Ризик інфікування COVID-19 у стоматолога один з найвищих. Чи можна його уникнути?

5063

Стоматологічні клініки почали працювати у звичному режимі вже на перших порах ослаблення карантину, хоча попередньо така перспектива була обіцяна на етапі його завершення. Адже зрозуміло, що «обмінятися коронавірусом» у кабінеті стоматолога значно легше, ніж у музеї чи у кріслі перукаря. Тому окрім стандартних вимог до роботи таких клінік з боку МОЗ, Асоціація стоматологів України надала додаткові рекомендації.

Стоматологія та коронавірус

Про те, як знизити ризики інфікування – наша розмова з президентом ГО «Асоціація стоматологів України», доктором медичних наук, професором Іриною МАЗУР.

ВЗ Чому виникла необхідність у розширенні переліку умов протиепідемічних заходів для стоматологічних клінік?

Ірина МАЗУР, президент ГО «Асоціація стоматологів України», доктор медичних наук, професор

Це пов’язано з особливістю роботи персоналу. Лікарі-стоматологи мають найвищий ризик інфікування COVID-19 під час професійної діяльності (не враховуючи медичних працівників, які безпосередньо надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу). Адже тут неможливо витримати певну дистанцію – наші лікарі працюють «обличчя в обличчя» зі своїми пацієнтами. І контакт досить тривалий – якщо отоларингологу достатньо оглянути горло хворого впродовж кількох хвилин, то стоматолог працює з пацієнтом в середньому до однієї години. Весь цей час він контактує з біологічними рідинами (слина, кров, виділення з горла), а також аерозолями, контамінованими мікроорганізмами. Вони поширюються в кабінеті, потрапляють на обладнання, руки, захисний щиток, халат. До того ж пацієнти, які потребують стоматологічних послуг, не зобов’язані проходити ПЛР-дослідження на CОVID-19, навіть якщо візит плановий, тож всіх їх можна розглядати як потенційно інфікованих. На жаль, лікарі-стоматологи не входять до переліку тих, кого визнано «на першій лінії вогню» коронавірусу і не можуть розраховувати ні на доплати за особливі умови роботи, ні на обов’язкове страхування професійного ризику інфікування. Їм доведеться захищатися, розраховуючи на власні сили. Аби допомогти їм у цьому, ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України» і ГО «Асоціація стоматологів України» розробили спільні рекомендації щодо протиепідемічних заходів в умовах пандемії.

ВЗ Рекомендацій Міністерства для цього недостатньо?

Вимоги МОЗ загальні й мінімальні, їх дотримання має бути обов’язковим для всіх. Однак якщо керівник хоче не лише успішно відзвітувати перед перевіряючими органами, а й дбає про максимальну безпеку свого персоналу, він має детальніше розписати правила роботи. Особливо якщо ми говоримо не про приватні кабінети, де працює невелика кількість персоналу й створені умови, за яких легше уникати скупчення медичних працівників, менший потік пацієнтів, а про комунальні заклади, наприклад, міську стоматологічну поліклініку, діяльність якої забезпечує від 100 до 300 осіб. Та й кількість візитів на одного стоматолога у комунальній клініці в середньому втричі більш, ніж у приватній – це засвідчує статистика.

Наведу лише один приклад. Приватний заклад може дозволити собі встановити в кабінеті, де працює 2 лікарі, систему припливновитяжної вентиляції, яка коштує до 10 тис доларів (це потрібно для захисту персоналу від інфікування). Чи під силу такі витрати комунальному закладу з його чисельністю лікарів та мізерністю доходів? Адже нині такі заклади можуть розраховувати на підтримку держави лише в оплаті дитячої стоматології та наданні ургентних послуг (у розмірі 9 гривень за кожну!). Решту коштів, які вони зароблять, потрібно витратити на ліки, матеріали, зарплату та ще й на комунальні послуги. Місцева влада не повністю оплачує такі витрати, адже також вважає, що стоматологи можуть і самі заробити, а у неї й без того є кого підтримувати.

ВЗ Тоді що можна їм запропонувати?

Передусім потрібно подбати про правильну організацію роботи закладу. Попри всі труднощі й незручності, в одному кабінеті стоматологи мають працювати на безпечній відстані один від одного. Якщо такого «простору» немає, там має залишитися лише один фахівець. Аби зменшити кількість медичного персоналу в клініці, який контактує між собою, потрібно сформувати окремі медичні бригади (лікар, медична сестра, санітарка, які працюватимуть тільки разом). Також рекомендуємо перейти на вахтовий метод роботи, аби згадані бригади чергували, наприклад, через день і не «пересікалися» між собою. Тоді у разі інфікування лікаря чи медсестри однієї команди, вся вона піде на самоізоляцію, решта ж колективу працюватиме як і раніше. Інакше розплутати клубок інфікування працівників буде важко і з робочого графіку може вибитися весь колектив. А це величезні втрати для закладу. Так само потрібно розділити маршрути пацієнтів у часі та просторі. Тобто не допускати черг у коридорах, приймаючи хворих по запису, і переобладнати приміщення так, аби пацієнти якнайшвидше потрапляли до кабінету, не «курсуючи» довгими коридорами. Також молодший персонал має завчасно передати до кабінету лікаря медичну картку хворого, аби у нього не було потреби стояти ще й біля віконця реєстратури. Це якраз ті «дрібниці», котрі рятують життя кожного.

