Пандемія викрила прорахунки реформ, помножені на нові виклики – розплачуються медичні працівники

3142

Новий етап реформи, який було анонсовано як можливість для розвитку медичних закладів, збігся у часі з додатковими випробуваннями для них. Коштів отримали менше, а потреби в умовах пандемії зросли, доплати лікарям за роботу в особливих умовах затримуються, а подекуди навіть наростають борги по заробітній платі. Чому так сталося і де вихід – розповідає Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України Вікторія Коваль.

Оплата праці медика

Зарплата медичним працівникам: знову борги?

ВЗ Зазвичай держава накопичувала борги по зарплаті перед медичними працівниками під осінь, цьогоріч вони з’явилися вже у березні. Чому?

Вікторія КОВАЛЬ, Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України

– Це легко можна було спрогнозувати, оскільки кошти, які отримали медичні заклади в рамках субвенції на перший квартал, так само не покрили їхніх реальних потреб, в тому числі й на 100 % оплату праці з усіма необхідними надбавками та виплатами. Подекуди ситуація ускладнюється ще й тим, що у зв’язку з оптимізацією закладів напередодні другого етапу реформ відбулося скорочення штату деяких лікарень, при цьому довелося виплачувати вихідну допомогу та компенсацію за невикористані відпустки, що також позначилося на бюджеті закладів. Та коли раніше, наприклад, борги першого кварталу можна було «закрити» субвенцією за другий квартал, то нині механізм фінансування змінено – кошти, які надходять від НСЗУ з 1 квітня, жодним чином не можна використати на покриття попередніх боргів. Станом на 15 квітня заборгованість із виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я України становила 16 млн 687 тис. грн., нині вона перевищує 9 млн грн., зокрема, на Закарпатті – 2 млн 700 тис. грн, у Тернопільській області – 7 млн 082 тис. грн. Постанова Уряду № 250 « Деякі питання надання у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» (зі змінами від 15.04 2020 № 285), була прийнята 25 березня, але кошти в регіони тільки почали надходити. До того ж незрозуміло, чи вистачить їх на погашення заборгованості, оскільки зазвичай медична субвенція розподіляється й на інші першочергові потреби галузі – забезпечення хворих інсулінами тощо. А сьогодні проблем у регіонах побільшало саме з наступом пандемії. Подекуди медичні працівники отримали за березень менші зарплати, ніж у лютому – так сталося через те, що фінансування на повні виплати із субвенції не вистачило.

ВЗ При погашенні минулорічної заборгованості було обіцяно, що зі зміною механізму фінансування заборгованість зникне назавжди, оскільки кошти від НСЗУ надходитимуть без затримок і в повному обсязі.

– Профспілка ще на етапі формування Держбюджету 2020 року та затвердження тарифів на медичні послуги й Програми медичних гарантій зверталася до кожного народного депутата України з попередженням про те, що з’являться інші, не менш серйозні проблеми. Якщо фінансування Програми медичних гарантій становить 72 млрд грн ( це 1,6% від ВВП проти законодавчо встановлених 5%), то за розрахунками Профспілки, лише на покриття фонду оплати праці працівників галузі необхідно 82,7 млрд грн. І це тільки з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати та доплати до мінімальної зарплати за ЄТС до 4723 грн, а також обов’язкових виплат – надбавки за вислугу років, шкідливі умови праці, допомоги на оздоровлення. Тобто аби «вписатися» у рамки нинішнього фінансування, потрібно або зменшити заробітні плати за рахунок зняття законодавчо гарантованих доплат та надбавок, або суттєво скоротити медперсонал закладу. Тоді медикам доведеться працювати за принципом «один за трьох». На сьогодні так і не розроблено навіть орієнтовних нормативів навантаження на медичних працівників, на чому постійно наполягає Профспілка. Наступна проблема – деякі спеціалізовані КНП взагалі не підписали договір з НСЗУ. Наприклад, на Тернопільщині таких закладів чотири (Микулинецька фізіотерапевтична лікарня, Буданівська психоневрологічна лікарня, Заліщицький госпіталь інвалідів війни та реабілітованих і Чортківський шкірновенерологічний диспансер). Тож йдеться навіть не про несвоєчасну виплату заробітної плати в таких закладах, а взагалі про можливість її виплати. Або ж це стане виключно клопотом місцевої влади, яка в такому режимі «підтримки» довго не протягне, якщо взагалі зможе вишукати бодай якісь кошти в умовах карантину. Профспілка наполягала на тому, аби терміни підписання договорів з НСЗУ були продовжені, однак до нас ніхто не дослухався. Тепер постає питання: якщо КНП, котрі не встигли законтрактуватися до 1 квітня, надолужать згаяне, тобто «підтягнуться» до відповідності висунутим вимогам ( а деякі з них вже й змогли це зробити чи зможуть найближчим часом), коли їм вдасться підписати договори з НСЗУ? Для цього доведеться чекати оголошення нової хвилі, яка настане хіба що восени! А як виживати до того часу? Ну й головна проблема – більше половини закладів охорони здоров’я, які уклали договори з НСЗУ, не отримають коштів, на які вони могли розраховувати навіть в рамках субвенції. Про це повідомив на брифінгу й Міністр охорони здоров’я. Профспілка вже давно отримує тривожні сигнали з регіонів про те, що «кошти за пацієнтами», які надійдуть з 1 квітня, це переважно 40 —70% від обсягів фінансування за медичною субвенцією 2019 року.

