Інсульт в Україні стає національним лихом

Інсульт посідає друге місце у структурі смертності та лідирує серед причин інвалідизації населення України. Тому боротьба з цією хворобою визнана пріоритетом, її лікування внесено до гарантованого пакета медичних послуг і оплачуватиметься за підвищеним тарифом. Фронт проти інсульту відкрито? 

Українська статистика щороку фіксує майже 100 тис. випадків інсульту, однак, за даними міжнародних експертів, ця цифра значно вища — близько 150 тис. випадків. Оскільки світова епідеміологія не виокремлює смертність унаслідок інсульту та цереброваскулярних захворювань у дві окремі категорії, то до цього останнім часом схильні й вітчизняні фахівці.

Вони стверджують: через ці недуги щороку помирають понад 100 тис. українців. За вказаним показником Україна випередила певні країни Європи вдвічі, а деякі й у 10 разів. Однак суспільство недооцінює небезпеку інсульту, а держава не прораховує збитків від його тягаря як для економіки в цілому, так і для окремих домогосподарств.

У світі описане явище отримало назву «катастрофічний фінансовий ефект інсульту». Бо якщо в родині з’являється хворий на інсульт, спочатку значні кошти витрачаються на лікування, потім на догляд, а іноді комусь із родичів доводиться залишати роботу, щоб робити це самотужки. І те, й інше — шлях до бідності. Особливої актуальності проблема набуває в країнах із невисокими доходами населення. Наприклад, у приватному закладі в Україні лікування тяжкого інсульту лише протягом першого місяця обходиться у 150-250 тис. грн, у державній лікарні — приблизно у 50-80, а часом і у близько 100 тис. грн, що також є непомірним тягарем.

На жаль, статистики щодо глобальних витрат на лікування інсульту в нашій державі немає. А ось європейська організація Stroke Alliance for Europe (SAFE), яка обліковує економічні витрати, пов’язані з інсультом, визначила, що в країнах ЄС такі збитки становлять 45 млрд Євро на рік. І це при тому, що там захворюваність на інсульт значно нижча, ніж у країнах Східної Європи. Цій соціально-економічній проблемі у світі приділяють посилену увагу.

В унісон з європейськими стандартами

Зокрема, у Європі розробили стратегічний План боротьби з інсультом на 2018-2030 рр. Над ним працювала велика група експертів — приблизно 50 найобізнаніших фахівців із європейських країн. У 2019 році зусиллями Української асоціації боротьби з інсультом документ перекладено українською мовою й опубліковано. Міністерство охорони здоров’я оголосило, що Україна підтримує цей план і приєднується до нього. У червні нинішнього року при МОЗ створено робочу групу, яка працює над розробкою національної стратегії боротьби з інсультом та необхідною нормативно-правовою базою для України.

Другий фронт боротьби з інсультом відкрила НСЗУ. Програма медичних гарантій, яка запрацює з 1 квітня 2020 року, передбачає лікування гострого мозкового інсульту (ГІМ). Цю послугу визнано однією із чотирьох пріоритетних, і оплачуватиметься вона за підвищеним тарифом (19 500 грн). В його межах передбачені обстеження пацієнта з метою підтвердження діагнозу та лікування випадку ГІМ, яке покриватиме в тому числі вартість ліків з Національного переліку і реабілітацію в гострий період.

Закупівлю тромболітиків здійснюватимуть додатково — за окремою програмою МОЗ, повідомила заступниця Голови Національної служби здоров’я України Оксана Мовчан. Водночас суттєво змінюються й вимоги до надання такої послуги в межах договорів між закладами охорони здоров’я та НСЗУ. Їх розробили робочі групи, до складуяких ввійшли практикуючі лікарі, позаштатні клінічні експерти НСЗУ, фахівці Міністерства. Головна вимога — заклад, який надаватиме медичну допомогу при ГІМ, неодмінно повинен мати обладнання для встановлення правильного діагнозу та лікування хворого за сучасними стандартами. Цього неможливо досягнути без засобів нейровізуалізації (КТ, МРТ), умов для проведення тромболізису, наявності відповідних фахівців.

Втім, проблему подолання інсультів потрібно розглядати в широкому контексті, стверджує член-кореспондент НАМН України, президент ВГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», доктор медичних наук, професор Микола Поліщук.

