В Україні очікують на нову «дельта-хвилю» пандемії, яка збільшить кількість госпіталізацій і знову перевантажить роботу системи. Повторення минулорічного осіннього сценарію — не за горами, але з вірогідністю нового рекорду хворих і суттєвою різницею в оплаті праці медиків. Більшість керівників центрів ЕМД заявляє, що не зможе виплачувати ковідні доплати через відсутність спеціальних пакетів, які ніхто не збирається повертати. Де брати кошти на доплати, аби новою «хвилею» не змило кадри служби? І чому це питання знову стає клопотом самих медиків?
Скасування пакетів припало на весняний пік викликів
Якщо COVID-19 і пішов у відпустку, то ненадовго. Про це говорять у ВООЗ, вчені світу (ситуація із стрімким поширенням дельта-варіанта вірусу), фахівці НАН України, які прогнозують новий спалах уже влітку, і навіть українські чиновники, які до осені збираються наростити потужності системи в очікуванні нової небезпечної хвилі.
Передусім йдеться про забезпечення стаціонарів киснем та підвищення готовності закладів до прийому хворих. Адже за песимістичним сценарієм госпіталізованих із COVID-19 в Україні буде на 30-40% більше, ніж восени минулого року.
Зрозуміло, що цей потік передусім виллється у виклики «швидкої», яка доправлятиме хворих у стаціонари. Однак у ПМГ-2021 «ковідні» пакети для центрів ЕМД зникли — в обмін на підвищення капітаційної ставки та запровадження ковідних коефіцієнтів. Дехто бачив у цьому плюси, мовляв, COVID-19 не вічний, а вища капітаційна ставка буде постійною, та й отримані кошти можна буде розподіляти на розсуд колективу. Адже всі пам’ятають інциденти, коли справи на керівників центрів ЕМД, які виплачували 300% ковідних надбавок усім працівникам «швидкої», а не лише спеціалізованим бригадам, доходили до суду, а «несправедливо» виплачені кошти контролюючі органи вимагали повернути.
До речі, з’ясування стосунків, чиї то кошти — держави чи КНП, досі тривають, як і судова тяганина, але «пакети розбрату» вже встигли скасувати. Якраз напередодні чергової хвилі COVID-19, яка припала на квітень. Прагнення зекономити кошти перемогло перевірений принцип «вір у краще, але готуйся до гіршого». Тож коли пандемія «несподівано» зруйнувала впевненість у тому, що ковід-пакети вже не знадобляться, працівники «швидкої» залишилися без гарантованих раніше 300% доплат за роботу з COVID-19.
Наталія СТАХОВА, старший лікар, голова профкому Центру ЕМД міста Києва, президент Всеукраїнської асоціації працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф
Наталія Стахова, старший лікар, Голова профкому Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва— Найбільше навантаження на нашу службу у зв’язку з COVID-19 припало на березень-квітень, 25 квітня воно було максимальним: пік госпіталізацій по Києву, перевантаження стаціонарів, «швидка» працювала на межі. Однак, якщо раніше наші працівники отримували доплати у розмірі до 300%, то у квітні — вже ні. Нині наші лікарі отримують лише 110% доплат, а санітари — 80%. Чи будемо отримувати надалі, невідомо, навіть якщо станеться масштабний спалах восени. Тому ми порушуємо це питання на рівні Асоціації, зустрінемося з усіма директорами центрів ЕМД у регіонах, вивчимо ситуацію в кожній області, аби зрозуміти, яке рішення буде оптимальним для всіх, вислухаємо думки й пропозиції колективів. Також зустрінемося з представниками МОЗ та Кабміну для вирішення цієї проблеми.
