ТЕРНОПІЛЬЩИНА: ПЛОДИ ДРУЖБИ

Медицина на селі чомусь довгий час пе­ребувала на узбіччі медичного простору країни. Унаслідок цього мешканці багатьох українських сіл були позбавлені можли­вості отримати кваліфіковану допомогу фельдшера чи лікаря за місцем проживан­ня. Останнім часом держава все ж звернула увагу на сільську медицину. Не дивно, що й реформу охорони здоров’я розпочали саме з первинної ланки.

 ВЛАСНІ ІНІЦІАТИВИ

Тернопільщина не увійшла до пілотних ре­гіонів щодо проекту з реформування, але ме­дики краю не стали чекати і створили власну регіональну концепцію реформування галузі охорони здоров’я, яку схвалили на спільному засіданні колегії Головного управління охо­рони здоров’я облдержадміністрації та вченої ради Тернопільського медичного університету, обговорили в медичних колективах. Передба­чено провести поетапне реформування протя­гом 2012–2015 років і в такий спосіб забезпечи­ти кожного мешканця якісною, ефективною і доступною медичною допомогою.

– Ще на початку роботи було визначено основні принципи реформування системи охорони здоров’я краю з огляду на загальнодер­жавні положення, але з урахуванням власних підходів до ситуації на місцевому рівні, – розпо­відає ректор Тернопільського медуніверситету імені І.Я. Горбачевського, член-кореспондент НАМН України, голова постійно комісії Тер­нопільської обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, голова міжвідомчої комісії з реформування, структу­ризації медичної галузі та вироблення концеп­ції розвитку охорони здоров’я Тернопільської області, професор Леонід Ковальчук. – Для цього створили міжвідомчу комісію, діяльність якої надзвичайно прозора – кожний крок ро­боти виважений, уся інформація висвітлюєть­ся на університетському веб-порталі у розділі «Медичні реформи».

Нині ж усі сили, за словами Леоніда Коваль­чука, потрібно сконцентрувати на модернізації первинної ланки, аби населенню забезпечити доступність якісної медичної допомоги, завдя­ки більш раціональному використанню наяв­них ресурсів. Загалом, важливо, щоб в основу проведення реформ були закладені потреби конкретної громади, населеного пункту.

ВІД СЛІВ ДО СПРАВИ

У більшості медичних закладів первинно­го рівня Тернопільської області вже відбулися масштабні зміни..

– Нині при центральних районних та місь­ких лікарнях уже створено 20 центрів первин­ної медико-санітарної допомоги з найближчою перспективою надання їм юридичного статусу. Минулоріч зміцнили матеріально-технічну базу ФАПів та амбулаторій, оновили 432 ФАПи, у 40 провели ремонти за єврозразком, – розпо­відає начальник головного управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Михайло Буртняк. – На сьогодні в 60 медичних установах первин­ної ланки уже практично завершено ремонтні роботи. Реорганізовано 44 ФАПи, які обслуго­вують понад тисячу мешканців, в амбулаторії загальної практики–сімейної медицини. Тепер до послуг пацієнтів – 159 таких амбулаторій.

Особлива гордість, за словами Михайла Буртняка, спільний проект – навчально-прак­тичні центри первинної медико-санітарної допомоги Тернопільського державного ме­дичного університету. Загалом відкрито 5 на­вчально-практичних центрів у різних районах області, у перспективі ще два. Це зразки тих, які повинні бути у сільській місцевості.

Свого часу медуніверситет звернувся до місцевих сільських громад з пропозицією взя­ти участь у створенні сільських медзакладів – відгукнулися лише троє сільських голів. А коли відкрилися перші центри – з’явилося чимало охочих. Воно й не дивно, адже ці медзаклади облаштували за усіма вимогами сучасної ме­дицини.

Приміром, у Кокошинцях Гусятинського району відкриття центру стало справжнім порятунком для селян. Звикнувши, що у селі меддопомоги годі й шукати, вони й гадки не мали, що отримають медичний заклад євро­пейського рівня. Ошатний двоповерховий бу­диночок з євроремонтом, який потопає у квітах та зелені – отака тепер у селян лічниця. На пер­шому поверсі кабінет лікаря, де, окрім ліків та інструментів, є новітній електрокардіограф та комп’ютер. Стоматологічний кабінет оснащено не гірше, ніж у місті, – сучасна стоматологічна установка, набір інструментів, пломбувальні матеріали. Обладнано центр і сучасними теле­комукаційними технологіями, по Skype можна спілкуватися з фахівцями університетської лі­карні – за потреби електрокардіограму пацієн­та передадуть до Тернополя і проконсультують у режимі online.