 Більш-менш стабільно почувають себе тільки пологові будинки та онкодиспансери. А є й такі заклади, які отримають 30% чи навіть 10% від того, що вони мали із субвенції, якої й раніше не вистачало на забезпечення повноцінної життєдіяльності лікарень! Як можна вижити на такі кошти?! З чого платити зарплату працівникам? Чим лікувати пацієнтів? До нас надходять звернення з регіонів від керівників медичних закладів, які у відчаї шукають підтримки де тільки можуть, в тому числі й у місцевої влади. Наприклад, Західноукраїнський спеціалізований медичний центр у Львові, який уклав договір з НСЗУ на 14 пакетів медичних послуг, отримає кошти, яких вистачить лише на половину реальної потреби закладу, тому керівник звернувся до місцевої влади, аби вона додала ще 50% бюджету закладу. Також він прогнозує, що при запропонованих тарифах на медичні послуги, обсяг фінансування заробітної плати у центрі зменшиться на 40-50% від попереднього. Повідомлення про недоотримання закладами десятків мільйонів гривень надходять і з інших регіонів. Наприклад, із Запоріжжя, де обласна клінічна лікарня недоотримає 50 млн. грн.; обласна інфекційна клінічна лікарня – 15 млн. грн.; Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр – 50 млн. грн.; обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги – 50 млн. грн.

Від недофінансування потерпає і екстрена медична допомога. Тільки у Запорізькій області службі не вистачає 67 млн грн.

Недофінансування не обійшло й місто Київ. Міська профспілка навела вибірковий перелік закладів охорони здоров’я, які мають найбільше недофінансування на наступні 9 місяців поточного року у вигляді глобальної ставки ( порівняно з аналогічним періодом 2019 року). Зокрема, йдеться про консультативно-діагностичні центри: Київський міський, який профінансовано на 12% (виділено 7,08 млн. грн. при потребі 60 млн. грн.), КДЦ дитячий Дарницького району – 23%, КДЦ Святошинського району – 38%, КДЦ Шевченківського району – 47%, КДЦ Оболонського району– 69%. До цього переліку потрапили й дитяча клінічна лікарня №3 Солом’янського району, яку профінасовано на 61%, Київський міський психоневрологічний диспансер №5 – 10% (виділено 0,9 млн грн при потребі 9 млн грн) і навіть Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги – 78% (виділено 82,8 млн. грн. при потребі 105,1 млн. грн.).

В цілому маємо критичну ситуацію з фінансуванням паліативної, протитуберкульозної, психіатричної та стоматологічної допомоги. Наприклад, у Чернівецькій області лікарні «Хоспіс», що надає паліативну допомогу хворим на туберкульоз, НСЗУ виплатить за договором лише 739 тис. грн. при потребі закладу в 3,9 млн. грн., а Самбірській районній лікарні «Хоспіс», що на Львівщині – близько 380 тис грн. на 9 місяців, що становить менше 10 % необхідної суми. Тож слід чекати і зменшення фонду оплати праці в цих закладах, і скорочення штату та чисельності працівників.

