Свято науки відбулося

1564

Щороку 7 квітня з ініціативи ВООЗ відзначається Всесвітній день здоров’я, який присвячується одній із найактуальніших медичних проблем. Цьогоріч темою номер один стала гіпертонічна хвороба, а метою Всесвітнього дня здоров’я — напрацювання рішень і рекомендацій стосовно зменшення чинників ризику та негативних наслідків цієї найпоширенішої недуги. Підвищити обізнаність населення стосовно ризиків виникнення АГ, необхідності її вчасної діагностики та лікування, навчити пацієнтів методам профілактики та самоконтролю, сприяти доступності лікування хвороби — такими є завдання, навколо яких має об’єднатися медична спільнота, органи влади всіх рівнів і громадськість. Перше і найвагоміше слово в цьому повинні сказати науковці і лікарі-практики. Як засвідчила Міжнародна науково-практична конференція, що відбулася напередодні Всесвітнього дня здоров’я у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, українські вчені та їх зарубіжні колеги мають унікальні напрацювання в цьому напрямку і вони готові поділитися своїми знаннями та досвідом з фахівцями-практиками. Та й ідеї молодої зміни, що прозвучали на конференції, заслуговують на особливу увагу і додають надії на успішне розв’язання окреслених нині проблем у майбутньому.

У дусі найкращих традицій

Проведення міжнародних науково-практичних конференцій, присвячених Всесвітньому дню здоров’я, було започатковано у 2005 році і вже стало традицією в НМУ імені
О.О. Богомольця. Відтоді ці заходи набували дедалі більшої масштабності, розширювалося географічне коло учасників конференцій, тематика наукових доповідей.

«Восьмий рік поспіль Університет відзначає Всесвітній день здоров’я проведенням міжнародних семінарів, конференцій, тематичних, інформаційно-освітніх акцій, — наголосив у своїй вітальній промові Ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Віце-президент НАМН України, академік В.Ф. Москаленко. Конференція, присвячена цій знаменній даті, є свідченням наших прагнень спільними зусиллями сприяти розв’язанню актуальних проблем охорони здоров’я, обґрунтуванню шляхів протидії нездоровому способу життя та поширенню хронічних неінфекційних захворювань. Впевнений, що проведення цієї конференції, як і інших заходів у рамках відзначення Всесвітнього дня здоров’я, сприятиме формуванню ефективних стратегій поліпшення здоров’я населення».

Нинішня конференція, організована спільно з Міністерством охорони здоров’я України, Національною академією медичних наук України та Бюро ВООЗ в Україні, також позначилася широким міжнародним представництвом. Її учасниками стали представники ЄРБ ВООЗ, провідні вчені, молоді науковці і студенти з 15 країн світу, зокрема Білорусі, Болгарії, Бразилії, Вірменії, Гамбії, Ірану, Китаю, Молдови, Нігерії, Російської Федерації, Румунії, США, Хорватії, Швеції та ін. Своїми науковими здобутками поділилися більш як 800 учасників форуму із понад 100 наукових та освітніх установ, 30 із яких — зарубіжні.

Віталій Москаленко висловив упевненість, що «широкий обмін думок у такому представницькому колі, обговорення різнобічних проблем охорони здоров’я та підходів до їх розв’язання у контексті рекомендованих ВООЗ стратегій сприятимуть посиленню доказової бази, обґрунтуванню на її основі перспективних шляхів розвитку та оптимізації діяльності різних секторів, у т. ч. охорони здоров’я, фармацевтичного сектора, відповідно до викликів часу».

Непересічна подія

Щоб привітати учасників конференції, до Університету в цей день завітали Міністр охорони здоров’я України, член-кореспондент НАМН України, професор Раїса Богатирьова, митрополит Вишгородський і Чорнобильський, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, Його Високопреосвященство Владика Павло, заступник голови КМДА, професор Віктор Корж, представник Європейського Бюро ВООЗ Наталія Король, член-кореспондент РАМН, професор, завідувач кафедри Першого Московського державного медичного університету імені І.М. Сєченова Володимир Кучеренко та професор цього ж закладу Наталія Еккерт (Москва, РФ), професор Російської медичної академії післядипломної освіти Олександр Піщіта (Москва, РФ), керівник спільного українсько-шведського науково-освітнього проекту, професор Каролінського інституту Томмі Лінне (Стокгольм, Швеція), професор Академії «Штефан чел Маре» МВС Республіки Молдова Василь Флоря (Кишинів, Молдова), начальник відділу Міністерства охорони здоров’я Омської області Ольга Мігунова, керівник установи ProVita Антун Лісєц (Хорватія), доцент Міжнародного державного екологічного університету імені А.Д.Сахарова Олена Толстая (Мінськ, Білорусь).

