Пошук можливостей для економії власних ресурсів, з одного боку, і підвищення якості медичних послуг з іншого, — нині основне завдання керівників українських лікарень. Адже вже цього року їм доведеться стати автономними суб’єктами господарювання. І одним з інструментів економії є медичний аутсорсинг.
Cвітова практика щодо делегування послуг зовнішнім виконавцям свідчить: найчастіше лікарні доручають їм послуги з прання, прибирання, сервісу медобладнання, менеджменту відходів і харчування. У європейських клініках також часто на аутсорсинг передають і виконання лабораторних досліджень. В Україні ж діагностичні дослідження поки, як правило, виконують клінічні лабораторії, що є структурними підрозділами лікарень. Складно прогнозувати, у який бік зміниться ця ситуація в нових умовах, — кожен лікувальний заклад зважатиме на рентабельність. Можливо, якісь із них матимуть достатньо ресурсів, аби навіть пропонувати такі послуги іншим.
Ще однією вітчизняною відмінністю є те, що в нас для транспортування хворих часто використовують машини швидкої. В Європі ці функції покладені на служби таксі чи інших перевізників, знову ж таки на аутсорсингу.
Наприклад, у Німеччині віддають на аутсорсинг не тільки допоміжні служби — ІТ, клінінг, кейтеринг, транспортування пацієнтів, а й лабораторні дослідження, аптеку, діагностичну та терапевтичну радіологію.
А у Великій Британії, окрім того, що абсолютно всі неклінічні послуги надають за договорами аутсорсингу, часто на медичний аутсорсинг передають деякі клінічні — фізіотерапію, високотехнологічні послуги вдома у пацієнта, зокрема, парентеральне харчування, хіміотерапію, перитонеальний діаліз.
До перспективних напрямків аутсорсингу, які наразі потужно розвиваються в усьому світі, належать послуги з організації проживання для родичів пацієнтів (готельні послуги), реабілітація, медичний туризм (протезування, естетична хірургія тощо), високотехнологічна медицина (радіологія, трансплантація органів, онкологія та інші).
Медичний аутсорсинг: переваги і ризики для лікарень
Очевидною перевагою є зменшення витрат — економія фонду оплати праці, відсутність потреби утримувати додаткові структурні підрозділи (пральню, харчоблок, лабораторію тощо). Зменшуються також і інвестиції в дороговартістне високотехнологічне обладнання, витрати на утримання персоналу, який його обслуговує. При цьому підвищується якість медичних послуг. Власне підвищення якості за умови мінімізації витрат — головна мета використання медичного аутсорсингу.
Ризики для лікарень
Однак існують і певні ризики. Наприклад, послуга з прибирання, котру надають підрядники, може спричинити нарікання і навіть скарги пацієнтів. Вони звикли до того, аби в стаціонарному відділенні завжди був присутній молодший медичний персонал (санітари), тож їм складно сприймати клінінгову компанію.
Крім того, потрібно змиритися з потребую контролювати якість виконання замовлених робіт і ймовірні «приховані» витрати. Тобто такі, які постачальник не закладає в договорі, що потім виливається в зростання вартості послуги (особливо кейтеринг та клінінг). Тож укладання договорів на початку, мабуть, теж краще делегувати юристам, які спеціалізуються на цьому напрямку.
Переваги для лікарень
Використання медичного аутсорсингу також дає додаткові переваги в конкурентній боротьбі.
«У зв’язку з переходом на нову модель фінансування — за фактично надану медичну послугу, — зауважує адвокат, спеціаліст з медичного права Ольга Закутій, — медичні заклади змушені будуть активно конкурувати за клієнта. А висока конкуренція підвищує якість послуг і знижує їх ціну. В нашому випадку ціна визначена державою… Тому варто очікувати на трансформацію якості послуг.
При цьому медичні заклади матимуть і запит на розумну економію без втрати якості. Це можливо винятково завдяки застосуванню такого дієвого механізму, як медичний аутсорсинг, що є законним, врегульованим законодавчими нормами способом оптимізації певних бізнес-процесів, котрий економить час та гроші автономного лікувального закладу.