ВЗ МОЗ рекомендує робити інтервал між прийомом пацієнтів впродовж 15 хвилин. Це реально чи такі заходи гальмуватимуть процес надання допомоги?

Здоров’я лікарів та пацієнтів виправдовує такі «жертви». Більше того, ми рекомендуємо збільшити інтервали до 20- 30 хвилин, оскільки за цей час потрібно добре провітрити приміщення, провести його дезінфекцію, кварцування кабінету лампами відкритого типу (до речі, фахівці визнали неефективним використання ламп закритого типу в кабінетах під час роботи), зволоження повітря іонізатором (ми також включили цю вимогу в свої рекомендації). Кварцування після кожного пацієнта потрібно проводити і в залі очікування.

ВЗ Чи можна відтермінувати лікування пацієнта заради його ж безпеки в плані інфікування?

Так, зайві ризики нікому не потрібні. Однак запускати патологію не можна. Сьогодні людина прийшла з карієсом, через тиждень може прийти з пульпітом. Тому радити відтермінувати лікування можна тільки тим пацієнтам, які потребують складних хірургічних пластичних чи відновних втручань (не ургентних), після яких необхідна тривала реабілітація і на результат яких може негативно вплинути гостре респіраторне захворювання. Тобто якщо такий пацієнт раптом захворіє на коронавірус через тиждень-другий після початку лікування, лікар не зможе його продовжити й успішно завершити. То навіщо ризикувати, якщо все це можна було зробити через півроку? Чи, наприклад, дещо пізніше поставити брекет-системи, адже після цього лікар має постійно контролювати процес лікування іноді впродовж 2 років. Треба пояснити це пацієнту і схилити його до правильного рішення.

ВЗ Для пересічного пацієнта лікар у масці та щитку видається ідеально захищеним. Які ще секрети безпеки мають знати стоматологи?

Безперечно, у них мають бути всі засоби індивідуального захисту. Однак під час роботи також потрібно мінімізувати додаткові ризики інфікування. Наприклад, перед маніпуляцією пропонувати пацієнту прополоскати ротову порожнину протимікробними засобами. За можливості уникати процедур, які спричиняють кашель у пацієнта чи стимулюють виділення слини, наприклад, інтраоральне рентгенологічне дослідження. Тому на період епідемії краще вдаватися до альтернативного методу – екстраоральної рентгенографії порожнини рота (панорамної рентгенографії та КТ). Аби зменшити продукцію крапель і аерозолів під час маніпуляцій, варто застосовувати кофердам, слиновідсмоктувачі малої або високої потужності. Значно зменшує ризик інфікування так звана робота в чотири руки. Безперечно, працівникам закладу потрібно щоденно вимірювати температуру тіла, регулярно проводити ПЛР- діагностику на COVID – 19, а також скринінг інших системних захворювань, які можуть ускладнити перебіг гострого респіраторного захворювання.

ВЗ Хто має контролювати виконання низки додаткових заходів, якщо кожен працівник зайнятий своїми справами?

Якщо це невелика клініка, слідкувати за дотриманнями правил безпеки в колективі може особисто керівник. Якщо ж ні, потрібно призначити уповноважену особу (координатора) або й створити комісію з інфекційного контролю. До того ж у закладі має бути затверджено два внутрішні протоколи: стандартні заходи інфекційного контролю (на основі рекомендацій МОЗ), а також протиепідемічні заходи інфекційної безпеки (з урахуванням специфіки закладу). Потрібно ознайомити з цими документами кожного працівника (під його особистий підпис). Також необхідно проводити відповідні тренінги для персоналу. Наша Асоціація проводить безкоштовні онлайн-семінари, які допоможуть організувати ці заходи належним чином. Втім, на вищому рівні неодмінно має бути прийнято нормативно-правові акти щодо запровадження інфекційного контролю в стоматологічних закладах. А з огляду на істотні відмінності між стандартними та протиепідемічними заходами інфекційного контролю розробити Програму санітарно-епідемічної безпеки закладів охорони здоров’я з умовах роботи з небезпечними інфекціями.

ВЗ Придбання засобів індивідуального захисту – клопіт керівників клінік чи самих лікарів-стоматологів?

У будь-якому разі ці кошти потрібно заробити. Тож вартість ЗІЗ, як і зарплату персоналу, витрати на оренду, комунальні послуги, пломбувальні матеріали, ліки буде закладено у вартість стоматологічних послуг, які не ввійшли в перелік Програми медичних гарантій. На жаль, все це знову обернеться додатковими витратами для наших пацієнтів. Підозрюю, що після карантину вартість стоматологічних послуг може зрости.

 Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»            

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я