За неповних два роки роботи обласного Центру гнійних ран та хірургічних ускладнень цукрового діабету, що діє у Чернівцях, він завоював високу популярність у пацієнтів не тільки з Буковини. Ефективних результатів тут досягають завдяки поєднанню хірургічних методів лікування із повним комплексом вологого загоєння ран відповідно до європейських протоколів.
Олександр КОЛОТИЛО, керівник Центру гнійних ран та хірургічних ускладнень цукрового діабету ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги — Університетська лікарня», кандидат медичних наук, доцент Буковинського державного медичного університету, член Європейської асоціації лікування ран Щоб запобігти інвалідизації, проводимо органозберігаючі операції: залежно від наявного дефекту виконуємо різні рівні резекції стопи. Зберегти стопу в будь-якому вигляді, звісно, краще, ніж приректи хворого на носіння протезу. Органозберігаючі операції на стопах проводимо вже декілька років. Є хворі, яким їх було зроблено на обох кінцівках 4-5 років тому. Усі прооперовані добре почуваються, якість їх життя не погіршилася. І, як засвідчує досвід, коли післяопераційна рана на стопі загоюється без ускладнень, то здебільшого подібних проблем у хворих згодом не виникає.
Однак проведення операції — лише частина справи. Значно важливішим є післяопераційний догляд, який дає змогу досягти цілковитого загоєння рани. Для цього застосовуємо передові технології: вакуумну й ультразвукову санацію, вологі камери з використанням дермальних сіток і поверхневих сорбентів. З ними фахівців Центру ознайомив наш бельгійський колега Ігор Вітенко. Вихідець з України, він очолює відділення лікування ран одного з медичних закладів Бельгії. Наочно переконавшись у дієвості принципово нового методу загоєння ран, земляк прагнув передати набуті знання українським лікарям, тому неодноразово приїздив до Чернівців, читав лекції, проводив майстер-класи. Вони були не тільки цікавими, а й повністю ламали усталені стереотипи. Консерватизм у сприйнятті нового долався в міру освоєння методик, коли на власній практиці пересвідчувалися в їх ефективності. Відтак на сьогодні вологе загоєння ран виконуємо у повній відповідності до європейських протоколів лікування та поєднуємо їх із хірургічними методами. Наскільки виграшним є таке поєднання, свідчать результати лікування пацієнтів Центру. Замість півроку, загоєння ран у цієї складної категорії хворих триває в середньому близько трьох тижнів.
Проте ведення пацієнтів із застосуванням ефективних сучасних методів є доволі копіткою справою. Бо ж замість звичайної перев’язки їм, по суті, проводять хірургічні маніпуляції: оцінюють стан рани, виконують її некротомію, чистять, миють. Здавалося б, банальна річ — промити рану спеціальним бетадиновим милом, аби на ній не утворювалася бактеріальна плівка, що перешкоджає всмоктуванню мазей та інших ліків, але ж раніше цього не робили. Цю методику також запозичили у європейців і дуже задоволені результатом.
Завдяки ефективній роботі (приміром, досягаємо загоєння інфікованих трофічних виразок, які роками не піддавалися лікуванню традиційними методами; в окремих випадках вдається зберегти кінцівки хворим, яких у загальнохірургічних закладах направляли на ампутації тощо) кількість пацієнтів Центру дедалі збільшується. Сюди звертаються жителі не тільки Чернівецької області, а й сусідніх регіонів.
Крім спеціалізованої допомоги хворим із гнійними ранами фахівці Центру займаються профілактичною роботою. Так, у Європі переважну більшість пацієнтів із синдромом діабетичної стопи лікують амбулаторно. Натомість в Україні такі хворі панічно бояться самого слова «хірург», яке в них асоціюється винятково з ампутаціями. Намагаємося змінити стереотип, і значною мірою це вдається. Побувавши в нас, поспілкувавшись із медиками, люди розуміють, що в їх інтересах — звертатися по допомогу своєчасно. Тому щодня на консультацію приходять 5-7 хворих, яких направляють з обласного кабінету діабетичної стопи, інших лікувальних закладів. Робимо все для того, аби в разі потреби розпочати лікування на якомога більш ранній стадії й забезпечити сприятливий прогноз. Адже збереження здоров’я людини — головне завдання у діяльності Центру.
Анна ГАРГАЛЯ, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