Що зможуть аутсорсити медичні заклади? ІТ-послуги, послуги з харчування, клінінгу, бухгалтерські та юридичні послуги, аутсорс медичного персоналу.
Це допоможе медичному закладу залишатися висококонкурентним і при цьому економити, наприклад, на фонді оплати праці, оскільки, при оплаті послуг їх надавачу не потрібно сплачувати ЄСВ (22%). І це лише одна з переваг».
Економічні лайфхаки від експерта
Які послуги краще передати на аутсорсинг, а які надавати самостійно? Наразі для менеджерів лікарень це питання є вельми актуальним. Тому за фаховою думкою ми звернулися до Ольги Пушиної, позаштатного експерта НСЗУ, консультанта проєктів Usaid «Підтримка реформи охорони здоров’я», GIZ, програми «U-Lead з Європою»:
Для правильного вибору можна скористатися інструментом, розробленим Аленом Гамільтоном Боозом. Він дає можливість оцінити ключові економічні фактори, бізнес-стратегію та міркування щодо управління ризиками.
Спочатку важливо зібрати всю релевантну інформацію про критерії передачі послуги — їх необхідно ретельно оцінити для кожного виду послуг.
Далі слід детально проаналізувати ситуацію за трьома групами критеріїв.
Бізнес-стратегія
- Привабливість бізнес-напрямку.
- Критичність значення бізнес-напрямку.
- Ринкова ситуація та конкурентоспроможність.
- Розвиток технологій.
Ризики, пов’язані з наданням послуг
- Ризики перебоїв постачання послуг та їх вплив.
- Альтернативні постачальники та витрати, пов’язані з переходом до іншого постачальника.
Економічні фактори
- Відносна економічна перевага.
- Ефективність.
- Неперервність.
- Вартість.
- Якість.
- Потреби в капіталі та його рентабельність.
- Рівень компетентності
Управлінське рішення має ґрунтуватися на результатах оцінки, отриманих відповідно до цих критеріїв».
Перехід від масштабу до якості
Про актуальний досвід і перспективи медичного аутсорсингу в умовах великого майнового комплексу країни — Київської обласної клінічної лікарні — «ВЗ» розповів заступник головного лікаря з економічних питань Олег Дяченко.
ВЗ Які види робіт лікарняного господарства і побуту ви делегуєте?
Що ж до прибирання, то досі жодна з організацій не склала кошторису вартості цієї послуги, у першу чергу через обсяги робіт. У нас три великі корпуси — два хірургічні і один терапевтичний. Площа кожного понад 7 тис. кв. м. Та й, відверто кажучи, поки що не маємо грошей, аби оплачувати такі роботи. На оплату необхідних послуг традиційно виділяють незначні кошти. Тож, якби якась організація і запропонувала виконання послуг із прибирання приміщень, грошей вистачило б тільки на це.
ВЗ А в перспективі такий інструмент видається вам ефективним?
— Так, він дає змогу економити і кошти фонду оплати праці, і видатки на утримання приміщень та будівель. Певним чином це також вирішує проблему кадрового ресурсу. Вже зараз завдяки передачі послуг на аутсорсинг ми зняли з обслуговування і утримування два корпуси (колишні харчоблок і пральню), які поки законсервовані.
ВЗ Із якими труднощами/ризиками доводиться стикатися в цьому процесі?
— По-перше, складно знайти виконавців. Ринок цих послуг нині в Україні абсолютно не розвинений. Кейтеринг хоч і існує, але пропозицій для великих лікарень дуже мало. Організацій, які можуть забезпечити такі обсяги, украй недостатньо. Крім того, коли ми переходили на аутсорсинг, зіткнулися з проблемою недосконалої процедури торгів. Зокрема, з’ясувалося, що критерії, які мають захищати нас від безвідповідального підрядника, прописати неможливо, тобто обмежити коло учасників торгів ми не маємо права. Та й навіть, якби ми і воліли б передати більше послуг на аутсорсинг, то, на жаль, нікому — ринок мізерний. На сьогодні є лише кілька компаній, спроможних надавати такі послуги великим лікарням. А в Київській області, приміром, немає такої жодної.
Подібна ситуація і з пранням — дуже мало надавачів, які можуть гарантувати виконання робіт у потрібному нам обсязі. Загальний ліжковий фонд нашого лікарняного містечка — 1200.