Олександр ЯРОШЕНКО, в. о. генерального директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області КОР»
Олександр ЯРОШЕНКО, в. о. генерального директора КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області КОР» — Зі скасуванням ковід-пакетів наш центр значно втратив у фінансуванні, попри значне підвищення капітаційної ставки. Ми отримали 4 млн грн, тоді як за відповідний період минулого року — 12 млн грн. Цього не вистачає, аби виплачувати 300% ковідних доплат працівникам. Люди незадоволені. Адже ковід не зник, усі бригади працюють по області в режимі реагування, спеціальних не створюємо, бо зараз це вже не має сенсу — ніхто не гарантує медикам, що на будь-якому виклику вони не натраплять на COVID-19. А що буде восени, взимку, коли весь світ очікує потужної хвилі нового штаму коронавірусу? Знову працюватимемо за «дякую» з трибун? На мою думку, ковід-пакети для ЕМД скасували не через недалекоглядність, а зумисне — робиться все, аби знищити систему охорони здоров’я.
Порахували і… позаздрили
Ще одна «народна» версія того, чому скасували ковід-пакети, виникла після того, як чиновники оголосили про накопичення значних коштів на рахунках центрів ЕМД ще на початку 2021 року. Щоправда, озвучили лише декілька яскравих прикладів, але заздрість поширилася на всіх. Тож підозра щодо намірів «витрусити» гроші із калиток центрів ЕМД зміцнилася. Але, якщо в частини КНП дійсно накопичилися солідні залишки, то в інших центрах вони аж ніяк не виходили за межі звичайного запасу на чорний день. Зважаючи на розмах пандемії, таких днів буде набагато більше, ніж можливостей їх пережити. Керівники центрів ЕМД наразі доплачують своїм працівникам із торішніх надходжень. Мінфін оприлюднив суми залишків на рахунках КНП станом на 1 квітня 2020 року, тобто до скасування ковід-пакетів для центрів ЕМД та скорочення переліку «ковідних» стаціонарів, які отримували додаткові кошти. Зрозуміло, що ці запаси вже «підтанули». Але ніхто не порахував, на скільки їх вистачить, коли чергова хвиля накриє не на жарт і надовго, особливо, якщо залишки незначні.
Володимир ЄЛЕНЄВ, директор ОКНП «Чернівецький обласний центр ЕМД та МК»
Володимир ЄЛЕНЄВ, директор ОКНП “Чернівецький обласний центр ЕМД та МК”— Прибутки нашого центру порівняно з минулим роком набагато зменшилися, але ми доплачуємо працівникам із коштів, які заробили раніше. Однак на 300% уже не вистачає. Наприклад, за квітень вдалося виплатити лише по 150%. Навіть, якщо в разі підвищення захворюваності на COVID-19 НСЗУ почне виплачувати коефіцієнти, на 300% доплат ми точно не зможемо вийти. Раніше їх виплачували постійно. До того ж придбали 22 автомобілі для служби, тож ніхто не накопичував зайвих сум — намагалися задовольнити потреби медиків у гідній матеріальній винагороді, а пацієнтів у якості обслуговування. Лише наприкінці року, коли почалися розмови про відміну ковід-пакетів, почали економити кошти, розуміючи, що доведеться розраховувати на власні сили. Тож поки що тримаємося, потроху доплачуємо працівникам. Якщо запаси вичерпаються, із тих коштів, що ми нині отримуємо від НСЗУ, зможемо лише забезпечити роботу центру, але на підвищення зарплат їх не вистачить. Тож виплати будуть такими, як і до пандемії.
Дізнавайтеся більше: У медиків швидкої вимагають повернення «ковідних» доплат
Держава економить і подає приклад?
У зв’язку із цим постає кілька логічних запитань. Чи означає факт накопичення коштів на рахунку те, що закладам більше не потрібно платити зароблене? Чи вплинуть докори чиновників на адресу керівників КНП щодо їхнього небажання витрачати залишки на зарплати медикам, якщо реального механізму впливу на них немає? Адже родзинка реформи полягала в тому, що мудрий керівник завжди заплатить, а хороший фахівець завжди заробить (випросить, доб’ється, піде на іншу роботу). Чому не спрацьовує? І головне — де брати гроші на специфічні доплати, якщо кошти на рахунку КНП не накопичувалися, а витрачалися на придбання необхідного для надання медичної допомоги та матеріальні стимули для працівників?
