У матеріалі «На межі страйку» («ВЗ» №37-38 від 16 вересня) ми розповіли про гостру ситуацію, спричинену відміною виплати надбавок до заробітної плати медикам КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги». Після кількох пікетів, проведених працівниками станції, розпорядження Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА «Про оптимізацію мережі та видатків бюджетних установ області», яке призвело до збурення, було скасоване, а всі надбавки обіцяли повернути. Проте це рішення розв’язало не всі проблеми і лише тимчасово зменшило напругу. А медики, як і обіцяли, готові йти далі та висувають нові вимоги.
Галина ГУК, співзасновник первинної організації Вільної профспілки медичних працівників України КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги», лікар першої категорії підстанції №1Уже після пікетування ми дізналися, що напередодні, 12 вересня, головний лікар КП «Львівська станція швидкої допомоги» Наталія Поважук підписала наказ №114 щодо втрати чинності попереднього наказу про скасування надбавок та їх повного відновлення із 1 вересня. Нам уже виплатили аванс із частиною додаткових коштів, проте виконаними обіцянки можна буде вважати лише після отримання зарплатні. Також Голова ОДА пообіцяв переконати депутатів Львівської обласної ради перерозподілити 5,5 млн грн, які попередньо були виділені на їх потреби, на покриття вимог медиків.
Проте наш колектив не обмежується поверненням чесно зароблених коштів. Перш за все нас непокоїть питання збереження цих виплат після об’єднання КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги» із КЗ «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» у єдиний заклад, оскільки працівники згаданого центру із січня 2015 року взагалі не отримують жодних доплат. Гарантії із цього приводу ми отримали від Голови облдержадміністрації. Також ми прагнемо змін на законодавчому рівні й плануємо подати звернення до Уряду з пропозицією прибрати в Постанові Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 р. №199 «Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги» частку «до» у формулюванні «надбавки у розмірі до 20 відсотків посадового окладу», аби унеможливити подальші маніпуляції та спекулювання на цю тему. Також плануємо ініціювати колективний трудовий спір й надалі вимагати зрівняти мінімальну зарплату та прожитковий мінімум.
Усе ще залишається відкритим питання щодо оновлення автопарку, адже в обласному бюджеті наразі немає на це коштів. Щодо його вирішення Голова облдержадміністрації порадив нам звернутися до депутатів Львівської міської ради, оскільки міський бюджет було перевиконано, тож на це можуть бути виділені додаткові кошти. Наразі юристи готують відповідне звернення.
Після врегулювання вищезазначених питань постало ще одне, чи не найважливіше — усунення Наталії Поважук з посади головного лікаря КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги». Уже сформульовано колективне звернення працівників нашого закладу до керівництва області, де викладено найважливіші причини незадоволення роботою Н. Поважук, серед яких — порушення чинного законодавства (наказ про зменшення виплат було видано без попереднього ознайомлення із ним колективу), недостатнє матеріально-технічне оснащення КП «ЛСШМД», скарги на постійне надання послуг із платного перевезення під час обслуговування різних заходів, що призводить до зменшення кількості бригад на змінах і збільшення навантаження на працівників, тощо. Наразі триває збір підписів працівників колективу під цим зверненням, а також проходить анонімне онлайн-опитування щодо того, чи задоволені вони якістю роботи та станом КП «ЛСШМД» за керівництва Наталії Поважук. До слова, працівники 3-ї та 5-ї підстанцій відчувають певний тиск з боку їх керівництва після підписання цього звернення. Особисто я вважаю, що неправильно звинувачувати в усьому головного лікаря. Проте колектив, з огляду на всі негаразди, вимагає її усунення з посади.
Наталія ПОВАЖУК, головний лікар КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги»Як головний лікар я підпорядковуюсь Департаменту охорони здоров’я ОДА і виконую всі розпорядження, у тому числі й ті, що стосуються фінансування. Крім того, у Постанові Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 р. №199 «Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги», яка регламентує надбавки до зарплат, є камінь спотикання у формулюванні розміру виплат — «до 20 відсотків», що й провокує всі маніпуляції. Формулювання мало б звучати так: «призначити 20 відсотків як обов’язкову виплату», і тоді ці видатки автоматично стали б такими. Але ж кількість цих відсотків однозначно не затверджена, а власне нарахування за серпень здійснюються у вересні. Тоді постає логічне питання: у чому ж полягає порушення з мого боку? Адже за умови нечіткості визначення розміру таких виплат згідно із чинним законодавством жодних порушень, а тим паче заднім числом, мною допущено не було.
Медична галузь недофінансована загалом. Тому потрібно ставити питання глобальніше і не до мене. Ситуація в державі вимагає докорінних змін, крім того, кожен має розпочинати із себе. Ми, власне, так і зробили. Я — лікар із 30-річним стажем і усіма можливими званнями та категоріями у медичній галузі й позиціоную себе як керівник-менеджер, що якісно виконує свої обов’язки. Тому ми й обслуговуємо всі можливі заходи.
Як неприбутковій організації, згідно із чинним законодавством, після укладення відповідних угод нам вдається самим заробляти певні кошти. За їх рахунок шиємо уніформу для медичних працівників, закуповуємо сумки, придбали понад 30 комп’ютерів, крісла, копіювальну техніку на кожну підстанцію.
За моєї ініціативи також було створено навчально-тренувальний клас, до речі, знову ж таки за рахунок позабюджетних коштів. Ми покращили роботу диспетчерів, і виклики тепер обслуговуються набагато оперативніше, ніж раніше. Крім того, спеціально для нас було розроблене програмне забезпечення, котре дає змогу проводити ретельний аналіз чисельних показників: від відсоткового співвідношення між статями, віковими категоріями до типів захворювань і місця проживання пацієнтів, а також унікальну можливість прогнозувати зростання частоти того чи іншого захворювання. Це, своєю чергою, збільшує швидкість нашого реагування.
GPS-навігатори на кожну машину швидкої допомоги було встановлено також за рахунок залучення позабюджетних коштів. Тепер ми можемо бачити місце перебування кожної бригади, а не шукати за допомогою рації, як колись. Завдяки цьому збільшилася швидкість, із якою встигаємо надати допомогу постраждалим, наприклад, унаслідок ДТП. До встановлення цих засобів на 867 ДТП у 2010 році смертність потерпілих до приїзду медиків становила 5,5% (або 49 випадків). За 2015 рік цей показник зменшився до 32 смертей на 1090 випадків, що дорівнює 2,9%. Хіба можна не враховувати такого зрушення, адже це — врятовані людські життя?
Щодо автомобілів швидкої допомоги, то це питання поза моєю компетенцією і навіть поза компетенцією Департаменту охорони здоров’я ОДА. Я цілком розумію й підтримую вимоги стосовно придбання нових машин, проте їх закупівля жодним чином не залежить від головного лікаря. Отже, усі звинувачення мене в бездіяльності — цілком безпідставні.
Іще хотіла б додати: безперечно, кожна людина має право на власну думку та позицію, але вони повинні ґрунтуватися на фактах і доказах, а не суб’єктивному ставленні до конкретної особи.
Також вважаю, що якість і результативність моєї роботи на посаді головного лікаря КП «Львівська станція швидкої медичної допомоги» має оцінювати керівництво з точки зору ефективності виконаних доручень, а не поодиноких вражень.
Юлія МАСЮКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Львів
