Майже двадцять років при Сторожинецькій центральній районній лікарні Чернівецької області працює лікарняна каса. За цей час з неї не вийшов жоден із майже п’яти тисяч членів. Бо і медики, і пацієнти відчули реальні переваги цієї своєрідної регіональної медичної страховки.
ВЗ Що спонукало вас створити лікарняну касу?
— Безвихідь — 90-ті роки видалися дуже важкими. Занепад економіки позначився й на медичній галузі — на зміну колишній відносній забезпеченості прийшов гострий дефіцит найнеобхіднішого, проте людей все одно потрібно було лікувати. Але як? Після довгих роздумів і розрахунків було вирішено створити лікарняну касу. До цього мимоволі підштовхнули випадки госпіталізації до ЦРЛ медпрацівників. За браком грошей (а зарплату нам тоді часто видавали продуктами або промисловими товарами) необхідність витратити чималу суму на придбання ліків ставала для декого мало не сімейною трагедією. «Допоможіть, Матвію Дмитровичу, бо хоч у зашморг лізь», — просили люди. Та навіть якщо виб’єш десь додаткову копійчину, пацієнтам цілої лікарні все одно не зарадиш. Рятівним колом могла стати каса на кшталт відомої з радянських часів каси взаємодопомоги, щоправда, адаптована під медичні потреби. Вона мала акумулювати внески її членів, щоб потім витрачати кошти на їх лікування.
Матвій ПЛЕГУЦА, головний лікар Сторожинецької центральної районної лікарні, Заслужений лікар УкраїниВЗ А якщо людина хоче лікуватися в іншому медзакладі?
— На це не вистачить жодних грошей. Тому й записали у положенні, що тільки в окремих випадках і винятково за рішенням правління каса може частково оплатити лікування пацієнта в медичному закладі вищого рівня — не повний курс за пред’явленим рахунком, а лише забезпечити хворого необхідними препаратами. Щоб на місці контролювати призначення, разом із хворим мав їхати до іншого медзакладу його терапевт чи сімейний лікар. Забігаючи наперед скажу, що прецеденти, коли члени каси лікувалися в закладах третинного рівня в Чернівцях, у нас нечасто, але були.
ВЗ Скільки мали платити члени каси, щоб у разі потреби розраховувати на її допомогу?
— Зваживши фінансові можливості людей, вирішили: щомісячний внесок члена каси має становити 1% від заробітку. Згодом, побачивши, що медичні працівники району лікуються частіше, ніж інші категорії громадян, для запобігання пересудам розмір їх членського внеску збільшили до 2%.
За заявою, ці гроші бухгалтерія закладу, де працює член каси, мала щомісяця напряму переказувати на спеціальний банківський рахунок лікарняної каси. Самостійно через банк суму, пропорційну одному відсотку від мінімальної зарплати, вносять лише непрацюючі пенсіонери, які вступили до каси, позаяк Пенсійний фонд відмовився проводити такі перерахування.
ВЗ Я правильно зрозуміла, що першими членами каси стали медики?
— Так, тим паче, що касу від початку створювали для допомоги в лікуванні членам нашого колективу, який тоді налічував понад 1 тис. осіб. Згодом до них приєдналися інші. Для розширення кола учасників (адже що їх більше, то більші можливості каси) ходив на підприємства й в установи, зустрічався з людьми. За них ставив собі запитання, яке їх найбільше цікавило, та яке люди не наважувалися озвучити: «А що з цього буде мати особисто Плегуца?» Чесно відповідав, що, крім додаткового клопоту, перевірок і згаяного часу, — нічого. Поступово люди повірили, членів каси побільшало. Спрацьовував і особистий приклад. Приміром, коли в палаті на трьох хворих один був членом каси, то двоє інших могли наочно оцінити переваги членства. Поступово кількість членів досягла майже 5 тис. осіб, є серед них і цілі сім’ї.
ВЗ А який механізм надання допомоги члену каси?