На другому поверсі — житлова кімната і кухня, є холодна й гаряча вода, душова кабіна. Для тимчасового проживання під час практи­ки студентів-старшокурсників тут створено всі умови.

Із ще з одним університетським центром у селі Увисла цього ж району мали нагоду ознайо­митися ректори вищих медичних навчальних закладів МОЗ України напередодні спільного розширеного засідання колегії Міністерства охорони здоров’я України та Тернопільської державної адміністрації. Керівники медичних закладів оглянули реконструйований силами університету сільський медичний заклад, по­спілкувалися зі студентами та лікарями-інтер­нами, які проходять там стажування. Ректор ТДМУ, професор Леонід Ковальчук розповів, як запроваджувалися у цьому медичному закладі телекомунікаційні технології. Учасники деле­гації спостерігали, як діє електронний запис на консультацію чи обстеження до фахівців ра­йонних та обласних лікувально-профілактич­них закладів.

«Це унікальний досвід для України», – одно­стайно дійшли висновку учасники делегації, а директор Департаменту лікувально-профілак­тичної допомоги МОЗ України Микола Хобзей зазначив, що саме такі медичні заклади мають надавати допомогу мешканцям села.

«Цей досвід медицини Тернопільщини є надзвичайно цінним і, на мою думку, мав би поширюватися по всій Україні. А ще ми поба­чили гармонійні партнерські взаємини Терно­пільського медичного університету та управ­ління охорони здоров’я краю, які, завдячуючи їх очільникам, можна вважати зразковими», – зауважив він.

Варто відзначити й те, що із започаткуван­ням сімейної медицини розширилися й функ­ції сільських лікарів. На базі Тернопільського медуніверситету в рамках спільної угоди про­ходять системну перепідготовку за шестимі­сячною програмою дільничні терапевти та педіатри. Протягом 2011–2012 років пройшли спеціалізацію 23 лікарі, після закінчення ін­тернатури стали до роботи 58. Нині в області працює 472 сімейних лікарі, 2–3 роки тому їх було удвічі менше! За цим параметром Терно­пільщина посідає 5 місце у державі, зазначає Михайло Бортняк, це доволі непоганий ре­зультат.

СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ

Партнерські стосунки поєднали діяльність ТДМУ та управління охорони здоров’я і в осво­єнні єдиного телекомунікаційного простору. Нині у медзакладах Тернопільщини втілюєть­ся система електронного запису на консуль­тацію чи обстеження до фахівців лікувально- профілактичних закладів, установ приватної медицини. Завдячуючи єдиній електронній медичній системі, пацієнт зможе самостійно обрати фахівця у тій чи іншій лікарні, а також день та годину прийому.

Щодо спеціалізованих закладів охорони здоров’я, то й тут помітні реальні позитивні змі­ни. Зараз в університетській лікарні за участі медуніверситету ведеться будівництво лабо­раторного корпусу, в обласному онкологічно­му диспансері добудовують та реконструюють поліклінічне відділення. Є сподівання, що уже найближчим часом його оснастять такою необ­хідною сучасною діагностичною та лікуваль­ною апаратурою.

За рахунок коштів мецената Дмитра Фір­таша успішно йде добудова та реконструкція Заліщицької ЦРКЛ. Це буде одна з найкращих лікарень у державі з найсучаснішим облад­нанням. Майже у кожному районі нині про­водять капітальні ремонти відділень. Щодо оснащення таких лікарень сучасним медич­ним обладнанням, то уже цього року за дер­жавні кошти закуплять 2 рентгенапарати, 6 УЗД-установок. Є домовленості із фондом Ри­ната Ахметова щодо придбання гамма-тера­певтичного комплексу вартістю 10 мільйонів гривень. Продовжується співпраця з приват­ним бізнесом і вже цього року в планах від­крити кабінет МРТ на базі університетської та обласної психоневрологічної лікарень. У ініційованому Президентом України націо­нальному проекті «Нове життя» Тернопілля також бере участь, зокрема розпочато рекон­струкцію обласного перинатального центру «Мати і дитина». У другому півріччі цього року держава інвестує в цей медичний заклад 37 мільйонів гривень. За словами Михайла Буртняка, 12 мільйонів планують витратити на обладнання, решту коштів – на облашту­вальні роботи. Це дасть можливість постави­ти медицину материнства та дитинства на новий, якісно вищий рівень.

Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ»