Що ж насправді відбувається з наданням xірургічної допомоги на Полтавщині

436

«Павло Ковтонюк, колишній заступник в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, розповів в інтерв’ю сайту «Сьогодні», що «на Полтавщині, у хірургічних відділеннях деяких лікарень пацієнти дійсно потребували операції лише в половині від всіх випадків. А в деяких медзакладах можна було відмовитись від хірургічного втручання у більшості випадків – оперування потребували лише дванадцять відсотків прооперованих пацієнтів».

Медична спільнота області щиро вдячна пану Ковтонюку за підтримку Пілотного проекту реформи вторинного рівня на Полтавщині, а також спроби дати йому оцінку. Однак, слід зазначити, що оцінку про правильність прийняття рішення щодо оперативного втручання може бути надано виключно на основі медичного аудиту, якого, наскільки відомо, пан Ковтонюк не проводив.

Як відомо, офіційні особи МОЗ та НСЗУ (в тому числі і пан Ковтонюк) протягом Усього часу реалізації Пілотного проекту в Полтавській області визнавали його успішним.

Проте, ознайомившись із інтерв’ю, виникло нерозуміння джерел наведених статистичних даних та бажання повернутися до аналізу кількості хірургічних втручань і маніпуляцій, проведених за 6 місяців 2019 року, в порівнянні з тим же періодом 2018 року.

Аналіз було проведено на основі Полтавської регіональної аналітичної системи FinHealth, яка повністю забезпечує процес збору економічної та статистичної інформації від лікарень та формування звітів для НСЗУ, на основі яких НСЗУ проводить відповідне фінансування лікарень за Пілотним проектом. Також слід зауважити, що за період Пілоту (квітень – серпень 2019 року) жодних зауважень від НСЗУ щодо некоректності наших розрахунків не було. Завдяки цьому фінансування від НСЗУ надходить до лікарень вчасно.

Аналіз показав, що загальна кількість хірургічних і акушерських операцій та маніпуляцій за підсумками 6 міс. 2019 року збільшилась на 2% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, з них на 6% – в лікарнях обласного рівня, на 3% – в лікарнях районного рівня, і скоротилося на 1% в міських лікарнях (Таблиця 1).

Таблиця 1. Загальна кількість хірургічних і акушерських операцій і маніпуляцій за рівнями лікарень Полтавської області за 6 міс.2019 року в порівнянні з 6 міс. 2018 р.

У той же час, кількість випадків, віднесених до хірургічних ДСГ, скоротилася в середньому на 2,2% (Таблиця 2).

Таблиця 2. Кількість випадків, віднесених до хірургічних ДСГ за рівнями лікарень Полтавської області за 6 міс.2019 року в порівнянні з 6 міс. 2018 р

Дані щодо хірургічних випадків за рівнями лікарень в розрізі КСГ наведено на малюнках 1-3. В обласних лікарнях відзначається збільшення гінекологічних операцій на 74% і органах сечовиділення на 15,3%. У міських лікарнях відзначається зростання операцій на ЛОР органах на 10,5%. У той же час, в обласних лікарнях операції на ЛОР органах скоротилися на 19,2%. Також зростання операцій на ЛОР органах відзначається в районних лікарнях на 21,9%.  

Крім того, в районних лікарнях відзначається збільшення кількості оперативних втручань на кістково-м’язовій системі на 10%, шкірі і підшкірній клітковині на 2,7%, що переважно пов’язано з травмами.

Малюнок 1. Кількість випадків, віднесених до хірургічних ДСГ в лікарнях обласного рівня, 6 міс.2019 в порівнянні з 6 міс. 2018 г. (абс.).
Малюнок 2. Кількість випадків, віднесених до хірургічних ДСГ в лікарнях міського рівня, 6 міс.2019 в порівнянні з 6 міс. 2018 г. (абс.)
Малюнок 3. Кількість випадків, віднесених до хірургічних ДСГ в лікарнях районного рівня, 6 міс.2019 в порівнянні з 6 міс. 2018 г. (абс.)

Таким чином, наведені дані проведеного аналізу не свідчать про значне збільшення кількості хірургічних втручань, яке може призвести до збільшення оплати за пролікований випадок та рівень його складності.

У зв’язку з цим, будемо вдячні пану Ковтонюку за надані уточнення та підстави здійснення висновку щодо 12% випадків обґрунтованих оперативних втручань, а також в яких саме лікарнях і відділеннях спостерігається така ситуація.

Після цього буде сформовано групу фахівців, які виїдуть в указані лікарні та проведуть необхідний медичний аудит.

Якщо таку інформацію надано не буде, такі висловлювання вважатимуться як намагання призупинити проведення реформування системи фінансування вторинної ланки медичної допомоги, що є одним з пріоритетів держави.

Довідково

    1. Одним із завдань Пілотного проекту є навчання персоналу більш ретельній реєстрації результатів роботи лікарні (форма 066/o), зокрема, основний та вторинні діагнози, хірургічні та акушерські операції та маніпуляції, які, природно, впливають на фактичні витрати лікарень.
    2. Постановою КМУ від 27 лютого 2019 р. № 131 всі Діагностично-споріднені групи (ДСГ) умовно розділені на терапевтичні та хірургічні. При цьому, незважаючи, що випадок віднесений до терапевтичного, пацієнту могли проводити ті чи інші маніпуляції, які кодуються відповідно до наказу МОЗ від 28.03.2019 року № 688 (розширення наказу МОЗ від 14.02.2007 року № 67). Ці питання регулюються наказом МОЗ України від 29.03.2019 року № 703, який покладено в основу модулю «Групувальник» (U-Grouper) пілотного проекту.
    3. Відповідно до міжнародних рекомендацій щодо впровадження ДСГ, на базі КП «Полтавський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики Полтавської обласної ради» створено групу аудиту якості медико-статистичних та економічних даних, отриманих від лікарень. Група в автоматизованому режимі проводить перевірку якості всіх без винятку форм 066/o. До складу групи включено лікарів-статистиків, які пройшли відповідну підготовку. Завдяки такій організації роботи за час реалізації Пілоту на рівні НСЗУ було виявлено лише поодинокі випадки некоректних даних з понад 106 тисяч форм 066/o, що було направлено до НСЗУ.

Прес-центр ДОЗ Полтавської ОДА

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я