Як бачимо, через впровадження з 1 квітня 2020 року повномасштабної, економічно-необґрунтованої реформи вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги (Уряд затвердив тарифи на медичні послуги, які не відповідають реальним витратам закладів охорони здоров’я) в галузі склалася критична ситуація. Пандемія COVID-19 лише поглибила її.

Випробування вогнем коронавірусу

ВЗ Нині влада час від часу виділяє додаткові кошти на потреби охорони здоров’я, в тому числі й на потреби тих закладів, яким важко увійти у реформу чи доводиться брати на себе основний тягар протистояння пандемії. Це врятує ситуацію?

– Безперечно, варто вітати подібні кроки. В такий спосіб влада намагається гасити «пожежі», які виникли внаслідок непродуманих рішень згідно з попереднім «планом» реформ. Та ще й непередбачувана ситуація з корона- вірусом підкреслює усі проблеми – відмахнутися від них уже неможливо, потрібно вирішувати. Однак в авральному режимі та ще й за відсутності достатнього бюджету, виділеного на медичну галузь, часто народжуються половинчасті рішення. Як приклад: Профспілка наполягала й наполягає на запровадженні обов’язкового державного страхування життя і здоров’я медичних працівників на випадок інфікування COVID- 19. Однак, як бачимо, внесено зміни до бюджету лише для забезпечення одноразових виплат у разі смерті медичного працівника. Досі не озвучено, які це будуть суми. Те ж стосується й обіцяних доплат за роботу з хворими на COVID- 19. Медики сподівалися на те, що їм втричі підвищать оклади, принаймні, лунали саме такі обіцянки. Що маємо на сьогодні? З областей надходить інформація про те, що навіть в інфекційних лікарнях адміністрація веде журнали обліку часу, протягом якого медпрацівник перебував біля ліжка хворого на COVID- 19, аби потім нарахувати йому 300% оплати саме за цей час! Можливо такий підхід можна було б зрозуміти у відділеннях, де апріорі таких хворих не має бути, але вони там випадково з’являються ( наприклад, для проведення ургентної операції). Або при оплаті праці бригади швидкої, що не визначена як спеціалізована для обслуговування пацієнтів з корона- вірусом, коли вона госпіталізувала пацієнта до лікарні, а потім виявилося, що хворий інфікований. Але ж не у тих закладах, де хворі на COVID- 19 перебувають цілодобово! На жаль, сьогодні відсутній затверджений механізм реалізації згаданої ініціативи, тому ніхто не розуміє, кому й за що саме нараховувати 300% доплат. Профспілка категорично виступає проти погодинної оплати ( а на практиці вона іноді й «похвилинна») за контакт медпрацівника з хворими на COVID- 19 у визначених для цього закладах та відділеннях.

ВЗ Тобто керівники вирішують поточні питання на власний розсуд?

– Така «установка» на вирішення проблеми існує, однак вона несправедлива й небезпечна. У закладах, де лікують хворих на коронавірус, вдаються й до інших «новацій» організації праці медиків, наприклад, вахтовим методом. Законом це не передбачено, відповідно, виникає питання: як платитимуть таким медичним працівникам? Адже вони перебувають у зоні ризику не тільки тоді, коли виконують свою роботу, а й коли відпочивають.

ВЗ Як вирішують проблеми заклади, котрі на час пандемії не можуть надавати планове лікування?

– Наразі кожен керівник шукає вихід, як дожити до «кращих» часів. Припинили планове лікування – не вдасться заробити додаткові кошти. Тому десь працівників відправляють у відпуски без збереження заробітної плати, частина колективів перебуває « в простої». Але за «простій» потрібно платити 2/3 заробітної плати, тому частіше вдаються до примусово – добровільно відпустки. Бо фактично працівників змушують писати такі заяви, вони на словах і в соцмережах обурюються, але ж зголошуються на такий крок добровільно, тому претензії до керівника пред’явити неможливо. Хоча примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю і роботодавця, який його вчинив, може бути притягнуто до відповідальності. Тому медичні працівники мають знати – без їхньої особистої згоди ніхто не може змусити їх піти у згадану відпустку.