Сергій КУБАНСЬКИЙ, голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, адвокат, член Центру медичного права Вищої школи адвокатури
Кошти територіальних громад — не для ковід-доплат
ВЗ Чи існують юридичні перешкоди до того, аби ковідні доплати виплачувалися не зі спецпакетів, а з інших надходжень до закладу?
Сергій КУБАНСЬКИЙ, Голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, адвокат, член Центру медичного права Вищої школи адвокатури — Нині КНП мають єдиний пул надходжень від своєї господарської діяльності, тобто це і кошти НСЗУ і те, що центри ЕМД можуть заробити самостійно (чергування на масових заходах, приватних корпоративах тощо) чи отримати від страхових компаній. Цими коштами вони можуть розпоряджатися на власний розсуд, зокрема і виплачувати доплати до 300% медпрацівникам за роботу з COVID-19 (якщо таких коштів достатньо). За окремою статтею бюджету заклади отримували тільки так зване перехідне фінансування (з вересня минулого року) — ці кошти дійсно не можна було ні на що інше витратити, тільки на чітко визначені Постановою КМУ від 19.06.2020 р. №610 доплати кожному лікарю, медсестрі, санітарці.
Ще один «недоторканний запас» — кошти, які виділяє територіальна громада на певну цільову програму (у Києві це програма місцевих стимулів, програма «Здоров’я киян»). Їх також не можна використати на ковідні доплати. Решту коштів дозволено витрачати відповідно не до кошторису, як це було за Бюджетним кодексом, а до положень фінансового плану закладу, де вказано, яка частка може бути виділена на зарплати працівникам у цілому.
Дізнавайтеся більше: Перехідного фінансування закладів з 1 квітня вже не буде?
Чи можна змусити керівника «розщедритися»?
ВЗ Як вплинути на керівника, аби він не «забув» про внесок кожного працівника у боротьбу з COVID-19? Чи можна такі моменти передбачити в колективному договорі?
— Зробити це дуже складно. Бо, якщо говорити про звичайні доплати або премії, надбавки тощо — усе це дійсно може і має бути врегульовано колдоговором (відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» та ст. 97 Кодексу законів про працю). Тобто існує чіткий договір між сторонами й у разі його порушення з боку керівника профспілковий комітет чи працівники закладу можуть звертатися до суду, аби притягти керівника до відповідальності, ініціювати якісь перевірки тощо. Це сфера договірного регулювання оплати праці.
Коли ж ми говоримо про виплату ковід-доплат, то це винятково повноваження керівника. Ні в Постанові КМУ №246, яка передбачає ці виплати, ні в законі не вказано, що вони мають бути зазначені в колдоговорі. Згадані документи лише вказують, що керівник зобов’язаний визначити відсоток такої доплати (до 300%, але ж ми розуміємо, що й 5% «вписуються» у цю норму) для кожного працівника, а також формує перелік осіб, які будуть залучені до подолання наслідків COVID-19. Тобто, коли хтось «випадково» не потрапив у цей перелік чи отримав 5% доплати, а не 300%, виправити щось досить складно.
Перевірити «грішки» керівника (коли працівників реально залучали до таких робіт, а офіційно це не зафіксовано) може тільки орган нагляду у сфері праці. Але в Держпраці немає спеціалістів, які можуть перевірити, чи працювала за фактом бригада швидкої з ковідним пацієнтом. Адже сьогодні такому пацієнту тільки «збили» тиск, а завтра інша бригада вже госпіталізувала його з коронавірусною інфекцією. А післязавтра всі лікарі захворіли на COVID-19. Із цим хтось розбиратиметься у Держрпраці? Тим більше, що в правовому полі подібні аспекти не врегульовані. Такий собі глухий кут.
Деяким стаціонарам не вистачає коштів навіть на зарплати
ВЗ Ковідні пакети нині втратили й багато стаціонарів. Це позначилося на їхньому фінансуванні, чи вони втримаються на плаву завдяки скасованому торік плановому лікуванню?
