варвинському, Талалаївському, Срібнянському та Куликівському) вони працюють у складі центральних районних лікарень. Це пов’язано з невеликою кількістю населення та недостатньою укомплектованістю первинної ланки лікарськими кадрами. Продовжується робота по створенню центрів ПМСД у Прилуцькому та Корюківському районах.

Поступово мережа лікувальних закладів приводиться у відповідність до обсягів надання медичної допомоги та потреб населення. Здійснюється перепрофілювання дільничних і районних лікарень у лікарські амбулаторії, у тому числі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини з ліжками денного стаціонару. На вивільнених площах створюються відділення паліативної (хоспісної) допомоги, що дуже актуально, адже населення області, особливо сільське, поступово старіє. Останніми роками 10 малопотужних фельд­шерсько-акушерських пунктів (ФАПів), що обслуговували до 100 осіб населення, були об’єднані з потужнішими медичними закладами. Зараз розглядається питання про укрупнення ще 296 ФАПів, за якими закріплено близько 300 осіб населення. Утім, 28 ФАПів, кожний з яких обслуговує понад 1 тис. пацієнтів, плануємо реорганізувати в сільські лікарські амбулаторії.

Щодо питання надання населенню якісної спеціалізованої допомоги (особливо це стосується мешканців села), то в умовах дефіциту медичних кадрів й обмеження фінансування галузі, на мою думку, його можна вирішити шляхом створення міжрайонних спеціалізованих відділень або центрів, наприклад, кардіологічних, акушерських тощо. Завдяки оснащенню таких відділень сучасним обладнанням та апаратурою населення отримуватиме медичну допомогу вчасно й на належному рівні. Їх фінансування, вважаю, необхідно здійснювати за рахунок передачі трансфертів.

Серед питань, які гальмують розвиток і реформування медичної галузі, — дефіцит лікарських кадрів і хронічне недофінансування. Бюджетні асигнування, що спрямовуються на медичну галузь, украй обмежені. Це унеможливлює забезпечення закладів первинки необхідним обладнанням та апаратурою. На сьогодні рівень їх фінансування становить 33% від потреби. Для того щоб матеріально-технічний стан лікувальних установ первинної ланки привести у відповідність до табеля оснащення, необхідно 63,5 млн грн, зок­рема на обладнання — 37,5 млн грн. Але коли в нас з’являться такі кошти, нікому не відомо.

Особливо серйозною кадрова проблема є в сільських закладах охорони здоров’я. Так, зараз лікарями не укомплектовані одна сільська дільнична лікарня і 45 лікарських амбулаторій області.

ВЗ Зрозуміло, що ситуація з медичними кадрами в регіоні непроста. Як ви стимулюєте медиків, особливо лікарів і середній медичний персонал, що працює в сільської місцевості? Що робиться для професійного росту кадрів?

— Зараз в області — 14 528 медичних працівників, серед яких 3733 лікарі та 10 795 молодших спеціалістів з медичною освітою. На кінець третього кварталу цього року укомплектованість штатних посад лікарями в лікувальних закладах області становила 74%, а у сільських лікарських амбулаторіях — лише 62,4%. Зараз на Чернігівщині не вистачає 1315 лікарів. Крім того, серед медиків області з року в рік збільшується кількість осіб пенсійного віку, серед лікарів їх частка 29,1%, серед середніх медичних спеціалістів — 11,6%.

Найбільший дефіцит кадрів відчувається за спеціальностями рентгенологія (76%), педіатрія та сімейна медицина (по 67%), дитяча анестезіологія, дитяча неврологія, дитячі інфекційні хвороби (по 51%), патологічна анатомія та медицина невідкладних станів (по 46%).

Щодо молодих спеціалістів, то на сьогодні в лікувальних закладах області інтернатуру проходять 259 осіб, із них 48 — за спеціальністю «Загальна практика-сімейна медицина». У 2015 р. інтернатуру закінчили 73 лікарі, з них у центральних районних лікарнях працюють 29, у сільських амбулаторіях — 12, у лікувальних закладах Чернігова — 24, в обласних лікувальних закладах — 8.

Обласною державною адміністрацією й органами місцевого самоврядування вживаються заходи для покращення кадрової ситуації в медичній галузі. В усіх районах області затверджені районні програми «місцевих стимулів», якими передбачено забезпечення житлом, земельними ділянками, надання пільгових кредитів, навчання у вищих нав­чальних закладах за рахунок місцевих бюджетів, уведення надбавок до заробітної плати тощо. Протягом останніх п’яти років житлом забезпечено 32 медичних працівники, 22 з яких — молоді спеціалісти. Найкраще це питання вирішується в Бобровицькому, Корюківському, Ічнянському та Городнянському районах, де щороку виділяються квартири працівникам сфери охорони здоров’я. Наразі в Менському районі споруджується будинок, у якому планується виділити житло медикам.

Крім того, з метою підвищення престижності професії та стимулювання праці медичних працівників у 2012 р. на Чернігівщині заснована обласна щорічна премія ім. І. В. Буяльського у розмірі 5 тис. грн, яка вручається переможцям у номінаціях: «Кращий молодший спеціаліст з медичною освітою», «Кращий лікар», «За інновації в медичній практиці», «Кращий працівник галузі охорони здоров’я», «Кращий фармацевтичний працівник».

ВЗ Що, на вашу думку, треба зробити для заохочення молоді працювати у сфері охорони здоров’я?

— Найвагомішим чинником «виштовхування» молоді з медицини є низький рівень оплати праці. Тож, аби змінити ситуацію, варто впровадити систему підвищення рівня заробітної плати (не лише в пілотних регіонах, а й на рівні держави) залежно від кваліфікації працівника, обсягів, якості, складності, ефективності та умов виконуваної роботи. Для визначення ефективності роботи медичного закладу та рівня професіоналізму і кваліфікації його працівників слід задіяти індикатори якості, процедури анонімного анкетування пацієнтів тощо.

Для заохочування медиків до роботи на первинній ланці, де зараз найбільший дефіцит кадрів, треба в першу чергу подбати про забезпечення службовим помешканням з правом подальшої приватизації або ж про надання можливості отримати довгостроковий кредит під 1-2% для придбання житла чи автомобіля. Особливо це стосується сільської місцевості, куди вкрай неохоче їде молодь. Вважаю, що в систему «місцевих стимулів» необхідно також включити відповідне оснащення робочого місця, забезпечення службовим транспортом, створення умов для підвищення професійного рівня, у тому числі за рахунок дистанційних форм навчання (для цього забезпечити вільний доступ до інтернету), безкоштовну передплату на вітчизняні фахові періодичні видання тощо.

ВЗ Як реалізували в цьому році обов’язкові програми: з вакцинації, забезпечення ліками орфанних хворих тощо? Хто в ідеалі, на вашу думку, має цим займатися? Як краще організувати процес, щоб не було збоїв?

— Реалізація обов’язкових програм у цьому році вкрай незадовільна. В області склалася досить загрозлива ситуація з імунізацією дітей. Календар щеплень зірваний. Зараз є лише 6 доз вакцини «Інфанрикс Гекса™», 3 дози «Пентаксиму», 54 дози імунобіологічного препарату проти гемофільної інфекції та 5 доз вакцини проти гепатиту В.

Виняток становить протиполіомієлітна вакцина, яка надійшла нещодавно та в достатній кількості.Проте критична ситуація зі щепленням дітей — лише один бік проблеми імунопрофілактики.

На сьогодні в області склалася досить загрозлива ситуація із забезпеченням протиправцевим анатоксином і протиправцевим людським імуноглобуліном, антирабічними препаратами тощо.

Окрім проблем з вакцинами не вирішено питання і з централізованими поставками ліків для орфанних пацієнтів, онкохворих і хворих на гемофілію, що протягом року практично не надходили. Так, наприклад, централізовані поставки препарату «Креон®» для дітей з муковісцидозом і близько не покрили потреби. Тяжкохворі або ж їх родичі змушені купувати ліки своїм коштом, причому вони не завжди є в аптечній мережі.

З приводу відсутності вакцин і ліків пацієнти дзвонять на «гарячу лінію» МОЗ України, пишуть скарги. Міністерство переадресовує ці звернення до обласного управління охорони здоров’я. Але на рівні області вирішити такі проблеми ми не в змозі, оскільки закупівлі здійснюються централізовано.

Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації неодноразово зверталося з цього приводу до Міністерства, але чіткої відповіді, коли ж вакцини та ліки для тяжкохворих нарешті в нас з’являться, ми так і не отримали. Утворилося замкнуте коло, заручниками якого стали і пацієнти, й медики. Чиновникам МОЗ України необхідно, на мою думку, відповідальніше ставитися до своїх обов’язків і не забувати, що від кожної ампули вакцини та упаковки ліків залежить чиєсь життя.

ВЗ Усе ж рік, що минає, запам’ятається й певними досягненнями. Якими саме?

— Наше головне досягнення — це те, що в умовах хронічного недофінансування ми працюємо та надаємо допомогу нашим хворим. А ще примудряємося робити ремонти, купувати нове обладнання та впроваджувати сучасні технології лікування. Наші лікарі займаються науковою працею (це при тому, що область не має медичного університету та науково-дослідних інститутів): беруть участь у міжнародних конгресах і науково-практичних конференціях, симпозіумах, друкуються у фахових журналах тощо.

Сподіваюся, що наступний рік буде більш сприятливим і ми зможемо реалізувати свої задуми та плани, а головне — суттєво покращити медичне обслуговування жителів Чернігівщини.

Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ», м. Чернігів


Буковина

ВЗ Рік, що минає, був дуже непростим. Як працювалося медикам Чернівецької області в цих умовах, якими є основні підсумки роботи?

VZ_51-52_2015_Страница_15_Изображение_0001Оксана АНДРІЄЦЬ, директор Департаменту охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації, доктор медичних наук, професор
— Передусім хочу відзначити, що, незважаючи на всі труднощі, медики краю гідно впоралися з усіма викликами часу, тому буду оперувати статистичними даними по медичній галузі області.

А вони є досить вагомими. Показник захворюваності населення Чернівецької області становить 179,6 випадку на 100 тис. населення, що на 1,3% менше, ніж минулого року. Найпоширенішими залишаються захворювання системи кровообігу, органів дихання і травлення. Знизилися частота усіх форм активного туберкульозу та захворюваність на нього.

Протягом року в області тривала робота з розвитку первинної мережі. Щоправда, реорганізація ФАПів не проводилася через обмежене фінансування, адже такі кроки потребують додаткових коштів. Проте жоден ФАП в області не закрився.

Хочу наголосити: сьогодні у Чернівецькій області показник покриття амбулаторіями становить у сільській місцевості 3 на 10 тис. населення, що майже відповідає контрольному показнику, у містах — 0,6 на 10 тис. населення. В обласному центрі ще не завершена робота зі створення мережі ЦПМД. Загалом питома вага населення, що обслуговується сімейними лікарями, становить на Буковині 84%.

Досягли гарних результатів роботи Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Зокрема служба ввійшла до трійки лідерів за виконанням нормативу терміну прибуття на виклики: у межах міста він становить 10 хвилин, по області — трохи більше 20.

Протягом 2015 р. було відкрито три додаткові пункти екстреної медичної допомоги в селах Селятин і Яблуниця Путильського району, селі Черленівка Новоселицького району.

ВЗ Що із запланованого вдалося реалізувати протягом 2015 року?

