Масштаби шкоди пацієнтам під час надання медичної допомоги в сучасному світі ігнорувати більше не можна. Особливо це стосується країн із низьким і середнім рівнем доходів населення, де, за даними ВООЗ, щороку стається понад 184 млн інцидентів безпеки пацієнтів, при цьому 2,6 млн з них помирають.
На фото: Олександр ЯВОРОВСЬКИЙ, завідувач кафедри гігієни праці і професійних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця, дійсний член НАМНУ та Міжнародної академії наук екологічної безпеки, доктор медичних наук, професор
Однак безпека лікарняного середовища — це ще й показник захищеності медперсоналу на робочому місці. Адже від здоров’я медиків і їхньої впевненості у завтрашньому дні залежить і здоров’я та життя їхніх пацієнтів.
Про ситуацію в Україні — наша розмова з завідувачем кафедри гігієни праці і професійних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця, дійсним членом НАМНУ та Міжнародної академії наук екологічної безпеки, доктором медичних наук, професором, Заслуженим діячем науки і техніки, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки Олександром ЯВОРОВСЬКИМ.
Нова глобальна небезпека
ВЗ У світі говорять про епідемію лікарських помилок. Чи не є це перебільшенням?
— На жаль, ні. Вона стала однією з головних причин смертності населення, котра значно перевищує сумарний показник смертності від ДТП, виробничого травматизму й авіаційних катастроф. Зокрема, за даними Інституту медицини США, унаслідок помилок медичного персоналу щорічно помирає від 44 до 98 тис. пацієнтів. Сьогодні ці цифри уточнені і сягають 450 тис. Водночас, за даними ВООЗ 2019 року, у стаціонарах країн з низьким і середнім рівнем доходів населення щороку помирає близько 2,6 млн пацієнтів.
Стаціонарна летальність пацієнтів зростає
ВЗ Яка ситуація в Україні?
— Ми проводили дослідження в пілотних закладах охорони здоров’я України за кількома індикаторними показниками і з’ясували, що післяопераційна та стаціонарна летальність пацієнтів за останнє десятиліття зросла, особливо це стало помітно у 2020 році на тлі пандемії COVID-19. І така невтішна тенденція стосується як дорослого, так і дитячого населення.
Динаміка стаціонарної летальності впродовж 2010-2019 років зросла майже в півтора разу, зумовивши близько 268 тис. додаткових смертей.
10 фактів про стан безпеки пацієнтів від ВООЗ
-
- Близько чотирьох пацієнтів із десяти наражаються на несприятливі події під час отримання первинної та амбулаторної допомоги.
- Кожному 8-му пацієнту завдають шкоди під час надання стаціонарної допомоги.
- Понад 1 млн пацієнтів помирає щороку від ускладнень, пов’язаних з операцією.
- Лікарняні інфекції уражують кожного десятого госпіталізованого пацієнта.
- Виникнення побічних явищ через небезпечний догляд є однією з 10 провідних причин смерті та інвалідності в усьому світі.
- Небезпечні лікарські практики та помилки з ліками шкодять мільйонам пацієнтів і завдають збитків на мільярди доларів щороку.
- Неточний або відкладений діагноз є однією з найпоширеніших причин шкоди для мільйонів пацієнтів.
- Мінімум 1 із 7 канадських доларів витрачається на лікування наслідків шкоди для пацієнтів під час стаціонарного лікування.
- Медичний вплив радіації є проблемою охорони здоров’я та безпеки пацієнтів (загальна частота помилок в онкорадіології з негативними наслідками для пацієнтів становить близько 15 на 10 тис. курсів лікування).
- Інвестиції в підвищення безпеки пацієнтів можуть сприяти значній фінансовій економії.
Здоров’я пацієнта забезпечить тільки здоровий лікар
ВЗ Як світ реагує на цю проблему?
— Оскільки понад 80% несприятливим подіям, пов’язаним з безпекою лікарняного середовища, можна запобігти, останнім часом цій проблемі приділяють особливу увагу. У травні 2019 року прийнято Резолюцію ВООЗ «Глобальні зусилля щодо безпеки пацієнтів», яка передбачала, зокрема, й розробку Глобального плану дій ВООЗ з безпеки пацієнтів на 2021-2030 роки (його затверджено 4 серпня нинішнього року). Мета плану — зменшити масштаби шкоди пацієнтам на 30% протягом 10 років.
