Харківщина увійшла до числа регіонів, де максимально ефективно налагоджено роботу екстреної медичної допомоги. Область першою в Україні досягла нормативів прибуття бригад екстреної медичної допомоги на місце події. Це було відзначено на Всеукраїнській селекторній нараді під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Костянтина Грищенка, присвяченій питанням реалізації Закону України «Про екстрену медичну допомогу». Яким чином вдалося досягти таких результатів і що далі планують зробити на Слобожанщині для покращення медичного обслуговування населення?
Перші кроки
Як зазначив на селекторній нараді заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Євген Савін, причина — у виваженості та плановому підході до розв’язання всіх питань, які стосуються виконання Закону, зокрема в тісному співробітництві міської та обласної влади.
Сьогодні в Україні наріжним каменем спотикання впровадження закону про екстрену медичну допомогу є передача майна від однієї служби, що вже за законом не повинна працювати, до іншої. На Харківщині цю проблему розв’язали ще торік, коли рішеннями сесій районних та міських рад в області все рухоме й нерухоме майно, яке належало службі швидкої допомоги, передано в спільну власність територіальних громад. Щодо харківських установ, навколо яких торік точилися найбільші дискусії, як-то будівля центральної диспетчерської та 10 підстанцій швидкої допомоги, також було прийнято рішення Харківської міської ради про їх передачу підрозділам обласного значення в безоплатне користування на один рік на підставі договору позички.
Наступним кроком було створення єдиної диспетчерської служби для прийому викликів зі стаціонарних і мобільних телефонів за номером «103» з Харкова і районів області, а також отримання через систему комутації викликів за номером «112» з території усього регіону. Для контролю за пересуванням автомобілів екстреної медичної допомоги створили власну систему GPS-навігації.
Під час організації нової служби виникли труднощі з отриманням ліцензій на певні види медикаментів. Їх передбачили заздалегідь, передавши тимчасово функцію організатора екстреної медичної допомоги обласній клінічній лікарні, котра має всі дозвільні документи.
Та які б труднощі не виникали в процесі перебудови, перші кроки зроблено. Сьогодні на теренах Слобожанщини працює самостійний заклад, юридична особа унітарного типу, зареєстрований у єдиному державному реєстрі з присвоєнням ідентифікаційного коду — «Обласний центр екстреної медичної допомоги».
Планку одразу слід піднімати високо
Сьогодні всі виклики по місту Харкову й області обслуговують 244 автомобілі екстреної медичної допомоги, понад 200 з яких знаходяться на межі свого ресурсу. Торік Харківщина закупила 9 машин класу «С», які відповідають усім європейським стандартам надання медичної допомоги під час пересування автомобіля. У січні 2013 р. за державний кошт отримали ще чотири. Щоб забезпечити повністю потреби області, потрібно майже 65 млн грн. Обласна влада й надалі розраховує на субвенцію з держбюджету, але розуміє, що вона «розтягнеться в часі». А працювати потрібно вже сьогодні. Вихід знайшли в оптимізації роботи автопарку та бригад екстреної допомоги.
Щоб бригади могли якомога швидше приїздити на виклики, створили 32 пункти тимчасового базування. Це дозволило скоротити так звані «рукави» доїзду. До оптимізації найдовшими вони були в Дергачівському районі — 50 км. Сьогодні завдяки роботі єдиного диспетчерського пункту з GPS-системою контролю за місцем перебування авто найдовший «рукав» доїзду не перевищує 19 км, а бригади медиків працюють за єдиною обласною системою маршрутизації. Це означає, що на Слобожанщині вже створено єдиний медичний простір, у якому диспетчер може використати для спасіння пацієнта з одного району — машину з іншого.
