Запоріжжя: Сучасний ангіограф чекають не лише кардіологи

837

33989Точна діагностика й високоякісне лікування хвороб серцево-судинної системи неможливі без належного медичного обладнання. Це можуть підтвердити лікарі-кардіологи Запорізької області, які вже півтора року працюють без повноцінної ангіографічної служби, оскільки технічні резерви відповідного устаткування давно вичерпані. Проте нещодавно справа із забезпеченням області сучасним ангіографом зрушила з місця: з обласного бюджету виділено 25 млн грн на придбання цього приладу.

VZ 43-44_2015_Страница_13_Изображение_0002Олександр Никоненко, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України, ректор Запорізької медичної академії післядипломної освіти, завідувач кафедри госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету, головний трансплантолог Міністерства охорони здоров’я України доктор медичних наук, професор
Протягом усього періоду існування ангіографічної служби Запорізької області ми користувалися двома ангіографами, один із яких був придбаний ще в кінці 80-х років минулого століття. Цей прилад давав змогу виконувати дослідження судин організму людини та необхідні маніпуляції, мав програму, за допомогою якої опрацьовувалися й аналізувалися отримані знімки, на основі чого приймалося рішення про проведення оперативного втручання. Апарат пропрацював майже 30 років.

П’ять років тому Міністерство охорони здоров’я виділило Запорізькій медичній академії післядипломної освіти ангіограф, який на той час коштував близько 1 млн дол. Цей апарат у нас працював із максимальним навантаженням, фактично не вимикався. На ньому виконувалися всі ангіографічні дослідження, стентування артерій, емболізація аневризм судин головного мозку, протезування черевної аорти при аневризмі її черевного стовбура тощо. Він вичерпав усі свої резерви, два роки постійно виходив з ладу й потребував серйозного ремонту.

А останній рік апарат зовсім не працює. Ми неодноразово зверталися до керівництва області з приводу капітального ремонту ангіографа, що дало б можливість проводити коронарографію, але й на це не було коштів.

На сьогодні в нас залишився один ангіографічний апарат, якому вже 12 років, до того ж, він призначений лише для дослідження судин. Проте і його технічний резерв повністю вичерпаний. Отже, велика багатопрофільна обласна лікарня не може в повному обсязі надати допомогу, котрої потребує велика кількість хворих кардіохірургічного відділення, відділень судинної хірургії, трансплантації органів, нейрохірургії та неврології.

Доводиться констатувати неприємний факт: лікарі Запорізької області протягом року не мають змоги повноцінно обстежувати пацієнтів із найпоширенішою патологією, й через це в нас фіксується найвища в Україні смертність від ішемічної хвороби серця та ішемічного старіння головного мозку. Але ж саме запорізькі лікарі були ініціаторами створення екстреної служби для лікування хворих із гострим інфарктом міокарда. Саме в нашій обласній лікарні вперше в країні проведені екстрене стентування при інфаркті міокарда й внутрішньокоронарний тромболізис. До нас приїздили лікарі з інших регіо­нів для запозичення досвіду в організації екстреної служби допомоги при інфаркті міокарда. Тож придбання сучасного ангіографа стане вагомим кроком до повернення нашій області колишньої слави, а хворим — надії на одужання.

Звісно, новий апарат обслуговуватиме не лише пацієнтів кардіологічного відділення та відділення судинної хірургії, а всіх, хто пот-ребуватиме допомоги. Спеціалістів, які проводитимуть дослідження, уже підготовлено. Ангіограф планується встановити та ввести в експлуатацію до кінця року.

Олена ПЕТРЕНКО, спеціально для «ВЗ», м. Запоріжжя


Коментар

VZ 43-44_2015_Страница_13_Изображение_0001Сергій Подлужний, головний позаштатний кардіолог Департаменту охорони здоров’я Запорізької ОДА, заступник генерального директора КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань»
Серцево-судинні захворювання є однією з основ­них причин смертності в усьому світі — щороку вони забирають життя близько 17 млн людей.

У Запорізькій області щорічно реєструється понад 400 тис. випадків артеріальної гіпертензії, більше 300 тис. — ішемічної хвороби серця, 2,5 тис. інфарктів міокарда та більше 5,5 тис. інсультів. Щонайменше у 80% випадків передчасної смерті від серцево-судинних захворювань можна уникнути, якщо своєчасно та на високому рівні, застосовуючи сучасну апаратуру, провести діагностику судин організму людини. Тому лікарю-кардіологу в першу чергу потрібен саме ангіограф.

Слід зазначити, що цей апарат дає змогу не лише здійснювати високоточну діагностику, а й виконувати різні втручання при тромбозі, розривах судин, інсульті й інфаркті. Так, основна методика, завдяки якій можна запобігти інсульту, — своєчасна діагностика стенозу сонних артерій і виконання операцій на них — фізично неможлива без ангіографа.

Без цього апарата також не реально врятувати життя новонародженим із вадами серця (а таких немовлят в області щороку з’являється від 300 до 500). Тепер же ми зможемо проводити не лише діагностику, а й термінові високоспеціалізовані операції без розрізів, що дасть змогу надавати своєчасну допомогу таким дітям, не направляючи їх до інших лікарень. Нове обладнання підвищить якість роботи не лише спеціалістів з кардіохірургії, кардіології, нейрохірургії, неврології, судинної хірургії, урології, кардіореанімації, інсультного центру, а й онкологів. За його допомогою можна чітко та швидко з’ясувати точне місце локалізації, розміри, характер новоутворень і прийняти рішення про подальше лікування.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я