Та навіть попри всі проблеми і витрати аутсорсинг у цьому сегменті все одно сприяє економії, адже не доводиться утримувати приміщення, що у зв’язку зі здорожчанням електроенергії, опалення та води виливалося в чималі кошти.
ВЗ Які інфраструктурні позиції ви поки не можете передати на аутсорсинг і чому?
— Залишили в штаті лікарні, наприклад, електриків і сантехніків. З одного боку, тому, що вони добре знають наше господарство і можуть його обслуговувати. А з іншого — знову ж через обмаль пропозицій. Декілька компаній пробували взяти на себе ці роботи, але з огляду на обсяг називали захмарну ціну або одразу відмовлялися.
Також залишаємо службу сервісу обладнання, яка складається з двох інженерів, але вони технічно не в змозі обслуговувати весь парк наявного в лікарні обладнання. У нас є медична техніка, вартість якої становить кілька мільйонів гривень або й більше, тож для її обслуговування ми змушені звертатися у сервісні служби, акредитивані виробниками.
Щодо стерилізації, то ми дотримуємося вимог МОЗ — запаковуємо в стерильні пакети, забезпечуємо розмежування зон тощо, але центральної стерилізаційної поки не маємо. Плануємо її створити, і тоді самі запропонуємо цю послугу на аутсорсинг: зможемо виконувати замовлення від лікарень, медичних центрів, розташованих неподалік. Потреба в цьому є.
Ми також здатні самі організувати послугу з транспортування хворих. Але зараз триває процес трансформації лікарні в КНП (комунальне некомерційне підприємство). Коли він завершиться, сподіваюся, зможемо заробляти на цій послузі.
ВЗ Що ще має змінитися у зв’язку з переходом на нову форму власності закладу? Чи збільшуватиметься відсоток аутсорсингу у вашій лікарні?
— Однозначно збільшуватиметься. Харчування, прання і вивезення відходів ми вже повністю віддали на аутсорсинг. Час покаже, які ще процеси вдасться делегувати стороннім виконавцям, можливо, певний перелік лабораторних і діагностичних досліджень. Щодо інших змін, гадаю, реформа все одно призведе до скорочення штату, об’єднання якихось відділень (як терапевтичного, так і хірургічного профілю), зменшення кількості операційних. Адже згідно зі світовим досвідом, коли операційних менше, то вони чітко працюють по змінах. Анестезіологи, хірурги, лікарі відділень знають, коли операційна вільна і, відповідно, можуть планувати час проведення втручань. При цьому, звичайно, є й ургентні операційні. Отже, ми перейдемо до перегляду тих масштабів і того непотрібного обсягу приміщень і штатних одиниць, до яких звикли за попередньої моделі фінансування.
Після переходу на нову форму господарювання ми зможемо приймати всі адміністративні рішення самостійно, що дуже важливо. На мою думку, це сприятиме підвищенню ефективності нашої роботи в цілому та якості надання медичної допомоги зокрема. Адже позбавившись необхідності узгоджувати кожен крок з вищими інстанціями, ми зможемо ефективніше керувати всіма процесами діяльності лікарні і вчасно реагувати на виклики, що з’являються.
Приміром, три роки тому ми створили реабілітаційний центр (після травм, інсульту і неврологічних захворювань), де працюють молоді перспективні спеціалісти. Але туди велика черга, тож нам і без аутсорсингу вистачає пацієнтів, і заключати договори ми не маємо поки ані потреби, ані можливості.
Говорити ж про додаткові місця зараз не можемо через обмежені ресурси, але, змінивши підходи до фінансування, формуватимемо конкурентну вартість послуги, а відтак — забезпечуватимемо гідну заробітну плату реабілітологам. Перспективи стануть зрозумілішими після затвердження вартості послуг. Тоді зможемо орієнтуватися, які з них найвигідніші для нас, а які варто передати на аутсорсинг.
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
Цікава стаття.
Наша компанія (Impel S.A.) вже багато років надає послуги для шпиталів, клінік у Європі.
Клінінг, кейтеринг, охорона, моніторін, немедичні послуги – це вже норма у Європі та США.
Настав час і України.