Міністр охорони здоров’я України, член-кореспондент НАМН України, професор Раїса Богатирьова назвала нинішню конференцію непересічною подією — і через актуальність її тематики, адже стрімке зростання поширеності серцево-судинних хвороб непокоїть сьогодні весь світ, і через те, як відзначила Міністр, що цей «форум об’єднав спільну ідею поліпшення громадського здоров’я та профілактики хронічних неінфекційних захворювань представників різних наукових шкіл, управлінців, студентів, працівників практичної охорони здоров’я та громадськості з різних країн та континентів». До того ж конференція «є свідченням відданості нашої країни ідеалам збереження здоров’я людини, які пропагує ВООЗ в усьому світі», — сказала Раїса Богатирьова. Керівник галузі висловила стурбованість стрімким зростанням поширеності серцево-судинної патології, що обумовлює зростання глобального тягаря хвороб, призводить до значних медико-соціальних втрат та економічних збитків. В Україні 66% від загального показника смертності становлять хвороби кровообігу. Тож задля скорочення їх глобального поширення, на переконання Міністра, необхідно консолідувати дії політиків, організаторів охорони здоров’я, працівників медичної та фармацевтичної галузі, науковців і пацієнтів. Обов’язок держави — забезпечити доступність лікування. Саме на це спрямовано пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування гіпертонічної недуги, який уже дав свої позитивні результати. Однак майбутнє — за профілактичною медициною, наголосила Раїса Богатирьова. «Безумовно, широка представницька участь у конференції учасників із різних країн сприятиме всебічному обговоренню існуючих проблем, утвердженню профілактичних засад в охороні здоров’я, забезпеченню здорових умов життя та розробці найбільш ефективних шляхів їх розв’язання», — сказала Міністр і висловила впевненість у тому, що прийняті конференцією документи створять надійну основу для визначення спільних дій щодо зменшення поширення гіпертонії, захисту здоров’я населення від її несприятливих наслідків, зміцнення здоров’я та підвищення якості життя, окреслять шляхи подальшої плідної міжнародної співпраці в охороні здоров’я.

Теми — різні, мета — одна

Урочистий настрій відкриття конференції змінився атмосферою наукових пошуків і диспутів. Форум тривав два дні поспіль. Тому сприяла і кількість представлених доповідей, і розмаїття напрямів роботи форуму («Профілактика, виявлення та лікування гіпертонії», «Сучасні стратегії розвитку в контексті нової європейської політики «Здоров’я-2020», «Зміцнення та реформування систем охорони здоров’я», «Медико-демографічні проблеми, старіння населення і здоров’я», «Особливості та тенденції популяційного здоров’я, нові виклики та загрози», «Боротьба з ХНІЗ та соціально небезпечними хворобами», «Профілактичні стратегії в охороні здоров’я», «Соціально-економічні детермінанти здоров’я», «Екологічні проблеми громадського здоров’я», «Доступність і якість медичної допомоги, ПМСД, сімейна медицина», «Медико-соціальне забезпечення старших вікових груп», «Менеджмент в охороні здоров’я», «Фінансування охорони здоров’я», «Правові та етичні засади охорони здоров’я» тощо).

У перший день роботи конференції відбулися 2 пленарні засідання. На першому з них було представлено 12 доповідей, серед яких особливу увагу привернула відкрита лекція Ректора Університету, Віце-президента НАМН України, академіка Віталія Москаленка «Актуальні проблеми здоров’я та охорони здоров’я у ІІІ тисячолітті» — своєрідне «програмне» дослідження, аналіз тих завдань, які існують і постануть перед медициною вже найближчим часом, визначать перспективи її розвитку в майбутньому. Ґрунтовний аналіз медико-соціальних проблем гіпертонії в Україні оприлюднив у своїй доповіді директор ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», академік НАМН України Володимир Коваленко. А з результатами та перспективами подальшої реалізації пілотного проекту щодо запровадження державних регульованих цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою присутніх ознайомив головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Терапія», член-кореспондент НАМН України, професор Василь Нетяженко. Своїми напрацюваннями щодо розвитку шкіл здоров’я, впровадження інноваційних форм підвищення доступності медичної допомоги для населення поділилися вчені з Росії. Значну увагу доповідачі приділили профілактиці та скороченню поширеності гіпертонії як пріоритетному напрямку сучасної стратегії розвитку охорони здоров’я (В. Москаленко, Т. Грузєва, Л. Галієнко, НМУ імені О.О.Богомольця), а також Національному плану боротьби з хронічними неінфекційними хворобами (О. Швець, Український науково-дослідний інститут харчування МОЗ України; Н. Король, Бюро ВООЗ в Україні).

Друге пленарне засідання також позначилося розмаїттям тем для обговорення: стратегії розвитку медичної допомоги хворим на АГ, організація медичної допомоги населенню, інновації в організації охорони здоров’я в Україні, первинна та вторинна профілактика АГ тощо. Всього було заслухано 18 доповідей. Дискусії навколо цих та інших важливих питань продовжилися під час роботи круглого столу, присвяченого актуальним проблемам регламентації та реалізації права на охорону здоров’я. Присутні мали нагоду долучитися до обговорення актуальних аспектів правових відносин «лікар-пацієнт», «лікар-адміністрація», «лікар-держава».

