Глава Уряду Арсеній Яценюк у телепрограмі «10 хвилин з Прем’єр-міністром», яка вийшла в ефір 30 серпня, привселюдно пообіцяв з вересня збільшити заробітну плату працівникам бюджетної сфери. Зокрема він зазначив: сімейні лікарі отримуватимуть більше на 453 грн, а медсестри — на 304 грн. Верховна Рада підтримала Прем’єра й ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, який було підписано Президентом України Петром Порошенком 17 вересня.
Здавалося б, справу зроблено. Проте щось десь пішло не так. Наприклад, медики Харкова все ще чекають обіцяних субвенцій. Наприкінці жовтня в область надійшла лише частина необхідних коштів. До того ж, після перерахунку рівня зарплат виникла нова проблема — з індексацією на покриття наслідків інфляції, яка завела до замкненого кола не тільки харків’ян, а й усю країну і звела нанівець намагання Уряду підвищити медикам рівень життя.
Юрій Сороколат, директор Департаменту охорони здоров’я міської ради ХарковаЗаступник Харківського міського Голови Світлана Горбунова-Рубан повідомила, що місто отримало лише 43% від необхідної кількості коштів. Цю суму розподілено між усіма закладами охорони здоров’я, грошей вистачить на виплату заробітних плат по листопад включно. Заявку на отримання решти необхідних коштів направлено до відповідних органів центральної влади, надходження очікуються.
Альона Благовєщенська, Голова обкому Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України«Ми домагаємося від влади збільшення рівня оплати праці медиків бюджетних закладів, отримання коштів у повному обсязі, — зазначає Альона Благовєщенська, Голова обкому Харківської обласної організації профспілки. — Ці питання неодноразово порушували в зверненнях профспілки до Президента України, Верховної Ради, Уряду, центральних органів виконавчої влади тощо. Щомісяця проводимо моніторинг виплати зарплат, а з вересня чекаємо їх обіцяного підвищення. Бухгалтери здійснили перерахунок тарифних ставок, та лише зараз, наприкінці жовтня, персонал лікарень починає отримувати частину коштів. На виплату зарплат медикам області за новими тарифними сітками надійшло майже 90 млн грн, які вже розподілилено по районах. А от медичні заклади Харкова отримали менше половини задекларованих сум.
Як пояснити людям нестачу коштів? Вирішили знову звернутися до так званих внутрішніх резервів, фондів економії тощо. Але якщо тут ще можна якось вийти зі складної фінансової ситуації, очікуючи грудня, коли держава зазвичай виплачує заборгованість, то становище з виплатами індексації на покриття наслідків інфляції зводить нанівець усі намагання Уряду підвищити зарплатню медикам».
Про виплату індексацій варто сказати окремо, оскільки не тільки Харківщина, а й уся країна потрапила в складну юридичну колізію. Старих законодавчих актів (як-от «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078) не відмінено, а нових не розроблено, хоча ще на початку 2015 р. Міністерству соціальної політики було наказано розробити особливий порядок виплати індексацій бюджетникам. У результаті зі зростанням тарифних ставок має збільшитися й індексація. Виходить, що за старим порядком, наприклад, до 1 тис. грн зарплати слід додати ще 800 грн індексації. Тобто фонд зарплати збільшується майже вдвічі! Але таких коштів немає ні в обласних резервах, ні в держави.
Тому Міністерство фінансів рекомендувало до прийняття нового порядку проведення індексацій взагалі припинити їх виплату, а коли його розроблять і ухвалять — нікому не відомо. Тобто ті медики, яким індексацію виплачували з внутрішніх резервів, отримають «збільшену зарплату» чи не меншу від попередньої. У декого з лікарів унаслідок таких перерахунків зарплата зросте «аж» на 100 грн. А Прем’єр же обіцяв не менше ніж на 450 грн!
Та це ще не всі неприємності, пов’язані з нерозторопністю Кабміну. Якщо говорити про бюджетні установи, то за необґрунтовану недоплату зарплати працівникам (виплату не в повному розмірі) керівників таких закладів можуть «покарати» представники Держфінінспекції згідно зі ст. 164-2 КУпАП. А як керівники можуть забезпечити ці виплати, якщо держава не надає необхідних коштів? Утворюється ще одне правове замкнене коло.
Поки що соціальних збурень у Харкові немає, але за такого ставлення до виконання урядовцями своїх зобов’язань усе може трапитись. Підтвердженням цьому є події 11 жовтня в селищі Куп’янськ-Вузловий Харківської області. Тоді доведені до відчаю працівники місцевої відомчої лікарні на чотири години перекрили загальнодержавну трасу Чугуїв—Мілове з вимогою виплатити їм зарплатню.
Соціальне напруження в Харкові зростає і у зв’язку із тим, що місто розташоване в безпосередній близькості до зони АТО і сюди масово переїжджають тимчасові переселенці з Донецької та Луганської областей.
76 тис. пацієнтів цієї категорії вже звернулися по медичну допомогу, у тому числі 200 хворих із різними формами туберкульозу, включаючи відкриту. Усі вони отримують необхідне лікування за рахунок коштів обласного та міського бюджетів. Однак Харківська область ще не отримала обіцяних 112,5 млн грн цільової субвенції на медичне обслуговування 105 тис. тимчасово переміщених осіб, хоча насправді їх кількість нині становить 190 тис.
Заступник Голови Харківської облдержадміністрації Вадим Глушко під час селекторної наради під головуванням заступника міністра фінансів України Романа Качура, присвяченої питанням виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери, висловив сподівання на отримання коштів, які повинні надійти при перерозподілі медичної й освітньої субвенцій із непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей.
Але сподівань до гаманця не покладеш, а як розірвати створене Кабміном замкнене коло з підвищення зарплат й одночасної нестачі коштів, у Харкові поки що не знають.
Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків
Яка ситуація із підвищенням зарплати медикам в інших регіонах?
Рівненщина
Вікторія ПОКОЄВЧУК, начальник управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської радиНа сьогодні лікувальні заклади міста Рівне коштами на підвищення заробітної плати забезпечені в повному обсязі. Натомість на проведення індексації грошових доходів медичних працівників фінансів не вистачає — для цього область потребує додаткових 12 млн 800 тис. грн.
Іван ЗИМА, головний лікар Рівненської обласної клінічної лікарніУтім, виглядає все не так уже й райдужно. Звичайно, для молодшої медсестри, яка отримує за свою роботу мізерні кошти, додаткові 200 грн є відчутною надбавкою. Але загалом для медичних працівників подібне збільшення зарплатні — це крапля в морі, особливо якщо зважити на нинішню інфляцію, шалене зростання цін на продукти та суттєве подорожчання комунальних послуг.
Андрій БОРТНІК, головний лікар Рівненського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Галина КОЗЯР-ГРИЦАК, в. о. головного лікаря Гощанської центральної районної лікарні Рівненської областіТа, якщо говорити відверто, краще б наш Уряд замість такого підвищення провів реальну індексацію заробітних плат відповідно до курсу валют і цін. Бо зростання зарплатні на 300 грн тоді, як долар і вартість споживчого кошика піднялися втричі, виглядає, м’яко кажучи, несерйозним.
Тож ми дуже сподіваємося, що можновладці виконають обіцянки, і зарплатня медиків зрештою дозволить їм забезпечити собі й родинам достойний рівень життя.
Чернігівщина
Ольга Малець, заступник начальника управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради
Житомирщина
Олександр ТОРБАС, начальник управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністраціїЗарплати збільшено відповідно до нових тарифних сіток. Так, лікар-терапевт вищої категорії отримуватиме 2297 грн, операційна медсестра — 1842 грн. Але ж, я думаю, усі розуміють, що така зарплата не відповідає вимогам сьогодення. Лікарі, як і всі, платять за комунальні послуги, що зросли в рази, купують одяг, харчі, намагаються дати належну освіту дітям. Тому, звісно, говорити про гідну оплату праці людей, які несуть колосальну відповідальність за життя й здоров’я своїх пацієнтів, поки що не доводиться. Тим більше, що в цілому галузь охорони здоров’я в області державою недофінансована.
Черкащина
Юрій Кулик, головний лікар Маньківської центральної районної лікарні Черкаської областіЗарплату лікарю стаціонару зі стажем понад 30 років підвищили на 471 грн. По факту він отримає на 378 грн більше, а «на руки» — 2370 грн. Лікарю хірургічного профілю, завідувачу відділенням зі стажем понад 30 років зарплату підвищено на 560 грн. Реально це — 440 грн, і відтепер він отримуватиме зарплатню 2870 грн. Сімейному лікарю вищої категорії (стаж понад 30 років) збільшили зарплату на 580 грн, реально — на 450 грн, тож його зарплата становитиме 3220 грн. А ось заробітна плата сімейного лікаря без категорії і без стажу, тобто молодого спеціаліста, якого і так важко «заманити» в район, збільшилася на 316 грн. З них «на руки» він отримає 250 грн, і його реальний місячний дохід становитиме «аж» 1584 грн. А в педіатрів, у яких навантаження набагато більше, зарплата ще менша.
Підвищення зарплати в районі відбулося за рахунок субвенції з державного бюджету, яка надійшла в район двома траншами — спочатку 311,5 тис. грн і днями маємо отримати ще 470 тис. грн. До надходження цієї суми для виплати зарплат медикам Маньківщини до кінця року не вистачало 1 млн 900 тис. грн. Тепер не вистачає 1 млн 120 тис. грн. Із цим питанням я письмово звертався до голів Маньківської райдержадміністрації та районної ради. На сесії райради було прийнято рішення про звернення до Черкаської облдержадміністрації, Черкаської обласної ради, Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка про виділення коштів на виплату заробітної плати й індексації медикам Маньківського району. Проте відповідей поки що немає.
А ось з інспекції з питань праці, куди я як головний лікар району теж неодноразово звертався, аби попередити про ситуацію із заборгованістю по зарплаті, приходять чіткі відповіді про те, що відповідальність за невиплату працівникам заробітної плати несе керівник.
Інспектори наголошують: за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягуються до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із чинним законодавством; порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплата її в неповному обсязі тягне за собою дисциплінарну відповідальність, а безпідставна невиплата заробітної плати передбачає кримінальну відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 175 Кримінального кодексу України. Нам кажуть: потрібно неухильно дотримуватися законів України. Але ніхто не враховує, що саме стосовно нас, медиків (керівника та персоналу), усі ці закони вже порушено державою, й близько 450 працівників медичних закладів району недоотримують зарплату. Хто за це відповідатиме? Медичні працівники району все ж сподіваються, що державою буде забезпечено соціальні гарантії та виплачено зарплату з усіма її складовими.
Івано-Франківщина
Олег Овчар, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністраціїЩодо фінансування закладів охорони здоров’я районного підпорядкування, то ми не маємо права втручатися в роботу органів місцевого самоврядування. Це означає, що, очевидно, забезпечення зростання зарплат медикам ляже більшою мірою на районні бюджети. Чи надійде допомога з обласного бюджету, на сьогодні невідомо.
Василина Калитчук, головний бухгалтер Снятинської центральної районної лікарні Івано-Франківської області