— Це буде неймовірно складним завданням. Бо нинішні тарифи на медичні послуги так само не мають економічного обґрунтування та не відповідають ринковій вартості. Тож коштів, які надійдуть за нековідними пацієнтами, буде вкрай недостатньо. У такий спосіб держава демонструє свою неповагу до медичних працівників у цілому. Коли спалахнув COVID-19 і медики були вкрай потрібні, держава їх використала, запровадивши відповідні надбавки, — це якось вирівняло ситуацію з оплатою праці хоча б у частині закладів. А тепер лікарні, яких прибрали з першої черги ковідного переліку, переводять працівників на мінімальні ставки (6–7 тис. грн). Аби не муніципальна допомога Києва, яка передбачає доплати у 5 тис. грн лікарям, там взагалі ніхто не залишився б працювати! А що робити в регіонах, де муніципальних доплат немає? Після втрати ковідних пакетів стаціонарам не вистачає коштів навіть на виплати зарплат, не кажу вже про придбання медикаментів для забезпечення лікувального процесу. При цьому ковід-пацієнти й досі потрапляють у «звичайні» лікарні — їх же ніхто не відсіює. Тож усі медпрацівники ризикують! А держава самоусунулася від їхнього захисту чи бодай компенсації за ризики.
Тарифи підвищили, обсяг контрактування зменшили
ВЗ Але ж тарифи в ПМГ-2021 начебто підвищили.
— Так, їх підвищили, особливо на пріоритетні послуги, тому в закладах, де такі надають, ситуація набагато краща. Але, наприклад, на вторинній амбулаторній ланці збільшили тариф із 49 грн до 52 грн, навіть запровадили коефіцієнти за складність. Здавалося б, доходи КНП мають зрости. Але «схитрували» в іншому. Якщо, наприклад, заклад задекларував готовність забезпечити 10 тис. мамографій, то НСЗУ контрактує вдвічі менше! Тобто тариф підвищили, а кількість послуг, за які заплатить НСЗУ, зменшили, тож загальний пул коштів у закладу в кращому разі буде таким, як і торік, або й меншим! І це стосується не лише амбулаторної вторинки. Заклади, які надають пріоритетні послуги (лікування онкопатологій, інфарктів, інсультів), фінансуються краще, у звичайних стаціонарах (хірургічного, терапевтичного профілю), монопрофільних закладах (протитуберкульозних, психіатричних, інфекційних), консультативно-діагностичних центрах, зокрема й дитячих — катастрофа із фінансуванням. Навіть у Київській лікарні швидкої допомоги не вистачає коштів для повноцінного функціонування! Бо тарифи на медичні послуги знову взяли зі стелі. Та ще й скоротили обсяги контрактування. Не врятувала навіть оптимізація та реформування деяких закладів (наприклад, психіатричного чи туберкульозного профілю). Вони опинилися на межі закриття.
Нових механізмів підвищення зарплат не запропоновано
ВЗ Новий Указ Президента України зможе радикально змінити ситуацію, щоб лікарі не випрошували якихось надбавок чи доплат?
— З одного боку, цей Указ «відреагував» на всі вимоги Профспілки. Зокрема, щодо того, аби в тарифах на медпослуги були передбачені підвищені зарплати лікарів. За нашими підрахунками, це має бути щонайменше 29 тис. грн, згідно з Указом — 22 тис. грн, але й то добре.
З іншого боку, в Указі не вказано механізмів такого підвищення. І чому воно має відбутися лише з 2022 року? Ми що, вже пережили нинішній? Де керівникам закладів брати кошти, за що медикам годувати свої сім’ї сьогодні? Чи ми не очікуємо нової смертоносної хвилі COVID-19 восени? У нас усе добре з фінансуванням закладів?
Навпаки, ситуація досить складна і загострюється з кожним днем! При цьому держава і далі продовжує відкрито експлуатувати медпрерсонал – наразі у вакцинальній кампанії. Задіяні всі працівники, з усіх типів закладів, і у вихідні, і в будні, люди валяться з ніг, але адекватної оплати праці від держави як не було, так і немає
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