Влітку минулого року, коли готували диспетчерську станцію до проведення футбольного чемпіонату Євро-2012, до Харкова приїхали європейські медики і вкрай здивувалися, коли побачили на підстанції «швидкої» ліжка для відпочинку медпрацівників. На запитання: «У вас що, за сон під час чергувань платять?» харківські організатори медичного обслуговування не мали що відповісти. Але висновки з того зробили. Сьогодні на чергуваннях можна відпочити та поїсти, але спати — ні, настільки інтенсивно використовуються наявні машини. Протягом доби на викликах працюють 35–40 бригад екстреної допомоги. Багато це чи мало? Звернулися до досвіду сусідів: у Польщі на всю країну на викликах працюють 50 бригад на добу. Звичайно, щоб підняти роботу української екстреної медичної допомоги до такого рівня, потрібні час та еволюція, як-то: повне оновлення автопарку, підвищення зарплатні медиків, гарні дороги для швидкого доїзду, забезпечення сучасним обладнанням та медикаментами, врешті-решт паливно-мастильними матеріалами… Але якщо не ставити планку високо — далеко і не стрибнути!
Моя хата з краю…
Ще до того, як на українському телебаченні під такою назвою започаткували програму про людську байдужість, у Харкові провели експеримент-навчання. На міжнародній автотрасі інсценували аварію з потерпілими, каретами швидкої допомоги, «мигалками» тощо та чекали, хто ж зупиниться, аби допомогти. Протягом години — ніхто. І лише наприкінці підійшов один водій — він був із Польщі. Випадковий збіг обставин? У Європі активно працюють у системі надання екстреної допомоги навчені волонтери. І харків’яни задумалися, чи не розпочати й собі підготовку волонтерських загонів? Адже професійними кадрами українські бригади забезпечені далеко не повністю. У Харківській області в системі екстреної медичної допомоги працюють близько 2,5 тис. лікарів та середнього медперсоналу, укомплектованість бригад лікарями становить 61%, фельдшерами та медсестрами — 88%, водіями — 91%. Та й про європейську зарплатню нашим медикам ще довго мріяти, хоча вже в нинішньому році область отримає субвенцію в 23 млн грн саме для виплати надбавки за роботу в бригадах екстреної медичної допомоги. А досвід проведення у місті футбольного європейського чемпіонату свідчить про ефективність діяльності волонтерів.
Усі знають, що у Харкові є зеленка
Так звані СУШД — сумки-укладки для лікарів швидкої допомоги, на Харківщині повністю забезпечені всім необхідним відповідно до стандартів та протоколів МОЗу.
— Те, що в них є, не дає морального права лікарю чи фельдшеру відмовити пацієнту в безкоштовних ліках, — заявив заступник голови Харківської облдержадміністрації Ігор Шурма. — На 2013 рік області виділено субвенцію 19 млн грн на придбання медикаментів і товарів медичного призначення для бригад екстреної медичної допомоги. Ці кошти дадуть можливість забезпечити всі бригади необхідними медичними засобами. Гроші вже надійшли до області, що дозволить повноцінно працювати. Зокрема, аптечки «екстреної» поповнені дороговартісними тромболітиками для ін’єкцій у разі інфаркту міокарда та інсульту. Крім медикаментів, усі бригади забезпечено системами «Телекард», з допомогою яких за місяць передано 1186 кардіограм і діагностовано вчасно 22 інфаркти міокарда, жодна людина не померла.
Тендерні процедури, проведені в області, також дають гарантію 100-відсоткового забезпечення паливно-мастильними матеріалами всіх автомобілів екстреної медичної допомоги. Суворий контроль за економним витрачанням пального забезпечує супутникова навігація. Вона дає інформацію не лише про місцезнаходження автомобіля, а й про час та кілометраж кожного рейсу. Наприклад, торік усі машини обласної швидкої допомоги проїхали 1,5 млн км. За наявності норм витрачання бензину ймовірність приписок зведена до нуля.
А якщо хтось із жителів області чи Харкова отримає відмову бригади екстреної медичної допомоги через нестачу пального або ж медикаментів, він може поскаржитися на «гарячу» телефонну лінію, організовану обласним відділенням охорони здоров’я.
