Сумщина: Онкодиспансер потребує порятунку

740

dsc_0024-h7ur0Ось уже 26 років керівництво Сумського обласного клінічного онкодиспансеру оббиває пороги чиновницьких кабінетів і волає про допомогу: практично всі корпуси закладу перебувають в аварійному стані. Вік більшості будівель, де сьогодні розташовується лікарня, — понад 100 років. Тож зрозуміло, що вони вже давно потребують невідкладного капітального ремонту. Майже три десятиліття заклад намагається достукатися до чиновників й подолати вибудовану ними стіну байдужості, та попри всі його зусилля центральна й обласна влада залишається глухою до прохань сумських медиків. На жаль, не лише в цьому питанні.

vz-51-52_2016_stranytsa_16_yzobrazhenye_0001Володимир КОНАНИХІН, головний лікар Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру
Про нові приміщення для Сумського обласного клінічного онкодиспансеру мова ведеться не один рік. Проблеми закладу почали обговорювати років п’ять тому, коли обласна влада виношувала ідею створення на околиці Сум медичного містечка. Тоді розглядався варіант будівництва нового онкодиспансеру з потужною матеріально-технічною базою. Велися перемовини між областю та однією з ізраїльських компаній під гарантії Кабінету Міністрів України про будівництво на Сумщині сучасного онкологічного центру. Та тоді кошторис проекту «потягнув» на 140 млн дол. Звісно, таких коштів держава на подібний проект виділити не могла. А в нинішніх умовах війни на Сході України зробити цього не вдасться й поготів.

Проте проблема стоїть гостро. Річ у тому, що наш заклад засновано в повоєнні роки. Певний час він функціонував як онкологічний пункт при обласній лікарні. А в 1949 році на його базі створили повноцінний лікувальний заклад. Починали з мінімального фонду. У користування онкодиспансеру передали дві будівлі: колишній будиночок лікаря й холерний барак, зведені ще полоненими австрійцями в 1915 році. Ці сторічні споруди в нашому підпорядкуванні й досі. Одну з них вимушено експлуатуємо й зараз, а інша, у якій довгі роки розташовувалося хіміотерапевтичне відділення, уже 8 років перебуває в критично аварійному стані. Тож наразі цей корпус зак­ритий. Неодноразово просили в держави кошти, аби привести приміщення до ладу. У відповідь — лише обіцянки, а грошей як не виділяли, так і не виділяють досі.

Сумський онкодиспансер має ще кілька корпусів. Вони, звісно, «молодші»: радіологічне відділення, поліклініка та лабораторія збудовані в 1961 році, а харчоблок і хірургічний корпус — в 1978-му. Проте й ці приміщення наразі потребують капітального ремонту. Скажімо, фасад хірургічного корпусу вже 9 років стоїть обідраним. У 2007 році нам довелося зняти плитку, якою були обкладені стіни, бо вона від найлегшого дотику починала сипатися. Тоді передбачалося, що місцева влада профінансує утеплення приміщення. Та все зупинилося, як завжди, на обіцянках. Проте не минуло й 10 років, і справа таки зрушила з місця: у 2016 році були виділені кошти на проектно-кошторисну документацію з утеплення хірургічного корпусу. На сьогодні виготовлено документацію. Очікуємо на фінансування цих робіт у 2017 році.

Тим часом по кутках приміщення заводиться грибок, бо під час дощів, танення снігу вода пот­рапляє в щілини між цеглинами, там накопичується волога, і стіни починають «цвісти». Такими темпами незабаром і ця будівля стане непридатною до експлуатації, і через аварійність її необхідно буде закривати. Як тоді нам працювати та лікувати пацієнтів, не знаю, бо вже сьогодні через вимушене закриття корпусів у нас є палати, де на 20 квадратних метрах лежать 16 (!) пацієнтів. Між ліжками немає місця, щоб пройти, а про тумбочку чи шафу, де хворі, згідно із санітарними нормами, повинні зберігати свої речі, й мови не йде! Ось така реальність ХХІ століття…

У закладу виникають проблеми не лише через відсутність площ для лікування хворих, а й у зв’язку з незабезпеченістю лікарськими препаратами. Близько 1,5 року ми не отримували від держави ліків для онкохворих. Лише нещодавно Міністерство охорони здоров’я надіслало нам лікарські засоби, які ми замовляли ще на 2015 рік. І то не повністю: ми просили 56 найменувань препаратів, а нам прислали лише 8, до того ж, у такій мізерній кількості, що вони фактично одразу й закінчилися. Крім того, ми вже давно не отримуємо від держави грошей на медичне обладнання. Останнє «поповнення» було років 7 тому. Щоправда, у цьому році за бюджетні кошти придбано для нашого закладу відеобронхоскоп вартістю 1,5 млн грн, який введено в експлуатацію.

