13-16 червня 2014 р. в Афінах (Греція) відбулося спільне засідання Європейського товариства з артеріальної гіпертензії (ESH, European Society of Hypertension) та Міжнародного товариства з артеріальної гіпертензії (ISH, International Society of Hypertension).
Наукова програма конференції включала розгляд таких важливих питань у галузі артеріальної гіпертензії, як вимірювання та мінливість артеріального тиску, клінічні випробування новітніх методів лікування артеріальної гіпертензії, комбіноване лікування артеріальної гіпертензії — так звана концепція POLYPILL, діагностичні аспекти ендокринної гіпертензії, роль ендотелію судин та сечової кислоти в розвитку АГ, епідеміологія гіпертензії та метаболічних розладів, експериментальне моделювання гіпертензії, генетика, геноміка та протеоміка при АГ, стан нирок, у тому числі й після трансплантації, візуалізаційні технології, роль запалення та імунітету, модифікація способу життя, АГ при вагітності, стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, резистентна АГ, комплаєнс пацієнтів до антигіпертензивного лікування.
Присутність вчених та експертів із Європи, Північної, Центральної та Південної Америки, Азії, Африки, Австралії, Близького Сходу і Перської затоки забезпечила неймовірний успіх конференції.
Українську делегацію представили доктор медичних наук, професор, завідувач відділення симптоматичних артеріальних гіпертензій ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» НАМН України Юрій Миколайович Сіренко, який цього року головував на сесії з вимірювання артеріального тиску; доктор медичних наук, професор, доцент кафедри сімейної медицини ФПДО та кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Василь Антонович Скибчик; доктор медичних наук, професор Луцької філії кафедри сімейної медицини ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Андрій Володимирович Ягенський.
Оцінка впливу двох видів гіпертензії на розвиток серцево-судинних захворювань у людей різного віку
На конференції вперше були представлені результати дослідження британських вчених, які вперше оцінили вплив двох видів гіпертензії на розвиток серцево-судинних захворювань у людей різного віку. Повідомлення було опубліковане в спеціалізованому номері журналу The Lancet, приуроченому до цього засідання. Після вивчення електронних медичних записів 1,25 млн пацієнтів вчені зробили висновок про ризик розвитку 12 захворювань судин і серця у зв’язку з підвищенням систолічного або діастолічного артеріального тиску. Були обчислені пожиттєві ризики розвитку захворювань у віці від 30 до 80 років. Результати продемонстрували, що люди з вищим артеріальним систолічним тиском мають більший ризик внутрішньомозкового крововиливу, субарахноїдального крововиливу (найнебезпечнішої форми інсульту) та стабільної стенокардії; у той час як високий діастолічний тиск частіше закінчується аневризмою черевної аорти. У 30-тирічної особи з підвищеним артеріальним тиском (АТ ≥ 140/90 мм рт. ст.) ризик розвитку серцево-судинних захворювань протягом 5 років становить 63% порівняно з 46% у здорової людини. Отримані дані вимагають розробки нових стратегій лікування артеріальної гіпертензії і спеціального консультування пацієнтів залежно від типу гіпертензії.
Лікування АГ за допомогою ренальної денервації
Підвищену увагу отримали доповіді щодо лікування АГ за допомогою ренальної денервації. Незважаючи на наявність багатьох безпечних та ефективних антигіпертензивних препаратів, частота досягнення цільового артеріального тиску залишається досить низькою. Приблизно 5-10% усіх пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском залишаються резистентними до антигіпертензивної терапії трьома і більше препаратами різних класів (одним із яких є діуретик) у максимальних або максимально переносимих дозах. При цьому резистентна артеріальна гіпертензія асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних подій. Поточне неінвазивне терапевтичне лікування переважно базується на зміні способу життя й медикаментозному лікуванні, у тому числі антагоністами альдостерону.
Донедавна можливості лікування пацієнтів із резистентною АГ були досить обмеженими. На сьогодні лікування за допомогою катетерної ниркової денервації є новим підходом, в основі якого лежить вплив на ниркові симпатичні нерви. Дійсно, методика, що була запропонована, дозволяє знизити симпатичну активність, рівень норадреналіну, а також артеріальний тиск у пацієнтів із резистентною АГ.
Нещодавно були опубліковані кілька міжнародних експертних документів різних товариств, у створенні яких брали участь лікарі-інтервенціоналісти. Ці експертні документи підсумовують думку групи експертів Європейського товариства кардіологів та Європейської асоціації серцево-судинних інтервенційних кардіологів, містять нові рекомендації щодо відповідного відбору пацієнтів, ефективності, безпеки, обмежень стосовно проведення ниркової денервації для лікарів-практиків та лікарів-інтервенціоналістів.
Жорсткість судин як один із прогностичних факторів серцево-судинних захворювань
Досить цікавим виявилася концепція аналізу пульсової хвилі та жорсткості судин, представлена на міні-симпозіумах. Дані клінічних спостережень показали, що систолічний (САТ), діастолічний (ДАТ) та пульсовий (ПАТ) артеріальний тиск динамічно змінюються протягом життя людини. ДАТ, що в основному визначається периферичним опором, збільшується до досягнення людиною середнього віку, а потім дещо знижується. САТ та ПАТ, які визначаються більшою мірою жорсткістю великих артерій, периферичним відбиванням пульсової хвилі та функцією лівого шлуночка, прогресивно підвищуються з віком. Зміни жорсткості великих артерій (аорти та її основних гілок) переважно й обумовлюють зміни САТ, ДАТ та ПАТ після 50 років.
Останнім часом спостерігається підвищений інтерес дослідників до вивчення залежності між жорсткістю артерій і кардіоваскулярною захворюваністю та смертністю. Доведено, що САТ має сильніший вплив, ніж ДАТ, на частоту виникнення ішемічної хвороби серця в осіб віком понад 60 років. ПАТ має незалежне значення в прогнозі у пацієнтів старшого віку та пацієнтів із повторним інфарктом міокарда й серцевою недостатністю, а частота виникнення ізольованої систолічної АГ збільшується з віком і є основним фактором ризику виникнення інсульту, ІХС та кардіоваскулярної смерті. Формування ізольованої систолічної гіпертензії тісно пов’язане зі зміною жорсткості артерій, а з віком спостерігається тенденція до зниження фракції викиду лівого шлуночка, і жорсткість артерій стає основною детермінантою підвищення САТ і ПАТ. ПАТ та швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), які відображають пружно-еластичні властивості артерій, змінюються як із віком пацієнтів, так і під впливом АГ, цукрового діабету, дисліпідемії та захворювань нирок. Зміни структури артерій можна виявити ще до появи клінічних симптомів судинного захворювання.
Жорсткість артерій може бути як маркером прогресування атеросклеротичного захворювання у майбутньому, так і прямо впливати на атерогенез та формування ізольованої систолічної гіпертензії. В останні роки було створено безліч методів та апаратів, що можуть застосовуватися для кількісної оцінки пружно-еластичних властивостей артерій. При цьому в ряді досліджень було продемонстровано, що дані кількісні характеристики тісно пов’язані з прогнозом у різних категорій пацієнтів.
Ірина ШАТИНСЬКА, кандидат медичних наук, для «ВЗ»