Усе починається з профілактики

До цієї важливої справи повинні передусім долучитися лікарі первинної ланки. Раннє виявлення гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, пропаганда здорового способу життя — їх безпосередній обов’язок. Однак поки що його виконання залежить від сумлінності лікаря. Українська асоціація боротьби з інсультом ініціювала акції з вимірювання артеріального тиску та рівня глюкози в крові безпосередньо на вулицях і в громадських місцях. Згодом ініціативу підтримали в багатьох містах — у такий спосіб було охоплено понад 1,3 млн  осіб. При цьому з’ясувалося: кожен третій пацієнт із підвищеним артеріальним тиском не знав про свою проблему, а 37% «статусних» гіпертоніків зізналися, що вживають антигіпертензивні засоби час від часу. Значною мірою це прорахунки первинної ланки і наслідок відсутності соціальної реклами, спрямованої на збереження здоров’я населення.

Водночас програма відшкодування вартості ліків, започаткована минулим Урядом України, сприятиме зменшенню кількості інсультів, переконаний Микола Поліщук. Проблема в тому, як «достукатися» до свідомості самих пацієнтів, аби вони більше рухалися, споживали здорову їжу, відмовлялися від куріння та зловживання алкогольними напоями. І тут держава також має впроваджувати дієві заходи, які не потребують додаткових коштів: на законодавчому рівні стимулювати виробників до зменшення вмісту солі, цукру, трансжирів у продуктах харчування, активно пропагувати обмеження цих речовин у раціоні населення, формувати  суспільну моду на відмову від алкоголю та куріння.

На жаль, сьогодні похвалитися нічим. Навіть українські суди діють деструктивно в цьому напрямку. Яскравий тому приклад — скасування через суд рішення Київради про заборону продавати алкогольні напої в нічний час. Якщо реформа підвищить статус первинної ланки, де концентруватимуться понад 80% первинних звернень, а також відновить довіру населення до сімейних лікарів, то до їх думки дослухатимуться найбільше і їх роль у профілактиці інсульту буде визначальною. 

Вторинна профілактика

Щодо вторинної профілактики, то вона також залежатиме від зусиль і знань медиків первинки. Ці знання пот­рібно підвищувати. Як і рівень відповідальності лікарів — передусім через матеріальні стимули та покарання, аж до позбавлення права на медичну практику за недбалість, непрофесійність, надання допомоги неналежної якості. Сьогодні заклади післядипломної освіти готові навчати лікарів усіх спеціальностей, було б у них бажання. Українська асоціація боротьби з інсультом також долучається до просвітницької роботи серед лікарів: проводить щорічну Академію інсульту, Карпатські читання, освітні курси, безкоштовні тренінги. Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України та НМАПО ім. П. Л. Шупика організували двотижневі цикли тематичного удосконалення для фахівців, які впроваджуватимуть згадані методики в регіональних інсультних центрах. За такими закладами — майбутнє, хоча сьогодні їх можна перелічити на пальцях, стверджує професор Микола Поліщук.

На створення повноцінної мережі спеціалізованих інсультних відділень, а також проведення деяких структурних змін у закладах, де можуть з’явитися такі центри, необхідне відповідне фінансування. Не менше уваги потребує створення мережі реабілітаційних закладів для інсультних хворих. Вони можуть бути як підрозділами лікарень (особливо, коли йдеться про ранню реабілітацію), так і окремими структурами. Сьогодні до вирішення цієї проб­леми активно долучається приватна медицина, адже для реабілітації не потрібно дороговартнісного обладнання, ліків чи спеціально навчених нейрохірургів, тож інвестиції швидко окуповуватимуться за рахунок платоспроможних пацієнтів, а попит у закладах цього профілю величезний. Якщо за реабілітацію як за послугу сплачуватиме НСЗУ в межах гарантованого пакета, це буде вигідно й комунальним закладам, переконаний Микола Поліщук. Було б добре, аби держава на законодавчому рівні закріпила нарахування трудового стажу та грошові виплати родичам, які доглядають за лежачими пацієнтами після інсульту вдома.

Зрозуміло, усього одразу охопити не можна. Але завданням номер один на сьогодні Голова Української асоціації боротьби з інсультом вважає підтримку Урядом уже напрацьованих ініціатив.

«Реформи, які відбулися в галузі, треба не переглядати, а розвивати й вдосконалювати. Бо якщо весь час починати з нуля, можна назавжди залишитися на цій позначці й не просунутися вперед», — стверджує Микола Поліщук.

Світлана ТЕРНОВА, “ВЗ”