— Хворий, потрапляючи до лікарні, проходить повне обстеження. За його результатами в історії хвороби лікар розписує лікування. На підставі лікарських призначень старша медсестра відділення пише вимогу на отримання медикаментів в аптеці, з якою співпрацює каса. Крім лікаря вимогу підписує завідувач відділенням та головний лікар. Одночасно вони аналізують призначення, щоб запобігти бездумному розбазарюванню коштів. Адже є медпрепарати різних цінових груп, і не завжди дорогий імпортний засіб ефективніший, ніж доступний вітчизняний аналог.
Отримавши ліки (вони, до речі, як і належить, зберігаються у старшої медсестри і видаються хворому по днях), один примірник вимоги медсестра залишає в аптеці, а другий здає для звітності бухгалтеру каси. Протягом місяця всі вимоги на придбання медикаментів для лікування членів каси збираються, а потім оплачуються шляхом перерахунку коштів аптеці з банківського рахунку каси (тож гроші ні через чиї руки не проходять, що запобігає зловживанням). Водночас правління проводить повторний аналіз раціонального витрачання фінансів. Контроль потрібен, бо ж за однакового перебігу однієї й тієї самої нозології разючої різниці в сумі, витраченій на медикаменти, бути не повинно, інакше це породжує нездорові балачки, підозри й образи, що, зрештою, можуть загубити справу.
ВЗ Наскільки ефективною виявилася робота такої організації?
— На мою думку, люди оцінили її переваги, вона стала їм суттєвою підмогою. Мабуть, саме завдяки цьому за всі роки ніхто з каси не вийшов, хоча в положенні прописано таку можливість. У цьому разі людина могла або забрати залишок своїх коштів, або передати право членства іншій особі (воно мало припинятися, якщо наступник упродовж трьох місяців не платив членських внесків). Розумів, що пункт про можливість виходу з каси міг стати своєрідною міною, але на початку роботи він спрацьовував як своєрідна агітація. Кілька років тому його змінили на можливість використання залишку коштів, замість вибулого члена каси, іншою людиною.
У часи стабільності, фактично до 2015 року, за рахунок коштів каси стовідсотково забезпечували медикаментами до тисячі її членів, тобто всіх, хто надходив до стаціонару протягом року. Коли ціни на ліки знову стали рости ледь не щодня, можливості зменшилися, та все одно каса суттєво допомогає людям.
Анна ГАРГАЛЯ, спеціально для «ВЗ», м. Чернівці
Коментарі
Василь КУШНІР, завідувач хірургічного відділення Сторожинецької центральної районної лікарніСеред позитивних моментів — ще й те, що завдяки лікарняній касі зростає ефективність лікування. Не завжди пацієнти під час госпіталізації мають можливість одразу придбати всі необхідні ліки. Вони чекають, доки допоможуть родичі, друзі, а час спливає. Натомість, якщо до лікарні надходить член каси, лікування можемо розпочати, навіть не чекаючи оформлення паперів на отримання лікарських препаратів. Це можливо завдяки тому, що ліки членів каси зберігаються в сестринській, а хворим видаються поденно. Відтак із цього мимовільного запасу можемо взяти потрібний препарат для нового хворого, а наступного дня відшкодувати його за рахунок отриманих уже для нього ліків.
Марія ГУЦУЛЯК, завідувачка терапевтичного відділення Сторожинецької центральної районної лікарні
Василь МАНЧУК, завідувач відділення анестезіології та реанімації Сторожинецької центральної районної лікарніДля раціонального витрачання її коштів орієнтуємося здебільшого на препарати середньої цінової групи, до якої потрапляють переважно ліки вітчизняного виробництва. За роки роботи з ними можу констатувати, що в разі правильного призначення та застосування за ефективністю більшість із них нічим не поступаються зарубіжним. Інша річ, що і вони у зв’язку із кризою різко подорожчали, що обмежує можливості каси. Попри це, завдяки їй «перший бій» все одно можемо витримати.
Мар’яна ГАКМАН, старша медична сестра травматологічного відділення Сторожинецької центральної районної лікарніЧи додалося мені паперової роботи як старшій медсестрі? Звісно, що для контролю роботи каси потрібно здавати додаткову звітність, робити виписки для отримання ліків в аптеці тощо. Однак у нас давно все це відпрацьовано і труднощів не викликає. Єдина проблема — через високу вартість лікарських препаратів і виробів медичного призначення тепер купити їх за кошти каси вдається набагато менше.