Запитання до Президента
Під час телевізійного проекту «Діалог з країною» 22 лютого старший фельдшер станції екстреної медичної допомоги Харкова Ольга Мокрій запитала у Президента України Віктора Януковича про хід реформи медичного обслуговування та перспективи оновлення парку реанімобілів новоствореної служби екстреної медичної допомоги. Президент неоднозначно заявив, що організація системи екстреної медичної допомоги в регіонах має завершитися до 2014 року. Для цього держава створить усі умови, але слід докласти зусилля й у регіонах. У зв’язку з цим харків’яни внесли свої пропозиції щодо виконання поставлених завдань у реформуванні медичної галузі, зокрема, щодо створення соціальної швидкої медичної допомоги. В області вже працюють над організацією такої служби, яка дозволить вивільнити потужності екстреної медичної допомоги і скоротити час доїзду. Проаналізувавши всі виклики минулого року, дійшли висновку, що 33% стосувалися проблем серцево-судинної системи, 12% — нещасні випадки, 14% — з приводу неврологічних захворювань, 4% — хірургічна патологія, але існує ще 3 категорії викликів, які у майбутньому можливо обслуговувати за іншою системою. Це чергування медиків на масових заходах, перевезення хворих із одного стаціонару до іншого, доставка пацієнтів для процедури гемодіалізу і перитонеального діалізу в урологічні центри. Якщо по місту відстань під час таких перевезень становить до 20 км, то в області це може бути 100-150 км. На Харківщині вже у 5-ти районах працює служба соціального медичного таксі, а цього року буде закуплено ще 3 автомобілі для соціальних служб, за рахунок чого можна значно скоротити час та «рукав» доїзду.
Наступна пропозиція: затвердити для всіх відділень екстреної медичної допомоги в багатопрофільних лікарнях єдиний стандарт. Тобто, приміщення мають бути певної площі, з певною кількістю ліжок, з певним переліком обладнання, щоб незалежно від того, потрапить людина у Зачепилівську чи Київську лікарню, у відділенні екстреної медицини стандарт якості надання допомоги був однаково високим. Економіку даного питання і власне стандарти з усіх напрямків роботи сьогодні розробляють фахівці Харкова і вже незабаром передадуть проект до МОЗ України. Одночасно проектні стандарти запроваджуються у всіх харківських багатопрофільних лікарнях, де з 1 січня відкрито відділення екстреної медицини.
І третя пропозиція, без якої, на думку харків’ян, не можливо здійснити реформу в галузі охорони здоров’я, це створення єдиного медичного простору країни. Завдяки запровадженню супутникової навігації по всій Україні стане можливим створити єдиний Центр управління та єдину структуру диспетчерських станцій, які керуватимуть роботою бригад екстреної допомоги між областями. Наприклад, якщо виклик прийшов із села Харківської області, а найближча машина екстреної медичної допомоги знаходиться у Луганській — диспетчер єдиного Центру управління обере найоперативніший варіант обслуговування хворого. У межах Харківської області така система вже діє. Але це стало одночасно і здобутком, і проблемою. Проблема викликана зв’язком. Коли приймали Закон про екстрену медичну допомогу, не погодили з публічним товариством «Укртелеком» об’єднання двох номерів — «103» та «112», з метою створення цілісної служби виклику екстреної медичної допомоги, за якої всі дзвінки потрапляли б до єдиного джерела. Тепер же, після приватизації «Укртелекому», створення єдиного безкоштовного спецзв’язку ускладнилося, і розв’язання проблеми перейшло на законодавчий рівень. Тому й звернулися з запитанням до Президента, адже без єдиного медичного простору реформу не здійснити.
— Ми далекі від думки, що система єдиного медичного простору запрацює швидко. Бо для її «запуску» треба відпрацювати єдині стандарти, системи викликів, маршрутизації, «рукавів» доїзду. Це — час і великі кошти. Це — проблеми та пошуки шляхів їх розв’язання. Але ми впевнені, що той, хто не бачить і не чує проблем, ніколи не знатиме, як їх розв’язати, — сказав заступник голови ХОДА з соціальних питань Ігор Шурма.
Ольга ФАЛЬКО,
власкор «ВЗ», Харків
