Івано-Франківщина: Електронні закупівлі унеможливлять тендерну корупцію?

1322

zakupІз січня наступного року вступає в дію закон про електронні державні закупівлі. Чи готова до цього процесу медицина Івано-Франківщини, «ВЗ» розповів заступник директора Департаменту охорони здоров’я, начальник управління ресурсного і правового забезпечення, моніторингу та супроводу державних програм Івано-Франківської ОДА Олег Овчар.

ВЗ Яку мету ставили, ініціюючи проведення семінару для представників комітетів із конкурсних торгів медичних закладів області?

VZ 35-36_2015_Страница_17_Изображение_0002Олег Овчар, заступник директора Департаменту охорони здоров’я, начальник управління ресурсного і правового забезпечення, моніторингу та супроводу державних програм Івано-Франківської ОДА
— Як відповідальний за економічний блок питань департаменту я вирішив перевірити готовність лікувальних закладів до нових форм закупівель. Адже до січня лишилося не так багато часу. Нині ми підключилися до всеукраїнського пілотного проекту електронних закупівель.

У рамках його впровадження запропонували розпочати тестові закупівлі, використовуючи електронний майданчик Е-Tender.

Я звернувся до керівників усіх медичних зак-ладів із пропозицією переглянути, чи є в них ще не використані кошти на закупівлі, щоб спробувати провести їх за новою процедурою. Враховуючи вкрай низьке забезпечення лікарськими засобами, обладнанням і виробами медичного призначення, прагнув, аби вони скористалися шансом. Наголошував: стартувати потрібно з невеликих сум, щоб протестувати процедуру закупівлі.

Я вирішив працювати на випередження і з’ясувати, які пункти процедури електронних торгів Головам тендерних комісій не зрозумілі. Зважаючи на те, скільки питань виникло в учасників семінару, бачу, що роботи — непочатий край.

Наступним кроком стануть практичні заняття: із вересня запрошуватимемо фахівців, аби вони роз’яснювали представникам медичних закладів області загальну концепцію роботи системи, порядок реєстрації на електронному майданчику та здійснення закупівлі. А також процедуру проведення аукціону й визначення переможця, відміни закупівлі, терміни укладення договору та інші засади Закону України «Про здійснення державних закупівель», нововведення та перспективи розвитку електронних закупівель.

ВЗ Який електронний майданчик обрали для проведення тендерів?

— Нині на ринку представлені електронні майданчики від різних розробників. Кожен обирає на свій смак. Компанія — розробник платформи Е-Tender, яку обрали ми, є учасником пілотного проекту ProZorro. Курує центральний сервер системи громадська організація Transparency International Ukraine. За основу взяли проект грузинських експер-тів, ідеєю якого є гасло: «Усе доступне всім». Тобто будь-хто може прослідкувати, як відбувається процес закупівель у якомусь із державних відомств. Це дає змогу забезпечити максимальну прозорість і надати доступ до торгів різним постачальникам, які через бюрократичні та інші перепони досі не мали можливості взяти участь у тендерах.

ВЗ Дотепер основною проблемою закупівель була можливість змови між замовником і постачальником. Медична галузь у цьому сенсі небезпідставно вважається найбільш корумпованою…

— Система електронних закупівель здатна вирішити цю проблему. Річ у тому, що за цієї процедури учасники електронних закупівель, так би мовити, знеособлюються: відсутній прямий контакт між замовником і учасником торгів, до останньої секунди ми не знаємо навіть приблизно, із ким маємо справу. Головними критеріями, як це і має бути, стають ціна, якість, можливості доставки та інші вагомі параметри закупівель.

Отже, постачальники на електронних торгах не перетинаються, тож не можуть вступити у змову. А для замовників створюються такі умови, за яких не можна буде безпідставно відмовитися від найкращих пропозицій.

ВЗ А як у інших країнах відбуваються закупівлі в галузі охорони здоров’я? Які бачите перспективи реформування цього напрямку в Україні?

— За кордоном ставку роблять на результат, а не на процедуру закупівлі. Бо якщо лікувальний заклад має кошти, то хоче отримати найкраще обладнання, найкращі медикаменти. І коли потрібно вилікувати пацієнта, то не ставлять питання, як у нас: давайте придбаємо такі-то ліки, бо вони дешевші. Там купують ті препарати, що дійсно допоможуть. Тобто за основу береться ефективність ліків чи обладнання, а не їх ціна. Коли ми будемо оплачувати лікувальному закладу медичну послугу, то вимагатимемо, звичайно ж, якість. Якщо закладу потрібен саме цей препарат, суглоб чи стент, то інший не придбають, тобто сенсу використовувати корупційні схеми не буде.

Перехід на систему оплати за медичну послугу стане першим кроком впровадження страхової медицини. Потрібно узаконити плату за медпослуги, перевести медичні заклади в статус комунальних підприємств. Медична установа повинна частково заробляти гроші на медпослугах, а на зароблені кошти купувати нове обладнання й медикаменти. Згодом усе це окупиться — зак­лад знову отримає кошти за надану послугу. Це буде першим кроком до якості послуги, а не її кількості. Кроком до знищення бюрократичної складової між лікувальним закладом і чиновницьким апаратом. Це спонукатиме лікаря нести відповідальність за свою роботу, а не виправдовуватися: «Що мені закупили, тим я й полікував».

Людмила СТРАЖНИК, власкор «ВЗ», Західний регіон

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я