Адже сьогодні правові основи діяльності в охороні здоров’я набувають особливої ваги. В Україні також створено концепцію розвитку галузі медичного права. Тож учасники круглого столу поміж інших обговорили питання комплексної підготовки фахівців, які матимуть необхідний обсяг правових знань, будуть обізнані щодо практичних механізмів реалізації медичного права. Конференція ще раз підтвердила — її організатори і учасники не просто тримають руку на пульсі часу, а й прагнуть іти на крок попереду.

Поєднання досвіду й ентузіазму

Родзинкою наступного дня конференції, який розпочався з відкриття третього пленарного засідання, стала робота секції завідувачів кафедр, на яких викладаються дисципліни «соціальна медицина та організація охорони здоров’я», «економіка охорони здоров’я», «менеджмент і маркетинг». Адже охорона здоров’я не втримається в океані сучасного життя без цих «китів». Особливо ж важливо навчити цьому молодь. Про проблеми розвитку вищої медичної освіти і йшлося у доповіді Заслуженого діяча науки РФ, члена-кореспондента РАМН, професора Володимира Кучеренка, який презентував її на засіданні згаданої секції. На думку вченого, нині відбувається переосмислення того, якою має бути медична освіта ХХІ століття. ВООЗ також наголошує на необхідності змін у цій галузі, особливо це стосується таких аспектів як розуміння функцій лікаря у суспільстві, важливість його безперервної освіти, співробітництво різних категорій медичних працівників.

Серед актуальних вимог до медичної освіти Володимир Кучеренко також виділив відповідність потребам охорони здоров’я та суспільства кількості й якості підготовки спеціалістів; ефективність (співвідношення ресурсів, які вкладаються, до результату); послідовність між традиційною освітою та новаціями; конкурентоспроможність, заснована на стандартах якості.

Націленими на майбутнє вітчизняної охорони здоров’я були і тези доповіді доктора медичних наук, професора Валентина Парія, у якій він проаналізував розвиток державно-приватного партнерства в охороні здоров’я.
У той час як авторитетні вчені обговорювали реалії та перспективи медичної галузі, її майбутні керівники, практики і вчені працювали на секційних засіданнях молодих учених, студентів та ліцеїстів. Цьогорічна конференція виявилася щедрою на паростки нових ідей — працювало 10 таких секцій (англомовна, секції медико-профілактичного, терапевтичного, фармакологічного, фармацевтичного, соціально-гуманітарного напрямів, клінічного напряму: терапевтичні, хірургічні дисципліни, педіатрія, акушерство та гінекологія), а також підсекція учнів Українського медичного ліцею НМУ імені О.О.Богомольця. У роботі цих секцій взяли участь понад 250 учасників (у т.ч. представників із 8 країн), які виступили з усними та стендовими доповідями. На кожній із секцій було обрано по 3 призери — але й інші учасники не залишилися без заохочувальних нагород. Адже саме молоді творити майбутнє. Як засвідчила конференція — їм є у кого вчитися і на кого рівнятися, і їм є над чим працювати. А щоб досягти будь-якої мети, потрібне поєднання досвіду та ентузіазму. Нинішній форум довів, що це можливо. Залишилося підтвердити це на практиці.

Час на роздуми

У стінах Університету імені О.О. Богомольця у ці дні життя не просто вирувало — воно «кипіло» науковими ідеями і дискусіями, було схоже водночас на найнапруженіші будні і на величне свято, виявилося насиченим на події і заходи. Водночас із конференцією в Університеті відбулося засідання колегії МОЗ України, яке підбило підсумки роботи медичної галузі за 2012 рік. Втім ця помітна подія не витіснила уваги до ще одного заходу — двері головного медичного вишу України гостинно відкрилися перед учасниками ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади із соціальної медицини. Переможці регіональних змагань (усього 39 студентів ІІІ-VI курсів медичних факультетів із 17 ВМНЗ України) виборювали звання «чемпіонів» із цієї дисципліни. Організатори заходу підійшли до змагання неформально — учасників студентських перегонів перевіряли не лише на знання теоретичних основ дисципліни, а й на вміння творчо мислити. Одним із завдань Всеукраїнської студентської олімпіади було написання творчого завдання на одну з обраних тем — або до тематики цьогорічного Всесвітнього дня здоров’я, або ж на продовження думки: «Головна мета охорони здоров’я — це …». Від того, які слова завершать цей вислів, залежить не лише місце на олімпіаді, а й доля тих, хто покликаний мету зробити реальністю. І майбутнє вітчизняної охорони здоров’я в цілому. У кожного є час на роздуми і право на вибір.
Відзначення Всесвітнього дня здоров’я та проведення тематичної науково-практичної конференції є надзвичайно важливими подіями, що дозволяють обговорити найбільш актуальні проблеми охорони здоров’я, визначити шляхи оптимізації міжсекторальної та міжнародної співпраці з подолання проблем, пов’язаних з артеріальною гіпертензією, досягти зміцнення здоров’я, подовження тривалості здорового життя та підвищення рівня благополуччя населення.

Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я