Наближається завершення року – нагода обговорити попередні підсумки роботи за цей період. Чим жила галузь області, які завдання визначено перед нею надалі – про це наша розмова з начальником управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації Олександром ТОРБАСОМ.
ВЗ Сьогодні всі здобутки охорони здоров’я звіряють за годинником реформ. І на Житомирщині також?
— У нашій області створено потужну підготовчу базу для реформування системи охорони здоров’я — при міських радах діють 3 управління охорони здоров’я та при райдержадміністраціях — 19 відділів охорони здоров’я. Першочергове завдання — реформування первинного рівня надання медико-санітарної допомоги населенню. Упродовж 2011-2012 років у всіх закладах вторинного рівня створено та успішно функціонують, як структурні підрозділи ЦРЛ та міських ТМО, 24 центри первинної медико-санітарної допомоги. До кінця 2013 року заплановано створити 31 центр ЦПМСД, як окремі юридичні особи. Відповідно у лікувальних закладах області вторинного рівня ми здійснили оптимізацію ліжкового фонду — наразі він становить 74,2 на 10 тисяч осіб населення
ВЗ Як це позначилося на наданні медичної допомоги населенню?
— За проведеним управлінням соцопитуванням, такий крок не погіршив її якості та не викликав незадоволення населення. Адже створення центрів ПМСД має на меті забезпечити ефективність, якість і в першу чергу доступність надання медичної допомоги 80% населення — за обрахунками, саме стільки звертається до закладів первинного рівня, оскільки за територіальним принципом вони найбільш доступні.
Крім того, після проведених відповідних фінансових та господарських розрахунків підготовлено проект створення на території області госпітальних округів.
Продовжуємо також реформування сімейної медицини — нині в Житомирській області діє 244 амбулаторії сімейної медицини, причому відзначається динаміка збільшення їх кількості. Нині 79,8% населення області, з яких 46,2% — діти, охоплено медичною допомогою на засадах сімейної медицини, а до 2015 року ми плануємо досягнути 100% показника. Забезпечувати амбулаторії сімейної медицини спеціалістами нам допомагає кафедра сімейної медицини Вінницького національного медуніверситету, яка функціонує на базі Житомирського інституту медсестринства.
Здійснюємо поступову оптимізацію мережі сільських медичних закладів спільно із громадою та керівництвом районів. У результаті докладених зусиль і медпрацівники не втрачають роботу, і пацієнти отримують належну медичну допомогу. Також вивчаємо можливість певної зміни напрямку роботи сільських закладів охорони здоров’я — через створення на їх базі відділень сестринського догляду, хоспісів тощо. А забезпечити такі відділення кадрами ми можемо за рахунок випускників Житомирського інституту медсестринства (медсестер-бакалаврів), котрі могли б стати їх завідувачами. Створення ж на базі дільничних лікарень амбулаторій ЗПСМ із ліжками денного стаціонару, пунктом тимчасового базування швидкої допомоги поліпшить надання не лише невідкладної, а й планової медичної допомоги.
ВЗ Не секрет, що сьогодні нерівний доступ до послуг охорони здоров’я сільського та міського населення є загальноукраїнською проблемою. Чи може Житомирщина її розв’язати?
— Не тільки може, а вже розв’язує. Сільські мешканці Житомирщини мають змогу отримати висококваліфіковану медичну допомогу фахівців обласних лікувальних закладів, адже за відповідним наказом обласного управління охорони здоров’я спеціалісти хірургічного, терапевтичного та педіатричного профілів лікувальних закладів третинного рівня здійснюють виїзди в райони — для проведення профілактичних оглядів, диспансерного спостереження населення.
До речі, хотів би наголосити на важливому моменті, який виявився під час цих виїздів: виїзним бригадам лікарів часто доводиться просто вимагати у сільських голів, щоб вони посприяли організації проведення профілактичних оглядів, виділення цільових коштів для проведення якісних діагностичних досліджень, які можна здійснити на рівні первинної ланки. Особливу увагу владі на місцях слід звернути на залучення населення до участі у флюорографічних обстеженнях та гінекологічних оглядах. Адже висока частка занедбаних випадків, які ще продовжують виявляти в області (хоча наразі ми й маємо позитивну тенденцію щодо зниження захворюваності на туберкульоз та стабілізацію захворюваності населення на онкопатології), повинна спонукати до активних дій не лише медиків, а й тих же сільських голів. Хто краще за них знає своє населення, а тим паче — його потреби в медичних послугах?! Хоч заклади первинного рівня надання медичної допомоги передані на фінансування закладам вторинного рівня, це не знімає із сільського голови відповідальності за доступність медичних послуг для населення, яке мешкає на території його села. Тож, на моє переконання, загалом реформування галузі повинне відбуватися за тісної співпраці влади з медичними працівниками та громадою — як здійснюється це на підготовчому етапі до проведення реформ у нашій області.
ВЗ Із початку наступного року на Житомирщині розпочнеться втілення масштабного проекту — «Вчасна допомога». Що планується зробити?
— Буде створено єдині централізовані регіональні оперативно-диспетчерські служби: обласна в Житомирі та міжрайонні в Новограді-Волинському, Малині, Коростені та Бердичеві.
На сьогодні наявна кількість санітарних автомобілів складає 168 одиниць при нормативі з урахуванням 25%-го резерву — 203 одиниці. Проте всі вони — класу «В», автівок же класу «С» область, на жаль, не має. Звісно, кожну автівку «швидкої» потрібно облаштувати GPS-навігатором, адже проект передбачає використання сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій, що забезпечить не лише отримання інформації від хворого чи постраждалого про потребу екстреної медичної допомоги, а й її опрацювання за регіональним принципом. Тобто оперативне й найбільш ефективне спрямування бригади швидкої медичної допомоги для обслуговування виклику скоротить час прибуття лікарів до пацієнта. До того ж, згідно з проектом, служба здійснюватиме контроль за етапами виконання виклику — таку можливість надає оперативний зв’язок між учасниками процесу надання допомоги екстреними службами МВС, МНС та іншими учасниками ліквідації екстрених або надзвичайних ситуацій.
Крім того, для скорочення часу доїзду ми проведемо децентралізацію відділень швидкої допомоги в ЦРЛ (автівки «швидкої» повинні чергувати й у дільничних лікарнях, і в сільських лікарських амбулаторіях, для чого слід поділити район на відповідні відділки). Бо ж, наприклад, якщо село знаходиться за десятки кілометрів від райцентру, автомобіль швидкої допомоги не зможе доїхати до хворого за визначені проектом 15 хвилин (тим паче, якщо виникне потреба транспортувати його до районної лікарні, а в разі визначення складної патології, усунення якої можливе в закладі третинного рівня, — до Житомира).
Що ж до кадрового забезпечення оперативно-диспетчерських служб — нам потрібні надзвичайно висококваліфіковані спеціалісти, котрі надаватимуть рекомендації фахівцям вторинного й третинного рівнів щодо їх подальших дій (наприклад, інформувати про необхідність підготовки консультантів чи розгортання операційної відповідно до тяжкості стану хворого чи постраждалого). Тому нині працюючі диспетчери пройдуть додаткову підготовку. Ці питання ми вирішуватимемо наступного року.
ВЗ Ще за одним масштабним проектом, який втілюється нині в державі, «Нове життя — нова якість охорони здоров’я матері та дитини» — Житомирщина крокує в авангарді …
— Згідно з цим проектом на базі Житомирського обласного центру охорони здоров’я матері та дитини було відкрито обласний перинатальний центр на 135 ліжок (у тому числі на 15 ліжок для другого етапу виходжування новонароджених) — шостий такий заклад у державі. Ми захистили економічну, медичну та технічну доцільність його створення і завдяки владі області увійшли в першу чергу цього проекту. Із відкриттям центру надання перинатальної допомоги в області нині здійснюється за трьохрівневою системою (до неї увійшли обласний перинатальний центр та обласна дитяча лікарня). На вторинному рівні допомога надається на базі дев’яти перинатальних центрів (таким чином охоплено всю область). Маємо хороші результати діяльності оновленої системи перинатальної служби: кількість партнерських та неускладнених пологів збільшилась, кількість індукованих пологів, аномалій пологової діяльності, пологів, ускладнених кровотечами, фізіотомій — зменшилась. Показник малюкової смертності знизився на 22,2%, перинатальної смертності — на 35,2%, випадків материнської смертності в області не було протягом останніх п’яти років. Також впровадження окремих елементів запропонованої моделі системи перинатальної допомоги та перинатальних технологій у Житомирській області позитивно оцінили експерти, схвалюють пацієнти — за проведеним нами соцопитуванням, 96% населення області позитивно ставиться до змін у перинатальній допомозі, які впроваджуються.
Сьогодні зусилля й держави, й керівництва області спрямовані на те, щоб медична допомога дійсно стала якісною, ефективною та доступною. Тож активно продовжуючи роботу за цим напрямком, ми впевнені в успішних її результатах.
Вікторія ПАЛАМАРЧУК, власкор «ВЗ»,
м. Житомир