— Одним із пунктів програми розвитку медичної галузі області було завдання консолідувати науку і практику. Маю на увазі створення на базі ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» університетської клініки. За рік, що минає, на базі цієї лікарні було сформовано три нові науково-практичні центри: Центр гнійних ран і хірургічних ускладнень цукрового діабету, Центр пластичної реконструкції та естетичної хірургії й Центр термічних уражень та дермопластики. Нарівні з новоствореними активно функціонують і розвиваються Центр ендоурології та літотрипсії, Центр ендоскопічної хірургії. Фахівці цих закладів виконують складні органозберігаючі та малоінвазивні оперативні втручання за європейськими стандартами.

Завдяки формату університетської клініки пацієнти вже відчули позитивні зміни. Зокрема покращилося матеріально-технічне забезпечення закладу. За умови співпраці з Буковинським державним медичним університетом з’явилася можливість залучити більше коштів з державного бюджету. Закуплений унікальний відеоендоскопічний комплекс з бічною оптикою вартістю понад 3,5 млн грн, який дасть змогу проводити такі операції на жовчних шляхах, які дотепер у Чернівцях не виконували, а також лікувально-діагностичні процедури на дванадцятипалій кишці. На черзі — придбання ультразвукової, рентгенологічної апаратури.

Серед досягнень — закупівля обладнання для неврологічного, хірургічного та фізіотерапевтичного відділень Чернівецького госпіталю ветеранів війни на суму близько 1 млн грн. У реанімаційних відділеннях Чернівецької обласної дитячої клінічної лікарні запрацювали чотири нові апарати штучної вентиляції легень — вони були вкрай необхідні, адже тільки до неонатальної реанімації медзакладу щороку госпіталізують понад 200 новонароджених, а обладнання тут не оновлювали з 2007 р. Нова американська апаратура забезпечує виходжування маленьких пацієнтів з масою тіла від 500 грамів. Особливість апаратів у тому, що за рахунок наявності тригерної системи вони максимально адаптовані до організму дитини. Ця система забезпечує подання апаратного вдиху синхронно із зусиллями малюка, визначає появу власних спроб вдиху, дає змогу утримувати дихання пацієнта на необхідній частоті, коригуючи частоту й об’єм вдиху. А зволожуючі фільтри сприяють штучній вентиляції легень протягом тривалого часу, навіть до півроку.

Крім того, для медичних закладів області (клінічного онкологічного диспансеру, клінічної лікарні, кардіологічного диспансеру та медичного діагностичного центру) закуплено обладнання на суму понад 11 млн грн. Це найнеобхідніші апарати штучної вентиляції легень, автономні джерела живлення, ендоскопічне обладнання, лабораторне медичне обладнання, рентгенівський і ультразвуковий пересувні апарати. Також придбано апарати моніторингу пацієнта, електрокардіографи, УЗ-сканер експертного класу, конвексний датчик для УЗ-апарату.

ВЗ А якою є на сьогодні ситуація із завершенням будівництва перинатального центру на базі КМУ «Міський клінічний пологовий будинок №1»?

— Дотепер Чернівецька область залишається єдиною в Україні, де немає закладу пологодопомоги третинного рівня. А створення перинатального центру могло б суттєво знизити малюкову та материнську смертність. У 2013 р. на об’єкті було демонтовано практично всі інженерні мережі. Однак у наступному році фінансування будівництва центру було призупинене. У зв’язку із цим для збереження будівлі від несприятливих факторів навколишнього середовища за 1,2 млн грн з місцевого бюджету вдалося звести покрівлю на прибудові основного корпусу, де планували розгорнути операційний блок.

Для оснащення перинатального центру ще в грудні 2013 — січні 2014 року придбали медичне обладнання й апаратуру на 23,6 млн грн, а також технологічне устаткування на 3,4 млн грн, яке неможливо змонтувати, доки не закінчаться будівельні роботи. Наразі це обладнання розміщується на складах Чернівецького обласного комунального підприємства «Ліки Буковини».

Для завершення реконструкції перинатального центру як структурного підрозділу Чернівецької обласної клінічної лікарні необхідно понад 100 млн грн. Голова Чернівецької обласної державної адміністрації неодноразово звертався з цього приводу до Прем’єр-Міністра, Міністра охорони здоров’я, Кабінету Міністрів, Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, Міністерства фінансів, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарст­ва, але відчутних зрушень у вирішенні згаданого питання поки що немає.