Проте попри всі труднощі й негаразди, зав­дяки фаховості, титанічній роботі, відданості й оптимізму всього колективу онкодиспансеру сьогодні наш заклад — один із кращих в Україні. У цьому році ми зайняли 3-є місце у Всеукраїнському рейтингу медичних зак­ладів, який складає МОЗ. На державному рівні було визнано, що в нас — одне з найкращих у країні торакальне відділення. Ми демонструємо хороші результати лікування. Якщо проаналізувати показники онкозахворюваності на Сумщині, то в області задавненість раку на 4% нижча, ніж у середньому по Україні, менші за загальнодержавні показники дорічної летальності хворих зі злоякісними новоутвореннями, вища п’ятирічна виживаність пацієнтів тощо.

Намагаємося вирішувати проблеми із забезпеченням медикаментами й оновленням матеріально-технічної бази власними силами — завдяки участі в міжнародних медичних дослідженнях. У рамках цих програм наші пацієнти безкоштовно отримують препарати і під час клінічних випробувань, і протягом кількох років після проведення досліджень. На отримані за участь у клінічних проектах гроші купуємо витратні матеріали, робимо ремонти в приміщеннях закладу, а голов­не — закуповуємо обладнання. Так нам вдалося придбати апарат для зварювання тканин, стійку для ендоскопічних операцій, електрокоагулятори для операційних столів тощо. Звісно, у нас немає такого потужного фінансового ресурсу, як у приватних клініках чи медичних закладах, розташованих у містах-мільйонниках, проте ми достойно виконуємо всі завдання з надання медичної допомоги населенню.

Катерина СПІВАК, спеціально для «ВЗ», м. Суми


Коментарі

vz-51-52_2016_stranytsa_16_yzobrazhenye_0002Лілія РИЧКІНА, заступник Голови Сумської обласної ради
Сьогодні обласна влада розглядає варіант передачі онкодиспансеру приміщення колишньої відомчої лікарні «Укрзалізниці», а наразі — Сумської міської клінічної поліклініки №6, котра розташована поруч. Річ у тому, що в рамках реформування підвідомчих закладів у минулому році залізничники передали на баланс міста свою поліклініку. Ще влітку разом із депутатами Верховної й обласної рад, представниками Сумської обласної державної адміністрації, засобів масової інформації ми провели медичний рейд і побачили, що у Сумській міській клінічній поліклініці №6 практично немає відвідувачів. У реєстратурі переглянули журнал обліку пацієнтів, яким були видані направлення до спеціалістів лікувального закладу. У реєстрі було всього 4 хворих, а прийом вели тільки 2 спеціалісти. Поліклініка наразі обслуговує трохи більше 2 тис. осіб, переважна більшість із яких — працівники залізничної дороги та їх рідні. Розміщується при цьому в чотириповерховій будівлі, більшість кабінетів якої — порожні. Натомість в онкодиспансері яблуку ніде впасти: перевантаженість стаціонарних відділень та поліклініки закладу просто «зашкалює».

Область повинна раціонально використовувати не лише наявні фінансові ресурси, а й площі. Сьогодні в обласному онкодиспансері більше 40% усіх пацієнтів — жителі Сум. Тому ми звернулися до Сумського міського Голови і депутатів, які представляють інтереси сумчан, із пропозицією передати наявні вільні площі поліклініки онкодиспансеру. Це дасть змогу розвантажити ті приміщення, у яких зараз розташовується заклад, і створити нормальні умови для лікування. Наразі міська влада розглядає нашу пропозицію, зокрема планується створити спільну комісію міської й обласної рад, до якої входитимуть депутати профільних медичних комісій, представники охорони здоров’я тощо. Спільними зусиллями фахівці повинні знайти спосіб вирішити проблему, адже це в інтересах як області, так і міста.


vz-51-52_2016_stranytsa_16_yzobrazhenye_0003Володимир ГОРОХ, депутат Сумської обласної ради
Сумський обласний клінічний онкодиспансер — не єдиний заклад в області, який потерпає через брак приміщень. Наразі в Сумської обласної клінічної лікарні та Сумського обласного психоневрологічного диспансеру аналогічні проблеми. З огляду на це розглядається варіант, який здатен одразу вирішити питання всіх трьох закладів. Річ у тому, що зараз за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) добудовується друга черга психоневрологічного диспансеру, спорудження якої розпочалося ще в 2013 році. Приміщення розраховане на 250 ліжок. Висунуто пропозицію перевести в ці корпуси частину відділень обласної клінічної лікарні, а згодом за кошти ДФРР добудувати для обласної лікарні ще один 7-поверховий корпус на 350 ліжок. До речі, необхідне будівництво заплановане на наступні роки. Натомість вивільнені приміщення обласної лікарні можна було б розділити між онко- і психоневрологічним диспансерами, які розташовані неподалік від обох лікувальних закладів.

Крім того, якщо область пристане на цей варіант вирішення питання, на околиці Cум буде створене невеличке медичне містечко. У цьому районі всього за якийсь десяток метрів один від одного вже розташовані Сумська обласна дитяча лікарня, Сумський обласний діагностичний центр, у якому зосереджене найсучасніше обладнання, обласний кардіодиспансер, геріатричний пансіонат, госпіталь для ветеранів війни. Це суттєво покращить надання медичної допомоги жителям області.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я