У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я», у якому окремою статтею передбачено реорганізацію закладів охорони здоров’я шляхом перетворення бюджетних установ на комунальні некомерційні або комерційні підприємства. Не чекаючи рішення парламентарів, з ініціативою першим впровадити нові принципи роботи виступив Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія».
Ольга ЗАДОРОЖНА, начальник управління лікувально-профілактичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДАУ проекті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я», який перебуває на розгляді в Парламенті, така можливість уже передбачена. Зокрема, бюджетні установи можуть бути перетворені на комунальні некомерційні або комерційні підприємства. Діяльність комунальних некомерційних підприємств прописано у трьох кодексах України: Бюджетному, Господарському та Цивільному. Тобто окремі законодавчі акти, які регламентують діяльність медичних закладів із такою формою господарювання та передбачають механізми їх створення і функціонування, існують.
Коли ми приєдналися до пілотного проекту з реформування охорони здоров’я, що реалізувався протягом 2010-2014 років, то отримали таку можливість — законодавство дозволяло створювати некомерційні підприємства на теренах пілотних областей. Але в той час усі зусилля влади були спрямовані на формування структури закладів первинної ланки надання медичної допомоги, госпітальних округів тощо, і жодна область не скористалася можливістю перетворення бюджетних закладів у комунальні некомерційні підприємства. Хоча саме така форма господарювання дає змогу лікарням використовувати комплексний підхід у наданні медичних послуг за найефективнішого використання ресурсів закладу, мати більшу самостійність та автономність, зокрема самим розпоряджатися коштами, визначати, куди їх спрямовувати, розвивати ті послуги, які користуються більшим попитом. І в разі запровадження страхової медицини — безумовно виграти.
Щодо КЗ «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія», то на сьогодні це єдиний заклад в області, який виступив з ініціативою зміни форми господарювання. Нині триває громадське обговорення проекту статуту комунального некомерційного підприємства, а в листопаді документ буде погоджено у відповідних постійних комісіях обласної Ради (з питань охорони здоров’я, соціального захисту та зайнятості населення, з питань бюджету, фінансів і обласних програм, управління спільної комунальної власності тощо) й винесено на затвердження сесією облради.
Павло СЛОБОДЯНЮК, головний лікар КЗ «Вінницький наркологічний диспансер «Соціотерапія»Чому знову проявили ініціативу? Тому що система бюджетного забезпечення, яка діє на сьогодні, не дає змоги медичним закладам розвиватися. Наприклад, нам не вистачає коштів на найнеобхідніше: обладнання, ліки та харчування пацієнтів. Ми не можемо купити навіть пристрій для визначення наркотичного сп’яніння, який коштує близько 30 тис. грн.
Крім того, після відміни Наказу №33, що регламентував штатний розпис, фінансування розраховується відповідно до ліжко-днів. Зважаючи на це, заклад, який отримає статус комунального некомерційного підприємства, матиме гарний шанс вийти зі скрутного становища, адже відповідно до нового статуту ми здобудемо право визначати штатний розпис, кількість ліжок і розмір фонду оплати праці. Зокрема, за рахунок скорочення так званих баластних структур зможемо підвищити зарплату працівникам, число яких визначатиметься кількістю ліжок, котра варіюватиме. Наприклад, сьогодні у нас 30 пацієнтів, і ми розгортаємо 30 ліжок, а завтра може бути 50, тож формуватимемо кількість ліжок відповідно до нової потреби. За рахунок скорочення кадрів з’являться вільні гроші, а зарплата мотивуватиме людей до якомога якіснішого виконання своїх обов’язків, бо ж не можна жити за старим принципом: вранці приходити на роботу, а увечері йти додому і не бачити результатів праці. Вивільнені кошти також спрямуємо на розвиток закладу в цілому.
Нова форма господарювання дасть змогу не просто працювати в іншому статусі, а ефективніше розпоряджатися коштами. У разі потреби можна буде взяти кредит, надавати платні послуги, закуповувати нове обладнання й проводити навчання спеціалістів, а це, своєю чергою, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності на ринку нарівні з приватними клініками.
Василь ЖЕЛЕЗНЯК, начальник інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА До того ж, треба навчити колектив працювати в нових умовах. Відміна Наказу №33 має і позитивні, і негативні моменти. Якщо говорити про право головного лікаря в рамках наданих коштів формувати свій штатний розпис, то перешкод для його оптимізації і раніше не виникало. Але тут з’являється інша проблема: фіскальні органи можуть вказати на те, що у вас забагато чи замало працівників. На жаль, відмінивши 33-й Наказ, Міністерство охорони здоров’я не запропонувало натомість жодного механізму нормування праці, і тепер вся відповідальність лягає на плечі головного лікаря.
Не за горами той час, коли стануть звичними різні форми господарювання медичних закладів. А з впровадженням страхової медицини, унаслідок чого «гроші ходитимуть за пацієнтом», одразу стане зрозуміло, який лікувальний заклад користується попитом, а який ні. Тож у виграші опиняться ті медичні установи, що встигнуть сформувати базу необхідних послуг і залучити пацієнтів.
Олександр БОРТНИК, координатор ГО «Інститут соціального розвитку»До відміни Наказу №33 кількість персоналу в лікарнях була суворо регламентована затверд-женою кількістю ліжок. Скасування згаданого Наказу не вплине на формування бюджетів лікарень (оскільки існують нормативні акти вищого порядку, які це регламентують), але дасть головним лікарям певну автономію у використанні коштів, тобто підвищить самостійність лікарень та їх керівників, а відтак і відповідальність.
Медики постійно нарікають на відсутність коштів, але гроші насправді є, вони просто витрачаються не зовсім ефективно. Поки що фінансування лікарень відбувається за тим самим принципом, що і 50 років тому, тобто виходячи з площі приміщень, у яких вони розташовані, кількості ліжок, штатних посад, незалежно від того, переповнений заклад чи стоїть напівпорожній. Така ситуація і підштовхує до змін.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця
