Тернопільщина: Дистанційна діагностика пігментних пухлин шкіри: новий вимір

Якщо смертність від інших видів раку останніми роками помітно знижується, то меланома не хоче здавати позицій. Провідні зарубіжні фахівці радять вести боротьбу із цим новоутворенням у двох напрямках — проведення всеохоплюючого скринінгу з метою раннього виявлення захворювання та застосування інноваційних телемедичних технологій діагностування. Тернопільські науковці зробили свій внесок у лікування недуги та розробили і впровадили в клінічну практику методику дистанційної спектрофотометричної діагностики пігментних пухлин шкіри.

ВЗ Чому онкологи вважають меланому недугою глобального масштабу?

Ігор ГАЛАЙЧУК, завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, Заслужений винахідник України, доктор медичних наук, професор

Щодо України, то тут спостерігається більш драматична ситуація: меланома шкіри посідає 16-ту позицію в рейтингу усіх видів онкопатології, при цьому щорічний приріст за останні 25 років становить 5%. За даними Національного канцер-реєстру 2013 року на меланому захворіли понад 3 тис. осіб, а більше 1 тис. з них — померли. Показник 5-річної виживаності хворих становить майже 50%. Індекс-відношення показника смертності до захворюваності в Україні — 0,32. Для порівняння, цей самий показник у США становить 0,13, що свідчить про несвоєчасну діагностику меланоми шкіри в нашій країні.

Незважаючи на візуальність локалізації, меланому шкіри в третини хворих діагностують на пізніх та інкурабельних стадіях, коли ефект від лікування мінімальний. Пізня діагностика пов’язана з недооцінкою ознак, характерних для фонових передмеланомних захворювань, труднощами проведення диференційної діагностики з іншими пігментними пухлинами, відсутністю онкологічної настороженості як у лікарів, так і пацієнтів.

ВЗ Що є запорукою вчасної діагностики й успішного лікування?

— Рання діагностика та своєчасне видалення первинної меланоми шкіри дає лікарю і пацієнту впевненість у позитивних прогнозах. Якщо діаг­ноз меланоми встановлений на стадії in situ, то вірогідність вилікування сягає практично 100%. Скажімо, впровадження сучасних методів діаг­ностики в Австралії дало змогу підвищити частоту виявлення ранніх форм меланоми шкіри на 9,4% щорічно. Це захворювання найчастіше розвивається на тлі меланоцитарних невусів, а у 20-40% випадків — з диспластичних невусів. До меланомонебезпечних невусів належать диспластичний, вроджені пігментні невуси, а також гігантські, межовий і голубий невуси.

На сьогодні у світі використовують чимало сучасних ефективних неінвазивних методів своє­часної діагностики меланоми шкіри, серед яких епілюмінесцентна мікроскопія (дерматоскопія), спектрофотометричний інтрадермальний аналіз (SIA-скопія), конфокальна лазерна мікроскопія, високочастотне УЗД шкіри, оптична когерентна томографія, термографія тощо. Утім, варто зауважити, що впровадження сучасних методів діагностики з використанням телемедичних технологій дало змогу підвищити частоту виявлення ранніх форм меланоми шкіри на 1%.

ВЗ Отож, ви вирішили докласти і своїх зусиль до вдосконалення цих діагностичних методик…

— Саме так, адже в лікарів часто виникають труднощі щодо диференційної діагностики меланоми шкіри та меланомонебезпечних невусів через відсутність чітких макроскопічних ознак і алгоритмів клінічного виявлення цих пухлин. Через це науковці й не припиняють пошуків нових методів дослідження, які можна застосувати для скринінгової експрес-діаг­ностики пігментних пухлин шкіри, зокрема з використанням телемедичних консультацій. Варто зауважити, що телемедицина в дерматоонкології значно розширює можливості спеціалізованої онкологічної допомоги, бо «не прив’язує» пацієнта до онкологічного закладу. Окрім того, дистанційне виявлення меланоми шкіри сприяє уникненню діагностичних помилок під час обстеження пацієнтів, скороченню часу надання спеціалізованої онкологічної допомоги, а відтак й збереженню життя багатьом хворим. Удосконалення методів своєчасного виявлення меланоми шкіри пов’язане із застосуванням комп’ютерних технологій, які використовують для обробки зображення пігментного новоутворення. Усі ці переваги свідчать про те, що розробка методики дистанційної діагностики пігментних пухлин шкіри в системі телемедичних послуг є доцільним і перспективним напрямом дерматоонкології.

ВЗ У чому ж відмінність та особливості ваших інновацій?

— Спершу хочу зауважити: складність діаг­ностування меланоми шкіри полягає в тому, що вона маскується під виглядом доброякісних процесів. Не завжди наявні всі критерії злоякісного процесу, і доволі часто ранні форми меланоми шкіри мають ознаки доброякісних змін. Зрозуміло, що пізніші стадії цієї недуги вже яскравіше проявляють свої злоякісні «риси». Тому основним завданням для нас було розробити такі критерії виявлення хвороби на ранній стадії, які забезпечували б позитивний прогноз. Саме на цьому ми акцентували основну увагу в наших дослідженнях.

В Україні розроблені та впроваджені в практику стандарти діагностики пігментних пухлин шкіри — це візуальний огляд і дерматоскопія. Утім, під час проведення дерматоскопії необхідна присутність пацієнта на дослідженні. А через певні усталені стереотипи ставлення до родимих плям люди не завжди бажають іти на прийом до дерматолога або онколога. Переваги нашої діагностики — у тому, що вона не потребує присутності хворого в клініці.

Нині вітчизняна та світова дерматологія послуговується низкою методів і технологій для встановлення діагнозу «меланома шкіри», але не всі вони дають достатні підстави для того, аби впевнено сказати: меланома це чи меланомоподібний невус. Тому й виникла потреба в таких технологіях, які ґрунтувалися б на додаткових критеріях оцінки пігментних пухлин шкіри. Науковці нашої кафедри розробили критерії диференційної діагностики на основі спектрофотометрії цифрового зображення меланоми, меланомонебезпечних невусів і звичайних пігментних невусів. Створено автоматизовану програму, котра вираховує діапазон порогових значень, тобто достатньо лише проаналізувати фото пухлини, і програма автоматично видає ці значення. Тож уже на першому етапі діагностики лікар може відповісти: доброякісна це пухлина чи, навпаки, злоякісна. Наступний крок — ретельніша диференційна діагностика, що допомагає визначити, меланома це чи меланомонебезпечний невус.

ВЗ А як відбувається сам процес діагностування за фотознімком?

— Дистанційна спектрофотометрична діаг­ностика пігментних пухлин шкіри розпочинається з отримання цифрової фотографії. Її може зробити будь-хто — сімейний лікар чи фахівець, до якого звернулася людина з цією проблемою, та й, зрештою, сам пацієнт. Цифрове фото пересилається через інтернет спеціалісту. Фахівець, а саме лікар-дерматоонколог, і працює надалі із цим зображенням. Спочатку аналізує його візуально, оцінюючи контури пухлини, її колір. Наступний етап — обробка отриманого цифрового фото за допомогою наукової комп’ютерної програми ImageJ (вона є у вільному доступі). Сенс цифрометричної обробки фотографії в тому, що зображення розкладається на спектральні графіки червоного, зеленого і синього кольорів. У результаті досліджень встановлено, що спектральний графік червоного кольору має найбільшу діагностичну цінність.

Як відомо, у майже 30-40% випадків меланоми розвиваються на тлі меланомонебезпечних невусів. Отож, у нашому проекті ми досліджували як меланому, так і передмеланомні родимки. Під час наукових досліджень для спектрофотометричної діагностики було використано 180 цифрових зображень пігментних пухлин шкіри. Серед них діагностували 45 меланом, 44 меланомонебезпечні невуси та 91 звичайний пігментний невус. Тобто 80% випадків виявлено на першій стадії захворювання, що свідчить про ранню діагностику меланоми.

ВЗ Чи знайшла ваша методика практичне застосування?

— Запропонований нами метод спектрофотометричної діагностики впроваджений у клінічну практику, його використовують у навчально-практичних центрах первинної медико-санітарної допомоги Тернопільського медичного університету, розташованих у різних куточках нашої області. В кожному з них розміщено інформацію для пацієнтів, де вказано електронні адреси лікарів й адресу сайту, на якому пацієнт може отримати інформацію про пігментні пухлини і зареєструватися, щоб надіслати зображення для діагностики. Згодом усі, хто звернувся, отримують відповідь із рекомендаціями, які можуть бути різними — від спостереження до приїзду в онкологічну клініку для додаткового обстеження.

Також на сайті медичного університету було створено розділ із телемедичної консультації. Наші дослідження були оприлюднені під час роботи 23-го Всесвітнього конгресу дерматологів у Ванкувері, Канада (2015) та 11-го Конгресу Європейської асоціації дерматоонкологів (EADO) у Марселі, Франція (2015).

Хочу зазначити, що метод спектрофотомет­ричної діагностики дає дерматологам більші можливості для диференційної діагностики пігментних пухлин шкіри, а також дає змогу провести детальнішу диференційну діагностику меланоми, меланомонебезпечних і звичайних пігментних невусів у режимі дистанційного діаг­ностування пухлин. Застосування інноваційних технологій, у тому числі й спектрофотометричного аналізу зображень патологічних новоутворень, може стати добрим підґрунтям для дистанційної діагностики пігментних пухлин шкіри в системі телемедичних консультацій, а висока інформативність й неінвазивність методу дають змогу використовувати його на доклінічному етапі диференційної діагностики.

Лариса ЛУКАЩУК, спеціально для «ВЗ», м. Тернопіль