ВЗ Цього року ДЗ «Вузлова клінічна лікарня станції «Чернівці» ДГТО «Львівська залізниця» було переведено зі сфери управління Міністерства інфраструктури України в комунальну власність міста. Як установа працюватиме далі?

— Цей заклад реорганізовано в юридичну особу — комунальну медичну установу «Міська лікарня №1». На її базі планується створити багатопрофільну міську лікарню із сучасним лабораторним центром і травматологічним пунктом, об’єднавши ліжковий фонд комунальних медичних закладів міста. Це дасть змогу заощадити кошти шляхом оптимізації штатних посад, економії витрат на енергоносії та вивільнення приміщень.

ВЗ Медична галузь — це не лише дороговартісне сучасне обладнання та відремонтовані лікарні, а й передусім — грамотні кадри. Як заохочуєте до роботи лікарів, особливо — у сільських і районних медичних закладах, де, як правило, випускники медичного університету не дуже хочуть працювати…

— У кожному районі Чернівецької області Департаментом охорони здоров`я затверджено програми та заходи щодо стимулювання медичних працівників ПМСД. Зокрема передбачено виділення житла та земельних ділянок для молодих спеціалістів, забезпечення позачергового прийому дітей медичних працівників до дошкільних навчальних закладів, оплату циклів спеціалізації та тематичного удосконалення лікарів загальної практики-сімейної медицини.

Звісно, намагаємося стимулювати лікарів і доплатами та преміями за досягнуті результати в роботі. Здійснювали виплату одноразової грошової допомоги молодим спеціалістам — лікарям загальної практики-сімейної медицини в розмірі п’яти посадових окладів з укладанням трудового договору на термін не менше п’яти років.

Для покращення соціально-побутових і житлових умов створено відомче житло за рахунок вільних площ лікувальних закладів у селах Замостя Вижницького району, Ржавинці, Репужинці та Малий Кучурів Заставнівського району.

У Кельменецькому районі в реконструйованому під житловий будинок колишньому дитячому відділенні ЦРЛ дві квартири виділено під відомче житло для лікарів. На Путильщині введено в експлуатацію гуртожиток для медичних працівників на вісім квартир.

ВЗ Якщо вже мова зайшла про фінансування, розкажіть, яким воно було в цьому році? Чи вистачило коштів на все, що було заплановано? Які плани на 2016 р.?

— Основний пункт плану в нинішніх умовах — утримати на належному рівні надання медичної допомоги населенню області. Так, у 2015 р. за орієнтовної потреби закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування в 900 млн грн Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації затверджені асигнування у розмірі близько 400 млн грн, що становить 49,3% від необхідного.

На 2016 р. закладам охорони здоров’я обласного підпорядкування Міністерством охорони здоров’я попередньо доведені асигнування на здійснення заходів та утримання установ за рахунок медичної субвенції в сумі 460 млн грн, що на 32 млн більше, ніж у цьому році. Крім того, планується додатково виділити з обласного бюджету асигнування понад обсяги медичної субвенції на оплату поточних і капітальних видатків.

На засіданні Ради регіонального розвитку при Чернівецькій обласній державній адміністрації було проведено попередній конкурсний відбір інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть бути реалізовані за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2016 році. Зокрема на наступний рік запланована реконструкція обласного протитуберкульозного санаторію «Красноїльськ» у Сторожинецькому районі, прибудова до приймального відділення Новоселицької центральної районної лікарні (пологове відділення), будівництво акушерського корпусу в Хотинській центральній районній лікарні.

ВЗ Чи плануєте залучати громадськість до вирішення проблем медицини краю?

— Переконана, що медична спільнота має тісно співпрацювати із громадою в плані донесення до населення інформації про шляхи реформування галузі охорони здоров’я. Люди нам повірять лише тоді, коли побачать реальне втілення задекларованих намірів.

Ольга РУСНАК, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я