17 вересня у світі визнано Днем безпеки пацієнтів (в Україні також вийшов відповідний Указ Президента).
Поняття «безпека пацієнтів» нині сформувалося і як системна медична практика, і як навчальна дисципліна. Перша передбачає уникнення, запобігання або пом’якшення несприятливих наслідків лікування чи ушкоджень, завданих у процесі лікування. Предметом навчальної дисципліни є сукупність знань, стратегій та інструментів, за допомогою яких система охорони здоров’я підвищує рівень безпеки медичної допомоги.
І що особливо важливо: останнім часом з’явилися публікації й офіційні документи ВООЗ, які розглядають безпеку пацієнта як складову безпечного лікарняного середовища, зокрема безпечної праці персоналу закладів охорони здоров’я.
Небезпечно й неспокійно
ВЗ Чи звернули на це увагу в Україні?
— Для ґрунтовного дослідження проблеми, виявлення її основних причин, а також з метою напрацювання відповідної стратегії НМУ імені О.О. Богомольця та ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМНУ» за підтримки МОЗ України проводять науково-дослідну роботу на тему «Наукове обґрунтування оптимальної системи управління ризиками для забезпечення безпечного лікарняного середовища». Зокрема, ми досліджували три головні аспекти: гігієна і безпека праці медперсоналу, у тому числі в умовах пандемії COVID-19, забезпечення безпеки пацієнтів у пілотних закладах охорони здоров’я й оцінка культури безпеки у ЗОЗ як складової безпечного лікарняного середовища. Перший аспект ми досліджували в 13 лікарнях Києва, Рівного та Житомира. Було опитано понад 500 респондентів. Медперсонал оцінював безпеку лікарняного середовища за 47 показниками впливу фізичних, хімічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища.
ВЗ І який з них здобув пальму першості?
— Майже 87% респондентів пріоритетним визнали негативний вплив нервово-емоційного напруження. Водночас ми провели натурні гігієнічні дослідження на робочих місцях медперсоналу і виявили, що, наприклад, у палатах й операційному блоці отвори механічної вентиляції перекриті, і це при тому, що ВООЗ рекомендує подачу чистого повітря в такі приміщення в розрахунку не менше ніж 160 л/с на одного пацієнта.
Також температура повітря на всіх робочих місцях перевищувала оптимальну до 50С, а рівень шуму в операційних цілодобово перевищував гранично допустимі норми на 11-22 дБА, на інших робочих місцях — до 5 дБА.
На всіх робочих місцях зареєстровано УФ-випромінювання в межах 0,02-1,2 мВт/м2, що взагалі неприпустимо. А мікробіологічні дослідження в хірургічних відділеннях виявили умовно-патогенні бактерії групи кишкової палички (БГКП) на деяких робочих поверхнях основних приміщень.
Дізнайтеся більше: Професійне вигорання супутник «ідеального» лікаря
Кожен п’ятий медик травмується на роботі
ВЗ На які ризики наражаються медики в нинішніх умовах роботи?
— Передусім вражають показники виробничого травматизму. За даними наших досліджень, у закладах охорони здоров’я Києва та Житомира протягом 2019-2020 років майже кожний 5-й медик травмувався від падіння на слизькій підлозі, дехто — близько 10 разів! Приблизно такі самі показники травмування внаслідок уколів чи подряпин ін’єкційною голкою або уламками скла під час відкриття ампул, а також через опіки. Зафіксовано й випадки травмування опорно-рухового апарату в процесі переміщення хворих.
У 2020 році показники загального і смертельного травматизму серед медиків, якщо порівнювати з попередніми роками, зросли майже в 10 разів!
Зокрема, якщо у 2019 році було 286 травмованих і 7 загиблих з цієї причини, то торік — 3288 і 70 відповідно.
Взагалі система охорони здоров’я посідає перше місце серед усіх сфер економічної діяльності за нелетальним травматизмом. А щодо випадків летальності медиків за період із квітня 2020 року по серпень 2021 року, то кожен четвертий із них також пов’язаний з умовами праці.
Пандемія «оголила» проблеми
ВЗ Вочевидь таку статистику спричинив коронавірус?
— Не тільки, але він її погіршив. Пандемія виявилася особливо небезпечною для працівників похилого віку (понад 60 років), які працюють у вогнищах інфекції і мають чисельні соматичні захворювання, що є фактором високого ризику тяжкого перебігу і смерті від COVID-19. Частка медичного персоналу в структурі захворілих на цю недугу становить 3,81%. Головними причинами високого рівня професійної захворюваності медичних працівників на COVID-2019 є окрім роботи в осередку та супутніх захворювань ще й особиста необережність медиків, невикористання ЗІЗ навіть за їх наявності, а також відсутність якісних засобів захисту, недостатній інструктаж щодо роботи в шкідливих і небезпечних умовах, неповна забезпеченість закладів медичними кадрами отож і великі навантаження на персонал. Не останню роль відіграє й дефіцит або повна відсутність лікарів-епідеміологів, гігієністів і профпатологів. Це унеможливлює не тільки своєчасне розслідування випадків профзахворювань медпрацівників на COVID-19 і смерті від нього, а й більш ефективне проведення необхідних протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів у повному обсязі.
Дізнайтеся більше: Отримання страхових виплат за «профковід» може ускладнитися – як діяти медикам на випередження?
Бути обережним не навчають?
ВЗ Ви відомий в Україні фахівець у галузі гігієни праці і професійних хвороб, майже 20 років очолюєте відповідну кафедру провідного медичного університету країни. Які глобальні проблеми в цій царині вбачаєте сьогодні?
— На жаль, у нашій державі питання безпеки пацієнтів не врегульовані в нормативно-правовому полі. В Україні відсутній національний план дій у цій сфері. Практика реєстрації, аналізу й профілактики дефектів надання медичної допомоги не враховує напрацювань ВООЗ і позитивного досвіду інших країн. Погіршуються не тільки показники летальності пацієнтів у стаціонарах, а й стан охорони праці медперсоналу, особливо в умовах пандемії COVID-19, хоча, здавалося б, сьогодні життя спонукає до зовсім інших підходів.
Є проблеми й на рівні підготовки фахівців. У навчальних планах і програмах закладів медичної освіти всіх рівнів акредитації питанням запобігання шкоди пацієнтам практично не приділено уваги.
ВЗ Що пропонуєте, зважаючи на власний колосальний досвід і вимоги сьогодення?
— Час ухвалювати відповідні рішення на державному рівні. За результатами наших досліджень розроблено Концепцію стратегії запобігання дефектам надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я, яка нині вже активно обговорюється фаховою спільнотою України. Також розроблено програму навчальної дисципліни «Безпека пацієнтів» і відповідний проспект навчального посібника. Триває розробка проєкту методичних рекомендацій з впровадження культури безпеки в закладах охорони здоров’я та керівництва із забезпечення безпечного лікарняного середовища.
У 2022 році ми плануємо завершити роботу за цими напрямками, зокрема й обґрунтувати зміни та доповнення до чинної нормативної бази.
ВЗ Як створити безпечне лікарняне середовище на рівні закладу, дбаючи і про персонал, і про пацієнтів водночас?
— Воно має передбачати щонайменше п’ять базових складових: безпеку пацієнтів, безпеку та гігієну праці медичних працівників, захищеність від джерел небезпеки несанкціонованого впливу, стабільність і надійність роботи закладів в умовах надзвичайних ситуацій, а також екологічну безпеку самого ЗОЗ. І що дуже важливо — потрібно формувати культуру безпеки у закладах охорони здоров’я як одну з умов і складових безпечного лікарняного середовища.
Один з її аспектів — це правильна реакція на помилки, коли медики упевнені, що їхні помилки та звіти про несприятливі події не зумовлять покарання з боку адміністрації закладу. Тобто в такий спосіб можна посилювати безпеку медичного персоналу, який замість відчувати постійний страх, свідомо братиме участь у прийнятті й реалізації певних рішень, спрямованих на безпеку пацієнтів.
Нині у світі концепція культури безпеки розглядається як механізм виявлення прихованого її дефіциту й підвищення її рівня понад вимоги законодавства та регулюючих органів.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
