Буковина: Малоінвазивні ендоскопічні методи — у лікарні швидкої допомоги

719

19161-FX-10-0-0-0-7-0У Чернівецькому обласному центрі ендоскопічної хірургії, що діє на базі ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги — Університетська лікарня», почали впроваджувати сучасні методи лікування з використанням малоінвазивних ендоскопічних втручань.

Багато років поспіль пацієнтів з механічною жовтяницею, обумовленою холедохолітіазом, новоутвореннями позапечінкових жовчних шляхів і підшлункової залози оперували стандартно: робили розріз, розкривали жовчну протоку, видаляли з неї конкремент та встановлювали дренаж. Таке оперативне втручання тривало не менше двох годин, після чого пацієнт перебував 3-4 доби в реанімації, ще два тижні — у хірургічному відділенні під постійним медичним наглядом. Окрім того, могли виникнути ускладнення, наприклад, неспроможність швів, перитоніт тощо.

Вивчивши досвід малоінвазивної ендоскопічної корекції в інших регіонах України, ми вирішили запровадити цей сучасний метод і в Чернівцях на базі ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги — Університетська лікарня». Буковинський державний університет виділив 5 млн грн на придбання відеодуоденоскопічної системи Olympus Evis Exera ІІ, за допомогою якої можна виконувати недоступні раніше операції на жовчних шляхах, здійснювати лікувально-діагностичні процедури на дванадцятипалій кишці тощо.

VZ_19-20_2016_Страница_15_Изображение_0002Ігор ШКВАРКОВСЬКИЙ, професор кафедри хірургії та урології Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук
Саме ендоскопічне втручання триває в середньому 50 хвилин. Виконується у переважній більшості випадків під внутрішньовенною седацією або поверхневим наркозом. Перевага таких операцій — у малій інвазивності, низькій частоті ускладнень, короткому періоді госпіталізації та реабілітації.

Метод ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії застосовуємо з діагностичною й лікувальною метою при захворюваннях жовчного міхура та жовчних проток, а також підшлункової залози і печінки. Нове обладнання дає змогу змінювати спектр освітлення, що подається на камеру. Саме завдяки такій «грі світла» вдається виявляти пухлини на ранніх стадіях їх виникнення й одразу виконувати підслизову резекцію.

Узагалі ж новоутворення ми діагностуємо надто пізно: коли пухлина вже дала віддалені метастази, проросла в прилеглий орган, виникли зміни в лімфатичних вузлах тощо. Наші люди звикли звертатися до лікарів, коли вже несила терпіти біль. За кордоном інакше: відповідно до страхового поліса люди зобов’язані двічі на рік проходити медогляд. І незалежно від того, болить щось чи ні, робити ендоскопію. Саме завдяки таким скринінговим програмам вдається діагностувати новоутворення на ранній стадії. Можливо, поступово й ми до цього прийдемо.

З початку року виконано вже 30 оперативних втручань. Серед них — ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія й ендоскопічна папілосфінктеротомія. Також верифіковано блок спільної печінкової протоки на рівні її біфуркації (холангіокарцинома), що стало причиною жовтяниці в пацієнта. Серед хворих була жінка, госпіталізована з діагнозом «пухлина головки підшлункової залози», підтвердженим і ультразвуковим дослідженням, і комп’ютерною томографією. До нашого центру пацієнтку направили для симптоматичного лікування жовтяниці шляхом встановлення стента. А виявилося, що причина компресії спільної жовчної протоки полягала в наявності парапапілярного дивертикулу великих розмірів, заповненого кишковим вмістом, а пухлини не було. Ми виконали папілосфінктеротомію, забезпечили відтік жовчі й жінка виписалася практично здоровою.

Ольга РУСНАК, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я