Чи буде кому працювати?

ВЗ Деякі регіони вже заявили про напружену ситуацію з медперсоналом – лікарі звільняються чи більше хворіють?

– Щодня стрімко збільшується кількість захворілих медиків. Подекуди вони йдуть на самоізоляцію цілими відділеннями чи бригадами. Це все – наслідки недостатньої забезпеченості медперсоналу засобами індивідуального захисту, особливо на початку карантину, та відсутністю обов’язкового тестування на COVID-19 для медпрацівників. Ми зверталися з офіційними листами і до Президента України, і до Кабінету Міністрів, у яких вимагали запровадити обов’язкове тестування медпрацівників, адже вони ризикують самі, а також можуть стати джерелом інфікування інших. Сподіваємося, що нас почули – 17 квітня Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив під час брифінгу: ПЛР-тестування усіх медичним працівників, які працюють із хворими на коронавірус, проводитимуть 1 раз на 5 днів. Забезпеченість засобами індивідуального захисту також залишається проблемою. Звичайно, ситуація покращилася, але не настільки, аби заспокоїтися з цього приводу. Відповідальність за цей напрямок роботи лежить на керівниках закладів. Але як з них запитати, коли ЗІЗ ніде купити? Більше того, згідно із чинним законодавством роботодавець має забезпечити ними працівників відповідно до галузевих норм. Натомість у грудні 2017 року розпорядженням Кабінету Міністрів України ці норми було скасовано як «радянські». Протягом трьох років поспіль Профспілка стукала у всі владні кабінети з вимогою розробити та затвердити нові норми, однак віз і нині там. Тож і нині Профспілка звертається до Уряду з вимогою затвердити бодай Тимчасові норми безоплатного забезпечення працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту під час епідемії. Бо якщо й надалі ми зволікатимемо з цим, то втрачатимемо кадри. Хтось з медиків опиниться на лікарняному ліжку, а хтось не витримає нестерпних умов праці й недбалого ставлення до себе й звільниться. Масово поки що медики не звільняються, але терпіння їх не безмежне. Тим більше, що в розпал пандемії навантаження на медичний персонал, який надає допомогу хворим на COVID-19, стрімко зростає. Якщо ще й засобів захисту не буде, і зарплати суттєво не підвищать, кадровий дефіцит в галузі посилюватиметься. Незадоволення медичних працівників зростає. І якщо вони звільняються за власним бажанням, звинувачувати їх не можна – вони рятують свої родини.

ВЗ Зараз усі беруться прогнозувати, як зміниться світ після коронавірусу. Чи трансформується вітчизняна галузь охорони здоров’я після такого випробування і в який бік?

– Само по собі нічого не відбувається. Якщо влада зробить належні висновки – можемо сподіватися бодай на виправлення старих помилок. Ідеальний варіант – не допустити нових і впроваджувати реформи на благо пацієнтів та медиків. Зараз ми чуємо справедливі оцінки того, що маємо, з боку Президента України та Міністра охорони здоров’я. Чи підкріпляться вони послідовними кроками надалі? Наприклад, суттєвим збільшенням асигнувань в охорону здоров’я, закладеним у Держбюджеті? Чи реальним підвищенням заробітної плати медичним працівникам до рівня, гідного їх освіти, кваліфікації і докладених зусилль? А також створенням належних і безпечних умов праці, в тому числі й через запровадження обов’язкового страхування життя та здоров’я працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб ( на випадок захворювання, що пов’язане з виконанням професійних обов’язків). На далеке «потім» такі кроки відкладати не можна. Як і збільшення розмірів тарифів та коригувальних коефіцієнтів, аби привести їх до ринкової, економічно-обґрунтованої вартості медичних послуг. При цьому потрібно обов’язково визначити частку витрат на заробітну плату в середній вартості медичної послуги. Програма медичних гарантій має відповідати потребам пацієнтів, а її фінансування – очікуванням медиків на гідну оплату праці та можливості надавати якісну медичну допомогу на найвищому рівні.

Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я